Мистецтво в дереві: відкрито спеціальну номінацію дерев’яних пам’яток

Цього року «Вікі любить пам’ятки» відкрили нову спеціальну номінацію – «Пам’ятки дерев’яної архітектури України» за партнерства із проектом «Дерев’яні храми України».

Українські дерев’яні пам’ятки – це прекрасна автентична архітектура, яка несе в собі національні риси народу і водночас належить до найкращої архітектурної та історичної спадщини світу. Вісім дерев’яних церков України включені до світового спадку ЮНЕСКО:

Водночас дерев’яні пам’ятки дуже крихкі і нестійкі перед часом і обставинами, і навіть у мирний час потребують захисту. Під час же війни вони піддаються постійній загрозі знищення, спалення, руйнування. Ми хочемо зібрати багато вільних фотографій і вільних знань про цей спадок і зберегти його для людства.

Втрачена пам’ятка із списку пам’яток дерев’яної архітектури. Церква Успіння Пресвятої Богородиці, Яворів. Автор – Володимир Ольхом’як. Ліцензія CC-BY-SA 3.0

Для спеціальної номінації вже підготовлені окремі списки, і оцінювання буде проводити окреме спеціалізоване журі.

Ми також будемо дуже вдячні, якщо ви будете вказувати нам на неточності в списках та підказувати пам’ятки, яких там немає – оскільки ми беремо за основу державні списки пам’яток, а вони часто бувають неповні.

Дерев’яні храми України — авторський сайт Олени Крушинської, перший і наразі єдиний веб-ресурс, присвячений українській дерев’яній архітектурі. Це систематизована ілюстрована загальнодоступна добірка матеріалів, що широко і глибоко висвітлюють історію і сучасність української дерев’яної архітектури, проблеми збереження культурної спадщини.

Церква святого Василія Великого, село Черче Рогатинського району Івано-Франківської області. Автор фото – Сергій Криниця (Haidamac). Ліцензія CC-BY-SA 3.0

Поділіться з друзями:

17 thoughts on “Мистецтво в дереві: відкрито спеціальну номінацію дерев’яних пам’яток

  1. Pingback: Відбулась церемонія нагородження переможців «Вікі любить пам’ятки» | Вікі любить пам'ятки

  2. УТОЧНЕНИЙ ПЕРЕЛІК ПАМ’ЯТОК АРХІТЕКТУРИ ІВАНКІВСЬКОГО Р-НУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛ.

    1. с. Феневичі. Церква Олександра Невського (дер.) 1900-02рр.., Клуб (дер.) 1927р.
    2. с. Коленці. Церкваь Косьми і Даміана. (дер.) 1752., 1874рр
    3. с. Мусійки. Церква Різдва Богородиці (дер). 1908р.
    4. с. Сидоровичі. Церква Івана Богослова (дер) .1896р. Ох № 69-КВ
    5. с. Жерева. Садибний будинок Браницького. (дер.) 1895 р.
    6. м. Чорнобиль (нежил) .. Іллїнська церква(кам.) 1877р., Синагога (кін. 19в.)
    7. с. Замошня (нежил). Казанська монастирськая церква 1894 98рр. (кам, руїни).
    8. с. Красне (нежил). Церква Михаїла Архангела (дер). 1800р.
    9. с. Бички (нежил.) Церква старообрядницького Миколаєвського монастиря (кам.) Бл.. 1829 р.
    10. с. Леонівка. Земська школа (кам., руїни.) 1897р.

  3. Доброго дня! Чи є десь опублікована статистика за регіонами чи користувачами в номінації “Дерев’яні храми України”? І чи предбачене в цій номінації визначення першості за кількісними показниками?

  4. Між іншим, в списках по тому ж Дрогобицькому району в Вікі фігурує село “Сілець” ( дві памнятки відти: 46-212-0010 та 46-212-0011). “Сілець” і в статті в Вікі щодо власне самого села -насправді село називається “Селець”. Якшо хтось буде шукати -може не знайти!
    У мене в навігаторі також -“Селець”.І офіційно воно тільки “Селець”. І в книжці по церквам -в т.ч.
    Якось би виправити…
    http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=31.12.2009&rf7571=19529

  5. Доброго здоровячка.
    В списку пам’яток Дрогобицького району Львівської обл. є помилка – під номером ID 46-212-0023 вказано “Церква Св. Юрія (Івана) (Вознесіння Господнього) /дер./” як одна церква. Насправді це три(!) різні церкви:
    1. Церква Вознесіння Господнього 1887
    2. Церква Св. Івана Хрестителя 1895
    3. Церква Св. Юрія 1855
    В селі є ще четверта деревяна церква – Церква Преображення Господнього 1877
    Такий собі сільський рекордсмен по деревяних церквах.
    Змініть список, будь-ласка.

  6. По Києву слід додати до переліку дерев’яних пам’яток наступні об’єкти:
    1. 80-385-9027 – Садиба міська (Андріївський узвіз, 19а,б), в складі:
    – 1 а) 80-385-0030 – Будинок житловий (Андріївський узвіз, 19а);
    – 1 б) 80-385-0029 – Флігель (Андріївський узвіз, 19-б)

    2. 80-385-0042 – Будинок житловий в якому мешкав письменник М. А. Грабовський (Андріївський узвіз, 34-в).
    3. 80-385-0261 – Східна в’їзна брама з огорожею (Притисько-Микільська вул., 7)
    4. Північна в’їзна брама з огорожею (Притисько-Микільська вул., 7). УВАГА!!! Ця пам’ятка не зазначена у вашому переліку, проте на вікісховищі є фото цього об’єкту із охоронною табличкою (https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Podol_25_09_13_241.jpg).
    5. 80-380-0026 – Будинок житловий, Юнкерова Миколи вул. (Пуща-Водиця), 37-а.
    6. 80-380-0030 – Будинок житловий, Юнкерова Миколи вул. (Пуща-Водиця), 47.
    7. 80-380-0031 – Будинок житловий, Юнкерова Миколи вул. (Пуща-Водиця), 50.
    8. 80-380-0032 – Будинок житловий, Юнкерова Миколи вул. (Пуща-Водиця), 50-б.
    9. 80-380-0033 – Будинок житловий, Юнкерова Миколи вул. (Пуща-Водиця), 69.
    10. 80-389-0038 – Церква Дмитрія Солунського, Повітрофлотська вул., 1 (Жуляни)
    11. 80-391-0101 – Будинок прибутковий, Смирнова-Ласточкіна вул., 13

    • Але ж мова йде про дерев’яні церкви, чи все ж до списків можна включати будь-які дерев’яні будівлі?

      • Номінація називається «Пам’ятки дерев’яної архітектури України» – обмежень за релігійною ознакою немає.

        Крім того, в початковому списку одразу ж було зазначено ряд дерев’яних споруд цивільного будівництва: житлові будинки, флігелі, вітряки, тощо…

        • В такому разі претендентами на включення до списків по місту Чернігову можуть бути:
          74-101-0060 Житловий будинок, вул. Коцюбинського, 39
          74-101-0070 Садибний будинок, вул. Шевченка, 54
          74-101-0071 Особняк Спановського, вул. Київська, 14-б
          74-101-0074 Особняк Рацкевича, вул. Примакова, 7
          74-101-0150 Будинок, в якому жив художник В.М. Конашевич, вул. Мстиславська, 37
          74-101-0153 Будинок, в якому жив і працював художник А.Ю. Петусь, вул. Антонова-Овсієнка, 34
          74-101-0156 Будинок, в якому жив відомий економіст і літератор С. Дроздов, вул. Станіславського, 40

  7. Точно знаю що на 2012рік -костел в Розлучі не мав охоронного статуса. Та там навіть дверей не було -я вільно зайшов і понишпорив всюди)))

    • Тут, схоже, накладка вийшла: поляк завантажив фото дерев’яного костела під ідентифікатором дерев’яної церкви. За даними ЛОДА, той костел і справді не має охоронного статусу.

  8. В списку відсутні:
    – Дерев’яний костел в селі Розлуч Турківського району Львівської області (46-255-0037) (https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Roz%C5%82ucz,_kosciol_1902_r..jpg)
    – Солеварня в Дрогобичі (46-106-1118) (https://commons.wikimedia.org/wiki/File:%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%87.%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4_%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%83.%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE.JPG)

    Крім того, незрозумілий статус пам’яток скансену в Пирогові: вони усі беруть участь в спецномінації?

    Натомість до списків помилково потрапив костел в Тучині Рівненської області (56-227-0139), який насправді мурований, а не дерев’яний.

  9. Доповню перелік дерев’яних храмів, які не внесено до охоронних реєстрів:

    Вінницька область, Вінницький район:
    – с. Прибузьке (початкова назва – Шкуринці): храм Успіння Пресвятої Богородиці. Церкву зведено в 1751-му році (первісно у вигляді тризрубного трьохкупольного храму), а в 1855-му році перебудовано за казенний рахунок і по плану у формі хреста.
    – с. Гавришівка: храм апостола і євангеліста Іоанна Богослова (1878 року)
    – с. Писарівка: храм Покрова Пресвятої Богородиці, збудований 1770 року у вигляді трихкупольної тризрубної церкви. В такому вигляді проіснував до початку ХХ століття. Час перебудови – невідомий. Поруч із церквою – окрема дерев’яна дзвіниця.
    – cмт. Стрижавка, Свято-Миколаївський храм (1878 року). Первісно – церква села Слобода Стрижавська, яка нині є присілком самої Стрижавки
    – с. Стадниця, храм святого великомученика Димитрія Солунського (1886 року)
    – c. Хижинці, Різдво-Богородичний храм 1869 року
    – с. Жабелівка (первісна назва – Ізабелівка), церква Казанської ікони Божої Матері
    – с. Лисянка, Свято-Успенський храм (в статистичному описі церков та єпархій Подільської губернії фігурує назва “храм на честь Чуда архістратига Михаїла”) 1897 року
    – с. Тютьки – цвинтарна капличка, в якій донедавна містився Свято-Параскевинський храм

  10. Доповню перелік дерев’яних храмів, які не внесено до охоронних реєстрів:

    Вінницька область, Вінницький район:
    – с. Прибузьке (початкова назва – Шкуринці): храм Успіння Пресвятої Богородиці (http://derev.org.ua/vinn/prybuzke.htm). Церкву зведено в 1751-му році (первісно у вигляді тризрубного трьохкупольного храму), а в 1855-му році перебудовано за казенний рахунок і по плану у формі хреста.
    – с. Гавришівка: храм апостола і євангеліста Іоанна Богослова (1878 року) (http://www.panoramio.com/photo/52583730)
    – с. Писарівка: храм Покрова Пресвятої Богородиці, збудований 1770 року у вигляді трихкупольної тризрубної церкви. В такому вигляді проіснував до початку ХХ століття. Час перебудови – невідомий. Поруч із церквою – окрема дерев’яна дзвіниця. (http://www.panoramio.com/photo/52583745)
    – cмт. Стрижавка, Свято-Миколаївський храм (1878 року). Первісно – церква села Слобода Стрижавська, яка нині є присілком самої Стрижавки (http://www.panoramio.com/photo/52537841)
    – с. Стадниця, храм святого великомученика Димитрія Солунського (1886 року) (http://www.panoramio.com/photo/52582132)
    – c. Хижинці, Різдво-Богородичний храм 1869 року (http://www.panoramio.com/photo/52584238)
    – с. Жабелівка (первісна назва – Ізабелівка), церква Казанської ікони Божої Матері (http://orthodox.vinnica.ua/index.php?c=697&l=2)
    – с. Лисянка, Свято-Успенський храм (в статистичному описі церков та єпархій Подільської губернії фігурує назва “храм на честь Чуда архістратига Михаїла”) 1897 року (http://orthodox.vinnica.ua/index.php?c=651&l=2)
    – с. Тютьки – цвинтарна капличка, в якій донедавна містився Свято-Параскевинський храм, для якого нещодавно збудовано нову церкву на новому місці (http://orthodox.vinnica.ua/index.php?o=8319&l=2)

  11. Було б добре якби хтось надав фотографії церкви у селі Товстий Ліс (Чорнобильська зона), яка згоріла у 1996 році.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *