Найкраща світлина Прикарпаття

У номінації «Найкраще фото Івано-Франківської області» перемогла фотографія надбрамної дзвіниці Бернардинського монастиря у селищі міського типу Гвіздець Коломийського району. Автор — Андрій Мозоль (Demmarcos).

Гвіздець, нині невеличке селище на Коломийщині із населенням близько 2 тис. осіб, має давню історію. Станом на XIV століття він вже був значним поселенням (перша документальна згадка датується 1373 роком). З кінця XV століття у Гвіздці існувала церковна парафія і костел, першим фундатором якого був Ян Прокопович. На початку XVII століття костел був зруйнований татарами, однак вже у 1710 році парафію відновили. Меценатом відновлення виступив литовський писар Міхал Пузина, який добився створення в містечку монастиря отців бернардинів. За власний кошт князь у 1723–1735 роках побудував дерев’яний костел і кляштор (оборонний монастир).

Через декілька років костел із кляштором згорів, на його місці звели новий, уже мурований, у стилі бароко. Зусиллями місцевої знаті і духовенства комплекс добудували; зокрема, поставили вівтар святого Антонія і звели статую Яна з Дуклі, покровителя Польщі. У 1784 році в монастирі було засновано парафіяльну школу. Гвіздецькі бернардини мали велику бібліотеку, володіли значною кількістю землі. У 1776–1778 роках побудували дзвіницю, яка одночасно служить брамою.

У XIX столітті костел і монастир декілька разів реставрували; у 1888 році вони знову потерпіли від пожежі: будівля не згоріла вщент, однак серйозно були пошкоджені дахи і стіни. Незабаром їх відновили; на межі XIX–XX століть в необароковому стилі була ґрунтовно перебудована надбрамна дзвіниця.

Під час Першої світової війни на Західній Україні велися активні бойові дії; внаслідок цього дахи і вежі костелу були пошкоджені. Після встановлення польської влади, в 1919–1922 роках, провели відновлювальні роботи за проектом Єжи Косінського. Під час нацистської окупації (1941–1944) монастир і костел не зазнали ушкоджень, однак костельні дзвони гітлерівці конфіскували і так і не повернули. У 1945 році, після входження цих земель до складу СРСР, монастир ліквідували. Спочатку там розмістили лікарню, а згодом — музичну школу і бібліотеку.

Після проголошення Україною незалежності в 1991 році Івано-Франківська обласна рада повернула будівлю римо-католицькій громаді. На жаль, нині споруда монастиря перебуває в доволі занедбаному стані. У деяких місцях мури пішли тріщинами. Кілька пошкоджених різьблених дерев’яних фігур зберігаються в художньому музеї Івана-Франківська. Дзвіниця прикрашена скульптурами янголів та зображенням Богородиці. Бернардинський монастир є пам’яткою культури України національного значення.

Використано матеріали зі статті «Бернардинський монастир (Гвіздець)»