Семінарська церква

У номінації «Найкраще фото Чернівецької області» перемогла фотографія розписів стелі Семінарської церкви у Чернівцях, автором якої є Юрій Клименко.

Трьох-Святительська церква (Семінарська церква) — діючий православний храм Чернівецької єпархії УПЦ КП, 24 серпня 1963 року визнаний пам’яткою архітектури національного значення (ох. № 778/3). 28 червня 2011 року на 35-й сесії комітету ЮНЕСКО церкву, як складову частину архітектурного ансамблю Резиденції митрополитів Буковини і Далмації, було включено до списку Світової спадщини.

20 серпня 1863 року Франц Йосиф I своїм указом затвердив план будівництва резиденції митрополитів Буковини і Далмації. Автором грандіозного проекту став молодий чеський архітектор Йозеф Главка. Одночасно було прийнято рішення й про будівництво Трьох-Святительської (семінарської) церкви, як невід’ємної частини архітектурного ансамблю.

Храм на честь трьох святителів Вселенських — Василія Великого, Григорія Богослова та Іоанна Златоуста — почали зводити 19 квітня 1867 року, коли владика Євгеній (Гакман) урочисто заклав наріжний камінь.

1882 року будівництво церкви було завершено, і фактично було завершено спорудження всього архітектурного ансамблю резиденції. Діючий храм обслуговували студенти-богослови та їх викладачі-наставники.

Церкву зведено у візантійському стилі з елементами еклектики. П’ятикупольна, з конхою. З цегли. Вона являє собою витягнутий зі сходу на захід прямокутник з абсидою, до якого примикають напівкруглі приміщення. Основою центрального куполу служить барабан, оформлений аркатурним поясом з вітражами, та карнизами. На куполах встановлено, стилізовані «константинопольські хрести» (герб Константинопольського Патріархату). Світловий барабан за допомогою арок і вітрил спирається на чотири міцні пілони. Пучкові колони відокремлюють центральну наву від вузьких бічних.

Захоплюючим є внутрішнє оздоблення храму, яке вирізняється пишністю обробки, є багатим на різьблення, позолоту, живопис у постакадемічному стилі. Художнім розписом церкви займалися Карл Йобст та Епамінандос Бучевський. Пензлю першого належать біблійні сюжети: «Різдво Христове», «Воскресіння Христа» і «Сходження Святого Духа», а також чотири Євангеліста, що розміщені на бокових стінах та в абсиді вівтаря. Інший розмалював інтер’єр геометричним орнаментом, що нагадує малюнки буковинських писанок, килимів, рушників.

У радянський період (1944—1991) храм було закрито, а приміщення використовувалось як зал ЕОМ. Водночас, керівництву університету вдалося зберегти розписи та іконостас. Завдяки цьому пам’ятка збереглася до нашого часу практично у первозданному вигляді. У 1990-их роках богослужіння у Трьох-Святительській церкві, у якості парафіяльної УПЦ КП, були відновлені.

Використано матеріали зі статті «Трьох-Святительська церква (Чернівці)».