Найкращі фотографії Тернопільської, Сумської та Одеської областей

Переможцем номінації «Найкраща фотографія Тернопільської області 2019»  стала світлина замку у селі Кудринці Борщівського району. Фото зробив Сергій Рижков.

«Гарне фото, трохи затемне, але гарне», — прокоментувала членкиня журі, краєзнавиця Людмила Строцень.

«Як для нічного фото, досить якісно. Чумацький шлях доповнює сюжет, створюючи враження старовини», — поділився враженнями член журі, фотограф Сергій Зисько.

Зображений на фото замок побудований на початку XVII ст. польськими шляхтичами Гербуртами, реконструйований у XVIII ст. Розташовувався на плато високої крутої гори, яку називають «Стрілкою», над р. Збруч. З трьох боків мав природну перешкоду, утворену гірським рельєфом. До нашого часу збереглися: південна, західна і північна стіни; частина об’єму південної п’ятигранної башти на висоту трьох ярусів; північно-західна шестигранна в плані триярусна башта; частина башти. Найбільша довжина замку всередині — 70 м, а ширина — 25 м. Стіни мають 1,5 м в товщину.

У 2018 році найкращим фото Тернопільської області стала світлина ансамблю колегіуму у Кременці.

У списку пам’яток Тернопільської області 4752 об’єкти культурної спадщини, з яких за вісім років проведення конкурсу сфотографували лише 39% — 1870. У 2019 році учасники конкурсу сфотографували 539 об’єктів і завантажили 1368 світлин. Цьогоріч за перемогу у номінації змагались 38 конкурсантів, за вісім років — 326.

Переможцем Сумської області стала світлина Золотих воріт садиби Миклашевських, що в селі Волокитине Путивльського району. Автором знімка є Олександр Мальон.

«Спокійна, врівноважена композиція. Детально переданий стан об’єкту і природу навколо», — також коментує Сергій Зисько.

Ворота зведені у другій половині XIX століття. Автор невідомий. Мавританські ворота, які відкривали в’їзд на садибу поміщика Миклашевського складаються з трьох частин: високої центральної арки для проїзду і двох бічних — для пішоходів. Виконані вони невідомими майстрами в готичному стилі з добротних «вічних» матеріалів: буту з пісковику, цегли з архітектурними деталями з граніту.

Минулого року у номінації перемогла світлина Свято-Троїцької (Миколаївської) церкви, що в селі Пустовійтівка Роменського району.

У списку пам’яток Сумської області 2080 об’єктів, з яких за вісім років конкурсу сфотографували вже 1196, тобто 57%. 2019 року конкурсанти завантажили 1232 фотографії 481 пам’ятки. За весь час проведення конкурсу за перемогу змагались 152 учасники, а цьогоріч — 25.

Найкращими фотографіями Одеської області журі обрало одразу дві світлини Будинку театру опери та балету в Одесі. Фото зробив Костянтин Брижниченко.

Сергій Зисько прокоментував першу світлину так: «Хороша і якісна робота. Чудова композиція».

«Гарна композиція та освітлення, цікаві кольори, дуже порадувала чіткість деталей декору при нічному фото, що розкриває принади пам’ятки», поділилась враженнями членкиня журі, фотографиня і мандрівниця Наталія Шестакова.

 

Друге фото, що теж стало переможцем обласної номінації, прокоментувала Людмила Строцень: «Гарно, пам’ятка домінує в оточенні, кольори в гармонії».

Одеський національний академічний театр опери та балету є найстарішим оперним театром України. Відкриття першої споруди театру відбулося 1810 року, але у 1873 році відбулася пожежа, через яку театр згорів. Сучасна будівля зведена 1887 року архітекторами Ф. Фельнером і Г. Гельмером («Бюро Фельнер & Гельмер») у стилі віденського бароко. Інтер’єр витриманий у стилі пізнього французького рококо.

Світлини Одеського оперного театру уже вчетверте стають найкращими з Одеської області, а минулорічним переможцем став знімок руїн собору Успіння Пресвятої Богородиці у селищі Лиманське Роздільнянського району.

У списку пам’яток Одеської області 2776 об’єктів культурної спадщини, з яких за вісім років проведення конкурсу учасники та учасниці вже завантажили фото 1934 пам’яток (69%). У 2019 році конкурсанти подали 1729 світлини 633 об’єктів. Цьогоріч за перемогу у номінації змагались 32 автора, за вісім років — 292.

Ось ми і завершили презентацію цьогорічних обласних переможців. Дякуємо всім конкурсантам і вітаємо авторів найкращих обласних фотографій!

 

Для підготовки статті використані матеріали з Вікіпедії: Кудринецький замок, Золоті ворота (село Волокитине), Одеський національний академічний театр опери та балету.

Топ-123 фото «Вікі любить пам’ятки» 2019 року

Протягом жовтня журі визначало 10 світлин-переможців конкурсу, що представлятимуть Україну на міжнародному етапі. Вже дуже скоро ми розкажемо, які саме. Поки пропонуємо вам дізнатися більше про 123 фото, що набрали найбільше балів від журі, а також натякнемо на те, які ж із них увійшли в десятку.

Цього року в українській частині завантажили майже 32 тисячі фотографій, з них понад 5 тисяч — на якісну номінацію. Далі ми розкажемо трохи детальніше про алгоритм роботи, який дозволив отримати 123 фото.

З цих 5 тисяч світлин якісної номінації, журі (15 волонтерів), отримали понад 4400 знімків (з роздільною здатністю менше 4 мегапікселів відсіювалися). Журі оцінювали роботи у два раунди. Поки судді працювали із фото, поданими на якісну номінацію, ще 9 залучених волонтерів (не-журі) переглядали фотографії з кількісної, адже гарні знімки могли потрапити сюди з різних причин — хтось бере участь вперше, хтось не розібрався із завантажувачем, а комусь може завадити й природна скромність. Волонтери відібрали іще 180 фото і передали журі, які серед них обрали 32.

Таким чином, до 2 раунду з якісної номінації пішло 290 фото і 32 з кількісної. Далі кожен член журі оцінював фотографію за 10-ти бальною шкалою, і знімки з високою кількістю балів потрапили на офлайнове засідання журі, яке цього року відбулося у Києві. Якраз із цих 123 світлин і були визначені топ-10 робіт цьогорічного змагання.

123 фотографії, що дійшли до фіналу завантажили 40 конкурсантів. Найбільше фото авторства Костянтина Брижниченка (36), Вадима Постернака (17), Олександра Мальона (14) та Сергія Венцеславського (8). Також тут є знімки Сергія Рижкова, Романа Наумова, Анатолія Волкова, Миколи Сарапулова, Сергія Аніськова, Андрія Мозоля, Ростислава Маленкова, Максима Присяжнюка, Михайла Ременюка, користувачів(ок) AlexanderVovck, Pafnutevich, Navigator334, Elena Seiryk, Panchuk Valentyn, Ekaterina Polischuk, Oleg Belous та інших.

Нижче деякі зі Топ-123 фотографій. Пропонуємо вам подивитися усі світлини на сторінці: https://w.wiki/DQV

А ось і фотопідказка із засідання журі: тут поранжовано одинадцять світлин, з яких було визначено фінальні ТОП-10, в авторській інтерпретації одного із членів журі — на завершальному етапі до роботи з оцінювання довелося залучити такі підручні засоби як ручки та папір. Ще раз прогляньте топ-123; як гадаєте, які фото потрапили на міжнародний етап? Чекаємо вашої відповіді у коментарях!

Найкращі фотографії Запорізької, Кіровоградської та Миколаївської областей

Переможцем у Запорізькій області стала світлина Троїцької церкви у селі Обіточне Приморського району. Знімок зробив Анатолій Волков. Вже другий рік поспіль світлина автора стає кращим фото Запоріжжя.

«Дуже гарна композиція, кольори та освітлення. Дуже приваблива презентація нерозтиражованої пам’ятки у середовищі. Втаємничена та романтична атмосфера, відчуття гармонії та спокою. Можливо, до технічної якості можуть бути запитання», коментує членкиня журі, фотографиня і мандрівниця Наталія Шестакова.

За своєю архітектурою пам’ятка належить до періоду пізнього класицизму в Україні. Церкву побудували у 1814—1818 рр. на честь перемоги над Наполеоном. Споруда має хрестоподібну форму. Три стіни оброблені у вигляді чотирипілястрових портиків з фронтонами, а до четвертої примикала дзвіниця, розібрана у 1933 році. Центральний простір споруди будівлі переходить в світловий барабан, що має 8 віконних прорізів, і завершується напівсферичним куполом.

За вісім років конкурсу учасники завантажили фото 953 пам’яток Запорізької області, що становить більше половини (55%) від загальної кількості об’єктів у списку пам’яток області — 1731. Цього року конкурсанти подали на конкурс 1276 світлин 627 пам’яток. У 2019 за перемогу в номінації змагались 23 автори, а загалом за вісім років — 153.

Найкращою фотографією Кіровоградської області стала світлина фрагменту особняка Барського, що в Кропивницькому. Автором фотографії є Вадим Постернак.

«Цікава та приємно представлена деталь декору відомого архітектурного об’єкту», — продовжує коментувати Наталія Шестакова.

Особняк Барського — будинок у Кропивницькому, збудований у 1900 році провідним на той час архітектором міста Олександром Лишневським. Зараз тут знаходиться краєзнавчий музей. Зовні будинок є яскравим відображенням стилю модерн з елементами еклектики.

Минулого року переможцем Кіровоградської області журі обрало світлину Свято-Вознесенського собору, розташованого у місті Бобринець.

У списку пам’яток Кіровоградської області 1192 об’єкти культурної спадщини, за вісім років проведення конкурсу учасники та учасниці завантажили фото більше половини — 2183 (54%). Цього року конкурсанти завантажили 835 світлин 404 пам’яток. У 2019 фото пам’яток подали на конкурс 19 авторів, а загалом за вісім років — 107.

А у Миколаївській області журі обрало одразу два фото-переможці одного автора! Це стали світлини сільгосптехнікуму у селі Мигія Первомайського району. Автором фотографій є користувач PhotoDocumentalist.

«Непогані кольори, завдяки ракурсу створена загалом достатньо романтична атмосфера», розповідає Наталія Шестакова.

Про інший ракурс Наталія Шестакова відгукнулась так: «Він є менш вдалий, ніж на фото технікуму із розкішним деревом справа, але загалом достатньо вигідно та мальовничо представляє пам’ятку. Є певні зауваження щодо технічної якості верхньої частини зображення».

1890 року відбулось відкриття Ольгинської сільськогосподарської школи, побудовану на кошти Мигіївського землевласника Йосипа Скаржинського. У січні 1913 року Ольгинська сільськогосподарська школа була реорганізована в Ольгинсько-Скаржинське сільськогосподарське училище. У 1920 році замість училища тут почав діяти Мигіївський сільськогосподарський технікум.

У 2018 році найкращою світлиною Миколаївщини стало фото залишків стародавнього міста Ольвія.

У списку пам’яток Миколаївської області 2611 об’єктів культурної спадщини, з яких за вісім років проведення конкурсу учасники та учасниці завантажили фото лише  428  пам’яток (16%). У 2019 році конкурсанти подали 277 знімків 203 пам’яток. Цьогоріч за перемогу у номінації змагались 11 авторів, за вісім років — 98.

 

Для підготовки статті використані матеріали з Вікіпедії: Будинок БарськогоОльгинсько-Скаржинське сільськогосподарське училище. Про Троїцьку церкву статті у Вікіпедії на момент підготовки допису немає, використана інформація, яку надав автор фото.

Переможці Дніпропетровської, Херсонської та Черкаської областей

Переможцем номінації «Найкраща фотографія Дніпропетровської області 2019» стала світлина Миколаївського собору (Собору святого Миколая Чудотворця), розташованого у місті Кам’янське. Автором фото є Гіляна Маглінова.

«Композиційно майже ідеальне зображення, чудові кольори та освітлення. Дуже приваблива презентація комплексу пам’ятки», прокоментувала Наталія Шестакова, членкиня журі, фотографиня і мандрівниця.

Собор збудований у 1894 році, добудова і сучасна дзвіниця у 1902, розширили бічні нефи та бокові притвори у 1911—1913. Історично, церква споруджена з жовтої черкаської цегли, не була пофарбованою. Главки її теж не були визолочені, а мали лускату покрівлю. Усі ці оздоби, так само як і сучасна огорожа церкви, — прикмети вже найновіших часів, кінця 1980-х — початку 90-х років.

Минулорічним переможцем Дніпропетровської області стала фотографія Будинку органної і камерної музики у місті Дніпро.

Загалом у списку пам’яток Дніпропетровської області 6736 об’єктів культурної спадщини. Учасники і учасниці за вісім років конкурсу завантажили фотографії 1166 об’єктів — тобто лише 17% від загального числа пам’яток у списку. За 2019 рік Вікісховище поповнилося 842 світлинами 451 пам’ятки. За перемогу у номінації цього року змагались 22 конкурсанти, а загалом за весь час конкурсу — 206.

Переможцем Херсонської області цього року журі обрало знімок Станіславського маяка, розташованого поблизу села Рибальче Голопристанського району. Автором фото є Олександр Мальон.

«Композиційно дуже вдале зображення, живості надають люди та рух катера. Світле та радісне емоційне»,  — також коментує Наталія Шестакова.

Надія Лиштва, членкиня журі, архітектора, додала, що «фото гарне та колоритне».

Маяк розташований на відстані близько 7 кілометрів від села Рибальчого та 35 кілометрів від Херсона. Спроектований у 1910 році Володимиром Шуховим. Споруда являє собою вертикальну ґратчасту гіперболоїдну конструкцію зі сталевих стрижнів. Поруч із маяком побудований одноповерховий будинок для персоналу.

У 2018 році найкращою світлиною Херсонської області стала фотографія пам’ятника на честь генерал-майора М. М. Синельникова, розташованого в селі Садове Білозерського району.

У списку пам’яток Херсонської області 1526 об’єктів, з яких за вісім років конкурсу сфотографовані 424 об’єкти, тобто лише 27%. 2019 року конкурсанти завантажили 339 фотографій 191 пам’ятки. За весь час проведення конкурсу за перемогу в обласній номінації змагались 92 учасника та учасниць, а цього року — 12.

Найкращою фотографією Черкащини стала світлина Миколаївської церкви у селі Скориківка Золотоніського району. Автором фото є Олександр Ткаченко.

«Приваблива презентація маловідомої і чарівної пам’ятки дерев’яної архітектури, яка гарно представляє пам’ятку у середовищі та дозволяє детально ознайомитись з деталями оригінального різьбленого декору. З недоліків певний перекіс будівлі вліво та трохи назад»,також ділиться враженнями Наталія Шестакова.

Миколаївську церкву будували з 1907 по 1910 рік на кошти прихожан майстрами з Вереміївки. Упродовж 1934—1943 років була закрита місцевою владою. У 1962 році будівлю церкви використовували як комору. У січні 1991 року церква була освячена і почала діяти. Статті про цю пам’ятку в українській Вікіпедії поки немає.

Минулорічним переможцем Черкаської області стала фотографія парку «Софіївка».

У списку пам’яток Черкаської області 2717 об’єктів культурної спадщини, з яких за вісім років проведення конкурсу вже мають свої фото у Вікісховищі майже половина — 1328. У 2019 році конкурсанти подали на конкурс 2156 світлин 780 об’єктів. Цьогоріч за перемогу у номінації змагались 32 конкурсанти, за вісім років — 171.

Для підготовки статті були використані матеріали з української Вікіпедії: Свято-Миколаївський собор (Кам’янське)СкориківкаСтаніславський маяк.

Найкращі фотографії пам’яток Вінницької, Волинської та Івано-Франківської областей

Переможцем номінації «Найкраща фотографія Вінницької області 2019» стала світлина Троїцького монастиря, розташованого у Браїлові Жмеринського району. Автором фото є Вадим Постернак.

«Чудова композиція та кольори створюють додаткове емоційне враження, романтично-втаємничене. Завдяки представленню пам’ятки з привабливою перспективи в природному середовищі створюється додаткова виразність для об’єкта, який не є архітектурно унікальним», прокоментувала Наталія Шестакова, членкиня журі, фотографиня і мандрівниця.

«Композиція непогана, хороші кольори, підводить якість фото», зазначив член журі, фотограф Михайло Потупчик.

Троїцький Браїлівський жіночий монастир бере свій початок із 1635 року. Теперішню будівлю почали зводити у 1767 році у Браїлові коштом польського магната Францішека Салезія Потоцького як монастир католицького ордену тринітаріїв. У 1845 році в будівлю закритого внаслідок польського повстання 1830—1831 рр. монастиря тринітаріїв перемістився православний жіночий монастир з Вінниці. У 90-ті роки ХХ ст. проведено реставрацію всього комплексу будинків і монастирського подвір’я.

Минулорічним переможцем Вінницької області стала панорама Печерного монастиря (Чоловічого монастиря на честь Усікновення глави Іоана Предтечі).

У списку пам’яток Вінницької області 4030 об’єктів культурної спадщини, за вісім років проведення конкурсу свої фото у Вікісховищі мають вже 1511 пам’яток. У 2019 році конкурсанти завантажили 1158 світлин 509 об’єктів. Цьогоріч за перемогу у номінації змагались 28 авторів, за вісім років — 168.

Найкращою світлиною Волинської області став знімок Дмитрівської церкви у селі Гішин Ковельського району. Автором фото є Вячеслав Галєвський. До цьогорічного конкурсу фото саме цієї пам’ятки ніхто не подавав. У 2018 у номінації перемогла світлина замку Любарта.

«Композиційно та по кольорах гарно, вдале освітлення дуже привабливо презентує пам’ятку в середовищі. Нерозтиражована пам’ятка», прокоментувала Наталія Шестакова, членкиня журі, фотографиня і мандрівниця.

Дмитрівська церква (Свято-Дмитрівська) вважається найдавнішою дерев’яною церквою на Волині. Побудована у 1567 році. У XVIII—XIX ст. пам’ятку перебудовували, проте на первісній об’ємно-просторовій структурі споруди це сильно не позначилось. Композиційну основу пам’ятки складають три послідовно розташовані з заходу на схід зруби бабинця, нави та вівтаря (відповідно прямокутної, квадратної та шестикутної у плані форми), повторюючи, таким чином, традиційну схему поліської тридільної церкви.

Загалом у списку пам’яток Волинської області 3484 об’єктів культурної спадщини. Учасники і учасниці за вісім років конкурсу завантажили фотографії майже третини— 1141 пам’ятки. За 2019 рік Вікісховище поповнилося 745 світлинами 221 пам’ятки. За перемогу у номінації цього року змагались 20 авторів, а загалом за вісім років — 155.

Переможцем у Івано-Франківській області стала панорама, на якій зображена колишня обсерваторія «Білий слон» на горі Піп Іван, розташована на території Верховинського району. Автором фото є Анатолій Волков.

 «Дуже вдале фото, яке, напевне, є результатом кропіткої підготовчої роботи з вибору композиції, ракурсу та часу зйомки», прокоментував член журі, фотограф, Василь Мельниченко.

«Прекрасна гра кольорів, пам’ятка не губиться, домінує над оточенням, вдалий ракурс», — вважає членкиня журі, краєзнавиця Людмила Строцень.

Колишня обсерваторія «Білий слон» є найвище розташованою спорудою в Україні, де постійно жили й працювали люди (2028 м над рівнем моря). Діяла в 1938—1941 рр. Площа приміщень будівлі становила 554 м². Площа забудови становить 816,26 м². Споруда має два поверхи зі східної сторони, і 5 — із західної. Її двосхилий дах був покритий мідними листами. Зараз тут діє Явірницьке пошуково-рятувальне відділення.

У 2019 році в Івано-Франківській області найкращим обрали фото палацу у селі Приозерне Рогатинського району.

За вісім років конкурсу учасники завантажили фотографії 1390 пам’яток Івано-Франківської області, що становить 37% від загальної кількості об’єктів у списку пам’яток області — 3724. Цього року конкурсанти подали на конкурс 1031 фотографію 685 пам’яток. У 2019 фото пам’яток Чернігівської області подали на конкурс 35 авторів, а за вісім років — 245 учасників та учасниць.

 

У статті використані матеріали з Вікіпедії: Троїцький Браїлівський жіночий монастир УПЦСвято-Дмитрівська церква (Гішин)Астрономічна і метеорологічна обсерваторія на вершині Піп Іван

 

Найкращі фотографії Житомирської, Полтавської та Харківської областей

Найкращою фотографією Житомирської області 2019 року стала панорама Кармелітського монастиря у Бердичеві. Автором є Дмитро Балховітін. Інше фото цього ж монастиря журі обрало переможцем у 2018 році.

«Дуже гарна композиція, кольори, бездоганна технічна якість. Вдало підібраний час зйомки створює додаткову романтичну, втаємничену, затишну атмосферу. Дуже привабливе представлення пам’ятки», прокоментувала Наталія Шестакова, членкиня журі, фотографиня і мандрівниця.

Монастир Кармелітів Босих заснував Януш Тишкевич, воєвода і генеральний староста київського краю, як обітницю за звільнення з татарського полону. Будівництво розпочали у 30-х роках XVII століття. У XVIII та XIX сторіччях Бердичівський монастир став осередком не лише релігійного життя, але й культури. За всю вісімдесятирічну історію діяльності тут видали 650 книг. У 1866 році царським урядом монастир було скасовано. Приміщення використовувались різними урядовими установами. В радянські часи, з кінця 60-х років XX століття долею комплексу споруд монастиря босих кармелітів стала опікуватися держава та громадські організації. У 1992 році будівлі костелу були передані в оренду католицькій громаді, яка розпочала відбудову за власний кошт.

Загалом у списку пам’яток Житомирської області 3500 об’єктів культурної спадщини, учасники і учасниці за вісім років конкурсу сфотографували лише  третину — 985 пам’яток. У 2019 році Вікісховище поповнилося 255 фото 118 пам’яток. За перемогу у номінації цього року змагались 17 авторів, а загалом за вісім років — 187.

У Полтавській області перемогла панорама Жіночого єпархіального училища (нині ЗОШ №10) в місті Лубни. Фото зробив Dmytro Perevoznyi.

Єпархіальне училище в Лубнах відкрили у 1907 році. Тут безкоштовно навчались дочки православного духовенства, за певну плату і представниці інших верств населення. Проект будівлі був створений аріхтектором О. М. Бекетовим. У 1920 році тут відкрили Лубенський учительський інститут, де готували вчителів фізики, математики та інших дисциплін. З 1932 р. по 1941 р. — Лубенський державний педагогічний інститут. Сьогодні тут працює загальноосвітня школа № 10, а також філія Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова[1].

«Автор вдало і якісно передано споруду на фото. Використав панораму — і не прогадав. З мінусів — пересвіт на небі», — поділився враженнями від світлини член журі, фотограф Сергій Зисько.

Минулого року в цій номінації перемогла світлина Здвиженського собору в Полтаві.

У списку пам’яток Полтавської області 3396 об’єктів культурної спадщини, учасники і учасниці за вісім років конкурсу сфотографували майже половину з них — 1560 пам’яток. У 2019 році конкурсанти сфотографували 562 пам’ятки і завантажили 1600 їхніх знімків. За перемогу у номінації за вісім років змагались 189 авторів, цього року — 29 авторів.

Найкращою світлиною Харківської області став знімок Успенського собору, розташованого у Харкові. Автором фото є Вадим Постернак.

Собор заснований у середині XVII століття, а сучасна будівля зведена у 1771—1777 роках за кошти духовенства і харків’ян. Дзвіниця собору — Олександрівська — висотою 89,5 метрів, на час зведення (у XIX столітті) була однією із найвищих у Російській імперії, а тепер — одна із найвищих в Україні[1].

«Вдала, продумана та вивірена композиція, гарне освітлення та кольори, “жива” та динамічна за рахунок фонтану та людей. Емоційно світле та привабливе фото, гарна перзентація пам’ятки у середовищі», — прокоментувала світлину членкиня журі, фотографиня і мандрівниця Наталія Шестакова.

Минулорічним переможцем Харківської області стала фотографія Спаської церкви Краснокутського району.

У списку пам’яток Харківської області 4821 об’єкт культурної спадщини, за вісім років конкурсу сфотографовано лише 32% — 1619 пам’яток. У 2019 році конкурсанти сфотографували 554 об’єкти і завантажили 2619 їхніх світлин. Цьогоріч за перемогу у номінації змагались 34 автори, за вісім років — 241.

 

Для підготовки публікації було використано матеріали з Вікіпедії: Монастир Кармелітів Босих (Бердичів), Лубенський учительський інститут, Свято-Успенський собор (Харків).

«Варчилось…»[1]

Губківський замок, Рівненська область. Автор фото — Дмитро Трофимчук. Вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Отже, половина конкурсу вже позаду. Ще зовсім небагато — два тижні — і прийом робіт завершиться. Саме час підвести перші підсумки. На лічильнику — понад 14100 фото. Україна — поки ще перша у світі за кількістю завантажень, за нами Італія (9600), Німеччина (8400), Росія (7200) та Великобританія (6000)[2]. В українській частині взяло участь 198 учасників, з них 73 (37%) зареєструвалися після початку змагання[3]. Але це далеко не вся статистика, що нас цікавить.

Наприклад, нам важливо, щоб були представлені всі регіони України. І не тільки великі міста. Ми щороку просимо обласні державні адміністрації поширювати інформацію на своїх ресурсах і у регіонах — і ми намагаємося моніторити публікації. Нам значно складніше моніторити ту інформацію, що наші учасники та прихильники поширюють у своїх колах, але знайте, що ми дуже вдячні усім тим, хто нас підтримує таким чином!

Також нам би дуже хотілося, щоб більше додавалося об’єктів, які раніше ще не фотографувалися. Тому цього року ми ще трохи змінили правила нарахування балів за сфотографовані пам’ятки. Але ще точно є куди рости у цьому плані… Але ми й не хочемо повністю відбити бажання знімкувати те, що вже представлено у конкурсі і загалом. Нагадаємо, що пам’ятки, все ж, міняються… І часто — не в найкращу сторону. До слова, ми ще 2015 року писали на блозі про одну із пам’яток, яку дуже люблять усі фотографувати — «Кам’янець-Подільська фортеця на всі випадки життя». Як бачите, вона — міняється. Різні пори року, різні пори доби, різні роки… І все ж вона поступається Хотинській фортеці, яка є безсумнівним лідером за кількістю конкурсних світлин за ці 8 років[4].

Для нас залишається викликом отримувати дані щодо переліків пам’яток — і ми вже писали про Дніпропетровську ОДА та окремі районні державні адміністрації області — вже восьмий рік ніхто в області не володіє інформацією… А якщо пощастить отримати відповіді — бракує часу чи волонтерів обробити їх вчасно. Тож ми просимо допомогти. Наступним рівнем буде виправляти помилки, які траплятимуться на всіх рівнях: ОДА не те написали, ми не те внесли, учасники не те сфотографували…

І вперше цього року ми сформували статистику не тільки за регіонами, а й за районами та містами у цих регіонах — цікаво ж знати, які райони майже зовсім не представлені у конкурсі… І може спробувати зосередитися на них наступного року.

За першу половину цьогорічного конкурсу завантажено світлини понад 6100 пам’яток[5]. У таблиці нижче наведено статистику за регіонами: кількість об’єктів у конкурсних списках (і ми пам’ятаємо, що це за даними, які є у нас); скільки з них було сфотографовано за 8 років конкурсу (точніше за 7,5, адже конкурс цього року ще триває); кількість пам’яток, фото яких завантажені за першу половину конкурсу; кількість авторів (завантажувачів). Станом на зараз у нас представлені пам’ятки усіх регіонів України.

Область чи регіон Списки Є фото Об’єкти
(2019)
Автори
(2019)
Київ 3843 3538 (92%) 644 34
Львівська 4967 4034 (81%) 542 25
Івано-Франківська 3724 1285 (34%) 533 18
Вінницька 4030 1494 (37%) 362 14
Полтавська 3396 1469 (43%) 326 18
Сумська 2034 1069 (52%) 315 16
Запорізька 1730 890 (51%) 270 12
Харківська 4820 1450 (30%) 267 17
Тернопільська 4752 1775 (37%) 266 23
Хмельницька 3888 1557 (40%) 259 25
Черкаська 2686 1133 (42%) 250 20
Чернігівська 5706 951 (16%) 238 20
Кіровоградська 2171 1169 (53%) 230 10
Одеська 2771 1909 (68%) 209 16
Київська 2156 1129 (52%) 209 18
Дніпропетровська 6730 1117 (16%) 197 10
Донецька 7404 955 (12%) 172 13
АР Крим 4187 872 (20%) 141 7
Волинська 3484 1085 (31%) 138 12
Чернівецька 1300 854 (65%) 121 14
Херсонська 1526 415 (27%) 100 7
Житомирська 3507 972 (27%) 96 10
Рівненська 2105 715 (33%) 79 10
Закарпатська 727 509 (70%) 75 13
Луганська 1025 250 (24%) 47 4
Севастополь 676 424 (62%) 36 3
Миколаївська 2611 417 (15%) 34 6
Усього 87962 33439 (38%) 6157 195

Детальніше статистику за регіонами (в тому числі за районами та містами!) можна перглянути за посиланням.

Зауважимо, що до статистики ввійшли тільки ті об’єкти, у яких правильно вказаний ідентифікатор. Якщо, наприклад, Ви вирішили скористатися одним із варіантів, перелічених тут, Ваші завантаження можуть мати ідентифікатор 99-999-9999. Вони ще не будуть враховані у цій статистиці.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці. Великий Ходачків, Тернопільська область. Автор фото — Вадим Постернак. Вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Вибір світлин — на розсуд авторки допису. Губківський замок на заході сонця і світлина церкви Покрови Пресвятої Богородиці, яка до того не була завантажена у рамках конкурсу.

[1] В оригіналі англійською: ‘twas brillig, від to be brillig. Це час, коли вже пора варити вечерю. Зачин вірша «Jabberwocky» Льюїса Керрола із книги «Аліса в Задзеркаллі», існує декілька перекладів цієї поеми, для заголовку обрано рядки Тетяни Тарабукіної: «Жербельковт»

«На півшляху свого земного світу…»

Городище Керкінітіда з некрополем. Євпаторія, на північ від площі Театральної. Автор — Irene Kulakova
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Перший рядок «Божественної комедії» Данте Аліг’єрі у перекладі Євгена Дроб’язка видається вдалим зачином до посту про екватор сьомого конкурсу. На лічильнику — понад 8100 фото. Україна — четверта у світі за кількістю завантажень, поступається Німеччині (14800), Росії (13000) та Італії (10900)[1]. 152 учасника, з них 63 зареєструвалися після початку змагання[2]. Але цими цифрами конкурс не завершується…

Певно найбільш важливий і складний елемент організаційної частини змагання є списки пам’яток. Не тільки тому, що Україні «пощастило» не мати єдиної бази пам’яток. Коли організовували перший конкурс, то до державних органів надсилали листи з проханням надати інформацію, відповідь на які часто не містила конкретних даних. Також списки могли формувалися на підставі інформації, що волонтери знаходили на різних інтернет-ресурсах, і це теж не завжди відповідало офіційним даним. З 2013 року ми вже надсилаємо запити на публічну інформацію. І мусимо зауважити, що кожного року ситуація стає все кращою: все більше і більше обласних державних адміністрацій (ОДА) надають переліки. Цього року, наприклад, повні списки пам’яток за чотирма видами (пам’ятка архітектури, пам’ятка археології, пам’ятка монументального мистецтва, пам’ятка історії) надали 11 регіонів — Волинська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Тернопільська, Херсонська, Чернівецька, Чернігівська області та місто Київ. Ще дві області — Миколаївська та Хмельницька — надали повні списки, але станом на 1 вересня 2015 року та 1 січня 2017 відповідно. Харківська ОДА надала повні списки, але інформація про пам’ятки архітетури у вигляді сканів рішень обласної ради та розпоряджень ОДА… Хоча це, звісно, прогрес, адже раніше вони надсилали список архітектури російською мовою. Вінницька, Житомирська та Івано-Франківська області не надали інформації про щойно виявлені пам’ятки, а Одеська — про пам’ятки археології. Дніпропетровська область не надала інформації про місцеві пам’ятки — порадили звертатися до архівів. А Закарпатська ОДА надала ті самі списки, що й того року — без місцевих пам’яток архітектури, щойно виявлених. У списках від Рівненської ОДА відсутні щойно виявлені, в місцевих вказано тільки назву й адресу (нема років, охоронних номерів, рішень тощо). Черкаська ОДА не надала інформацію про археологію (її вважають службовою інформацією) та про щойно виявлені пам’ятки. Луганська ОВЦА надала лише витяг із Дepжaвнoro peєстpy нepyxoмих пам’яток України. Львівська та Київська ОДА нічого не відповіли на запит взагалі…

Отримання відповіді на запит лише один із кроків на шляху до оновлення конкурсних списків. Часто це скани, які потрібно перенабирати, іноді можна розпізнати, але тоді потрібно ще перевірити. Потім потрібно глянути, а що є у Вікіпедії вже. Уточнювати адреси, назви (помилки ж бувають всюди). Це не так просто і не так легко, тож ця робота і триває постійно. Пам’ятки отримують статус, а також втрачають його. Їх могли демонтувати. Вони могли згоріти. І це якраз така робота, до якої завжди потрібні руки — якщо є волонтери допомогти, то звертайтеся.

Окремо хочемо згадати ще один важливий аспект — популяризація та поширення інформації. Зокрема — поширення інформації у регіонах. Ми дуже вдячні всім обласним, районним та міським державні адміністраціям, а також іншим установам та ЗМІ, які опублікували інформацію про конкурс[3]. Ця підтримка для нас є дуже цінна.

У списках на початок конкурсу було понад 81 тисяча об’єктів. З них за 6 років конкурсу було проілюстровано 37% — хоча ці дані не є остаточними. Наприклад, у Царичанському районі Донецької області є понад 500 пам’яток, але у конкурсних списках є тільки 9 об’єктів… І списки постійно оновлюються. Станом на зараз у нас вже понад 83 тисячі пам’яток[4], доповнюються списки за районами Чернівецької, Донецької, а також планується доробити Одеську область.

За першу половину цьогорічного конкурсу завантажено світлини понад 3400 пам’яток[5]. У таблиці нижче наведено статистику за регіонами: кількість об’єктів у конкурсних списках (і ми пам’ятаємо, що це за даними, які є у нас); скільки з них було сфотографовано за 7 років конкурсу (точніше за 6,5, адже конкурс цього року ще триває); кількість пам’яток, фото яких завантажені за першу половину конкурсу; кількість фото. Станом на зараз у нас представлені пам’ятки усіх регіонів України.

Область/Регіон К-ть пам’яток у списках К-ть сфотографованих (7 років) К-ть пам’яток (2018) К-ть фото (2018)
Чернігівська 5706 867 (15%) 117 192
Дніпропетровська 5564 854 (15%) 236 404
Львівська 4965 3982 (80%) 375 781
Харківська 4815 1242 (25%) 188 478
Тернопільська 4751 1705 (35%) 128 271
Донецька 4213 705 (16%) 77 220
Крим 4187 839 (20%) 21 46
Вінницька 4028 1355 (33%) 373 467
Хмельницька 3889 1531 (39%) 100 392
Київ 3843 3517 (91%) 476 1408
Івано-Франківська 3724 1171 (31%) 63 95
Житомирська 3507 961 (27%) 38 152
Волинська 3486 966 (27%) 82 199
Полтавська 3293 1175 (35%) 209 532
Одеська 2753 1859 (67%) 54 120
Черкаська 2686 933 (34%) 47 74
Миколаївська 2611 381 (14%) 14 17
Кіровоградська 2171 1117 (51%) 180 241
Рівненська 2166 687 (31%) 113 179
Київська 2156 1080 (50%) 98 449
Сумська 2034 937 (46%) 284 409
Запорізька 1731 728 (42%) 39 62
Херсонська 1516 399 (26%) 52 233
Чернівецька 1092 786 (71%) 19 58
Луганська 1017 201 (19%) 17 28
Закарпатська 727 500 (68%) 49 110
Севастополь 670 416 (62%) 9 13

Як загальний підсумок мовленого вище: «на півшляху свого земного світу» ми зупинилися порахувати, що і як. І виявили, що ми ще страшенно далеко і від повного документування нашої культурної спадщини, і від її популяризації у світі. І навіть від її збереження. Сподіваємося, що до нас долучаться усі ті, кому це не є байдужим — фотографуванням, завантаженням, виправленням списків, уточненням даних, ілюструванням у Вікіпедії, написанням та поліпшенням статей, промоцією тощо. І ми дякуємо тим, хто вже пройшов із нами якусь частинку дороги…

Особняк, Біловодськ, вул. Шевченка, 1, Луганська область. Автор — Dumitru Zhytomyr
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Проміжна статистика

Будівлі Миколаївського монастиря, Богуслав. Фото від Kiyanka, вільна ліцензія cc by-sa 4.0

Будівлі Миколаївського монастиря, Богуслав. Фото від Kiyanka, вільна ліцензія cc by-sa 4.0

21 вересня: три тижні конкурсу позаду, ще трохи більше тижня попереду. Час на числа.

Кількість поданих фото конкурс (а саме тих, які на цей момент «лежать» у категорії Images from Wiki Loves Monuments 2017 in Ukraine) ви бачите праворуч у цьому блозі: 16 150 і зростає.

Завантажено мегабайтів зображень: 80 890,1.

За кількістю поданих фото Україна на другому місці після — та-дам! — Вірменії, де вже 17 500.

Використано фотографій у статтях Вікіпедії лише 117 (1%). (Нагадуємо, що вставляти знімки у статті може будь-хто, тому не можна не чекати на нас, якщо можете зробити це самі 🙂 ). Найбільше використаних у вікіпроектах фото користувача Михайло Потупчик — 28.

Фотографій з координатами, які можна показати на карті, відносно мало (не до порівняння з Польщею).

Кількість авторів, які взяли участь: 218, з них уперше 128 (59%)

За кількістю поданих фото троє українців у першій десятці світу: Haidamac 3407, ЯдвигаВереск 2996, Сарапулов 1655; третє, п’яте і восьме місця відповідно. Зрозуміло, ці користувачі є трійкою лідерів у завантаженні фото на українську частину конкурсу.

Сфотографовано об’єктів — 8913 (станом на четверту ранку). Це без коефіцієнта для новосфотографованих. Таблицю виведено станом на 21 вересня, але вона не зовсім правильно відображає дійсність.

(нове) Ще одна таблиця: кількість сфотографованих об’єктів за користувачами (також без коефіцієнта). Ця статистика оновлюється щопівгодини.

Основне фото допису — одне з найсвіжіших. Сподіваємося, завдяки нашим учасникам статистика на кінець конкурсу буде пишною і квітучою 😉

Екватор. Статистика за користувачами

Будинок № 4 на вулиці Матейка у Львові. Автор — Aeou
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Станом на цей момент сфотографовано вже 7899 об’єктів. Найбільше пам’яток сфотографовано в Києві (1755), потім — у Львівській (998) та Тернопільській областях (949). З пам’яток Автономної Республіки Крим завантажено 43. Херсонська (5), Луганська (16), Миколаївська області (18) представлені найменше. На цей момент не подано жодної світлини із Севастополя.

Найбільша кількість сфотографованих пам’яток за користувачами[1][2] (топ-10):

Користувач К-ть пам’яток К-ть фото
AndriiDydiuk 2104 2110
ЯдвигаВереск 1867 1881
Neovitaha777 1224 1235
Prymasal 1020 1062
Константинъ 607 613
Rbrechko 416 418
Сарапулов 369 767
Alina Vozna 319 350
Nataliya Shestakova 295 471
Aeou 208 323

Cтежити за цією статистикою можна тут. Статистика за регіонами за всі роки виведена тут.

Також цього року є можливість побачити галереї пам’яток за користувачами та ID. Наприклад, Денис Вітченко цього року порадував нас світлинами 49 об’єктів.

Окремо виведено галереї зображень, роздільність яких менша від 2 МПкс тут. Відповідно до регламенту ці світлини не будуть оцінюватися журі. До кінця конкурсу можна завантажити ці ж світлини із вищою роздільністю, у цьому пості описано як це зробити.

Коленці. Церква Косьми і Даміана. 1874 р. Автор — Іван Биков
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

[1] Враховано тільки об’єкти із правильним ID.
[2] Тут не враховано бали за пам’ятки, що не були сфотографовані раніше. Цей рейтинг ми виведемо пізніше.