Що можна зробити зі своїми фото вже після подачі на конкурс

Фасад костелу монастиря капуцинів в Олеську. Фото — Мирослав Видрак, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Фасад костелу монастиря капуцинів в Олеську. Фото — Мирослав Видрак, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Минає другий тиждень подачі знімків на конкурс, маємо і традиційних учасників, і новачків — що тішить 🙂 — і маємо купу своїх організаторських зобов’язань, які ми чесно намагаємося виконувати. Якщо повільніше, ніж вам (і нам) би хотілось, то вже пробачте, ми не ненавмисне 😳

Учасників конкурсу заохочуємо давати інформативні описи своїх фото ще при завантаженні файлів. Але кожен файл можна відредагувати і потім. Кожен учасник може перейти до переліку своїх завантажень, а з нього — на потрібний файл. Щоб відредагувати інформацію про знімок, достатньо знайти угорі сторінки файлу кнопку «Редагувати», у полі редагування відшукати рядок приблизно такого змісту (на прикладі фото угорі):

| description = {{uk|1=Костел Св.Йосифа (мур.), [[:uk:Олесько|Олесько]],}}
{{Monument Ukraine|46-206-0018}}

Видно, що зараз в описі — назва об’єкту, як він поданий у списку пам’яток. Але файл називається «Фасад костелу монастиря капуцинів в Олеську», що містить на дрібку більше інформації. Отже, можна натиснути згадану кнопку «Редагувати» угорі, а після uk|1= відредагувати опис. Якщо при завантаженні неправильно вказався ідентифікатор пам’ятки, то тут можна виправити і його — замінивши цифри після Monument Ukraine|. І не руште фігурних дужок, вони потрібні там, де вони стоять. 🙂

Якщо ви завантажили фото, а воно лежить боком, то його можна розвернути: під самим зображенням на сторінці файлу шукаєте (request rotation). Після того, як вкажете, як саме треба розвернути зображення, під файлом з’явиться примітка, що скоро бот дійде до цього файлу і зробить роботу (див. приклад).

Якщо вас попросили завантажити файл у більшій роздільності (що станеться, якщо ви завантажували зменшений файл, а потім перемогли в конкурсі), то не треба по-свіжому відкривати завантажувач. На сторінці кожного файлу (ближче до низу, під історією) є можливість «Завантажити нову версію цього файлу». Майте на увазі, що ця функція призначена суто для інших версій лише того самого файлу: більша роздільність, прибрані вотермарки, обрізані темні поля абощо.

«Якісне зображення» (Quality image) — один зі статусів, які спільнота Вікісховища може присвоїти зображенню. Щоб бути якісним, фото не обов’язково має бути неординарним чи видатним, але має відповідати певним стандартам якості (переважно технічного плану). Якщо Ви вважаєте, що певне зображення відповідає критеріям, його можна номінувати на сторінці Commons:Quality images candidates.

На зараз у категорії фотографій з «Вікі любить пам’ятки 2016» в Україні, що отримали статус якісних — 31 світлина. І ми дуже заохочуємо вас також подавати кандидатури. Організаторам хочеться, щоб фото отримали визнання від спільноти Вікісховища, але самостійно ми цього не осилимо, бо один користувач може номінувати тільки 5 зображень на добу 🙂 Якщо у своїх налаштуваннях увімкнути додаток Nominate this image for QI»:

   Click here to insert your stored nomination!

Не лякайтеся вікірозмітки, якщо ви до неї не звичні: трохи уважності, і буде зрозуміло, що й до чого. Зате номінація на статус якісного зображення дає змогу почути думки інших користувачів, що знаються на фотографії, щодо ваших файлів. Якісні зображення потім потрапляють на головну сторінку Вікісховища і Вікіпедії, й деякі наші давні знайомі вже можуть таким похвалитися (фото нижче).

Якщо вашою світлиною можна проілюструвати статтю — нащо чекати на когось, якщо це можна зробити самому! Можете подивитися відеоурок, почитати довідкову сторінку редагування Вікіпедії у візуальному редакторі (розділ Редагування зображень) або про вікірозмітку для зображень. У межі цього допису це вже не вміщається 🙂

Пам’ятайте про один з головних девізів Вікіпедії: будьте рішучими!

Гриб-зонтик великий. Фото — Георгій Чернілевський, суспільне надбання. Якісне зображення; вибране зображення дня у Вікісховищі 7 вересня 2016 року.

Гриб-зонтик великий. Фото — Георгій Чернілевський, суспільне надбання. Якісне зображення; вибране зображення дня у Вікісховищі 7 вересня 2016 року.

Поділіться з друзями:

Звертайтеся за технічною підтримкою!

При завантаженні фото є речі, які могли б бути кращими. Особливо при завантаженні великих кількостей фото. Особливо при завантаженні дуже великих кількостей фото. Дехто з вас, змагаючись у номінаціях «За найбільшу кількість сфотографованих об’єктів», має справу саме з цими двома випадками.

Цього року, як і попередніх, ми пропонуємо вам підтримку з завантаженням великих обсягів файлів. Ми добре знаємо, яка це величезна робота — ідентифікувати об’єкти на фотографіях, сформувати до цих світлин назви, описи. Завантаження фото значною мірою є монотонним заповненням форми Майстра завантаження з цими даними.

Наша підтримка може бути різною:

  • Ви завантажуєте фото, надаєте нам таблицю відповідності назв файлів до підготованих Вами описів цих фото — ми робимо редагування. Існує безліч варіацій на цю тему: минулі два роки Wadco2 завантажував на Вікісховище фото, які містили ідентифікатори об’єктів прямо в назві, звертався до нас, ми формували стандартний опис на основі ідентифікатора. Згадана таблиця відповідності може бути будь-якого вигляду: Excel-таблиця, CVS, експорт SQL, JSON, TSV — що завгодно. Якщо ви не знаєте, що ці абревіатури навіть означають, і не знаєте, який вигляд обрати — нічого страшного, просто зверніться до нас, скажіть, що у вас вже є і в якому вигляді, ми разом з вами придумаємо, як це вам і нам найзручніше зробити.
  • Існує ряд готових інструментів, якими завантажувати фото може бути легше, ніж через Майстер завантаження. Це, зокрема, Commonist та VicuñaUploader. Якщо Вам легше користуватися ними — будь ласка, дайте нам знати, а ми розповімо, що потрібно додавати до опису, щоб фото потрапили на конкурс.

Окрім підтримки процесу завантаження, ми готові чути Ваші побажання й щодо інших аспектів. Не гарантуємо, що зможемо імплементувати все, що забажаєте, але дуже важливо знати, на які інструменти існує попит.

Скринька оргкомітету — wlm[at]wikimediaukraine.org.ua, див. також сторінку Контакти.

Вікунья на фоні гори Чімборасо

«Вікунья донесе ваші зображення, куди треба». Фото — David Torres Costales, вільноліцензоване під CC BY-SA 3.0

Поділіться з друзями:

Регламент, номінації, рекомендації — коротко про конкурс 2016

Оргкомітет відкриває шухляди і викладає на стіл те, що має.

  • Регламент конкурсу 2016 року. Порівняно з минулим роком змінилася лише одна річ: «Фотографії пам’яток, для яких до початку конкурсу відповідно до відомої нам інформації не було жодної ілюстрації на Вікісховищі, отримують коефіцієнт рівний 3 (для кожної пам’ятки)». У регламенті 2015 коефіцієнт становив 2.
    Вимоги до фотографій не змінились:
    — завантажені особисто автором з 1 по 30 вересня 2016 року включно за київським літнім часом;
    — формати JPEG або TIFF, роздільність не менше 0,5 МПкс як допуск до конкурсу і більше 2 МПкс — для перемоги в номінаціях за якість;
    — на фото має бути пам’ятка з конкурсних списків, а в описі — ідентифікатор пам’ятки (ID).
  • Номінації
    * десять найкращих фотографій конкурсу;
    * найкращі фотографії у кожному з 27 регіонів України;
    * десять учасників, які сфотографували найбільше пам’яток;
    * учасники, які сфотографували найбільше пам’яток у кожному з 27 регіонів України.
    Важливо таке: ми плануємо, що автори десяти найкращих фото конкурсу отримають рівноцінні призи. Абсолютних переможців у нашому конкурсі переважно не буває, тож так мало б бути трохи чесніше.
  • Рекомендації до фотографій:
    — Пам’ятка є основним об’єктом фотографії.
    — Об’єкт добре компонується на знімку.
    Жаб’яча перспектива не спотворює пам’ятку.
    — Добре світло; об’єкт не занадто світлий і не занадто темний.
    — Природність фільтрів, насиченості тощо.
    Рекомендації зібрано на сторінці проекту у Вікіпедії, а ще є категорія дописів тут у блозі, ми наголосимо на них окремо.

Тепер трохи детальніше. Пригадуєте, ми звели організаторів, учасників і журі за умовним круглим столом, щоб поспілкуватися про покращення конкурсу? Є записи дискусії і важливі коментарі під ними, було багато обговорень ще й по інших місцях. Регламент конкурсу лишився тим же; чому? бо пропозиції часом діаметрально протилежні. Щоб конкурс мав виключно якісні фото, треба відмовлятися від кількісних номінацій, піднімати технічні вимоги і ставити вимоги композиційні. Щоб конкурс дав фотографії усіх пам’яток, які ще не сфотографовані, треба відійти від якісних вимог, додати в регламент коефіцієнти сфотографованості і градієнти дальності. Чи можливо це поєднати, не перевантаживши учасників і нас? Ми не придумали, як. Щоб конкурс відповідав реаліям, кажуть, що варто дозволити фотографувати і пам’ятки, що не охороняються офіційно, але хто тоді має вирішувати, що таке пам’ятка, і чи вправі це робити ми, хай навіть з рекомендацій? Радше ні.

Будемо просити журі ще уважніше дивитися на знімки. Будемо просити учасників конкурсу уважніше дивитися на власні роботи і оцінювати свої сили.

Окремо ще напишемо про таке:

Як-то кажуть, не перемикайте канал 😉

Горянська ротонда. Фото — Оксана Ващук, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Горянська ротонда. Фото — Оксана Ващук, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Попри займенник «ми» в поясненнях, авторка допису допускає, що хтось з оргкомітету може мати інше раціо. Фото у дописі — випадкова світлина з топ-100 ВЛП 2015.

Поділіться з друзями:

Записи з обговорення конкурсу

обговорення у конференц-залі дирекції Лаври

Автор фото — Ilya (CC-BY-SA-4.0)

Скорочений запис думок у порядку їх звучання на обговоренні після церемонії нагородження переможців у суботу 21 листопада.

Миколи Жарких, мистецтвознавець і фотограф:
Найкращі фотографії у Сергія Криниці, геть не був здивованим, коли виявилося, що то Криницине фото стало переможцем — хоча журі, ясна річ, не бачить авторів, коли відбирає фото.
Не завадило б, щоб досвідчені фотографи конкурсу давали рекомендації відносним початківцям, дописами на блозі.
Добре б мати рекомендаційний список пам’яток до фотографування.
Й оскільки фотографи все одно на місці, а часто там, куди другий раз не поїдуть, добре було б інспектувати пам’ятки, давати текстовий опис їхнього (часто жахливого) стану, що в принципі не важко робити: там-то тріщини таких-то розмірів абощо.

Павло Мокрицький, учасник конкурсу:
Багато є помилок у списках, часто через те, що вони дуже давні: опис пам’ятки і її розташування робився тоді, коли вона вносилася в список, і за той час все змінилося. Також є помилки-опечатки (не 126 воїнів у могилі, а 12, наприклад). Але у нас існує Інститут пам’яткознавства, який взагалі-то цим займається/має займатися, тож списки/описи/координати мали б у них бути.
Щодо археологічних пам’яток, то часто їх або неможливо відрізнити від середовища, або ж вони абсолютно художньо не цікаві; так можна нафотографувати горбів біля дому, а сказати, що був десь казна-де; радив би рекомендувати до фотографування тільки ті пам’ятки, де є таблички, охоронні знаки — хай навіть у Житомирській області таких всього 10 штук. (Шестакова зауважила, що навіть на пам’ятках архітектури табличок часто нема, то що вже казати про археологічні).
Якщо було так багато поганих фото, то до учасників конкурсу можна висувати вимоги щодо технічних характеристик, і відповідно не давати журі того, де «горизонт завалений».

Михайло Кальницький, історик, києвознавець:
Як джерело можна використовувати ще таку річ, як звід пам’яток — і його редакції.
В окрему категорію можна винести некрополі — знімки надгробків дуже цінні, але це фото, які не зможуть конкурувати із замками, та й когорта фотографів, які таке фотографуватимуть, трохи інша.
Існує також довідник пам’яток національних меншин.
І не треба недооцінювати внутрішні нематеріальні стимули фотографів до участі: участь у конкурсі, стаття у Вікіпедії — це вже стимул сам по собі.

WDKeeper, учасник конкурсу:
Простий спосіб заохотити фотографувати ще не фотографоване — ввести коефіцієнт 1 / к-сть фото у Вікісховищі, тобто чим більше є знімків пам’ятки, тим менш цінним є наступний зроблений.
А з табличками справді дуже погано.

Іван Биков, архітектор, краєзнавець, фотограф, член журі:
Запропоновані спецномінації: об’єкти, які руйнуються, українські пам’ятки закордоном; за видами: архітектури, містобудування, історії, археології, науки і техніки; також ті, що не мають охоронного статусу.
Якісне фото можна зробити насправді для будь-якої пам’ятки, і навіть буде красиво.
Статус «нововиявленої» пам’ятки може бути спірними і не забезпечує одразу охорони по повній програмі. Для внесення в реєстр нових пам’яток необхідно скласти облікову картку, він може надати її приклади і допомогти з написанням, але потрібні також план й історична довідка.

Сергій Криниця, учасник конкурсу:
Певно, не варто гнатися за кількістю наступного року, ми взяли перше місце — повторювати рекорд сенсу небагато.
Варто нагороджувати серії фото — це стимул для нових ракурсів.
Ідея зробити при завантаженні галочку «хочу подати це фото у якісну номінацію», яка була б вимкнена за замовчуванням — щоб люди чесно спершу оцінили свої фото самостійно, чи справді у них є шанс.

Вадим Постернак, учасник конкурсу:
Не треба забувати, що головне на фото — це пам’ятка; у нас тут не Вікі любить небо.
Варто відділити пам’ятки, які не впливають на кількість (?).
Фотографам (ви)давати дозволи/рекомендації/довідки/візитки/посвідки.

Наталія Шестакова, учасниця конкурсу:
Є багато об’єктів, яких наче немає в списках, але які є пам’ятками по суті — для таких варто робити власні списки (один з прикладів — могили бійців АТО).
Можливо, запровадити коефіцієнти за зональністю, напр., по кількості жителів у населених пунктах, щоб був стимул їхати в далекі села. І поставити коефіцієнт/бал одразу у списку пам’яток, щоб було видно.
Не враховувати у кількісну номінацію відвертий мотлох.
Враховувати кількість якісних фото пам’ятки, які вже є.
Спецномінації: болгарські, німецькі пам’ятки в Україні, об’єкти, що руйнуються, серії. Відділити релігійні будови від нерелігійних. І справді фокус має бути на пам’ятці.

Максим Присяжнюк, учасник конкурсу:
Не треба робити всі спецномінації в один рік; по черзі.
Для розміру фото не завадить і нижня, і верхня межа. Треба прив’язати вхід у журітул до SUL’у — це зручно. (Ілля зауважив, що просто не встиг цього зробити).
Категоризація фото і пам’яток — детальніша і по змозі автоматичніша.
Не допускати у топ-10 пам’ятки з минулорічного топу.
Якщо зональність — то по віддаленості від обласного центру.

Ігор Куницький, учасник конкурсу:
По новосфотографованих пам’ятках — окрема номінація.
Оновлення регламенту і всілякі рекомендації розіслати учасникам дуже заздалегідь, аби вони могли готуватися.

Володимир Дмитрук, краєзнавець, член журі:
Важлива річ — зміна формулювання назв пам’яток.
Розділити національні, місцеві і без статусу.
Давати наші топ-50 для журі інших країн (виявити, що цікаво для них). (Нана зауважила, що у нас у журі було чотири іноземці).

Олена Захарян, член оргкомітету:
Щоб влаштовувати спецномінації, потрібні виходи на людей, які знаються пам’ятках меншин.
Таки відділити релігійні пам’ятки від усіх інших.
Обґрунтування на підохоронний статус справді ж можна писати.

Тетяна Кругляк, учасниця конкурсу:
Треба визначитися із завданнями конкурсу: якщо важлива динаміка стану пам’яток, то тоді нічого не можна відкидати й обмежувати; якщо новосфотографовані — то відкидати ті, що вже є; якщо реклама України за кордоном — тоді треба якісні фото.
З класифікаціями треба дуже обережно, бо вона може виявитися невдалою, з перекриттями.
Більше рекламувати конкурс.

Андрій Дидюк, учасник конкурсу:
Не треба ставитися надто поблажливо до новачків, але й залучати їх, заохочувати теж треба.

Любов Качор, учасниця конкурсу:
Головне все-таки не техніка.

Ілля Корнійко, член оргкомітету:
Ми не можемо зробити жорсткі правила фотографування.
Хорошою ідеєю може бути відбирання фото від самого початку усіма учасниками. (Думка Наталії Шестакової теж).

Інші:

Наша цільова аудиторія — люди з інтернетом, тож реклама бо безінтернетних бібліотеках може бути тратою часу. Нас 7 осіб, і ми не змогли (з)робити локальні заходи, але місцеві фотографи у цьому можуть допомогти, і робити такий аутріч.

Мотивувати людей фотографувати непопулярні об’єкти треба, але квота зменшить об’єктивність конкурсу. З іншого боку, коли фото багато якісних, то об’єктивності нема, але є лотерея.

Можна розглянути варіант не давати цінних призів для топ-10, бо їхній приз — можливість перемогти у міжнародному відборі.

Бувають випадки неправильного вказання ID — їх треба виправляти, повідомляти користувачів, робити примітки у списках тощо.

У нас все-таки специфічний конкурс, коли не просто завантажив—переміг—отримав приз — і більше ніколи знову не перетнувся з організаторами. Наші учасники мають самі бути трохи оргами, бо інакше конкурс не зможе вирости.

Коментарі під дописами на цьому сайті організатори теж враховують. Розлогіші міркування пишіть, будь ласка, на сторінці Обговорення:Вікі любить пам’ятки 2016.

Поділіться з друзями:

34 тисячі світлин

Культовий комплекс «Кам'яна Могила», на схід від смт Мирне. Автор фото — Приведенюк Мария (ліцензія CC-BY-SA-4.0)

Культовий комплекс «Кам’яна Могила», на схід від смт Мирне, Запорізька область. Автор фото — Приведенюк Мария (ліцензія CC-BY-SA-4.0)

Отже, цифра дня: 34 тисячі фото завантажено у фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки» 2015 на 29 вересня.

Які думки у Вас вона викликає? У нас — всілякі різні 🙂 Що сама собою — це величезна цифра. Що ми, вірогідно, не поб’ємо торішній рекорд (46 252 знімка — неймовірний урожай 2014 року). Що сфотографовані далеко не всі пам’ятки архітектури, культури, історії, а археології особливо.

А ще ми думаємо про те, як змінюється наш конкурс із часом. Чотири роки участі України у цьому міжнародному проекту дали сумарно понад сто тисяч зображень — 115 975 зараз. І кожен рік Вашої участі у фотоконкурсі був інакшим.

Із графіка нижче видно іще таку річ: у нас зменшилась кількість учасників, але ті, хто лишився, стали щедрішими 🙂 (джерело)

графік зміни кількості учасників конкурсу «Вікі любить пам'ятки» та кількості фотографій на одного учасника за 2012-2015 рокиМи сподіваємося, що всі 207 учасників цьогорічних раді з того, частиною якої великої і корисної роботи вони є. У свою чергу, організатори намагаються зробити так, щоб Ваш хороший настрій тривав і далі 🙂

Але це не означає, що Ви можете взяти і розслабитися! Любі учасники конкурсу, ви ще маєте день сьогоднішній і цілісіньке завтра! Вйо завантажувати фото 🙂

Поділіться з друзями:

Якщо треба допомога із завантаженням — звертайтесь

Будівля інституту фізичних методів лікування, Севастополь
Автор фото — Wadco2. Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Вікісховища

До кінця конкурсу лишаються лічені дні, і ми вирішили нагадати, що організатори можуть не лише вдячно дивитися, як Ви завантажуєте свої фото, а й посильно в цьому допомагати.

Тим учасникам, які змагаються у номінації «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток», доводиться мати справу із завантаженням великої кількості зображень із різним описом. Однотипна робота для кожного об’єкта, коли їх може бути більше ста, стає страшенно нудною. Водночас багато в кого фотографії на комп’ютері зберігаються досить-таки структуровано. В учасників попередніх років, тих, хто завчасно дізнався про конкурс та спланував свою участь у ньому, конкурсні ідентифікатори об’єктів можуть бути вказані, наприклад, у назві файлів чи папок.

Ми не хочемо змушувати людей до зайвої марудної роботи. Якщо ми можемо полегшити Вам життя — то зробимо що завгодно, лиш би Вікісховище поповнилося Вашими вільними, за можливості якісними, фотографіями об’єктів культурної спадщини 🙂

Мати справу з великими обсягами даних вікімедистам допомагають боти — спеціальні комп’ютерні програми, які призначені для масового зчитування, редагування, створення та інших операцій із сторінками та файлами.

Минулого року до нас звернувся користувач Wadco2, який впродовж цілого року готувався до участі і підготував файли до завантаження, називаючи їх із префіксами у вигляді ідентифікаторів об’єктів. Було створено бота, який виконує таку дію: користувач завантажує всі свої файли під тимчасовим ідентифікатором; бот отримує файли із цим ідентифікатором, зчитує справжній ідентифікатор з назви файлу, доповнює сторінку опису файлу цим ідентифікатором та відповідним йому описом об’єкта.

Цього року Wadco2 знову мав те ж прохання. Що ж, ми завжди раді 🙂 І якщо у Вас є файли, які вже якось пов’язано з ідентифікаторами, наприклад, вони є в назві або у Вас є файл із відповідністю назв файлів ідентифікаторам тощо; або якщо Вам простіше так підготувати файли у себе на комп’ютері, аніж робити це безпосередньо при завантаженні, то дайте нам знати — ми допоможемо. Треба буде просто домовитися, як саме.

PS. Так, це пропозиція радше для людей, які знають, що таке «ніч дедлайну» 🙂 Але краще так, ніж ніяк.


Використано аналогічний допис минулого року.

Поділіться з друзями:

Про «Вікі любить пам’ятки» говорили на всеукраїнській Вікіконференції у Львові

19-20 вересня у Львові відбулася Вікіконференція 2015 — п’ята конференція, присвячена проектам Фонду Вікімедіа та вільним знанням.

Відкриття конференції відбулося у великій читальній залі наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка. Директор бібліотеки Василь Кметь привітав учасників, розповів про важливість проведення даної конференції та зробив історичний екскурс. Будинок наукової бібліотеки університету, де працював Іван Франко, є пам’яткою архітектури та історії місцевого значення. Зазвичай у приміщенні бібліотеки не дозволено фотографувати, однак з нагоди такого заходу фотографії зроблено, і зараз їх можна побачити у Вікісховищі 🙂

Більше того, ми знову переконалися у користі фотографій і статей енциклопедії одних для одних. Після того, як учасники урочистого відкриття конференції почали поширювати свої світлини великої читальної зали, чимало вікіпедистів дізналося про цю красиву будівлю. Так, з’явилася стаття «Научна библиотека на Лвовски национален университет» у Вікіпедії болгарською мовою 🙂 Це третя стаття про бібліотеку у Вікіпедіях, після українсько- і польськомовної.

Перед початком Вікіконференції. Автор фото — Ilya (ліцензія CC-Zero)

Велика читальна зала перед відкриттям Вікіконференції. Автор фото — Ilya (ліцензія CC-Zero)

Автор фото — Taras r (ліцензія CC-BY-SA-4.0)

Автор фото — Taras r (ліцензія CC-BY-SA-4.0)

Виконавчий директор Вікімедіа Україна Наталія Тимків зауважила, що співорганізатором конференції є географічний факультет Львівського національного університету, на якому навчався вікіпедист і Герой України Ігор Костенко. Від Вікімедіа Україна факультету подарували дві картини з фотографіями-переможцями минулорічних конкурсів «Вікі любить пам’ятки» і «Вікі любить Землю». Їх прийняв заступник декана географічного факультету Володимир Монастирський. Також на відкритті конференції виступив представник Фонду Вікімедіа зі Сполучених Штатів Асаф Бартов. Він розповів про те, чим займається Фонд, його структуру, як відбувається підтримка спільноти редакторів Вікіпедії у всьому світі.

Автор фото — Ilya (CC-Zero)

Автор фото — Ilya (CC-Zero)

Автор фото — Ilya (CC-Zero)

Автор фото — Ilya (CC-Zero)

Автор фото — Володимир Ф, (ліцензія CC-BY-SA-4.0)

Автор фото — Володимир Ф, (ліцензія CC-BY-SA-4.0)

У програмі конференції були виступи редакторів Вікіпедії та інших вікіпроектів, обговорення поточних тенденцій у спільноті Вікіпедистів, пошук найкращих шляхів її розвитку. Зокрема говорилося про конкурси статей у Вікіпедії (які їх результати, наскільки ефективні вони для створення нового контенту і залучення новачків); конкурси фотографій «Вікі любить пам’ятки», «Вікі любить Землю» та нового конкурсу наукових зображень; вікіекспедиції як джерело матеріалів до статей про населені пункти України та інші теми.

Надважливою для учасників конференції була дискусія щодо введення поняття «свободи панорами» в українське законодавство. Наразі, щоб вільно поширювати фотографію якоїсь споруди, необхідно мати дозвіл від архітектора, що на практиці блокує використання таких світлин при ілюструванні статей Вікіпедії. Запропонований вікіпедистами законопроект #1677 про узаконення вільної панорамної зйомки є розв’язанням цієї проблеми.

Крім редакторів Вікіпедії, Вікіджерел, Вікімандрів та інших вікіпроектів, на конференції були присутні представники інших споріднених спільнот, а саме Creative Commons Ukraine та OpenStreetMap, які розповіли про свій досвід поширення вільних ліцензій Creative Commons та проект вільних карт.

Більше фотографій з конференції є у Вікісховищі, їх усі можна використовувати, за умови вказання автора й назви ліцензії. Матеріали конференції будуть доступні онлайн згодом.

Поділіться з друзями:

Ода плитці

Все ж, пам’ятка не стає пам’яткою лише через те, як вона виглядає зовні, правда? Скільки всього цікавого можна познаходити у внутрішніх закутках пам’яток, можуть розказати Вам учасники фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки». Чи то пак показати 🙂

Звісно, треба, щоб охоронний статус був не лише на папері — усі пам’ятки потребують уважного і бережливого ставлення до себе. Здається, мешканці житлових будинків, що за сумісництвом є пам’ятками архітектури і у яких була сфотографована плитка на знімках, про це пам’ятають.

Будинок № 4 на вулиці Мурави у Львові. Автор фото — Aeou, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Будинок № 4 на вулиці Мурави у Львові. Автор фото — Aeou, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Будинок № 4 на вулиці Самчука у Львові. Автор фото — Aeou, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Будинок № 4 на вулиці Самчука у Львові. Автор фото — Aeou, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Будинок № 5а на вулиці Рєпіна у Львові. Автор фото — Aeou, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Будинок № 5а на вулиці Рєпіна у Львові. Автор фото — Aeou, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Будинок № 1 на площі Соборній у Львові. Автор фото — Aeou, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Будинок № 1 на площі Соборній у Львові. Автор фото — Aeou, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Будинок № 1а на вулиці Пекарській у Львові. Автор фото — Aeou, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Будинок № 1а на вулиці Пекарській у Львові. Автор фото — Aeou, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Будинок № 2 на вулиці Короткій у Львові. Автор фото — Aeou, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Будинок № 2 на вулиці Короткій у Львові. Автор фото — Aeou, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Будинок № 3 на вулиці Франка у Львові. Автор фото — Aeou, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Будинок № 3 на вулиці Франка у Львові. Автор фото — Aeou, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Не забувайте чемно вказувати автора і ліцензію, якщо забираєте ці фото десь собі, гаразд?

Поділіться з друзями:

Кам’янець-Подільська фортеця на всі випадки життя

Серед тисяч пам’яток, які охороняються державою,  є найбільш улюблені нашими любими фотографами.

Хтось потрапляє до пам’ятки випадково, випадково ж робить фото, а потім так само випадково втрапляє з ним на конкурс. Інші ж навпаки, ретельно обирають день і час, планують цілу експедицію, слідкують за світлом і тінню, з нетерпінням чекають вересня, щоб взяти в конкурсі участь.

Кожному учаснику ми вдячні не залежно від того, до якої когорти він належить. Завдяки Вам ми можемо робити такі підбірки фото, як ця: Кам’янець-Подільська фортеця в усі пори року і час доби. Милуйтесь 🙂

Уранці. Автор фото — Igor KOSOVYCH, ліцензія CC-BY-SA-3.0 (ВЛП-2013)

Уранці. Автор фото — Igor KOSOVYCH, ліцензія CC-BY-SA-3.0 (ВЛП-2013)

Удень. Автор фото — Bonbosch, ліцензія CC-BY-SA-3.0 (ВЛП-2013)

Удень. Автор фото — Bonbosch, ліцензія CC-BY-SA-3.0 (ВЛП-2013)

Пообіді. Автор фото — Posterrr, ліцензія CC-BY-SA-3.0 (ВЛП-2013)

Пообіді. Автор фото — Posterrr, ліцензія CC-BY-SA-3.0 (ВЛП-2013)

При заході сонця. Автор фото — Sak Anastasiya, ліцензія CC-BY-SA-4.0 (ВЛП-2014)

При заході сонця. Автор фото — Sak Anastasiya, ліцензія CC-BY-SA-4.0 (ВЛП-2014)

Увечері. Автор фото — Богдан Репетило, ліцензія CC-BY-SA-3.0 (ВЛП-2012)

Увечері. Автор фото — Богдан Репетило, ліцензія CC-BY-SA-3.0 (ВЛП-2012)

Уночі. Автор фото — Olgazasenko, ліцензія CC-BY-SA-3.0 (ВЛП-2013)

Уночі. Автор фото — Olgazasenko, ліцензія CC-BY-SA-3.0 (ВЛП-2013)

У ясну погоду. Автор фото — Yurii-mr, ліцензія CC-BY-SA-4.0 (ВЛП-2014)

У ясну погоду. Автор фото — Yurii-mr, ліцензія CC-BY-SA-4.0 (ВЛП-2014)

Під дощем. Автор фото — Антон Супруненко, ліцензія CC-BY-SA-4.0 (ВЛП-2014)

Під дощем. Автор фото — Антон Супруненко, ліцензія CC-BY-SA-4.0 (ВЛП-2014)

Навесні. Автор фото — Zarakhovskyi, ліцензія CC-BY-SA-4.0 (ВЛП-2014)

Навесні. Автор фото — Zarakhovskyi, ліцензія CC-BY-SA-4.0 (ВЛП-2014)

Улітку. Автор фото — Надія Дацко, ліцензія CC-BY-SA-3.0 (ВЛП-2012)

Улітку. Автор фото — Надія Дацко, ліцензія CC-BY-SA-3.0 (ВЛП-2012)

Під осінь. Автор фото — Grigory Fedyukovich, ліцензія CC-BY-SA-3.0 (ВЛП-2012)

Під осінь. Автор фото — Grigory Fedyukovich, ліцензія CC-BY-SA-3.0 (ВЛП-2012)

Взимку. Автор фото — Krasnickaja Katya, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Взимку. Автор фото — Krasnickaja Katya, ліцензія CC-BY-SA-4.0 (ВЛП-2015)

Користуйтеся цими фотографіями на здоров’я! Лиш не забувайте при повторному використанні вказувати: автор — такий-то, ліцензія — така-то.

Поділіться з друзями:

Списки пам’яток культури отримано через суд

Важливою частиною підготовки фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» є формування списків пам’яток історії, культури, архітектури та археології з офіційних державних переліків. Деякі переліки були доступні онлайн, більшість — ні. ГО «Вікімедіа Україна» вже три рази проводила конкурс і стільки ж разів поновлювала для нього списки пам’яток. Спершу зверталися до відповідальних осіб з простими проханнями, пізніше — з офіційними запитами. За Законом України «Про доступ до публічної інформації» відповідальні органи повинні надавати вільну й публічну інформацію впродовж п’яти робочих днів.

Організація зіткнулася з різними речами: з відсиланням на сайт Міністерства культури («там все є»), з відповідями від «у нас такої інформації нема» до «людина, яка мала реєстр у своєму особистому комп’ютері, звільнилася». А от Покровська районна державна адміністрація (Дніпропетровська область) повідомила кількість пам’яток, однак відмовилася їх відкривати, стверджуючи, що ця інформація є «службовою».

Перший запит до Покровської РДА щодо повного переліку пам’яток та об’єктів культурної спадщини України — національного значення, місцевого значення та щойно виявлених, які розташовані на території району — член організації Наталія Тимків подала 27 серпня 2013 року. 30 серпня надійшла відповідь: на території Покровського району 227 пам’яток археології й 36 історії, але їх перелік підпадає під гриф «Для службового використання» й не може бути наданий.

Герб Покровського району

Герб Покровського району

Другий запит подали через рік і отримали точнісінько таку ж відповідь: згідно з Розпорядженням голови Покровської районної державної адміністрації від 27 жовтня 2011 року №348-р-11 «Про затвердження переліку відомостей, що становлять службову інформацію в Покровській районній державній адміністрації» в такий перелік потрапляють і реєстри історико-культурних пам’яток.

За підтримки Фонду захисту права на доступ до інформації Інституту Медіа Права ми вирішили боротися й іти далі. Від імені виконавчого директора «Вікімедіа Україна» Наталії Тимків було подано судовий позов проти Покровської райдержадміністрації Дніпропетровської області.

Перше засідання в судовій справі відбулося 15 грудня 2014 року, на якому позиція представника РДА полягала в тому, що нормативно-правовий акт для відмови було застосовано помилково, і вони готові надати всю витребувану інформацію. Однак це не прояснювало ситуації з появою списків пам’яток культури в документі про службову інформацію взагалі.

http://www.medialaw.kiev.ua/Наступне засідання було 3 лютого 2015 року, суддя ретельно допитував Відповідача з приводу визначення «страховий фонд документів», до якого буцім належать реєстри пам’яток.

9 лютого розгляд справи закінчився. Звучала теза про те, що в РДА немає інформації про «пам’ятки», а є лише попередня інформація тільки про «об’єкти», щодо яких тривалий час вирішується питання про внесення чи невнесення до реєстру культурної спадщини, суддя розбирав термінологічну різницю «пам’ятки» / «об’єкти» та ретельно дослідив зміст запиту Тимків, проте в ньому через кому було зазначено як те, так і інше.

«До того ж, — пише Олексій Андреєв, представник Н. Тимків у суді, — в Законі “Про охорону культурної спадщини” в одному із пунктів прямо виписаний обов’язок РДА охороняти саме “об’єкти” культурної спадщини, хоча в решті інших пунктів статті Закону мова йде про “пам’ятки”».

За підсумками суд після тривалого роздуму повністю задовольнив позов за всіма позиціями:

  • визнав відмову протиправною;
  • зобов’язав Покровську РДА задовольнити запит;
  • визнав незаконним пункт «Переліку відомостей, що становлять службову інформацію в Покровській районній державній адміністрації» в частині історико-культурних пам’яток.
Трактор «Універсал», Покровське. Автор: Atoly, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Трактор «Універсал», Покровське. Автор: Atoly, ліцензія CC-BY-SA-4.0

6 травня 2015 року на виконання рішення суду Покровська РДА нарешті надіслала «Вікімедіа Україна» інформацію, запитувану ще в серпні позаминулого року. І надала не лише списки пам’яток археології й історії, але також і перелік пам’яток архітектури та містобудування місцевого значення, про наявність яких у попередніх відповідях не йшлося.

Отримані переліки пам’яток історії, архітектури й археології вже внесено в конкурсні списки у Вікіпедії: https://uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Вікі_любить_пам’ятки/Дніпропетровська_область/Покровський_район.

Ми сподіваємося, що додані списки пам’яток допоможуть учасникам фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» у вересні цього року завантажити значно більше фото. Поки що у Вікісховищі район представлений не достатньо добре.

Поділіться з друзями: