Запорізька, Миколаївська та Херсонська

Дніпрогес (гребля і силова станція) — пам’ятка історії місцевого значення. Будівництво було розпочато у 1927 році, до 1939 року станція запрацювала на повну потужність. Після спорудження греблі було затоплено понад 50 населених пунктів та Дніпровські пороги. 18 серпня 1941 року греблю ДніпроГЕСу було підірвано працівниками НКВС, а восени 1943 року її вже підірвали при відступі німці. З 1944 року почалося відновлення електростанції. Її потужність — 1584 МВт^[1]. Саме робота Анатолія Волкова, зроблена у січні 2018 року, привернула увагу журі. Інший цікавий об’єкт — культовий комплекс «Кам’яна Могила» — на фото користувача Yanuschenko DV, датованому 2007 роком, заслужив уваги через цінність самого об’єкта.

У Миколаївській області вперше перемогла світлина археологічної пам’ятки — стародавнє місто Ольвія є пам’яткою архітектури національного значення. «Національний історико-археологічний заповідник “Ольвія”» — це комплекс пам’яток відомого античного міста-держави Ольвії в Миколаївській області біля села Парутине. Територія заповідника включає городище і некрополь стародавньої Ольвії. До складу заповідника також включено острів Березань, де існувало найдавніше в Північному Причорномор’ї давньогрецьке поселення. Острів Березань розташований у Чорному морі, за 12,8 км на південний захід від Очакова.

Серед світлин пам’яток області журі також відзначило світлину із зображеням ротонди. Це пам’ятка архітектури місцевого значення, зведена на початку XX століття по вулиці Набережної та рогу вулиці Фалєєвської.

Найкраща світлина Херсонської області — теж неочікуваний об’єкт. На фото Володимира Дзюбака є пам’ятник на честь генерал-майора Івана Синельникова у селі Садове Білозерського району. Монумент був зведений на початку XX століття на кошти правнучки Синельникова Софії Миколаївни, у першому шлюбі — Комстадіус. Автором проекту, ймовірно, слід вважати губернського архітектора Казимира Квінто, який у 1902 році реставрував надгробний пам’ятник Синельникову у Катерининському соборі міста Херсона, на кошти тієї ж Софії Миколаївни.

Для підготовки публікації було використано матеріали з Вікіпедії «Дніпровська ГЕС», «Ольвія», «Національний історико-археологічний заповідник “Ольвія”», «Садове (Білозерський район)».