Руїни замку над Случчю — найкраще фото Рівненщини

Руїни замку в Губкові, © Роман Бречко, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Руїни замку (село Губків Березнівського району). © Роман Бречко, ліцензія CC-BY-SA-4.0

У Рівненській області найкращою журі обрало світлину руїн Губківського замку Романа Бречка.

Замок у Губкові виник у XV ст. Перша згадка про нього датована 1504 роком. Існують версії, що в X–XIII ст. на місці кам’яного існував дерев’яний замок, який був зруйнований татарами.

З початку XVI ст. замок належав Семашкам, у XVII ст. перейшов у власність Даниловичів, згодом — до Центнерів.

Під час Північної війни замок був спочатку зруйнований військами Московського царства в 1704 році, а потім остаточно знищений шведами в 1708. Після цього не відбудовувався.

Замок за композицією і пропорціями вважався одним з найдосконаліших у волинській школі оборонних комплексів. Споруда була подібна до трапеції в плані, мала чотири кутових вежі зі стрільницями, в’їзну браму і підйомний міст, У дворі знаходилися житлові і господарські будівлі. На подвір’ї замку залишився глибокий колодязь, змурований з каміння. Під замком були льохи та в’язниця.

Тепер на 30-метровій замковій горі, що піднімається над Случчю, видно залишки замку. До наших днів дійшли лише частина стін та декілька башт. Окрім того, там можна побачити і засипаний замковий колодязь. Руїни розміщуються над стрімким схилом і рікою відокремлено від інших будівель.

Руїни замку є пам’яткою архітектури національного значення (охоронний номер 1487). Культурний шар замку є пам’яткою археології місцевого значення.

Замкова гора розташована в межах регіонального ландшафтного парку «Надслучанський».

* * *

Зовсім небагато поступилися переможцю світлини, які посіли друге і третє місця в номінації «Найкраще фото Рівненської області», — фотографія Троїцького замку-фортеці в Межирічі Олександра Примаса і світлина замку Острозьких-Любомирських в Дубні Романа Бречка (фото цього замку визнавалися кращими в області у 2013 і 2014 роках).

Використано матеріали статті «Губківський замок» з україномовної Вікіпедії.

41 thoughts on “Руїни замку над Случчю — найкраще фото Рівненщини

  1. Щодо “принципових кількісників” та маркера “хочу подати це фото на найкраще”…

    Я теж – “кількісник”, 2 номінації по областях минулого року і 4 – цього, але можу сказати про себе – 85% моїх фото роблю якісно, витрачаючи на це час, прихожу / приїзжаю знову, перезнімаю (10-15% – темрява, дощ і т.п., те, на що у мене фізично не вистачає часу перезняти). Тому просто запропонувала б відкидатии навіть без одного балу фото, які дуже розмиті, криві, дуже завалені, “засвічені”, зняті проти сонця із засвічуванням і т.п. – не знаю, яку цінність вони становлять для Вікіпедії, окрім того, що автоматом, як у касовому апараті, клацають кількість балів своїм власникам. Тоді ніхто б такі фото навіть не завантажував. Не засмічував “загальний кошик” для первісного відбору та полегшив участь усіх, хто переглядає тисячі фото.

    Щодо галочки “хочу подати це фото на якісну номінацію”…
    Так, мені теж не дуже подобається моє фото, яке вибрали як найкраще по Дніпропетровській області – особисто моїм фаворитом серед своїх були фото Святоперображенської церкви у Нікополі https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Nikopol%27_K.Libknehta_113a_Spasopreobrazhens%27ka_Tserkva_03_(YDS_7544).jpg
    чи театр та кілька особняків у Дніпропетровську.
    Але, як бачимо по результатах цього і минулого років, смаки журі непередбачені, як і путі Господні. Тому заздалегідь приймати рішення за журі – мені здається, не варто, тому що замість вашого фото, яке ви самі і “втопили”, можуть вибрати щось ще гірше – як на ваш смак. Можливо, я не права

    • > замість вашого фото, яке ви самі і “втопили”, можуть вибрати щось ще гірше
      Да, можна вболівати за результат по своєму регіону, це патріотично і зрозуміло. А можна і за свій імідж в очах соратників по об`єктиву, або взагалі…Міщанським патріотизмом я не обтяжений, тому вибираю друге. Хтось інший -перше. А комусь хвіолєтово, аби виграти…

  2. ЗдорОва критика то є завжди здОрово!Навпаки чомусь вбивають коменти типу “ооо,клас,шедевр,я знав(знала) що воно переможе,вона зразу кинулось мені у вічі,шик і блєск..” Тьху! А критика то да,то хорошо,-стимулює працювати для досягнення кращого результату,але нагадую-якщо вона конструктивна і обгрунтована(як в даному і в попередніх “Н” -випадках).
    П.С.Вітаю,Романе!)

    • Критику треба тримати при собі, якщо автор про неї не просить. А от позитивні відгуки справді цінні, вони надихають продовжувати свою справу, розвиватись і вдосконалюватись!

      • Якщо автор виставляє свої роботи на показ, то він повинен бути готовим до критики 😉 На мою думку, конструктивна критика більше допомагає в розвитку, ніж схвальні відгуки, після яких багато хто думає, що не потрібно шукати щось нове, вчитись і вдосконалюватись, бо і так все добре.

        • П. С. Якщо що, то ми учасникам завжди вдячні 🙂 Не кожен (насправді) може натиснути кнопку «Завантажити фото» чи «Редагувати (код)» 🙂

        • Виставляючи свої роботи на показ в Україні/Росії, автор має перш за все вмикнути броню 😉 Бо набіжить купка розумників і почне обсирати, об’являючи це праведною критикою…

      • Читайте комент нижче-ніби з моїх вуст зірвано.
        П.С.При собі потрібно тримати лише свої комплекси)

    • Погоджуюсь із Катериною, схвальні відгуки потрібні обов’язково, це дуже мотивує та надихає, особливо тих, хто бере участь вперше чи виграв номінацію вперше. Якісна та конструктивна критика також потрібно, але тільки на критиці без схвалення здобутків ніхто ще далеко не пішов

  3. Хм, несподівано. Теж дивуюсь чому саме це фото перемогло. Навіть серед моїх фото воно не було в фаворитах в області.

      • Для прикладу фото замку в Дубно мені більше подобається. Хоча розумію, що третій рік поспіль фото з того ж ракурсу не повинно би було перемогти. Було ще кілька хороших фото з Межиріча, а також з церквами. Якщо дуже треба, то пошукаю їх. Але загалом по Рівненській області було не так вже багато завантажень і, на мою думку, справді дуже вдалих фото було мало. Що також дивує, бо цікавих об”єктів в області вистачає.

        • Ой, якщо згадати Дубно, то навіть не знаю 🙂 Хоч би ракурси якісь геть нові були. Все ж руїни видалися цікавішими. Стільки коментарів 🙂

      • Але це все суб’єктивно, бо кожен має свої вподобання 🙂 Саме тому завжди будуть незадоволені рішенням журі, при чому яким би це рішення не було.

        • Хоча так, Дубно викликало б не менше емоцій 🙂 Третій рік то вже забагато

          • Виглядає так, що в Дубно біля заплави річки найбільш фотогенічне місце в області 🙂 Ну принаймі з легкодоступних.

  4. Як то кажуть :”Говорили-балакали,а віз і досі там..”Та ні,що ви,-ніякої критики,ніяких “наїздів” на журі і тим паче до організаторів,-хочеш вантажиш фотки на конкурс,хочеш- відпочиваєш,тебе ніхто не змушує..Але..ну,мені хоча не так гірко,бо не претендував на місця(беру кількістю)),а от хтось таки надіявся….
    Моє суб*єктивне бачення: на “своєму” місці серед оголошених обласних переможців знаходяться лише знимки Харківщини,Хмельниччини(хоч тут і “баян”),Закарпаття,Львівщина(теж заїжджена тема) та Франківщини.Наголошую:ЦЕ МОЄ БАЧЕННЯ! А загалом,-переможців не судять))

    • Тут хтось пропонував “галочку” прикрутити при завантаженні – “не хочу подавати це фото на якісну номінацію”. Але ж допоки її немає, ніхто навіть з принципових систематичних “кількісників” не застрахований від перемоги по якості на обласному рівні. І коли це трапляється, нічого, окрім сорому не відчуваєш. Наче ти винуватий у виборі журі або у тому, що ніхто нічим кращим з Вікіпедією не поділився.

      • Абсолютно згодний про “сором”. Але касаємо методів уникання номінування по якості – я наприклад вже практикую завантаження фото далеко до 2Мп, щоб ні-ні, і лиш кілька які мені ( і тільки так!) нравляться або щось викликають – я вантажу троооошки більшими. Чому так не роблять ті, хто відчуває “сором” я не знаю 😉 Це ж просто. А там глядішь…з пустими полками в раунді перед журі..і оргком схаменеться.

          • серед всього…як ви Вікі не прикидалась ніщєнкою, але це прибуткова орг-ія, а однією із умов є максимально висока індексація, а в пошукових систем доволі відкатані інструменти для викатування перших в першій сторінці на запит.

    • Ми публікуємо результати вибору журі. Тобто це не те, що може змінитися від наших коментарів 🙂 Ми можемо змінити тільки на майбутнє. І так, кількісні переможців теж могли б рівніше тримати фотокамеру, фотографувати будинки із першими поверхами (навіть якщо там автівки). Я вже мовчу про те, що хрести у більшості церков чомусь обрізані. Й тільки дивом потрапляють у кадр. Але. Навіть такі фото можуть мати неоціненне значення для Вікіпедії 🙂

  5. Абсолютно енциклопедичне фото. І крапка!. І хано хто з лінєйкою підійде!!! Скіко там пам`ятки на куб/см… Вам все одно не обійти “Довгу Рулєтку” , ще й якщо йому асистуватиме зав.лаб. Оптичних Гештальтів, спец по вимірюванню разностєй двух косинусів падаючих вікон в ФШ ..ггг…
    Да, і про “кількість памнятки на фото ” -не варто так занурюватись, ускладнювати, формалізувати. Такі от памнятки як вище -семантично тільки в панорамі і розкриваються. Як і цьогорічний переможець у Всесвіті -Святогір`я. А інакше то тільки цеглини. А кого цікавлять цеглини, крім АЕOUO…
    Також -візьміть бідолашний монастир на Волині, від Катрусі. Хіба не важливо бачити в якому оточенні він вирина? ЩО, цікаві тіко одноманітні листівки де всьо відкроплено рівно по стіни? Не думаю Переконаний що пам`ятка не пухир інородний …а все навколо причетно до неї. І навпаки. Як фото вище. Інша справа коли пам`ятку майже не видно, щось затуляє, абощо.

    • “…кого цікавлять цеглини, крім АЕOU”

      Минулого року цікавили користувача Nick Grapsy, який завантажив на конкурс багато цінних знімків, що розкривають архітектурні деталі київських будинків. В 12 та 13 році Левицький та Шаматажі скрупульозно фіксували деталі одеських споруд.

      Та оскільки ніякого стимулу в подібній роботі немає (особливо після загадкового зникнення номінації за кращу серію фотографій: http://wikilovesmonuments.org.ua/krascha-desyatka/#comments), то Nick Grapsy цьогоріч взагалі не бер участь в конкурсі, а одесити два роки поспіль принципово надсилають єдине барвисте фото, зроблене спеціально під вподобання журі.

      • Не знаю як виникла номінація за серію (здається чи не саме журі 2012 року її запропонувало), і тому не зможу сказати, чому вона не була продовжена у 2013 році, хоча там було чи не троє членів оргкомітету із 2012 року. Пінгну НікКа, який був в усіх оргкомах.

        • У 2012 році цю серію запропонували вже після завершення конкурсу, коли ми посіли третє місце в світі за кількістю фото, і зробили це передусім завдяки низці користувачів, які завантажували серії фото однієї пам’ятки. Але з того часу багато води утекло, і в нас уже дехто завантажує по тисячі пам’яток за конкурс, тож куди там одній серії 🙂

      • І (до слова) у моїй порції попереднього відбору було багато світлини Aeou. Я ці деталі не відкидала. Бо це неможливо гарно фактурно. Їх хотілося то згамати, то хоча б доторкнутися 🙂 Правда, я б і не змогла вибрати найкращу. Чи навіть сильно звузити коло. І була дуже рада, що це не я буду обирати фінально 🙂

    • До речі, минулого року фото Губківського замку майже з цього ж ракурсу було відбраковано іще на першому ж етапі відбору і не потрапило до журі.

      Таке рішення було пояснено тим, що “пам’ятку погано видно, натомість видно переважно зелений пагорб”

      За рік змінились критерії відбору?

      • Ми вже наче розписували про те, як фотографії відсіюються. У нас є члени оргкому та волонтери, які б це фото відсіяли. А є й такі, що не відсіють, бо все ж таки пам’ятка там є. Журі оцінює з того, що до нього потрапляє. І коли до нього потрапляють роботи, то воно (в принципі) вже вважає, що фото відповідає умовам конкурсу (ми на останніх етапах тільки щодо свободи панорами втручаємося чи якщо нам стає відомо, що то точно не пам’ятка на фото). Або якщо журі відбирає декілька ракурсів тієї самої пам’ятки, але кожен із журі обирає свій. Оскільки ми бачимо картинку цілком, то ми можемо попросити їх оцінити це як додатковий раунд (вибрати один Хотин чи Кам’янець-Подільський чи Святогірську Лавру може виявитися не зосім тривіяльною задачею)

        • Та я приблизно знаю, як увесь той відбір відбувається на практиці. Але ж хочеться більш-менш стабільних критеріїв в оцінюванні.

          Приміром, в сфері освіти працюють десятки тисяч вчителів, які керуються однією й тією ж самою системою оцінювання. І коли ваша дитина за одне й те саме виконане завдання від одного вчителя отримує оцінку “відмінно з мінусом”, а від іншого “незадовільно”, то хіба це не викличе обурення рівнем кваліфікації цих педагогів?

          • Дам всім журі тул. Домовляйтесь про критерії і оцінюйте. Запрошуйте адекватних членів журі. Глянемо розкид і кореляцію результатів, порівняємо вибір.

          • А параметри оцінювання принципово не хочете давати?

            У шкільних вчителів є критерії, за якими вони дітей оцінюють від одного балу до дванадцяти. Де подібна шкала оцінювання, якою має керуватись журі?

            Це ви так і конкурсне журі інструктували: “Домовляйтесь про критерії і оцінюйте”?

            Ось так і уявляю картину. Одна з громадських організацій оголошує конкурс юних винахідників. Дітки стараються, щось майструють…

            Настає час підбиття підсумків. Організація створює журі із вчителів (трудовика, фізрука й ДеПеЮшника) та працівників станції юних техніків (охоронця і прибиральниці). Й каже колективу журі: “Домовляйтесь про критерії і оцінюйте”.

            Оголошують роботу-переможницю, якою стає пляшка горілки з примотаним до неї огірком для закусі.

            На обурення учасників дирекція відповідає: “Дана робота задовільняє всі вимоги нашого регламенту: оригінальність, якість та можливість для застосування. Найвищі бали їй поставили два вчителі”…

            Завіса 🙂

          • Так і запишемо – пропонування кращих критеріїв, ніж зробив організаційний комітет шановного критика не зацікавило.

          • 2posterrr: щодо параметрів оцінювання. Не зрозуміла, ми написали Вам ті інструкції, які ми давали журі. Інших нема. Інші треба розробити / запропонувати

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *