Обласні переможці: Херсонська, Крим і Севастополь

Продовжуємо підводити підсумки обласних номінацій.

Будинок колишнього банку Товариства взаємного кредитування вночі, Херсон. © Сергій Рижков, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Будинок колишнього банку Товариства взаємного кредитування (місто Херсон). © Сергій Рижков, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Найкращою фотографією Херсонської області журі визнало світлину Сергія Рижкова.

Будинок колишнього банку Товариства взаємного кредитування — пам’ятка архітектури та історії місцевого значення, розташована в місті Херсоні за адресою вул. Суворова, 37. Збудований у 1894 році за проектом губернського архітектора Антона Сварика.

Декорований центральний напівкруглий об’єм цієї споруди увінчаний скульптурною композицією двох жіночих фігур з гербом товариства. На флангах будівлі, симетрично від центру, влаштовані входи, оздоблені двоколонними портиками з пілястрами і трикутними фронтонами. Поверхні стін споруди банку облицьовано декоративною цеглою, а вікна мають прямокутну та аркову форми.

У 1923 році в будівлі розміщувалося Транспортне споживче товариство, а з 1930-их років — Херсонський інститут фізичних методів лікування. Нині тут розташований Міський центр реабілітації та відновного лікування.

Член журі C messier прокоментував цю світлину так:

Nice evening mode, but technically, it needs perspective correction and it is also a bit tight as a crop.

Генуезька Фортеця, Судак, © Сергій Зисько, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Генуезька фортеця в Судаку. © Сергій Зисько, ліцензія CC-BY-SA-4.0

В Автономній Республіці Крим найкращою стала фотографія Судацької фортеці Сергія Зиська.

Минулого року також перемагало фото цього архітектурно-археологічного комплексу.

Судацька фортеця є комплексом пам’яток архітектури та містобудування національного значення (за постановою РМ УРСР № 970 1963 року). Деякі об’єкти занесені до державного реєстру за категорією місцевого значення. Рекомендована до занесення до державного реєстру за категорією національного значення.

Фортеця розташована на стародавньому кораловому рифі, що є конусоподібною горою (Киз-Кулле-Бурун, або Кріпосна), біля Судацької бухти Чорного моря. Площа фортеці майже 30 га. Збудована в XIV–XV ст.

Коментар члена журі Романа Бречка:

Гарний вид, цікаве небо… Трохи підправити перспективу і буде дуже добре.

Володимирський собор в Херсонесі, Севастополь, © Сергій Зисько, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Володимирський собор в Херсонесі (місто Севастополь). © Сергій Зисько, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Ще одна фотографія Сергія Зиська стала найкращою в Севастополі. Це фотографія Володимирського собору в Херсонесі.

Фотографія цього собору вже ставала найкращим фото Севастополя в 2014 році.

Володимирський собор у Херсонесі — православний храм неовізантійського стилю в Гагарінському районі Севастополя. Розташований на території стародавнього міста Херсонес, яке занесене до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Є складовою Херсонеського монастиря. Собор був закладений у 1861 році на ймовірному місці хрещення князя Володимира Великого в 988 році. Автор проекту храму — Д. І. Грімм. Будівництво було завершене в 1876 році. У 1979 році взятий на облік як пам’ятка архітектури національного значення.

Член журі Ніна Шентюрк так прокоментувала цю світлину:

Композиційно врівноважена, чиста світлина, без «ізюминки», але й без явних огріхів.


Оголошення переможців 2017 року триває!

Крим на конкурсі

«І що нового в Криму?» — спитаєте ви. Але світлини-переможці по Автономній Республіці Крим і Севастополі у цьогорічному фотоконкурсі відповіді вам не дадуть, бо зроблені у 2012–2013 роках.

Генуезька фортеця у Судаку — неймовірної краси пам’ятка архітектури, до того ж складний комплекс, навіть комплекс у комплексі. Складається із захисного і консульського ярусів та міста, і кожен ярус сам по собі — система захисних споруд: мурів, веж, добротних будівель, які не зламати. На фото ще й відкривається панорама сучасного міста і природного ландшафту довкруж. Коли все споглядають гори, то навіть фортеця 14 століття — зовсім молода 🙂 Автор фото — Neovitaha777 (Віталій Ільницький).

Башта № 5 донжон Консульського замку, Фортечна гора, Судак. Автор фото — Neovitaha777 (Віталій Ільницький), вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Башта № 5 донжон Консульського замку, Фортечна гора, Судак. Автор фото — Neovitaha777 (Віталій Ільницький), вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Найкращим фото з Севастополя став знімок ротонди в Херсонесі. Це одна з найстаріших пам’яток української архітектури та ранньо-християнського будівництва на території сучасної України, яка датується IV–VI століттям. На жаль, лишились хіба рештки стін — як і від багатьох пам’яток у Херсонесі, які було знищено або розібрано на камінь для будівництва інших споруд. Автор цієї світлини — користувач Demmarcos.

Візантійський баптистерій, Севастополь. Автор фото — Demmarcos (Андрій Мозоль), вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Візантійський баптистерій, Севастополь. Автор фото — Demmarcos (Андрій Мозоль), вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Далі буде…

Найкраще фото Криму на конкурсі пам’яток 2015

Комплекс Успенського печерного монастиря (АР Крим, Бахчисарай). Автор фото — Moahim, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Комплекс Успенського печерного монастиря (АР Крим, Бахчисарай). Автор фото — Moahim, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Отже, по Автономній Республіці Крим у конкурсі «Вікі любить пам’ятки» перемагає світлина Успенського печерного монастиря, зроблена в травні 2011-го і завантажена у 2015-му.

Успенський печерний монастир розташований поблизу Бахчисарая, на шляху від останнього до печерного міста Чуфут-Кале. Монастир розташований на західному схилі балки Майрум-дере, на вертикальній кам’яній стіні. Це пам’ятка архітектури та археології національного значення.

Один з найвідоміших печерних монастирів виник у кінці VIII ст. Точна дата виникнення монастиря невідома, але восьмим століттям датують Успенську церкву — першу будівлю. За своє довге життя він не раз спорожнів і відновився знову. Зрештою, як і багато інших пам’яток. Коли дивишся на цих старовинних феніксів, що відроджуються попри все, не може не виникнути відчуття глибокої поваги. Тому то й важливо допомагати пам’яткам жити далі.

Автор фотографії-переможця — Максим Присяжнюк (Moahim). Світлина вільноліцензована під ліцензією CC-BY-SA-4.0, тобто її можна використовувати в будь-яких цілях із обов’язковим вказанням автора і назви ліцензії.

1 вересня почнеться конкурс 2015 року: Крим та інші зміни

ВЛП у КримуТиждень тому, 21 серпня 2015 року, ми запустили опитування думки серед учасників конкурсу — попередніх років, а також потенційно зацікавлених брати участь у ньому зараз — щодо доцільності проведення української частини незважаючи на те, що паралельно буде проводитися російська частина конкурсу. Адже без учасників конкурс не буде можливим.

Повідомлення про опитування було розіслано на сторінки обговорення усім користувачам, які вантажили фотографії в українських частинах конкурсів «Вікі любить пам’ятки» та/чи «Вікі любить Землю» усіх попередніх років. Це майже 3 тисячі користувачів. Також його було опубліковано на блогах ГО «Вікімедіа Україна» та «Вікі любить Землю», у соцмережах Facebook та Twitter. Всього 109 відповідей було отримано. Взяли участь конкурсанти, користувачі, які допомагали зі списками, партнери, організатори, члени журі тощо. 7 (6%) вперше планували брати участь цього року. Тільки 4 (майже 4%) із опитаних не брали участі у конкурсі взагалі, і не планували брати цього року. 91 (83%) — конкурсанти попередніх років. За 4 роки ними було завантажено світлини 14750 пам’яток (38708 файлів). Серед конкурсантів попередніх років за проведення української та міжнародної частини конкурсу висловилося 69 (76%), ними було завантажено світлини 11944 пам’яток (80% серед опитаних), що становить 30713 (79%) файлів.

Думки про те, як діяти у цій ситуації, були такі:

  • проводити українську частину конкурсу як у попередні роки (національний та міжнародний етапи) — 83 (76%);
  • провести окремий конкурс по Криму разом із російськими організаторами (фотографії Криму будуть оцінюватися українським журі і йти в українській квоті) — 8 (7%);
  • провести окремий конкурс по Криму разом із російськими організаторами (Крим буде мати окреме журі, окрему квоту на міжнародному етапі) — 7 (7%);
  • не брати участь у міжнародній частині — 1 (<1%);
  • не проводити українську частину конкурсу, зокрема проводити різні заходи для привернення уваги ЗМІ та спільноти до проблеми участі пам’яток Криму в російських списках — 8 (7%);
  • бойкотувати «російський» конкурс до завершення окупації України — 1 (<1%);
  • не проводити українську частину в Криму, бо це частина Росії — 1 (<1%).

Зважаючи на ці результати, оргкомітет вважає, що проводити українську частину конкурсу потрібно і на часі. Бойкот не вирішує ситуації, адже у разі перемоги фотографії із Криму чи Севастополя на російському національному етапі, ця фотографія потрапляє на міжнародний етап із підписом «Крим, Росія».

Разом із тим, оргкомітет планує звернення до юристів Фонду Вікімедіа щодо правомірності використання НП «Вікімедіа РУ» бренду Вікімедіа, а також до міжнародного організаційного комітету.

Participating_Countries_WLM_2015

Карта країн-учасниць «Вікі любить пам’ятки 2015». Автори — Cirdan, Yiyi, Effeietsanders (ліцензія CC0 1.0)

З оновленим регламентом української частини конкурсу 2015 року можна ознайомитися тут. З найважливіших змін цьогорічного видання конкурсу:

  • конкурсний період триватиме із 1 по 30 вересня, як у більшості країн-учасниць;
  • роздільність (добуток довжини на ширину фотографії в пікселях) має становити не менше, ніж 0,5 МПкс для участі в конкурсі, і більше 2 МПкс — для номінацій за найкраще фото.
Володимирська вул., 22

Будинок прибутковий Управління Києво-Софійського митрополичого дому (Київ, Володимирська вул., 22). Автор фото — Сарапулов (ліцензія cc-by-sa-3.0)

Найбільша зміна для визначення переможців у номінації «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток» — світлини пам’яток, для яких до початку конкурсу відповідно до відомої нам інформації не було жодної ілюстрації на Вікісховищі (та/чи в україномовній Вікіпедії), отримують коефіцієнт рівний 2 (для кожної пам’ятки). Ті, що раніше були сфотографовані — 1. Таким чином ми сподіваємося зробити більший акцент на пам’ятках, які раніше не були сфотографовані. Бот, який вставляє зображення у списки, не буде працювати протягом конкурсу, адже ця пам’ятка повинна зараховуватися усім користувачам, що її завантажать, не важливо 1 вересня чи 30 вересня. Відповідно «білі плями» у списках відповідатимуть пам’яткам із вищим коефіцієнтом за ілюстрацію.

Старий Крим, мечеть Куршум-Джамі

Старий Крим, месеть Куршум-Джамі. Автор фото — Сергій Криниця (Haidamac) (ліцензія cc-by-sa-3.0)

Із найприємнішого — продовжуючи традицію спецномінацій за аспектами нашої багатогранної культури — ми оголошуємо спеціальну номінацію «Кримськотатарські пам’ятки в Україні». Далеко не повний список ми готували ще у вересні 2014 року, але тоді нам так і не вдалося знайти ні партнерів, ні журі.

До початку конкурсу ще є трохи часу. Якщо Ви можете допомогти нам поліпшити цей список, або можете долучитися до організації якось по-іншому — напишіть на wlm-ua AT wikimedia.org.

Мечеть Юхари-Джамі

Мечеть Юхари-Джамі. Автор фото — Екатерина Борисова (ліцензія cc-by-sa-3.0)

PS. Стаття про Юхари-Джамі з’явилася у рамках конкурсу статей про «Пам’ятки України: Крим», який триває до 31 серпня 2015 року включно. Фотографію було завантажено під час проведення української частини фотоконкурсу 2012 року. Дякуємо!

Росія включила Крим до конкурсних списків. Увага! Опитування

1234Росія документально присвоїла собі історичний спадок Криму. 8 липня 2015 року вийшов закон №122-ЗРК/2015 «Про внесення змін до Закону Республіки Крим ”Про об’єкти культурного спадку в Республіці Крим”», яким об’єкти культурної спадщини Криму було визнано такими, що підлягають державній охороні Російської Федерації. Спираючись на це, НП «Вікімедіа РУ» та спільнота російських учасників вікіпроектів цього року проводить щорічний фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки» в Росії уже із Кримом у своїх конкурсних списках.

Ще 11 вересня 2014 року було підписано Закон Республіки Крим №68-ЗРК «Про об’єкти культурного спадку в Республіці Крим», яким до культурного спадку Росії було зараховано об’єкти, занесені відповідно до законодавства Української РСР та України, що діяли на день «приймання до Російської Федерації Республіки Крим». Ці списки є копією українських списків пам’яток Криму (до речі, станом на 20 серпня списку пам’яток Севастополя нема, бо це інший суб’єкт і на нього не поширюється дія цього закону). У цих списках переважно пам’ятки місцевого значення та щойно виявлені об’єкти культурної спадщини — більшості пам’яток національного значення, таких як Генуезька фортеця у Судаку або печерне місто Чуфут-Кале, в російських списках немає.

Представники ГО «Вікімедіа Україна», українського відділення Фонду Вікімедіа, намагалися знайти компроміс із російською стороною шляхом перемовин, але ситуація патова — невключення Криму до конкурсних списків може завершитись судом для НП «Вікімедіа РУ» за те, що вони «не визнають територіальної цілісності Російської Федерації». Не може не проводити конкурс й українська сторона.

ГО «Вікімедіа Україна» отримала коментар представника Фонду Вікімедіа, який зауважив, що «(…) хоча ширша політична та військова боротьба проти російської анексії Криму є абсолютно зрозумілими, розв’язання цього питання не є у межах компетенції ні Фонду Вікімедіа, ні українського чи російського відділень. (…) Щодо того, як проводити фотоконкурс пам’яток у цій ситуації, Фонд Вікімедіа не займає жодної позиції. Це повинні вирішити організатори української та російської частин, а також організаторів міжнародної частини конкурсу ВЛП [Вікі любить пам’ятки]». У планах української сторони звернення до юристів Фонду, а також до міжнародного організаційного комітету, хоча не виглядає, що ці кроки дадуть інші відповіді. Варто зазначити, що позиція міжнародних організаторів щодо схожих ситуацій раніше (Азербайджан/Нагірний Карабах, Ізраїль/Палестина, Сербія/Косово тощо) спиралася на наявність чи відсутність офіційних списків пам’яток. А списки пам’яток Криму в Росії уже є. Хоча у російських конкурсних списках і зазначений дисклеймер, що «включення цих регіонів пов’язане із їхньою появою в офіційних списках культурного спадку РФ і жодним чином не позначає їхню державну приналежність».

Серед української спільноти редакторів Вікіпедії звучать і заклики бойкотувати конкурс взагалі. Але це автоматично означатиме, що фотографії із Криму та Севастополя будуть проходити тільки від Росії, що більшість української команди організаторів не вважає прийнятним. Бойкот не вирішує ситуації, адже у разі перемоги фотографії із Криму чи Севастополя на російському національному етапі, ця фотографія потрапляє на міжнародний етап із підписом «Крим, Росія». Звучали такої ідеї включити до українських списків історичні землі України — Слобожанщину, Бєлгородську, Курську, Воронезьку, Ростовську області й Краснодарський край, Зелений та Сірий Клини тощо. Правда, для цього потрібно, щоб Україна офіційно видала списки пам’яток тих регіонів…

Левон Азізян, член Правління ГО «Вікімедіа Україна», коментує це так: «Доки Крим і Севастополь є в Конституції України, вони будуть включені у наші конкурсні списки. Ми не розглядаємо варіант проводити українську частину конкурсу без цих регіонів».

Конкурс стартує 1 вересня. Отже залишилося трохи більше тижня. Зваживши всі наявні «за» і «проти», українські організатори вирішили провести опитування думки серед учасників конкурсу — попередніх років, а також потенційно зацікавлених брати участь у ньому зараз — щодо доцільності проведення української частини незважаючи на те, що паралельно буде проводитися російська частина конкурсу. Адже без учасників конкурс не буде можливим. Опитування доступне за лінком: https://docs.google.com/forms/d/1f6DscBh8i7surj7yy2C82c5MjAsQqrs88YdZXFAVnhw/viewform.

На підставі результатів опитування серед учасників конкурсу і буде прийняте остаточне рішення організаторами.

Пишемо статті про пам’ятки Криму: у Вікіпедії триває конкурс

З 26 червня у Вікіпедії триває конкурс статей про пам’ятки Криму. На сьогодні дописувачами Вікіпедії створено близько 80 статей, кілька покращено — а це понад 1 МБ інформації.

Серед створених статей — Вілла «Ксенія», Зенонів Херсонес, Михайлівський собор (Севастополь), Генуезька фортеця (Гурзуф) та інші, яких досі не було.

Переможцем першого тижня конкурсу стала молода, але доволі досвідчена користувачка Вікіпедії Даринка Когутяк. Сім’я Даринки, брат і батько — давні активні дописувачі, відомі у Вікіпедії. Ось що говорить Даринка сама про себе:
«Мені пішов 15 рік. Зараз навчаюся в природничому ліцеї в фізико-механічному класі. Захоплююся музикою, граю на бандурі і гітарі, читаю і віршую.
У конкурсі беру участь з трьох причин. Перша — патріотична: всі якось долучаються до допомоги Україні і її армії матеріально, тому вирішила прилучитися головою в українській Вікіпедії, та ще й пізнавально для себе — я більше дізналася про український Крим. Друга — сімейна: підтримати брата Миколку, якого власним прикладом повертаю до редагування. А третя — звичайна: мушу заробити собі головою новий планшет :)»

Наступає Даринці на п’яти користувач Andrew J.Kurbiko, який наразі створив найбільше статей серед усіх учасників — 45. Усього за місяць у конкурсі вже взяли участь 36 учасників.

Член журі, що перевіряє статті тиждень за тижнем, Валентина Кодола захоплено відзначає: «Тематика статей надзвичайно цікава! Перевіряю з величезним задоволенням і дивуюсь: яка ж багата кримсько-татарська культура!» Її колега Віктор Семенюк погоджується, що учасники конкурсу вносять у свої статті багато нової цікавої інформації, корисної і їм самим, і членам журі, і всім читачам Вікіпедії.

Разом з тим, у Вікіпедії триває тематичний Кримський місяць — для тих, хто має бажання написати статті поза пам’ятковою темою конкурсу. Наразі у позаконкурсному місячнику вже створено понад 130 статей: це переважно статті про селищні ради Автономної Республіки Крим, а також відомих осіб; ще близько сотні статей покращено, у тому числі про історичні події.

Конкурс «Пам’ятки України: Крим» триватиме до 31 серпня включно, і взяти участь у ньому може кожен! Ви можете обрати собі тему до душі зі списку статей, запропонованих до створення (червоні посилання — це статті, яких ще немає), зі списків підохоронних пам’яток, зі списку пропонованих статей поза конкурсом, або ж обравши її самостійно. Щоб відкрити сторінку створення статті, достатньо натиснути на червоне посилання у списку або на сторінці пошуку. Нехай Вам щастить! Дякуємо за Ваш внесок у Вікіпедію українською мовою!

Вілла «Ксенія». Автор фото — Wadco2 (CC-BY-SA-3.0) https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Simeiz_04.JPG?uselang=uk

Вілла «Ксенія». Фото завантажене в рамках фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки 2013», під час конкурсу статей «Пам’ятки України: Крим» про пам’ятку створена стаття.
Автор фото — Wadco2 (ліцензія CC-BY-SA-3.0)

Керченська фортеця. Автор фото — Investigatio (CC-BY-SA-3.0) https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Crimea_Fortress_Kerch-12.jpg

Керченська фортеця. Фото завантажене в рамках фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки 2012», під час конкурсу статей «Пам’ятки України: Крим» про пам’ятку створена стаття.
Автор фото — Investigatio (ліцензія CC-BY-SA-3.0 — можна вільно поширювати за умови вказання автора й ліцензії)

В українській Вікіпедії починається конкурс про Крим: прес-конференція

До Дня кримськотатарського прапора, 26 червня Міністерство культури України та ГО «Вікімедіа Україна» починають конкурс в українській Вікіпедії, присвячений культурній спадщині Криму. Деталі повідомлять на прес-конференції у четвер, 25 червня, о 12:00, в Національному заповіднику «Софія Київська» (за адресою вул. Володимирська, 24).

Мечеть Джума-Джамі (пам'ятка архітектури національного значення, Євпаторія) Фото: Eugenmakh, CC-BY-SA-3.0, 2 місце фотоконкурсу «Вікі любить пам'ятки 2013»

Мечеть Джума-Джамі (пам’ятка архітектури національного значення, Євпаторія). Фото: Eugenmakh, CC-BY-SA-3.0, 2 місце фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки 2013»

У розділі Вікіпедії українською мовою про Крим, зокрема про пам’ятки культурної спадщини, написано надзвичайно мало. Українською про Крим існує менше 4 тисяч статей, у той час як у російській — майже 9 тисяч.

Учасники прес-конференції:

  • В’ячеслав Кириленко — віце-прем’єр-міністр, міністр культури України
  • Таміла Ташева — співзасновник і координатор громадської «КримSOS»
  • Андрій Щекун — голова громадської організації «Кримський центр ділового та культурного співробітництва “Український Дім”»
  • Олексій Скорик — директор ДП «Кримський дім»
  • Ахтем Сейтаблаєв — заслужений актор АР Крим, режисер, телеведучий
  • Наталія Тимків — адміністратор Вікіпедії, виконавчий директор ГО «Вікімедіа Україна».

Контакти для акредитації:
(044) 235-22-33 — Міністерство культури України
(096) 916 07 19; olenaAt sign.svgwikimedia.in.ua — Олена Захарян, «Вікімедіа Україна»