Не оминайте увагою тиждень культурної спадщини у Вікіпедії!

Тиждень культурної спадщини у Вікіпедії, оголошений Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником, триває з першого по 20 грудня, тобто якраз завершується. Цей тематичний тиждень — спільне зусилля редакторів Вікіпедії ширше розкрити в енциклопедії тему Світової спадщини ЮНЕСКО, а також загалом культурних пам’яток України.

За останні дні було створено такі статті як «Будинок намісника Києво-Печерської лаври», «Готельний корпус Києво-Печерської лаври», «Базиліка Святої Крові», «Палата сукнарів (Херенталс)», «Бібліотека Аріостея» та інші.

Уже створено понад 60 статей про різні пам’ятки культури — долучайтеся, створіть і Ви! Українська Вікіпедія потребує Ваших знань і рук. Але й англомовна теж, адже в рамках тижня можна перекладати україномовні статті в англійську Вікіпедію, щоб більше людей у світі могли дізнатися про український спадок. Зокрема сьогодні англійською мовою було створено статтю Ivan Kushchnyk Tower — вежа Іоанна Кущника на території Києво-Печерської лаври.

Натомість іще бракує багатьох статей про пам’ятки в Україні: Благовіщенська церква (Києво-Печерська лавра), Вірменський банк (Львів), Кам’яниця Абреків, Казарми фортеці у Кам’янці-Подільському та інші — якщо Ви перейдете за цими посиланнями, то зможете створити ці статті.

Якщо Ви щойно подумали, що це не Ваше, бо Ви лише фотограф, то не поспішайте. Зробіть собі приємність у вигляді власних фото з конкурсу «Вікі любить пам’ятки», використаних у статті Вікіпедії. Вставте їх у статті, які вже є, або ж спробуйте — спробуйте! — написати статтю, якої ще немає, щоб вставити фото було куди.

Приєднуйтеся до тих, хто пише!

Свято-Миколаївський собор (Радомишль, Житомирська область). Автор фото — Іван Биков, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Свято-Миколаївський собор (Радомишль, Житомирська область). Статтю про собор створено в рамках Тижня культурної спадщини. Автор фото — Іван Биков, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Києво-Печерська лавра ініціює у Вікіпедії Тиждень культурної спадщини

Емблема проекту Світова спадщина

Емблема проекту Світова спадщина

 Тиждень культурної спадщини пройде у Вікіпедії 1 — 20 грудня 2015 року.

Час від часу у Вікіпедії оголошуються тематичні тижні, під час яких спільнота редакторів гуртується навколо створення статей на певну тематику. Мета цього тижня — створення та поліпшення статей про Світову спадщину ЮНЕСКО зокрема і культурні пам’ятки взагалі. В Україні є тільки 7 об’єктів Світової спадщини, і три з них ввійшли до списку рівно 25 років тому: Києво-Печерська лавра, Церква Спаса на Берестові та Софійський собор.

Ініціює тиждень Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник. Працівники заповідника всіляко підтримують різноманітні вікіпроекти, у тому числі акції написання енциклопедичних статей.

До 20 грудня запрошуємо всіх охочих долучитися до написання статей про пам’ятки: про окремі будівлі комплексних підохоронних об’єктів (наприклад, пристінні келії чи готель Софійського монастиря), про об’єкти, запропоновані до включення у список (яким є Культурний ландшафт каньйону у Кам’янці-Подільському), про об’єкти в інших країнах світу. Особливо важливо перекладати наявні статті у Вікіпедії іншими мовами світу, аби поширити знання про багатство української історії.

Фотографії пам’яток культурної спадщини, і в тому числі Світової спадщини ЮНЕСКО, в усьому світі вантажаться у рамках фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки», і ще й тому хотілося б збільшити їхнє використання у вікіпроектах, зокрема й у статтях Вікіпедії. Адже фотографії існують для того, щоб ними щось ілюструвати 🙂

Комплекс Києво-Печерської лаври (Національний заповідник Києво-Печерська Лавра). Фото завантажене в рамках конкурсу «Вікі любить пам'ятки» 2013. Автор — Falin, ліцензія CC-BY-SA-3.0

Комплекс Києво-Печерської лаври (Національний заповідник Києво-Печерська Лавра). Фото завантажене в рамках конкурсу «Вікі любить пам’ятки» 2013. Автор — Falin, ліцензія CC-BY-SA-3.0

 

Нагороджено переможців конкурсу статей у Вікіпедії про Крим

логотип Вікіпедії обриси Криму, заповнені кольорами прапора України31 жовтня Вікіпедія відзначила переможців конкурсу статей «Пам’ятки України: Крим», який проходив улітку.

Конкурс «Пам’ятки України: Крим» був присвячений, перш за все пам’яткам культури, архітектури, історії й археології, але також і загалом культурному пласту — усі охочі писали статті про будівлі, місцевості, осіб тощо.

Початок конкурсу був приурочений до Дня кримськотатарського прапора 26 червня, закінчився він 31 серпня. Для багатьох дописувачів Вікіпедії літо — час канікул і відпусток; все ж, за цей час було написано 211 статей — і це гарний результат. Паралельно з конкурсом у Вікіпедії проходив тематичний місячник співпраці (опрацювання статей не на конкурсну тематику), у рамках якого було створено 135 статей, переважно про населені пункти АРК.

Переможниця конкурсу «Пам'ятки України: Крим» Даринка Когутяк з Івано-Франківська. Автор фото — Ilya, ліцензія CC BY-SA

Переможниця конкурсу «Пам’ятки України: Крим» Даринка Когутяк з Івано-Франківська. Автор фото — Ilya, ліцензія CC BY-SA

Усіх переможців, інших активних учасників та всіх охочих організатори зустрічали на урочистій церемонії нагородження у суботу 31 жовтня у Національному заповіднику «Софія Київська». Вручив дипломи переможцям віце-прем’єр-міністр — міністр культури України В’ячеслав Кириленко. «Про Крим не можна забувати жодної секунди, бо Херсонес, Судак, Балаклава, Чуфут-кале, Бахчисарайський фонтан — це все Україна», — підкреслив міністр. Директор заповідника Неля Куковальська висловила побажання, щоб наступна церемонія нагородження вікіпедистів колись змогла відбутися у Генуезькій фортеці у Судаку, складовій заповідника.

Міністр культури України В'ячеслав Кириленко та виконавчий директор ГО «Вікімедіа Україна» Наталія Тимків. Автор фото — Ilya, ліцензія CC BY-SA.

Міністр культури України В’ячеслав Кириленко та виконавчий директор ГО «Вікімедіа Україна» Наталія Тимків. Автор фото — Ilya, ліцензія CC BY-SA.

Під час конкурсу «Пам’ятки України: Крим» було створено статті «Крим – золотий острів у Чорному морі» (виставка), Кара-Тобе, Казембек Олександр Касимович, Кульчуцьке городище, Михайлівський собор (Севастополь), Колекція професора В. М. Голубєва, Султанський Мордехай Йосипович, Азізян Ірина Атиківна, Shatur-Gudur та інші.

При оцінюванні статей члени журі, як завжди, брали до уваги і кількісні, і якісні показники для кожної окремої статті конкурсанта: повноту статті, кількість джерел тощо.

Член журі конкурсу Валентина Кодола. Автор фото — Ilya, ліцензія CC BY-SA.

Член журі конкурсу Валентина Кодола. Автор фото — Ilya, ліцензія CC BY-SA.

Трійка переможців конкурсу виглядає так:

Переможниці конкурсу, Даринці Когутяк, пішов 15 рік, але вона уже доволі досвідчена дописувачка Вікіпедії. Вона навчається у природничому ліцеї, захоплюється літературою, грає на бандурі і гітарі. На церемонії вона виконала пісню «Мамо, не плач, я повернусь весною» під гітару і «Баладу про мальви» — на бандурі.

Переможець конкурсу Даринка Когутяк. Автор фото — Ilya, ліцензія CC BY-SA.

Переможець конкурсу Даринка Когутяк. Автор фото — Ilya, ліцензія CC BY-SA.

Призер конкурсу Андрій Курбико та міністр культури В'ячеслав Кириленко. Автор фото — Ilya, ліцензія CC BY-SA.

Призер конкурсу Андрій Курбико та міністр культури В’ячеслав Кириленко. Автор фото — Ilya, ліцензія CC BY-SA.

Призер конкурсу Ростислав Камерістов — студент, історик-архівіст. Він зауважив, що в такому конкурсі, не кажучи вже взагалі про пам’яткову справу, дуже бракує єдиного електронного реєстру пам’яток культури України усіх рівнів. У Вікіпедії такий список є, однак зібраний силами волонтерів лише наполовину. В’ячеслав Кириленко запевнив, що створення такого реєстру є важливим і для Міністерства культури також.

Призер конкурсу Ростислав Камерістов, міністр культури В'ячеслав Кириленко, директор «Софії Київської» Неля Куковальська. Автор фото — Ilya, ліцензія cc BY-SA.

Призер конкурсу Ростислав Камерістов, міністр культури В’ячеслав Кириленко, директор «Софії Київської» Неля Куковальська. Автор фото — Ilya, ліцензія cc BY-SA.

Після заходу можна було долучитися до екскурсії заповідником, в тому числі піднятися на дзвіницю Софійського собору.

І хоча конкурс закінчився, але це стосується тільки часових його рамок. Ми не втомлюємося повторювати, що важливі і фотографії пам’яток, й енциклопедичні статті про них, і новини. Ваші руки у вікіпроектах дуже і дуже потрібні!

Більше фотографій із заходу дивіться за цим посиланням у Вікісховищі. Усі світлини можна вільно використовувати за умови зазначення автора та назви ліцензії.

Росія включила Крим до конкурсних списків. Увага! Опитування

1234Росія документально присвоїла собі історичний спадок Криму. 8 липня 2015 року вийшов закон №122-ЗРК/2015 «Про внесення змін до Закону Республіки Крим ”Про об’єкти культурного спадку в Республіці Крим”», яким об’єкти культурної спадщини Криму було визнано такими, що підлягають державній охороні Російської Федерації. Спираючись на це, НП «Вікімедіа РУ» та спільнота російських учасників вікіпроектів цього року проводить щорічний фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки» в Росії уже із Кримом у своїх конкурсних списках.

Ще 11 вересня 2014 року було підписано Закон Республіки Крим №68-ЗРК «Про об’єкти культурного спадку в Республіці Крим», яким до культурного спадку Росії було зараховано об’єкти, занесені відповідно до законодавства Української РСР та України, що діяли на день «приймання до Російської Федерації Республіки Крим». Ці списки є копією українських списків пам’яток Криму (до речі, станом на 20 серпня списку пам’яток Севастополя нема, бо це інший суб’єкт і на нього не поширюється дія цього закону). У цих списках переважно пам’ятки місцевого значення та щойно виявлені об’єкти культурної спадщини — більшості пам’яток національного значення, таких як Генуезька фортеця у Судаку або печерне місто Чуфут-Кале, в російських списках немає.

Представники ГО «Вікімедіа Україна», українського відділення Фонду Вікімедіа, намагалися знайти компроміс із російською стороною шляхом перемовин, але ситуація патова — невключення Криму до конкурсних списків може завершитись судом для НП «Вікімедіа РУ» за те, що вони «не визнають територіальної цілісності Російської Федерації». Не може не проводити конкурс й українська сторона.

ГО «Вікімедіа Україна» отримала коментар представника Фонду Вікімедіа, який зауважив, що «(…) хоча ширша політична та військова боротьба проти російської анексії Криму є абсолютно зрозумілими, розв’язання цього питання не є у межах компетенції ні Фонду Вікімедіа, ні українського чи російського відділень. (…) Щодо того, як проводити фотоконкурс пам’яток у цій ситуації, Фонд Вікімедіа не займає жодної позиції. Це повинні вирішити організатори української та російської частин, а також організаторів міжнародної частини конкурсу ВЛП [Вікі любить пам’ятки]». У планах української сторони звернення до юристів Фонду, а також до міжнародного організаційного комітету, хоча не виглядає, що ці кроки дадуть інші відповіді. Варто зазначити, що позиція міжнародних організаторів щодо схожих ситуацій раніше (Азербайджан/Нагірний Карабах, Ізраїль/Палестина, Сербія/Косово тощо) спиралася на наявність чи відсутність офіційних списків пам’яток. А списки пам’яток Криму в Росії уже є. Хоча у російських конкурсних списках і зазначений дисклеймер, що «включення цих регіонів пов’язане із їхньою появою в офіційних списках культурного спадку РФ і жодним чином не позначає їхню державну приналежність».

Серед української спільноти редакторів Вікіпедії звучать і заклики бойкотувати конкурс взагалі. Але це автоматично означатиме, що фотографії із Криму та Севастополя будуть проходити тільки від Росії, що більшість української команди організаторів не вважає прийнятним. Бойкот не вирішує ситуації, адже у разі перемоги фотографії із Криму чи Севастополя на російському національному етапі, ця фотографія потрапляє на міжнародний етап із підписом «Крим, Росія». Звучали такої ідеї включити до українських списків історичні землі України — Слобожанщину, Бєлгородську, Курську, Воронезьку, Ростовську області й Краснодарський край, Зелений та Сірий Клини тощо. Правда, для цього потрібно, щоб Україна офіційно видала списки пам’яток тих регіонів…

Левон Азізян, член Правління ГО «Вікімедіа Україна», коментує це так: «Доки Крим і Севастополь є в Конституції України, вони будуть включені у наші конкурсні списки. Ми не розглядаємо варіант проводити українську частину конкурсу без цих регіонів».

Конкурс стартує 1 вересня. Отже залишилося трохи більше тижня. Зваживши всі наявні «за» і «проти», українські організатори вирішили провести опитування думки серед учасників конкурсу — попередніх років, а також потенційно зацікавлених брати участь у ньому зараз — щодо доцільності проведення української частини незважаючи на те, що паралельно буде проводитися російська частина конкурсу. Адже без учасників конкурс не буде можливим. Опитування доступне за лінком: https://docs.google.com/forms/d/1f6DscBh8i7surj7yy2C82c5MjAsQqrs88YdZXFAVnhw/viewform.

На підставі результатів опитування серед учасників конкурсу і буде прийняте остаточне рішення організаторами.

Як створити у Вікіпедії статтю про кримську пам’ятку (ІНФОГРАФІКА)

26 травня у Вікіпедії стартував конкурс статей про пам’ятки Криму. Кожен охочий може долучитися до їх написання — разом ми зможемо зробити так, щоб українською мовою могли прочитати про пам’ятки Криму якомога більша кількість людей. Долучайтеся!


Ось покрокова інструкція, як створити статтю й узяти участь у конкурсі:

  1. Якщо Ви не зареєстровані у Вікіпедії, створіть обліковий запис.
  2. Ознайомтеся з правилами конкурсу.
  3. Оберіть собі статтю до написання зі списку запропонованих. Якщо у минулі роки Ви брали участь у фотоконкурсі «Вікі любить пам’ятки», чому б не створити статтю про пам’ятку, яку Ви сфотографували?
  4. Підберіть авторитетні джерела для своєї статті — такі, яким можна довіряти.
  5. Натисніть на червоне посилання, щоб започаткувати статтю. У полі редагування варто одразу написати {{Пишу}} і зберегти сторінку — таким чином інші дописувачі знатимуть, що над статтею в цей час хтось працює.
  6. На основі прочитаного, напишіть свій текст статті. Пам’ятайте, що не можна копіювати чужий готовий текст і вставляти у статтю. Працюючи над статтею, Ви можете періодично зберігати її.
  7. Укінці додайте посилання на використані джерела; додайте статтю у категорії (для цього у кінці статті додайте текст [[Категорія:Назва потрібної категорії]]).
  8. Щоб подати статтю на конкурс, додайте на сторінку обговорення статті (вкладка «Обговорення») код: {{Пам'ятки України: Крим — конкурсна}}. Після цього стаття автоматично візьме участь у конкурсі.

На конкурс можна подавати більше, ніж одну статтю; також Ви можете продовжувати поліпшувати свої статті до кінця конкурсного періоду (31 серпня 2015 р. включно).

В українській Вікіпедії починається конкурс про Крим: прес-конференція

До Дня кримськотатарського прапора, 26 червня Міністерство культури України та ГО «Вікімедіа Україна» починають конкурс в українській Вікіпедії, присвячений культурній спадщині Криму. Деталі повідомлять на прес-конференції у четвер, 25 червня, о 12:00, в Національному заповіднику «Софія Київська» (за адресою вул. Володимирська, 24).

Мечеть Джума-Джамі (пам'ятка архітектури національного значення, Євпаторія) Фото: Eugenmakh, CC-BY-SA-3.0, 2 місце фотоконкурсу «Вікі любить пам'ятки 2013»

Мечеть Джума-Джамі (пам’ятка архітектури національного значення, Євпаторія). Фото: Eugenmakh, CC-BY-SA-3.0, 2 місце фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки 2013»

У розділі Вікіпедії українською мовою про Крим, зокрема про пам’ятки культурної спадщини, написано надзвичайно мало. Українською про Крим існує менше 4 тисяч статей, у той час як у російській — майже 9 тисяч.

Учасники прес-конференції:

  • В’ячеслав Кириленко — віце-прем’єр-міністр, міністр культури України
  • Таміла Ташева — співзасновник і координатор громадської «КримSOS»
  • Андрій Щекун — голова громадської організації «Кримський центр ділового та культурного співробітництва “Український Дім”»
  • Олексій Скорик — директор ДП «Кримський дім»
  • Ахтем Сейтаблаєв — заслужений актор АР Крим, режисер, телеведучий
  • Наталія Тимків — адміністратор Вікіпедії, виконавчий директор ГО «Вікімедіа Україна».

Контакти для акредитації:
(044) 235-22-33 — Міністерство культури України
(096) 916 07 19; olenaAt sign.svgwikimedia.in.ua — Олена Захарян, «Вікімедіа Україна»

25 мільйонів файлів на Вікісховищі

25-тимільйонний файл

Мечеть Мевлід-і Халіль (англ. Mevlid-i Halil), Шанлиурфа, Туреччина
25-тимільйонний файл, завантажений на Вікісховище. Автор: Bernard Gagnon; ліцензія CC BY-SA 3.0

У сестринському проекті Вікіпедії — Вікісховищі — вчора було завантажено 25-тимільйонний файл. На ювілейному фото зображено двір мечеті Мевлід-і Халіль, що у місті Шанлиурфа (Туреччина). У печері неподалік цього храму народився Авраам, біблійний персонаж, родоначальник багатьох народів[1].

Логотип Вікіпедії

Логотип Вікіпедії

Вікісховище — це загальне централізоване сховище для зображень, звукозаписів, відеороликів та інших файлів, які надаються на умовах вільних ліцензій. Сайту виповнилося десять років цього вересня. Варто зауважити, що тільки у рамках одного міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» за чотири роки проведення було завантажено понад один мільйон зображень під вільною ліцензією. Файли, завантажені у Вікісховище, можуть використовуватися у будь-яких проектах «Фонду Вікімедіа» (таких, як Вікіпедія, Вікіпідручник тощо) без потреби додатково завантажувати файл у кожен з проектів. Будь-хто може зареєструватися й завантажити свої роботи на Вікісховище, щоб проілюструвати статті у Вікіпедії чи інших вікіпроектах.

Зараз в україномовному розділі Вікіпедії триває конкурс статей про пам’ятки України «Вікіпедія любить пам’ятки». Проведення такого конкурсу стало надзвичайно актуальним, адже за три роки проведення національного етапу фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» було завантажено більше ста тисяч знімків пам’яток, статей про яких ще не створено, а отже, й фотографії не використовуються.

Використано матеріали зі статей «Авраам», «Вікісховище» у Вікіпедії.

Оголошення конкурсу «Вікіпедія любить пам’ятки»

Фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки» спрямований на збір світлин пам’яток — але не просто так, а для того, щоб їх можна було використати в проектах Вікімедіа. Шкода, коли інколи їх просто немає в чому використовувати — у Вікіпедії про чимало пам’яток статей ще просто немає.
Тому, як ми й обіцяли, оголошуємо про старт конкурсу статей про пам’ятки «Вікіпедія любить пам’ятки». Конкурс триватиме з 7 березня по 5 квітня; його правила можна почитати за цим посиланням. Упродовж чотирьох тижнів (до 3 квітня) ви матимете змогу писати і поліпшувати статті енциклопедії, а до 5 квітня, тобто вже після завершення основного часу, можна буде поліпшувати створене відповідно до зауважень журі.
Щоб дізнатися, про які пам’ятки можна писати, дивіться зокрема список статей до створення.
На фото — Успенська церква у с. Сильченкове (Чернігівська область), про яку також ще немає статті у Вікіпедії…
Успенська церква, с. Сильченкове by Козлов Сергей (BlackDolphin) (Own work) [CC BY-SA 4.0 (http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0)], via Wikimedia Commons

Автор фото: Козлов Сергей (BlackDolphin) [CC BY-SA 4.0]

Як додавати світлини до статей Вікіпедії

Image

У рамках цьогорічного конкурсу «Вікі любить пам’ятки» у Вікісховище завантажили близько 315 тисяч світлин пам’яток з усього світу, а за всі роки проведення конкурсу це число уже досягло мільйона файлів. Вже сама по собі наявність такої кількості світлин пам’яток, які є вільними до використання для будь-якої людини, є важливим здобутком для користувачів Інтернету.

Але деякі з цих світли можуть принести ще більше користі, якщо включити їх до статей Вікіпедії, які описують ті чи інші пам’ятки: статті будуть краще ілюстрованими, а автори світлин отримають більше переглядів їхніх робіт (при клацанні на світлину видно ім’я/псевдонім її автора). Окрім того, світлини з Вікіпедії часто використовують на інших ресурсах, коли згадують той чи інший об’єкт, а ліцензія CC BY-SA вимагає вказувати авторів при повторному використаннi.

Якщо Ви брали участь у конкурсі, і хотіли б додати свою світлину до статті у Вікіпедії, можливо Вам стане в пригоді відео, у якому розповідається, як ілюструвати вікі-статті:

Відео можна також завантажити в різних роздільностях з Вікісховища.