Обласні переможці: Львівська, Рівненська, Волинська

У цих областях перемогли пам’ятки-візитки своїх міст, добре відомі нашим учасникам.

Сергій Криниця вкотре став автором найкращої світлини в області, а саме найкращої серед тих, що зафіксували пам’ятки Львівщини.

Львівський оперний театр. Найкраще фото Львівської області. Автор фото — Сергій Криниця, поширюється на умовах вільної ліцензії CC BY-SA 4.0

Львівський оперний театр. Найкраще фото Львівської області. Автор фото — Сергій Криниця, поширюється на умовах вільної ліцензії CC BY-SA 4.0

Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької — театр опери і балету у Львові, розташований в історичному центрі міста на проспекті Свободи, 28 та названий на честь відомої української оперної співачки Соломії Крушельницької. Будівництво театру розпочалось у червні 1897 року за проектом архітектора Зигмунта Горголевського — автора багатьох монументальних споруд Польщі і Німеччини. Проект було обрано за результатами конкурсу та непростого обговорення, що призвели до деяких змін у ньому.

Земляні, мулярські, каменярські роботи та бетонування доручили фірмі Івана Левинського, асфальтову гідроізоляцію виконало підприємство Станіслава Лишкевича. Бляхарські роботи виконала львівська фірма Генрика Богдановича, металеві конструкції перекриттів виготовлено на вагонному заводі в Сяноку. Систему вентиляції встановила фірма Johannes Haas із Відня спільно з львів’янином Владиславом Нємекшею. Нагляд за роботами здійснював особисто Зиґмунт Ґорґолевськийза участі випусників краківської Промислової школи, з яких найдовше на будмайданчику працював Ян Новорита — в майбутньому відомий архітектор Львова і Катовіц. Усе внутрішнє оздоблення також виконано за проектом Ґорґолевського, але тут керівником робіт був Марцелій Гарасимович. Живописні та скульптурні роботи доручено окремо запрошеним митцям, зокрема скульпторам Антонію Попелю та Тадеушу Барончу (композиції «Трагедія» та «Комедія»), Петрові Війтовичу (статуї «Слава», «Поезія» та «Музика»), Тадеушу Вісньовецькому, Юліушу Белтовському, Юліану Марковському.

Стилістично споруда відноситься до неоренесансу та необароко. Присутні також елементи модерну. Застосовано велику кількість форм обидвох стилів та рясне скульптурне декорування.

У серпні 2017 року гендиректор оперного театру Василь Вовкун заявив, що банерна реклама назавжди зникне із фасаду Львівської опери. Можливо, переможна світлина зафіксувала перші дні цього рішення у дії і, звісно ж, від того багато виграла.

Член журі Георгій Чернілєвський це фото коментує так:

КОМПОЗИЦІЯ

Нічні знімки Львівського оперного театру завантажували і раніше, але тут автор зміг подати цю будівлю по-новому за рахунок цікавого композиційного рішення. По-перше, це відмова від симетрії. Театр знято не фронтально, а з правого кута. По-друге, віддзеркалення у фонтані стало одним з важливих елементів загальної картини.
Додатково варто відзначити, що фотографія пройшла грамотну пост-обробку. Зокрема виправлено геометричні викривлення, які зазвичай наявні на подібних знімках.

 

Руїни замку, с. Новомалин. Найкраща світлина Рівненської області. Автор фото — Demmarcos, поширюється на умовах вільної ліцензії CC BY-SA 4.0

Руїни замку, с. Новомалин. Найкраща світлина Рівненської області. Автор фото — користувач Demmarcos, поширюється на умовах вільної ліцензії CC BY-SA 4.0

У Рівненський області перемогу в номінації вже другий рік поспіль виборює світлина Новомалинського замку, точніше його каплиці, але тепер у об’єктиві користувача Demmarcos. Руїни замку розташовані в селі Новомалин, що в Острозькому районі Рівненської області. Каплиця побудована в неоготичному стилі, її цокольна частина — залишки оборонної вежі. Кожен із чотирьох фасадів прорізаний одним вузьким стрілчастим вікном, а поставлені на зовнішніх кутах високі круглі башточки, розкреслені лінійним рустом, нагадують готичні пінаклі. Інтер’єр каплиці був прикрашений різьбленням по мармуру, виконаної скульптором Т. О. Сосновським. Замковий комплекс зазнав руйнувань під час Другої світової війни. Замок — один із найстаріших в Україні, проте на сьогодні залишились лише художньо атракційні руїни.

Від пам’яткознавців у журі це фото отримало і 10/10, а от фотографи ставили оцінки скромніші, нагадуючи (як-то користувач C messier), про те, що можна було б і скористатися правилом третин.

В'їзна (Надбрамна) башта Луцького замку. Найкраща світлина Волинської області. Автор фото — Мирослав Видрак, поширюється на умовах вільної ліцензії CC BY-SA 4.0

В’їзна (Надбрамна) башта Луцького замку. Найкраща світлина Волинської області. Автор фото — Мирослав Видрак, поширюється на умовах вільної ліцензії CC BY-SA 4.0

Фото церковних пам’яток, що виборювали перемоги у Волинській області останні два роки, поступилися замку. Світлина В’їзної (Надбрамної) башти Мирослава Видрака отримала найбільше балів журі.

Замок Любарта, або Луцький замок — верхній замок Луцька, один із двох (частково) збережених замків, пам’ятка архітектури та історії національного значення. Один із найбільших, найдавніших і найкраще збережених в Україні замків. Головний об’єкт історико-культурного заповідника «Старий Луцьк», культурний осередок та найстаріша споруда Луцька.

В’їзна вежа це п’ятиярусна паралелепіпедна споруда. Висота становить 28 м, розмір в плані 11,9×12,05 м. У південній частині розміщені гвинтові сходи, які сполучались із князівським палацом. Від рогу вежі починається стіна Окольного замку. Унизу вежа підпирається потужними контрфорсами, зведеними на початку XIX ст, які дещо звужуються доверху. Між ними арковий вхід у замок. Над входом розташовані два портали з арковим завершенням. Це колишні входи у замок, колись вони закривались підйомним мостом. Другий ярус вежі має напівциліндричні, а третій та четвертий мали хрещаті склепіння. Лише вони порушують загалом симетричну структуру головного фасаду вежі. У середній частині фасаду виступають квадратні зубці, розташовані над проміжним карнизом. Верхній карниз має аркатурний мотив і оперізує вежу по периметру. Під ним знаходяться два отвори. Аттик має потужні зубці-мерлони ренесансної форми. Задній фасад вежі, який виходить у замковий двір, має простішу структуру. Центральний прохід має готичне завершення. Середні яруси вежі, за винятком верхнього, мають по одному вікну, обрамлені білокам’яними ренесансними наличниками.

У коментарях до цього фото члени журі погодились одне з одним, що світлина має приємний настрій (користувач C messier) і чудову композицію (Міхіль Вербек).


У дописі використано інформацію зі статей у Вікіпедії:
uk.wikipedia.org/wiki/Львівський_національний_академічний_театр_опери_та_балету_імені_Соломії_Крушельницької
uk.wikipedia.org/wiki/Новомалинський_замок
uk.wikipedia.org/wiki/Замок_Любарта#Архітектура