Спецномінація «Єврейська спадщина»: оголошуємо переможців

Цього року ми вдруге провели спеціальну номінацію «Єврейська спадщина». У межах спецномінації було завантажено понад 1200 світлин — це значно перевищує показник 2018 року (330 робіт) [1]. На цих фотографіях зображено більше 350 об’єктів, з яких понад 110 — не охороняються державою. На знімках представлені пам’ятки єврейської спадщини з 25 регіонів України. Всього роботи на спецномінацію завантажили понад 60 учасників та учасниць.

До журі спеціальної номінації ввійшли: Йоханан Петровський Штерн, професор факультету історії Північно-Західного університету (Чикаго, США); Юрій Клюфас, голова BWV Toronto Ukrainian Festival, продюсер канадського телебачення і кіно (KONTAKT Ukr TV Network), екс-президент Entertainment Media Corporation (Торонто, Канада); Юрій Сілецький, заступник директора Львівського історичного музею (Україна).

Робота журі проходила у два етапи: на першому етапі журі отримали порції світлин для початкового відбору — потрібно було виокремити не більше 50 фотографій, які підуть у наступний раунд. На другому етапі журі оцінювало майже 150 робіт за десятибальною шкалою. Результат  — 11 світлин 8 авторів. Ці фотографії гарно представляють усе різноманіття пам’яток єврейської спадщини — і синагоги, і кладовища, і пам’ятники.

Перше місце посіла світлина Вадима Постернака, де зображено уламки мацев на кладовищі у Бережанах Тернопільської області. Світлину було зроблено у травні 2019 року. Цей об’єкт не має охоронного статусу. Юрій Сілецький прокоментував роботу так: «По-перше, це якісна і добре скомпонована фотографія, а, по-друге, вона добре відображає стан збереження культурної спадщини в Україні. І мова не лише про стан єврейської спадщини…»

Друге місце посіло п’ять світлин.

Йоханан Петровський Штерн так прокоментував роботу Сергія Венцеславського із синагогою із Шаргорода Вінницької області: «Світлина звертає увагу на жалюгідне становище унікальної Шаргородської синагоги 16-го століття — хороший ракурс, цікаві деталі».

На цій світлині Ігора Западенка зображено низку мацев єврейського некрополя у смт Меджибіж Хмельницької області. Ці мацеви були пофарбовані влітку 2019 року.

На фотографії Сергія Аніськова зображено портняжну синагогу в Умані Черкаської області під час відзначення Рош га-Шана 2015 року. Йоханан Петровський Штерн зауважив, що наявність людей на фото має позитивний ефект, такий що «…огидна несимпатична будівля оживає!».

Журі високо оцінило роботу користувача Dmitri Semenovsky із зображенням пам’ятника Шолом-Алейхему у Києві. Як зауважив Йоханан Петровський Штерн — «прекрасний ракурс, продумане тло, дуже жива і жвава світлина». На жаль, в Україні відсутня «свобода панорами», тому тут ця світлина наводиться заштрихованою…

Робота користувачки Renata Hanynets із зображенням єврейського цвинтаря у Бережанах Тернопільської області теж посіла друге місце. Її фото фіксує стан пам’ятки на травень 2014 року, хоч роздільність і не є високою, але цінність кадру це не зменшує.

Третє місце теж посіли п’ять фотографій.

Хоральна синагога у Дрогобичі Львівської області очима користувачки Renata Hanynets показує стан будівлі у травні 2014 року. Світлина не є технічно досконалою і зроблена на мобільний телефон, але одна із цілей цієї спеціальної номінації — документування, не тільки красиві ракурси.

Світлина Вадима Постернака із зображенням могили Самуїла Едельса в Острозі Рівненської області. Об’єкт теж показано заштрихованим, адже оригінальний камінь не зберігся, тож це — сучасна символічна плита, яку 1990 році привезли з Ізраїля й встановили на місці можливого захоронення Едельса. Тому це фото також не можемо показати в оригінальному стані через відсутність в Україні «свободи панорами».

 

Робота Ольги Басун із зображенням синагоги в Гусятині Тернопільської області зроблена у січні 2019 року. Авторка вирішила навіть у назві підкреслити, що об’єкт потребує реставрації. Як прокоментував фотографію Йоханан Петровський Штерн — «прекрасний ракурс, кольори, фактура — не вистачає людей».

Єврейський Народний Дім у Чернівцях на світлині Вадима Постернака від серпня 2015 року теж посів третє місце. Ця будівля має офіційний охоронний статус як пам’ятка архітектури місцевого значення, зведена на початку XX століття.

Фоторобота Тараса Піца із зображенням Садгірської синагоги у Чернівцях зроблена у вересні 2019 року. Це — нещодавно відреставрований комплекс споруд у мавританському стилі, резиденція «Чудодійного рабина», завдяки якій чернівчани свого часу назвали Садгору «малим Єврейським Ватиканом».

Дякуємо партнерам, ініціативі «Українсько-єврейська зустріч» (UJE), за підтримку нашої спеціальної номінації. Також щиро вдячні членам журі спецномінації за їхню волонтерську роботу — як і всім небайдужим, які допомагали розширювати список конкурсних об’єктів, виправляти неточності та поширювали інформацію. Хочемо сподіватися, що ця номінація буде мати продовження й наступного року!

[1] http://wikilovesmonuments.org.ua/jewish-monumens-results/