Тернопільська, Кіровоградська, Полтавська та Рівненська
Представляємо найкращі світлини пам’яток ще чотирьох областей.
Найкращою світлиною Тернопільської області стала робота Костянтина Брижниченка із видом на ансамбль Кременецького колегіуму. Колегіум єзуїтів у Крем’янці заснував близько 1720 року князь Міхал Сервацій Вишневецький (за іншими даними, також його брат — князь Януш Антоній Вишневецький). Заклад діяв при монастирі ордену єзуїтів у місті. Будівництво було розпочато коштом родини Вишневецьких 1731 року, тривало до 1743-го. У колегіумі велась підготовка вчителів для єзуїтських шкіл. Архітектурний комплекс поєднав костел, келії та два навчальні корпуси. Єзуїти присвятили костел засновнику ордена Ігнатію Лойолі та святому Станіславу Костці. Будівля колегіуму формувала східну сторону ринкової площі в місті Кременець.
Наталія Шестакова, членкиня журі, зазначила про фото:
Приваблива пам’ятка, гарно презентована в контексті міста, гарна композиція та освітлення
Найкращим фото Кіровоградської області журі визначило роботу Олександра Мальона. Вознесенський собор є пам’ятка архітектури кінця XIX — початку XX століття. Собор був закладений 1898 року в центральній частині базарної площі Бобринця, але безпосереднє будівництво собору почалося 1905 року. Автором проекту був відомий єлисаветградський зодчий Яків Паученко. Будівництво храму тривало 14 років. У 1912 році собор було освячено на честь Вознесіння Господнього. Собор був розписаний лише частково в зв’язку з революцією. Тоді з куполів храму було знято позолоту, дзвони переплавлено, а саме приміщення перетворилось на склад. У 1933 році в приміщенні храму зберігалось зерно, пізніше — інші товари торгівлі. Згодом будівлю передали для створення районного історичного музею. Тепер храм відновлено і повернуто парафіянам. Фото зроблено у квітні 2018 року, і, як зауважила Наталія Шестакова, «в середині дня влітку-навесні краще зняти цей об’єкт неможливо. Саме зображення якісне. Але, так, справляє враження “без родзинки”».
Світлина із видом на млин Варшавського Вигдора Зейлиховича в Новоукраїнці теж зацікавив журі, зважаючи на цікавість самої пам’ятки. Це цегляна п’ятиповерхова будівля, рік побудови — 1894.
У Полтавській області найкращою роботою стала світлина Романа Наумова із зображенням Здвиженського собору. Собор споруджений як головний храм Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря 1689–1709. Зведення головного храму обителі велося коштом декількох полтавських полковників, у тому числі Генерального судді В. Л. Кочубея та його сина, полтавського полковника В. В. Кочубея, та двох українських гетьманів — І. Самойловича й І. Мазепи. У полтавський період Великої Північної війни, впродовж травня — червня 1709 року монастир був резиденцією Карла XII. На думку дореволюційних істориків-краєзнавців саме на монастирському пагорбі відбулося важке поранення короля у ногу напередодні Полтавського бою на світанку 17 червня 1709 року. Пам’ятка архітектури українського бароко. Про саму світлину Наталія Шестакова сказала, що фото — цікаве, але «зображення церкви дуже вже викривлене».
Трохи поступилася цій роботі світлина авторства Artur Aroian із зображенням Христоріздвяної церкви у селі Вергуни. Як прокоментувала Наталія Шестакова: «Цікавий нерозтиражований об’єкт, вдало передано передано його атмосферу та ауру. Залишки фресок на стінах, довгострокову руйнацію краси та піднесення».
Найкращою світлиною Рівненської області стала робота Івана Сідловського із видом на інтер’єр Троїцького собору Межиріцького монастиря. Припускають, що автором проекту храму може бути той самий будівничий, що й Богоявленської церкви на Острозькому замку. Будівництво церкви тривало до 1530-х років. Вівтарі 18 століття, що залишилися в спадок від оо. Францисканів, були частково використані для створення іконостасу церкви. Інтер’єр церкви розписаний учнями живописця кінця 19 початку 20 століття Віктора Васнєцова. У церкві збереглися також оригінальні фрески 16 століття.
Зовсім трохи їй поступилася робота Вадима Постернака із зображенням дерев’яної церкви Косми та Дем’яна у селі Новий Корець. Церква датується 1866 роком.
Для підготовки публікації було використано матеріали з Вікіпедії «Кременецький колегіум», «Вознесенський собор (Бобринець)», «Хрестовоздвиженський монастир (Полтава)» та «Межиріцький монастир».