Списки пам’яток

Нижче надано посилання на списки пам’яток по областях України. Оберіть область, яка Вас цікавить (клацніть мишею, ви перейдете на сторінку у Вікіпедії), далі оберіть район або місто. Перед Вами відкриється список пам’яток цієї місцевості. Кожна пам’ятка має свій ідентифікатор («ID»), який необхідно вводити при завантажені фотографій, а також адресу, географічні координати і стовпчик, в якому Ви можете перевірити, чи є фотографії цієї пам’ятки у Вікісховищі.

Списки можуть бути неповними. Якщо Ви хочете додати фотографії пам’яток, яких немає в представлених списках, але Ви знаєте, що об’єкт є пам’яткою офіційно (і можете послатися на відповідне рішення), просимо звертатися на сторінку обговорення. Організаторами конкурсу такі пам’ятки будуть додані до конкурсного списку.

Списки пам’яток
Київ
Севастополь
КримСімферополь
Вінницька областьВінниця
Волинська областьЛуцьк
Дніпропетровська областьДніпро
Донецька областьДонецьк
Житомирська областьЖитомир
Закарпатська областьУжгород
Запорізька областьЗапоріжжя
Івано-Франківська областьІвано-Франківськ
Кіровоградська областьКропивницький
Київська область
Луганська областьЛуганськ
Львівська областьЛьвів
Миколаївська областьМиколаїв
Одеська областьОдеса
Полтавська областьПолтава
Рівненська областьРівне
Сумська областьСуми
Тернопільська областьТернопіль
Харківська областьХарків
Херсонська областьХерсон
Хмельницька областьХмельницький
Черкаська областьЧеркаси
Чернівецька областьЧернівці
Чернігівська областьЧернігів

Для спеціальних номінацій укладено вибіркові списки.

Спеціальні номінації 2016 року:

Спеціальні номінації 2014 року:

Спеціальні номінації 2013 року:

Колекція автентичних списків (файли отримані нами від обласних держадміністрацій у 2012-2013 роках)

162 thoughts on “Списки пам’яток

  1. тільки от помітив…
    Дубляж ID по Львову
    Один і той самий ID 46-101-9016 мають і Комплекс пам’яток «Личаківський цвинтар» https://uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Вікі_любить_пам'ятки/Львівська_область/Львів_(Л–М)
    і “Монастир Сакраменток” https://uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Вікі_любить_пам'ятки/Львівська_область/Львів_(Т–Ц)

    • Спасибі, Анатолій виправив. Схоже, під час десь він був загубився під час переносу. Правда, з тим монастирем ще щось не до кінця ясно. Будемо розбиратися 🙂

        • трохи таке:

          46-101-9016 Монастир Сакраменток 1743-1880 Львів Тершаківців, 4
          46-101-1695 церква св.Трійці УГКЦ 1743-1880 Львів Тершаківців, 1
          46-101-1696 монастир 18 ст. Львів Тершаківців, 1
          46-101-1697 житловий будинок Львів Тершаківців, 4

          • наскільки розумію, житловий будинок стосунку якраз не має до комплексу. Він з іншого боку вулиці. А от все інше – там і келії є, і велика територія. яка колись належала монастирю, то чому ні?
            колись писав про нього http://haidamac.org.ua/2013/04/ln-sakramentky/

  2. Доброго дня! Хочу завантажити фото пам’ятки, якої немає у списку – Миколаївська церква (мур.), 1913 р. с. Тростянець, Костопільський район, Рівненська область, охоронний № 79-Рв. Дана культова будівля віднесена до пам’яток містобудування та архітектури рішенням виконавчого комітету Ровенської обласної Ради народних депутатів від 28 липня 1990 року № 140.

    • вона не в тому Тростянці. За реєстром ОДА ця церква в Тростянці Дубенського району.

      • Перепрошую, дійсно помилився. Я мав на увазі ось ці пам’ятки:
        с. Тростянець Костопільського району – Церква св. архангела Михаїла (дер.), 1752 р., охоронний № 143-Рв/1. І дзвіниця церкви св. архангела Михаїла (дер.), 1752 р., охоронний № 143-Рв/2.

        • У списках ОДА 2013–2015 років їх чомусь не було. Лише у списках 2016 року з’явились. Додав до списків.

  3. Доброго дня! Маю запитання до оргкому: що сталось із статусом залізничного віадуку в с. Плебанівка (Тернопільська обл., Теребовлянський р-н)? В 2012 році були завантажені фото цього об’єкту під час ВЛП, а зараз жодного натяку на охоронний статус.

    • так і тоді не було. Не бачу слідів у списках. Те, що завантажили фото, не значить, що воно було пам’яткою.

  4. Будь-ласка! допоможіть як поставити ІD, де його брати на пам’ятку?

  5. По Львову 2 пам’ятки мають однаковий ID 46-101-0146
    ID 46-101-0146 монастир кармелітів босих, Винниченка вул., 30 та
    ID 46-101-0146 Монастирські келії, Винниченка вул., 30
    Виправте будь ласка.

  6. Pingback: М — мотивація | Вікі любить пам'ятки

  7. У мене питання щодо дзвіниці церкви Пресвятої Богородиці у Славському. У списку подано лише ід для споруди 1901 року 46-245-0074. Але там поруч збереглася стара дерев’яна дзвіниця ХIХ століття, якої у списку немає. ЇЇ не вважати пам’яткою і фото не надсилати?

  8. Pingback: Регламент, номінації, рекомендації — коротко про конкурс 2016 | Вікі любить пам'ятки

  9. По Києву 2 пам’ятки мають однаковий ID 80-361-1157
    80-361-1157 Меморіальний будинок, в якому мешкав М. П. Старицький, письменник, драматург по Саксаганського вул., 93 та
    80-361-1157 Хата з села Яснозір’я Черкаського району Черкаської області у музеї Пирогів

  10. По Верховинщині списки надані без меморіальних? В списках тільки архітектура.
    https://uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Вікі_любить_пам%27ятки/Івано-Франківська_область/Верховинський_район
    По іншим районам більш повні списки. Хотів завантажити жменю фото брат.могил і проч., із Карпатських мандр, щоб видалити.

  11. Доброго дня!
    Маю доповнення до списку м. Южноукраїнськ (Миколаївська обл.)
    “На території м. Южноукраїнськ знаходяться наступні пам’ятки:
    Курганна група № 2 – східна околиця міста, на в’їзді в місто. Взято на державний облік рішенням виконкому Миколаївської обласної ради народних депутатів від 09.08.1988 р. № 216;
    Поселення Пугач-I – південно-західна околиця м. Южноукраїнськ, біля скелі Пугач. Взято на державний облік розпорядженням голови Миколаївської обласної ради народних депутатів від 12.07.2000 р. № 507-р;
    Поселення Костянтинівка-III (Пугач-II) – 2 км на південь від с. Костянтинівка, перша надплавна тераса лівого берега р. Південний Буг, урочище Пугач (біля поселення Пугач-I). Взято на державний облік рішенням виконкому Миколаївської обласної ради народних депутатів від 09.08.1988 р. № 216 як “поселення Костянтинівка-III”, повторно взято на державний облік розпорядженням голови Миколаївської обласної ради народних депутатів від 12.07.2000 р. № 507-р як “поселення Пугач-II”. Постановою КМУ від 03.09.2009 р. № 928 внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятка археології національного значення (охоронний №140008-Н).”
    (джерело — документ “ОНОВЛЕННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ М. ЮЖНОУКРАЇНСЬК МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ З РОЗРОБЛЕННЯМ ДОДАТКОВОЇ МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ 12065.1 ТОМ 1, Київ–2014)

    До речі, за списками, що надало на ваш запит управління культури Миколаївської ОДА у 2012-му році, на державному обліку в області було 5885 пам’яток (4425 пам’яток археології, 1201 – історії, 92 – монументального мистецтва, 146 – архітектури та містобудування, 19 – садово-паркового мистецтва, 1 – ландшафтна, 1 – науки і техніки). У звіті 2014-го озвучувались вже інші цифри: 5914 пам’яток, з них пам’яток археології – 4490, історії – 1199, монументального мистецтва – 67, архітектури та містобудування – 145, садово-паркового мистецтва – 11, ландшафтних – 1, науки і техніки – 1. Тобто є сенс звернутися до них повторно за уточненим переліком, що там додали, а що познімали з обліку. З обробкою готова допомогти, якщо буде потрібно.

    • У 2013 році надсилав запит до Южноукраїнська, вони повідомили про дві пам’ятки — могили Капацини і Дровнікова. Згідно з держреєстром на території міста також частково розташований історичний ландшафт центру Буго-Гардівської паланки Війська Запорозького.

        • Дуже, дуже дякую за посилання!

          Щодо Южноукраїнська нарешті розібралась. Так, є там історичний ландшафт. Але це, виявляється, не просто “ландшафт”, а великий Археологічний комплекс “Історичний ландшафт центр Буго-Гардівської паланки Війська Запорізького”, до якого входять наступні пам’ятки археології:
          1 7 печер (гротів) пізньосередновічного часу. ХVІІ-ХІХ ст.н.е. Великий Острів.
          2 Фундамент споруди. ХІХ ст. н.е. Великий Острів.
          3 Поселення доби неоліту-енеоліту. Кінець VІ-ІІІ тис. до н.е. Великий Острів.
          4 Залишки землянок з печами пізньосередньовіччя. ХVІІІ ст. Великий Острів.
          5 Поселення пізнього середньовіччя. ХVІІІ ст. Малий Острів південно-східна частина.
          6 Село пізнього середньовіччя. Не виключено, що це залишки козацького поселення Гардового- саме таку назву мало с.Богданівка до 1801 р. ХVІІІ ст. На північно-західному схилі балки, розташованої на південній околиці с. Богданівки, Доманівського району.
          7 Поселення “Балка Золотарка”. Сабатинівська культура ХІV-ХІІ ст. до н.е. східна околиця вул. Набережна смт.Констянтинівка, Арбузинського району.
          8 Поселення “Богданівка-ГЕС”. Трипільська культура етапу- Б2- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., С1- ІV-середина ІІІ тис. до н.е. Поселення розташоване на схід від с.Богданівка, Доманівського району.
          9 Поселення “Нестеренкова балка”. Трипільська культура етапу- Б2- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., С1- ІV-середина ІІІ тис. до н.е. Поселення на північ від безіменної балки в якій розташоване поселення Гард-4, на схід від с.Богданівка, Доманівського району.
          10 Поселення Гард-4. Буго-дністровська культура -кінець VІ- початок V тис. до н.е., трипільська культура етапу- Б2- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., С1- ІV-середина ІІІ тис. до н.е. та середньостогівська культура- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., епоха бронзи (пізній етап)- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., та пізнє середновіччя- ХVІІ-ХVІІІ ст. Поселення в урочищі Гард на південний схід від с. Богданівка, Доманівського району.
          11 Поселення Гард-3. Буго-дністровська культура кінець VІ- початок V тис. до н.е. культура-, трипільська культура етапу С1- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., томашівсько-сушківського типу- перша пол.ІІІ (перша пол. ІV) тис. до н.е. Виявлені також окремі матеріали епохи бронзи- ХХ-ХV ст. до н.е. , давньоруського часу- ХІІ-ХІІІ ст. та ХVІІ-ХVІІІ ст. Поселення в урочищі Гард на південний схід від с. Богданівка, Доманівського району.
          12 Поселення Гард-2. Трипільська культура етапу- В2- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., С1- ІV-середина ІІІ тис. до н.е Поселення в урочищі Гард на південний схід від с. Богданівка, Доманівського району.
          13 Поселення Гард. Буго-дністровська культура- VІ- початок V тис. до н.е., трипільська культура етапу- В2- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., С1- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., середньостогівської культури- другою-третьою чвертями ІV тис. до н.е., епоха бронзи- ХХ-ХV ст. до н.е. та ХVІІ-ХVІІІ ст. н.е. Поселення в урочищі Гард на південний схід від с. Богданівка, Доманівського району. На уступі правого берега р. Південний Буг (гардовий клин).
          14 Поселення Пугач-1. Буго-дністровська культура- VІ- початок V тис. до н.е., трипільська культура етапу- А- перша половина ІV (перша пол. V) тис. до н.е., В2- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., С1- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., середньостогівської культури- другою-третью чвертями ІV тис. до н.е., та ХVІІ-ХVІІІ ст. н.е. На південь від м. Південноукраїнськ Арбузинського району.
          15 Поселення Пугач-2. Буго-дністровська культура VІ- початок V тис. до н.е., трипільська культура етапу- А- перша половина ІV (перша пол. V) тис. до н.е., В2- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., С1- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., середньостогівської культури- другою-третью чвертями ІV тис. до н.е., ХХ-ХV ст. до н.е. На південь від м. Південноукраїнськ Арбузинського району.
          16 Поселення Богдановка-1 (Сокурова балка). трипільська культура етапу С1 – ІV-середина ІІІ тис. до н.е. на відстані 2,5 км на південь від с.Богданівка Доманівського району.
          17 Залишки укріплення пізньосередньовічного часу. ХVІІ-ХІХ ст. Сокурова балка (Гардова). На південь від с. Богданівка Доманівського району.
          18 Поселення пізньосередньовічного часу. ХVІІІ ст. на південному схилі Клепаної балки, на південь від поселення Пугач-2, на лівому березі Південного Бугу.
          19 Поселення Клепана балка. Буго-дністровська культура- VІ- початок V тис. до н.е., пізньотрипільська культура ІV-середина ІІІ тис. до н.е. та ХVІІІ ст. На південь від м. Південноукраїнськ, Арбузинського району.
          20 Базар пізньосередньовічного часу. ХVІІІ-ХІХ ст. На схід від Паланкової балки, краї плато високого лівого берега р.Південний Буг.
          21 Поселення пізньосередньовічного часу. ХVІІ-ХVІІІ ст. Острів Клепаний (Гардовий). Карта-схема розташування пам’ятки “Історичний ландшафт центру Буго-Гардівської паланки Війська Запорозького” з використанням меж регіонального ландшафтного парку “Гранітно-степове Побужжя”. (джерело – сайт Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень)

          Можливо, це уточнення буде для списку не зайвим 🙂

  12. Pingback: Дякуємо! …і перші підсумки | Вікі любить пам'ятки

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *