Списки пам’яток
Нижче надано посилання на списки пам’яток по областях України. Оберіть область, яка Вас цікавить, — після натискання по посиланню, ви перейдете на сторінку у Вікіпедії — далі оберіть район або місто. Перед Вами відкриється список пам’яток цієї місцевості. Кожна пам’ятка має свій ідентифікатор («ID»), який необхідно вводити при завантажені фотографій, а також адресу, географічні координати і стовпчик, в якому Ви можете перевірити, чи є фотографії цієї пам’ятки у Вікісховищі.
Списки можуть бути неповними. Якщо Ви хочете додати фотографії пам’яток, яких немає в представлених списках, але Ви знаєте, що об’єкт є пам’яткою офіційно (і можете послатися на конкретне рішення відповідних органів влади), просимо звертатися на сторінку обговорення чи електронною поштою wlm@wikimedia.org.ua. Організатори конкурсу додадуть такі пам’ятки до конкурсних списків.
Для спеціальних номінацій укладено вибіркові списки.
Спеціальні номінації 2023 року — у процесі розробки.
Спеціальні номінації 2021 року:
Спеціальні номінації 2020 року:
Спеціальні номінації 2019 року:
Спеціальні номінації 2018 року:
- Міста України, що потребують банерів для Вікімандрів
- Єврейська спадщина
Спеціальні номінації 2017 року:
- «Спецномінація: Київська Мала академія наук» для школярів
Спеціальні номінації 2016 року:
Спеціальні номінації 2014 року:
Спеціальні номінації 2013 року:
- Вірменські пам’ятки
- Грецькі пам’ятки
- Музичні пам’ятки в Україні
- Пам’ятки національно-визвольної боротьби
Колекція автентичних списків (файли отримані нами від обласних держадміністрацій у 2012-2013 роках)
тільки от помітив…
Дубляж ID по Львову
Один і той самий ID 46-101-9016 мають і Комплекс пам’яток «Личаківський цвинтар» https://uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Вікі_любить_пам'ятки/Львівська_область/Львів_(Л–М)
і “Монастир Сакраменток” https://uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Вікі_любить_пам'ятки/Львівська_область/Львів_(Т–Ц)
Спасибі, Анатолій виправив. Схоже, під час десь він був загубився під час переносу. Правда, з тим монастирем ще щось не до кінця ясно. Будемо розбиратися 🙂
дякую!
а що з монастирем не ясно? 🙂
трохи таке:
46-101-9016 Монастир Сакраменток 1743-1880 Львів Тершаківців, 4
46-101-1695 церква св.Трійці УГКЦ 1743-1880 Львів Тершаківців, 1
46-101-1696 монастир 18 ст. Львів Тершаківців, 1
46-101-1697 житловий будинок Львів Тершаківців, 4
наскільки розумію, житловий будинок стосунку якраз не має до комплексу. Він з іншого боку вулиці. А от все інше – там і келії є, і велика територія. яка колись належала монастирю, то чому ні?
колись писав про нього http://haidamac.org.ua/2013/04/ln-sakramentky/
Доброго дня! Хочу завантажити фото пам’ятки, якої немає у списку – Миколаївська церква (мур.), 1913 р. с. Тростянець, Костопільський район, Рівненська область, охоронний № 79-Рв. Дана культова будівля віднесена до пам’яток містобудування та архітектури рішенням виконавчого комітету Ровенської обласної Ради народних депутатів від 28 липня 1990 року № 140.
вона не в тому Тростянці. За реєстром ОДА ця церква в Тростянці Дубенського району.
Перепрошую, дійсно помилився. Я мав на увазі ось ці пам’ятки:
с. Тростянець Костопільського району – Церква св. архангела Михаїла (дер.), 1752 р., охоронний № 143-Рв/1. І дзвіниця церкви св. архангела Михаїла (дер.), 1752 р., охоронний № 143-Рв/2.
У списках ОДА 2013–2015 років їх чомусь не було. Лише у списках 2016 року з’явились. Додав до списків.
Доброго дня! Маю запитання до оргкому: що сталось із статусом залізничного віадуку в с. Плебанівка (Тернопільська обл., Теребовлянський р-н)? В 2012 році були завантажені фото цього об’єкту під час ВЛП, а зараз жодного натяку на охоронний статус.
так і тоді не було. Не бачу слідів у списках. Те, що завантажили фото, не значить, що воно було пам’яткою.
де брати ID, мені хтось допоможе???
Перейдіть на сторінку списків пам’яток за областями, оберіть потрібну область, далі район. Перший стовпчик у таблиці пам’яток містить ID для кожної пам’ятки.
Дивіться, яка краса на Харківщині без охоронного статусу https://www.olx.ua/obyavlenie/prodam-usadbu-IDqNJpK.html#c238e4db9a Може допоможете чиновникам Богодухівського району виявити пам’ятку, як це було у Краснопіллі? )
Будь-ласка! допоможіть як поставити ІD, де його брати на пам’ятку?
як поставити ІD на перелік пам’яток?
По Львову 2 пам’ятки мають однаковий ID 46-101-0146
ID 46-101-0146 монастир кармелітів босих, Винниченка вул., 30 та
ID 46-101-0146 Монастирські келії, Винниченка вул., 30
Виправте будь ласка.
Сповіщення: М — мотивація | Вікі любить пам'ятки
У мене питання щодо дзвіниці церкви Пресвятої Богородиці у Славському. У списку подано лише ід для споруди 1901 року 46-245-0074. Але там поруч збереглася стара дерев’яна дзвіниця ХIХ століття, якої у списку немає. ЇЇ не вважати пам’яткою і фото не надсилати?
Сповіщення: Регламент, номінації, рекомендації — коротко про конкурс 2016 | Вікі любить пам'ятки
По Києву 2 пам’ятки мають однаковий ID 80-361-1157
80-361-1157 Меморіальний будинок, в якому мешкав М. П. Старицький, письменник, драматург по Саксаганського вул., 93 та
80-361-1157 Хата з села Яснозір’я Черкаського району Черкаської області у музеї Пирогів
Виправлено 🙂 Дякуємо за уважність!
По Верховинщині списки надані без меморіальних? В списках тільки архітектура.
https://uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Вікі_любить_пам%27ятки/Івано-Франківська_область/Верховинський_район
По іншим районам більш повні списки. Хотів завантажити жменю фото брат.могил і проч., із Карпатських мандр, щоб видалити.
Доброго дня!
Маю доповнення до списку м. Южноукраїнськ (Миколаївська обл.)
“На території м. Южноукраїнськ знаходяться наступні пам’ятки:
Курганна група № 2 – східна околиця міста, на в’їзді в місто. Взято на державний облік рішенням виконкому Миколаївської обласної ради народних депутатів від 09.08.1988 р. № 216;
Поселення Пугач-I – південно-західна околиця м. Южноукраїнськ, біля скелі Пугач. Взято на державний облік розпорядженням голови Миколаївської обласної ради народних депутатів від 12.07.2000 р. № 507-р;
Поселення Костянтинівка-III (Пугач-II) – 2 км на південь від с. Костянтинівка, перша надплавна тераса лівого берега р. Південний Буг, урочище Пугач (біля поселення Пугач-I). Взято на державний облік рішенням виконкому Миколаївської обласної ради народних депутатів від 09.08.1988 р. № 216 як “поселення Костянтинівка-III”, повторно взято на державний облік розпорядженням голови Миколаївської обласної ради народних депутатів від 12.07.2000 р. № 507-р як “поселення Пугач-II”. Постановою КМУ від 03.09.2009 р. № 928 внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятка археології національного значення (охоронний №140008-Н).”
(джерело — документ “ОНОВЛЕННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ М. ЮЖНОУКРАЇНСЬК МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ З РОЗРОБЛЕННЯМ ДОДАТКОВОЇ МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ 12065.1 ТОМ 1, Київ–2014)
До речі, за списками, що надало на ваш запит управління культури Миколаївської ОДА у 2012-му році, на державному обліку в області було 5885 пам’яток (4425 пам’яток археології, 1201 – історії, 92 – монументального мистецтва, 146 – архітектури та містобудування, 19 – садово-паркового мистецтва, 1 – ландшафтна, 1 – науки і техніки). У звіті 2014-го озвучувались вже інші цифри: 5914 пам’яток, з них пам’яток археології – 4490, історії – 1199, монументального мистецтва – 67, архітектури та містобудування – 145, садово-паркового мистецтва – 11, ландшафтних – 1, науки і техніки – 1. Тобто є сенс звернутися до них повторно за уточненим переліком, що там додали, а що познімали з обліку. З обробкою готова допомогти, якщо буде потрібно.
У 2013 році надсилав запит до Южноукраїнська, вони повідомили про дві пам’ятки — могили Капацини і Дровнікова. Згідно з держреєстром на території міста також частково розташований історичний ландшафт центру Буго-Гардівської паланки Війська Запорозького.
А взагалі Миколаївська ОДА щороку присилає інакші списки. Усі їхні відповіді на запити тут: https://drive.google.com/open?id=0BydB-69kEJrtay05cy16aHQza1E
Дуже, дуже дякую за посилання!
Щодо Южноукраїнська нарешті розібралась. Так, є там історичний ландшафт. Але це, виявляється, не просто “ландшафт”, а великий Археологічний комплекс “Історичний ландшафт центр Буго-Гардівської паланки Війська Запорізького”, до якого входять наступні пам’ятки археології:
1 7 печер (гротів) пізньосередновічного часу. ХVІІ-ХІХ ст.н.е. Великий Острів.
2 Фундамент споруди. ХІХ ст. н.е. Великий Острів.
3 Поселення доби неоліту-енеоліту. Кінець VІ-ІІІ тис. до н.е. Великий Острів.
4 Залишки землянок з печами пізньосередньовіччя. ХVІІІ ст. Великий Острів.
5 Поселення пізнього середньовіччя. ХVІІІ ст. Малий Острів південно-східна частина.
6 Село пізнього середньовіччя. Не виключено, що це залишки козацького поселення Гардового- саме таку назву мало с.Богданівка до 1801 р. ХVІІІ ст. На північно-західному схилі балки, розташованої на південній околиці с. Богданівки, Доманівського району.
7 Поселення “Балка Золотарка”. Сабатинівська культура ХІV-ХІІ ст. до н.е. східна околиця вул. Набережна смт.Констянтинівка, Арбузинського району.
8 Поселення “Богданівка-ГЕС”. Трипільська культура етапу- Б2- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., С1- ІV-середина ІІІ тис. до н.е. Поселення розташоване на схід від с.Богданівка, Доманівського району.
9 Поселення “Нестеренкова балка”. Трипільська культура етапу- Б2- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., С1- ІV-середина ІІІ тис. до н.е. Поселення на північ від безіменної балки в якій розташоване поселення Гард-4, на схід від с.Богданівка, Доманівського району.
10 Поселення Гард-4. Буго-дністровська культура -кінець VІ- початок V тис. до н.е., трипільська культура етапу- Б2- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., С1- ІV-середина ІІІ тис. до н.е. та середньостогівська культура- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., епоха бронзи (пізній етап)- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., та пізнє середновіччя- ХVІІ-ХVІІІ ст. Поселення в урочищі Гард на південний схід від с. Богданівка, Доманівського району.
11 Поселення Гард-3. Буго-дністровська культура кінець VІ- початок V тис. до н.е. культура-, трипільська культура етапу С1- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., томашівсько-сушківського типу- перша пол.ІІІ (перша пол. ІV) тис. до н.е. Виявлені також окремі матеріали епохи бронзи- ХХ-ХV ст. до н.е. , давньоруського часу- ХІІ-ХІІІ ст. та ХVІІ-ХVІІІ ст. Поселення в урочищі Гард на південний схід від с. Богданівка, Доманівського району.
12 Поселення Гард-2. Трипільська культура етапу- В2- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., С1- ІV-середина ІІІ тис. до н.е Поселення в урочищі Гард на південний схід від с. Богданівка, Доманівського району.
13 Поселення Гард. Буго-дністровська культура- VІ- початок V тис. до н.е., трипільська культура етапу- В2- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., С1- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., середньостогівської культури- другою-третьою чвертями ІV тис. до н.е., епоха бронзи- ХХ-ХV ст. до н.е. та ХVІІ-ХVІІІ ст. н.е. Поселення в урочищі Гард на південний схід від с. Богданівка, Доманівського району. На уступі правого берега р. Південний Буг (гардовий клин).
14 Поселення Пугач-1. Буго-дністровська культура- VІ- початок V тис. до н.е., трипільська культура етапу- А- перша половина ІV (перша пол. V) тис. до н.е., В2- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., С1- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., середньостогівської культури- другою-третью чвертями ІV тис. до н.е., та ХVІІ-ХVІІІ ст. н.е. На південь від м. Південноукраїнськ Арбузинського району.
15 Поселення Пугач-2. Буго-дністровська культура VІ- початок V тис. до н.е., трипільська культура етапу- А- перша половина ІV (перша пол. V) тис. до н.е., В2- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., С1- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., середньостогівської культури- другою-третью чвертями ІV тис. до н.е., ХХ-ХV ст. до н.е. На південь від м. Південноукраїнськ Арбузинського району.
16 Поселення Богдановка-1 (Сокурова балка). трипільська культура етапу С1 – ІV-середина ІІІ тис. до н.е. на відстані 2,5 км на південь від с.Богданівка Доманівського району.
17 Залишки укріплення пізньосередньовічного часу. ХVІІ-ХІХ ст. Сокурова балка (Гардова). На південь від с. Богданівка Доманівського району.
18 Поселення пізньосередньовічного часу. ХVІІІ ст. на південному схилі Клепаної балки, на південь від поселення Пугач-2, на лівому березі Південного Бугу.
19 Поселення Клепана балка. Буго-дністровська культура- VІ- початок V тис. до н.е., пізньотрипільська культура ІV-середина ІІІ тис. до н.е. та ХVІІІ ст. На південь від м. Південноукраїнськ, Арбузинського району.
20 Базар пізньосередньовічного часу. ХVІІІ-ХІХ ст. На схід від Паланкової балки, краї плато високого лівого берега р.Південний Буг.
21 Поселення пізньосередньовічного часу. ХVІІ-ХVІІІ ст. Острів Клепаний (Гардовий). Карта-схема розташування пам’ятки “Історичний ландшафт центру Буго-Гардівської паланки Війська Запорозького” з використанням меж регіонального ландшафтного парку “Гранітно-степове Побужжя”. (джерело – сайт Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень)
Можливо, це уточнення буде для списку не зайвим 🙂
Сповіщення: Дякуємо! …і перші підсумки | Вікі любить пам'ятки