Як взяти участь у конкурсі: кроки

Щоб взяти участь у конкурсі, треба зробити небагато: зареєструватися у Вікісховищі, знайти пам’ятку у наших списках, завантажити файл. Кроки перераховані праворуч на бічній панелі цього блогу і на сторінці Як узяти участь, а ось ще й візуальна інструкція 🙂

Поділіться з друзями:

Волонтери, помилки, котики… і трохи совісті

Двома словами: про знайдені помилки, пов’язані з конкурсом, повідомляйте у коментарях саме під цим дописом.

File:Церковнопарафіяльна школа 1.jpg

Церковнопарафіяльна школа, Бердянськ. Автор фото — Каїра Федір, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0. Найсвіжіше з отриманих фото на цей момент

Станом на 23:02 восьмого вересня на конкурс подано 6078 фотографій. Шість тисяч за тиждень — йдемо нормально, курс на десятки тисяч!

Що стається з вашими фотографіями? По перше, як тільки ви їх завантажили у Вікісховище, файли стали частиною цього 41-мільйонного збору файлів освітнього призначення: будь-який файл може стати заголовним зображенням у статті Вікіпедії будь-якою мовою ще до закінчення конкурсу. Або хтось відзначить пряму руку фотографа і переведе фото у статус «Якісного зображення», а якісним знімкам легше потрапити у чийсь відеоролик, де в титрах буде ваше ім’я. Або хтось може вишити за цим зображенням картину (досвід показує, що таке буває).

По-друге, на початку жовтня (перш ніж настане час для роботи журі) на кожне конкурсне фото гляне наш волонтер і чесні його очі вирішать, чи відповідає воно вимогам конкурсу. Так от, волонтери. Волонтери — боги нашого руху. «У вікіпроектах взагалі сонце сходить і сідає лише тоді, коли на це знаходяться волонтери». Нам допомагають вікіпедисти/-ки і вікімедійці/-ки, які почули заклик оргкомітету і погодилися вділити часу. Зарплати не отримують, від журі не залежать і в конкурсі участі не беруть. Мають свою роботу і різний режим дня. Їх буде не менше десяти, а що більше, то краще. Як фото може не відповідати вимогам? Якось отак:

Кіт. Аккерманська фортеця (комплекс), Білгород-Дністровський. Автор фото — Tigrokozerog, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0, ВЛП 2016

Кіт. Аккерманська фортеця (комплекс), Білгород-Дністровський. Автор фото — Tigrokozerog, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0, ВЛП 2016

Котик красивий, все красиво, фортеця на місці… стривайте, точно? Кіт є частиною фортеці? Можна довго вдивлятися в пункт 5.5 Регламенту, але око нашого волонтера чесне і він каже, що фортеця на фото не представлена.

На «Вікі любить пам’ятки» за всі роки потрапляло різне: споруди без статусу пам’ятки, селфі на фоні пам’ятки, фото клумби під будинком, фото пам’яток природи, а не культури, фото експонатів музею, навіть план-схема будівлі, і таке інше. Фотографії будинків з «обрізаним» цокольним поверхом і переполовиненими головами пішоходів. Фото, які на два пікселі або два сантиметри на місцевості відрізняються від інших. Фото з будівлею по діагоналі, щоб вона вмістилася в кадр. Це змушує написати таке прохання:

«Шановні учасники, можна трошки совісті? 🙂 » Саме так, прохання зі смайликом, з посмішкою. Ми все розуміємо і не особливо маємо на що сердитись. (Фото кота чесно поміщене в категорії Вікісховища Cats in Odessa Oblast і Red tabby and white cats). І взагалі, ми найдобріші люди у всесвіті, ми навіть не вміємо сердитись. Чесне організаторське.

А тепер про серйозне, про те, за що на нас, напевно, часом дуєтесь ви — про помилки у списках. Помилки бувають різні. Хибні ініціали біля прізвищ, хибні номери будинків, пам’ятки, які уже зникли, не зняті з обліку — це від пам’яткоохоронної системи й установ, які відповідають на наші запити. Хибні координати — це, вірогідно, від користувачів, які самостійно додають координати до списків (часто пов’язано з попереднім і плутаниною в номерах). Хибні фото, що ілюструють пам’ятку у списку — це від учасників попередніх конкурсів, які поставили неправильний ідентифікатор на файл. Бот, який розставив нові фотографії у списках перед початком конкурсу, не вміє визначати, чи правильні речі на них зображені, а дивиться лише на співпадіння ідентифікаторів. Відсутні пам’ятки у списку — це хиба або установ, від яких ми так і не отримали відповіді, або ж оргкомітету, який не вніс отримані дані у Вікіпедію.

Усі помилки мали/мають були виправлені оргомітетом. Є 787 сторінок зі списками (мінус кілька десятків тих, що є просто переліками списків для районів областей чи міст). Сім членів оргкомітету. Інші поточні нагальні справи. «Чому ж ви всі не накинетеся на виправлення помилок орг-суботником, і де ваші волонтери?» — резонно запитаєте ви. І тут треба зауважити основну заваду на шляху до ідеальних списків. Марудність. Не можна поставити на конвеєр виправлення помилок на зразок ініціалів «А.Н.» для «Олексія Миколайовича», сплутаних будинків з номерами 19-21 і 21/19, візуальну ідентифікацію зображеного на фото. На днях ми довго не могли збагнути, як, чому і чи справді об’єкти «46-101-9016 Монастир Сакраменток 1743-1880 Львів Тершаківців, 4» і «46-101-1696 монастир 18 ст. Львів Тершаківців, 1» це одне й те ж. І якщо так, то чому вони мають різну адресу. І чому Центр міської історії стверджує, що це взагалі №9. А звіряти отримані нові списки зі старими взагалі моторошно, якщо ти не динозавр конкурсу, який робить це вже 5 років (а таких, зрозуміло, мало). Тому/але/отже/однак… Ми стараємося, чесне слово. І дуже вдячні вам, коли ви допомагаєте нам і одне одному в цих ребусах, які часом трапляються 🙂

Якщо вам так буде зручно (бо нам точно буде), пишіть свої повідомлення про знайдені помилки у коментарях під цим дописом. Саме під цим; врешті, це одне з його призначень.

File:1 Saksahanskoho Street, Lviv (02).jpg

Плитка на стінах у коридорі будинку № 1 на вулиці Саксаганського у Львові. Автор фото — Aeou (один з волонтерів ВЛП 2017), вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Поділіться з друзями:

Хмельничани, гайда на фотовиставку!

Відкриття фотовиставки конкурсів «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить Землю». Хмельницький, 26.01.2017

На відкритті фотовиставки.
Фото: Roman Naumov, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

До 14 лютого у Хмельницькому музеї-студії фотомистецтва (Проскурівська, 56) проходить виставка «Пам’ятки України». На виставці представлено 36 найкращих фотографій двох конкурсів 2016 року: «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить Землю».

За час проведення конкурсів фотографи-учасники прониклися ідеями збереження історичних та природних пам’яток України, поширення фотографій (адже всі роботи, подані на конкурс, можна використовувати далі без додаткових дозволів, за умови лише вказання автора і збереження вільної ліцензії) та написання статей у Вікіпедії з їх використанням. Тому призери конкурсу, яких було запрошено на відкриття виставки, можуть розказати і про конкурси, і про виставку, і про її дух, як співорганізатори. Їм слово:

Аліна Возна, призерка номінацій за найбільшу кількість сфотографованих пам’яток, про те, чому саме Хмельницький став першим обласним центром, куди поїхала виставка після презентації у Києві:
«У Хмельницькому є багато талановитих фотографів, які фотографують десятиліттями, у місті діє цікавий музей фотомистецтва, тому я вважаю цілком закономірним явищем, що саме наше місто притягнуло до себе таку сучасну та незвичайну фотовиставку. Щодо самого музею , в якому відбувалось відкриття, вважаю, що там завжди є гармонія і баланс — в одному залі можна побачити історію фотографії, якою вона була століття тому, в іншому — ознайомитись з сучасною фотографією. Одна з сучасних тенденцій — фотографування пам’яток історії, культури, архітектури, всього, що має важливе значення, і що може бути втрачене з плином часу. Виставка «Пам’ятки України» зосереджує увагу глядачів на тому, яким різноманітним та цікавим є світ навколо нас, якою незвичайною є природа, і що є безліч місць, які потрібно досліджувати у вільний час».

Сергій Зисько, переможець, зокрема, в номінації «Найкраще фото Хмельницької області» конкурсу «Вікі любить Землю», про сам конкурс:
«Неймовірно класний проект, якраз те, що я шукав! Це хороша можливість для фотографів і, головне, для мандрівників показати свої фото… показати Україну… А найголовніше, що зроблена робота і ці фото залишаться для майбутніх поколінь 🙂
Щодо виставки, то порадувала відмінна якісь фото — саме друку фотокартин. Завдяки цьому і тому, що світлини такі цікаві, я наче знов промандрував Україною!»

Роман Наумов, переможець в номінації «Найкраще фото Київської області» конкурсу «Вікі любить пам’ятки»:
«Приємно було отримати від організаторів конкурсу запрошення на відкриття. Вже мав честь брати участь у фотовиставках, як автор, але ця для мене — перша такого масштабу. Цікавим бонусом також було відкрити для себе унікальний музей-студію фотомистецтва, в приміщенні якого й проходила виставка. Радий новим знайомствам, дякую Вікімедіа Україна і привіт місту Хмельницькому від Білої Церкви!»

Усі охочі можуть відвідати фотовиставку «Пам’ятки України» у Хмельницькому музеї-студії фотомистецтва до 14 лютого. Далі виставка помандрує іншими населеними пунктами України — слідкуйте за анонсами!

Учасники відкриття виставки «Пам'ятки України» у Хмельницькому.

Учасники відкриття виставки «Пам’ятки України» у Хмельницькому. Фото: Roman Naumov, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Дві фотокартини, що не увійшли до виставки, «Вікімедіа Україна» подарувала музею-студії.

Дві фотокартини, що не увійшли до виставки, «Вікімедіа Україна» подарувала музею-студії. Зліва направо: Віра Моторко, менеджерка проектів ВМУА, Сергій Зисько, призер фотоконкурсу, Костянтин Жданов, директор Хмельницького музею-студії фотомистецтва. Фото: Roman Naumov, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Частина експозиції фотовиставки «Пам'ятки України».

Частина експозиції фотовиставки «Пам’ятки України». Фото: Roman Naumov, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Поділіться з друзями:

З Новим роком!

Вітаємо з Новим роком і зимовими святами усіх читачів блогу! Нехай вам все добре вдається 🙂

Найвисокогірніша українська споруда, величезна кам’яна, покинута обсерваторія «Білий Слон».

Найвисокогірніша українська споруда, величезна кам’яна, покинута обсерваторія «Білий Слон». Автор фото — Тарас Дутка, CC BY-SA 4.0

Поділіться з друзями:

Що відбувається з фотографіями після конкурсу

Отже, ви завантажили свої фотографії на конкурс. Ще у вересні. Що з ними робиться прямо зараз? Вони потрапили у таку пекельну машину:  

Млини. Саль-Лавалетт, Франція. Автор фото — Jack ma, вільна ліцензія CC BY-SA

Млини. Саль-Лавалетт, Франція. Автор фото — Jack ma, вільна ліцензія CC BY-SA

Гаразд, жартую, насправді ні. Навіть фото млинів не з України, а з Франції. Видимих операцій із файлами ви, вірогідно, не бачите. Усі вони розміщені на своїх місцях у Вікісховищі, звідки їх можна брати на використання на тих умовах, на яких їх було завантажено. Учасники спільноти Вікісховища, тобто дописувачі, які порядкують у цьому арсеналі файлів, можуть щось змінювати: пропонувати до перейменування файли з нечитабельними назвами, розвертати неправильно орієнтовані знімки, додавати категорії. Усі фото потрапили у категорію Cultural heritage monuments in Ukraine або підкатегорії за регіонами, звідки їх треба б розсортувати по вужчих. Волонтери нашого проекту теж над цим працюють, але тут, як то кажуть, не горить, тому категоризація — це традиційно повільна справа. (Звісно, тут ви можете й самі долучатись; подосліджуйте можливості Вікісховища на дозвіллі 😉 )

Користувачі Вікісховища інколи ставлять фото на вилучення, якщо файли якось не вписуються в політики ресурсу. Зокрема, є така сумнозвісна річ, як відсутність свободи панорами в Україні, через що, якщо ви просто завантажили фото свіжого пам’ятника, але не взяли від скульптора дозвіл, ваше фото з Вікісховища захочуть вилучити. Але «вилучити» у вікіпроекті ніколи не буває назовсім, тому ми про це не дуже переймаємося — як тільки свободу панорами буде узаконено (наприклад, через прийняття законопроекту #1677), усі вони повернуться на свої місця. Якщо ваші файли спіткала прикрість — це ще не кінець світу; у нас все пораховано.

Що ще роблять волонтери — по можливості перевіряють, чи справді на фото те, що заявлено у підписі й ідентифікаторі пам’ятки. Зрозуміло, що якщо ви сфотографували згарище, де мала бути пам’ятка, але її вже нема, то вини за вами нема і таке фото теж корисне. Але інколи можна помилитися адресою, або випадково завантажити чийсь портрет, зроблений на території пам’ятки (що не зовсім пасує до мети конкурсу), то ми стараємося такі випадки знайти і перевірити. Тут допомагають і ваші листи, які ви пишете оргкомітету, про дуже вже каверзні пам’ятки (один будинок за адресою Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька 2/21/19 у Києві чого вартий).

А тепер про те, чого не видно. Для відбору і оцінювання фотографій створено спеціальний інструмент. Ним користуємось не тільки ми, а й деякі інші країни-учасниці конкурсу. Як працює і як виглядає WLX Jury Tool можна подивитися на сторінці Вікісховища (англійською). Інформація про те, які оцінки отримало те чи інше фото, лишається тільки всередині інструменту.

Спочатку організатори і волонтери провели попереднє відсіювання фотографій — ми називаємо це нульовим раундом. Коли у вас 36 тисяч файлів, а обрати треба, грубо кажучи, топ-10, то треба зжалитися над своїм журі і хоча б переполовинити цю копу, перш ніж віддавати її на розгляд. Зважте, що десяток добровольців, які працювали у нульовому раунді? не обирали фото, які потраплять у раунд перший, а відкидали ті, які туди не потраплять. Різниця в підході важлива. Використовували рекомендації щодо якості фотографій — вони там найбільш базові. Приклад того, що не пройшло далі — охоронна табличка на будівлі. Фото, безумовно, має цінність для ідентифікації пам’ятки, але табличка не є пам’яткою сама по собі, якось так.

У перший раунд відбору до журі потрапило майже 11 тисяч файлів. Добре, що ми цьогоріч наагітували багато фахівців 🙂 Традиційно, це люди, яких можна об’єднати у три категорії: професійні фотографи, пам’яткознавці та історики, вікіпедисти зі стажем і знанням фотографії та теми. І все одно кожен член журі отримав понад тисячу файлів на огляд, із завданням обрати лише 50, які пройдуть у тур другий. При цьому кожен файл дивиться не один член журі, а двоє.

І нульовий, і перший раунди тривали по одному тижню. Нам трохи зайняло часу запустити процес, тож останній зі згаданих ще триває. У другому раунді кожне фото треба буде оцінювати, ставлячи бали. Залежно від того, наскільки складно буде визначитися з переможцями, можливо, буде третій раунд із завершальним голосуванням.

На все про все ми маємо час до 31 жовтня, і це не ми самі для себе придумали поріг, а міжнародний оргкомітет сказав, як відрізав: переможна національна десятка має бути передана міжнародному журі не пізніше кінця місяця, інакше не втрапить у фінал фіналів.Тому ми стараємося, як можемо 🙂

На підході результати у кількісній номінації (вище було згадано про перевірку фото на «пам’ятковість»), про членів журі напишемо теж. Що ще ви б хотіли знати? Кажіть, пишіть на wlm@wikimediaukraine.org.ua і — дякуємо, що ви з нами! 🙂

Колишній домініканський костел у Жовкві. Автор фото — Aeou, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Колишній домініканський костел у Жовкві. Одне із фото «Вікі любить пам’ятки 2016», що отримало статус «якісне зображення» у Вікісховищі. Автор — Aeou, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Поділіться з друзями:

Прийом світлин закінчився, або Спокій нам лише сниться

Житловий будинок, фрагмент, поч. 20 ст. (Івано-Франківськ). Автор фото — Константинъ, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Житловий будинок, фрагмент, поч. 20 ст. (Івано-Франківськ). Автор фото — Константинъ, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Прийом фотографій на фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки» закінчився останньої секунди 30 вересня і ми поринули в наступний етап роботи — відбір найдостойніших.

Тож не злостіться на нас, будь ласка, що давно не писали — на відміну від панянки на франківському будинку,  у нас для лежання часу небагато 🙂

Трохи цифр. На конкурс було подано понад 36 тисяч фото, лічильник бачите самі у правій колонці сайту. З часом цифра на лічильнику може трошки зменшитися, бо не всі фото, на жаль, відповідають строгим правилам Вікісховища, але зовсім трошки. 259 авторів подали свої фото на конкурс, і це більше, ніж торік, а ще 45% зареєструвалися після початку конкурсу, себто навмисне для участі в ньому. Що ж, сподіваємося, хтось по дорозі встиг поцікавитися іншим вмістом Вікісховища (а це має 34 мільйони медіафайлів, готових до використання) і отримає з цього користь 🙂

Ми вже майже готові оголосити переможців у т.зв. кількісній номінації — тих, хто завантажив світлини найбільшої кількості різних об’єктів. Але перед цим ми ще хочемо трохи перевірити, чи ніде не закралося помилок і чи всі ID відповідають пам’яткам на знімках. Обіцяємо не відкладати надовго.

Нагородження переможців ми вже запланували на кінець листопада, тож за місяць маємо все перевірити, оцінити і сповістити героїв конкурсу. А поки Ви чекаєте, не забудьте перевірити, чи вказали електронну пошту в налаштуваннях обліковки у Вікісховищі — адже це саме той спосіб, у який з Вами за потреби зв’яжуться організатори.

Поділіться з друзями:

М — мотивація

Стеля в головній залі Шарівського палацу. Автор фото — Maksimryabenko, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0.

Стеля в головній залі Шарівського палацу. Автор фото — Maksimryabenko, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0.

На календарі 23 вересня, попереду — останні вихідні і останній тиждень конкурсу. Пам’ятайте, що на наш конкурс фотографій пам’яток культурної спадщини можна надсилати файли до останньої хвилини доби 30 вересня за київським часом.

Зараз по Україні де-не-де кропить дощик, але переважно перемінна хмарність із сонечком, а це означає, що є купа шансів половити гру світла і тіні на стінах, схилах, боках і дахах пам’яток усіх категорій, розмірів, мастей і віку. Апарат в руки — і гайда! Завантажуватимете, коли дощ ітиме 🙂

У намаганнях надихнути побільше людей з фотоапаратами до участі в конкурсі спробували скласти таку собі мотиваційну абетку. Вийшло радше схоже на загалом глосарій конкурсу — але дивіться самі.

Актуальність. Ми вже вп’яте проводимо конкурс і всі роки приймаємо на конкурс фотографії усіх пам’яток, бо час іде, і чим актуальніші маємо фото — тим ліпше.
Будьте рішучими! Один з девізів Вікіпедії і всього вікімедійного руху.
Вікіпедія. Дестинація усіх найкращих фотографій.
Гармидер. Те, що відбувається за лаштунками, але зробімо вигляд, що ви цього не бачили.
Ґрати. Бувають такі красиві ковані ґратки на вікнах і балконах пам’яток — очей не відвести. Дехто і не відводить, дивлячись через об’єктив (див. фото нижче).
Декомунізація. Важливий процес у країні, який ускладнив життя організаторам конкурсу — досі тільки додавали пам’ятки у списки, а тепер наче й вилучати треба. Що ми вирішили робити з пам’ятками, позбавленими статусу, ще напишемо якось.
Енциклопедичність. Складно пояснити всю палітру цього слова, але якщо вашою світлиною можна проілюструвати статтю в енциклопедії — значить, усе правильно.
Є. Ви бачили, скільки у списках всього є? Ми знаємо, а все одно диву-є-мося.
Журі. Тримаємо в секреті уже запрошених осіб і панічно шукаємо іще гравців у команду: 23 тисячі фото і ще тиждень конкурсу — це вам не жарти.
Запити. Тільки надсиланням запитів на інформацію в органи державної влади ми отримуємо списки пам’яток. Інколи відповіді на наші запити значно відрізняються у різні роки, і не відомо, чи то якісь пам’ятки зняли з обліку, чи щось інше сталось. (Тут можна нас пожаліти).
Інформативність. Те, що очікується від фотографії.
Їздити. Те, що доводиться робити нашим учасниками, бо деяких пам’яток ще й трохи далеко діставатися.
Йменування. Маленьке спостереження: не треба писати всю величезну назву пам’ятки у назві завантажуваного файлу. Назва файлу хай буде коротка, а там далі є опис — в описі можна більше.
Коефіцієнт за новосфотографовані пам’ятки. Фотографії пам’яток, для яких до початку конкурсу відповідно до відомої нам інформації не було жодної ілюстрації у Вікісховищі, отримують коефіцієнт рівний 3 (для кожної пам’ятки).
Листопад. У кінці цього місяця ми плануємо нагородити переможців, але про це ще рано думати, поки ви не всі можливі світлини подали на конкурс.
Майстер завантаження. Користуйтеся конкурсним завантажувачем, тоді ваші фото матимуть помітку про те, що вони завантажені на конкурс.
Налаштування. Кожен учасник конкурсу є тепер зареєстрованим користувачем Вікісховища, тож на дозвіллі загляньте у свої налаштування: хай краще у вас там буде вказана електронна адреса і дозволено надсилати листи — щоб ми могли зв’язатися за потреби, а ви — могли відновити пароль.
Охайність. Якщо на фото має бути будинок, то він має бути там цілком, якщо за задумом сфотографовану якусь деталь — тоді має бути деталь. Фото, на якому не видно першого поверха в намаганні приховати автомобілі-людей-негарні-вивіски — це якось …неохайно.
Пам’ятка. Це саме те, що має бути основним об’єктом фото.
Роздільність. 0,5 МПкс як допуск до конкурсу і більше 2 МПкс — для перемоги в номінаціях за якість. Ми поважаємо професійні інтереси фотографів і просимо завантажити максимально можливу роздільність тільки пізніше у переможців (примітка: з 2017 року враховується лише роздільність на момент закінчення конкурсу).
Списки. Якщо у вас закінчилися фото, але не закінчився час, можете попроглядати списки на наявність відвертих помилок, і писати про них нам.
Тисячі їх. Фотографій. Але пам’яток набагато більше. У вас ще не скоро з’явиться виправдання «та вже все пофотографували» — якщо взагалі.
Україна. Ми з вами зараз говоримо про українську частину конкурсу. Але якщо у вас є фото пам’яток інших країн — шукайте їх у списку учасниць і беріть участь ще й там; ще є час.
Фільтри і Photoshop. Не заборонене ні те, ні інше, аби в розумних межах.
Хтось. Вічно винний член оргкомітету, який досі не організував використання минулорічних фотографій конкурсу у статтях Вікіпедії. Але ви можете допомогти Хтосю; він буде вдячний.
Цінність. Для нас ваші фото цінні вже тим, що вони є. Художню цінність оцінять члени журі, як і цінність інформативну.
Час. Те, чого завжди хочеться мати більше. Тож давайте використаємо той, що є, з користю — користю для конкурсу 😉
Шухляди. Якщо у вас є власні фото десятирічної давності, поділіться ними теж. Ми щодня отримуємо сповіщення, що деякі пам’ятки у списках по факту вже знищені — раптом у вас є їхні фото?
Ще. Скільки б не було додано пам’яток у списки і подано фотографій — хочемо ще.
ЮНЕСКО. Підтримує міжнародний фотоконкурс Wiki Loves Monuments; нехай те, що ви долучаєтеся до міжнародного проекту, що має високу підтримку, підніме вам дух і надихне до активної участі.
Якісне зображення. Статус, який зображенню присвоює спільнота Вікісховища. Номінуйте свої фото на отримання статусу, не соромтеся 🙂

І, як завжди, запитуйте. Ті, хто вариться у казанах конкурсу, можуть не знати, що не зрозуміло ззовні — поки ви не запитаєте 🙂

Будинок № 29 на вулиці Пекарській у Львові. Автор фото — Aeou, вільна ліцензія CC BY-SA 3.0

Будинок № 29 на вулиці Пекарській у Львові. Автор фото — Aeou, вільна ліцензія CC BY-SA 3.0

Поділіться з друзями:

Що можна зробити зі своїми фото вже після подачі на конкурс

Фасад костелу монастиря капуцинів в Олеську. Фото — Мирослав Видрак, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Фасад костелу монастиря капуцинів в Олеську. Фото — Мирослав Видрак, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Минає другий тиждень подачі знімків на конкурс, маємо і традиційних учасників, і новачків — що тішить 🙂 — і маємо купу своїх організаторських зобов’язань, які ми чесно намагаємося виконувати. Якщо повільніше, ніж вам (і нам) би хотілось, то вже пробачте, ми не ненавмисне 😳

Учасників конкурсу заохочуємо давати інформативні описи своїх фото ще при завантаженні файлів. Але кожен файл можна відредагувати і потім. Кожен учасник може перейти до переліку своїх завантажень, а з нього — на потрібний файл. Щоб відредагувати інформацію про знімок, достатньо знайти угорі сторінки файлу кнопку «Редагувати», у полі редагування відшукати рядок приблизно такого змісту (на прикладі фото угорі):

| description = {{uk|1=Костел Св.Йосифа (мур.), [[:uk:Олесько|Олесько]],}}
{{Monument Ukraine|46-206-0018}}

Видно, що зараз в описі — назва об’єкту, як він поданий у списку пам’яток. Але файл називається «Фасад костелу монастиря капуцинів в Олеську», що містить на дрібку більше інформації. Отже, можна натиснути згадану кнопку «Редагувати» угорі, а після uk|1= відредагувати опис. Якщо при завантаженні неправильно вказався ідентифікатор пам’ятки, то тут можна виправити і його — замінивши цифри після Monument Ukraine|. І не руште фігурних дужок, вони потрібні там, де вони стоять. 🙂

Якщо ви завантажили фото, а воно лежить боком, то його можна розвернути: під самим зображенням на сторінці файлу шукаєте (request rotation). Після того, як вкажете, як саме треба розвернути зображення, під файлом з’явиться примітка, що скоро бот дійде до цього файлу і зробить роботу (див. приклад).

Якщо вас попросили завантажити файл у більшій роздільності (що станеться, якщо ви завантажували зменшений файл, а потім перемогли в конкурсі), то не треба по-свіжому відкривати завантажувач. На сторінці кожного файлу (ближче до низу, під історією) є можливість «Завантажити нову версію цього файлу». Майте на увазі, що ця функція призначена суто для інших версій лише того самого файлу: більша роздільність, прибрані вотермарки, обрізані темні поля абощо.

«Якісне зображення» (Quality image) — один зі статусів, які спільнота Вікісховища може присвоїти зображенню. Щоб бути якісним, фото не обов’язково має бути неординарним чи видатним, але має відповідати певним стандартам якості (переважно технічного плану). Якщо Ви вважаєте, що певне зображення відповідає критеріям, його можна номінувати на сторінці Commons:Quality images candidates.

На зараз у категорії фотографій з «Вікі любить пам’ятки 2016» в Україні, що отримали статус якісних — 31 світлина. І ми дуже заохочуємо вас також подавати кандидатури. Організаторам хочеться, щоб фото отримали визнання від спільноти Вікісховища, але самостійно ми цього не осилимо, бо один користувач може номінувати тільки 5 зображень на добу 🙂 Якщо у своїх налаштуваннях увімкнути додаток Nominate this image for QI»:

   Click here to insert your stored nomination!

Не лякайтеся вікірозмітки, якщо ви до неї не звичні: трохи уважності, і буде зрозуміло, що й до чого. Зате номінація на статус якісного зображення дає змогу почути думки інших користувачів, що знаються на фотографії, щодо ваших файлів. Якісні зображення потім потрапляють на головну сторінку Вікісховища і Вікіпедії, й деякі наші давні знайомі вже можуть таким похвалитися (фото нижче).

Якщо вашою світлиною можна проілюструвати статтю — нащо чекати на когось, якщо це можна зробити самому! Можете подивитися відеоурок, почитати довідкову сторінку редагування Вікіпедії у візуальному редакторі (розділ Редагування зображень) або про вікірозмітку для зображень. У межі цього допису це вже не вміщається 🙂

Пам’ятайте про один з головних девізів Вікіпедії: будьте рішучими!

Гриб-зонтик великий. Фото — Георгій Чернілевський, суспільне надбання. Якісне зображення; вибране зображення дня у Вікісховищі 7 вересня 2016 року.

Гриб-зонтик великий. Фото — Георгій Чернілевський, суспільне надбання. Якісне зображення; вибране зображення дня у Вікісховищі 7 вересня 2016 року.

Поділіться з друзями:

Звертайтеся за технічною підтримкою!

При завантаженні фото є речі, які могли б бути кращими. Особливо при завантаженні великих кількостей фото. Особливо при завантаженні дуже великих кількостей фото. Дехто з вас, змагаючись у номінаціях «За найбільшу кількість сфотографованих об’єктів», має справу саме з цими двома випадками.

Цього року, як і попередніх, ми пропонуємо вам підтримку з завантаженням великих обсягів файлів. Ми добре знаємо, яка це величезна робота — ідентифікувати об’єкти на фотографіях, сформувати до цих світлин назви, описи. Завантаження фото значною мірою є монотонним заповненням форми Майстра завантаження з цими даними.

Наша підтримка може бути різною:

  • Ви завантажуєте фото, надаєте нам таблицю відповідності назв файлів до підготованих Вами описів цих фото — ми робимо редагування. Існує безліч варіацій на цю тему: минулі два роки Wadco2 завантажував на Вікісховище фото, які містили ідентифікатори об’єктів прямо в назві, звертався до нас, ми формували стандартний опис на основі ідентифікатора. Згадана таблиця відповідності може бути будь-якого вигляду: Excel-таблиця, CVS, експорт SQL, JSON, TSV — що завгодно. Якщо ви не знаєте, що ці абревіатури навіть означають, і не знаєте, який вигляд обрати — нічого страшного, просто зверніться до нас, скажіть, що у вас вже є і в якому вигляді, ми разом з вами придумаємо, як це вам і нам найзручніше зробити.
  • Існує ряд готових інструментів, якими завантажувати фото може бути легше, ніж через Майстер завантаження. Це, зокрема, Commonist та VicuñaUploader. Якщо Вам легше користуватися ними — будь ласка, дайте нам знати, а ми розповімо, що потрібно додавати до опису, щоб фото потрапили на конкурс.

Окрім підтримки процесу завантаження, ми готові чути Ваші побажання й щодо інших аспектів. Не гарантуємо, що зможемо імплементувати все, що забажаєте, але дуже важливо знати, на які інструменти існує попит.

Скринька оргкомітету — wlm[at]wikimediaukraine.org.ua, див. також сторінку Контакти.

Вікунья на фоні гори Чімборасо

«Вікунья донесе ваші зображення, куди треба». Фото — David Torres Costales, вільноліцензоване під CC BY-SA 3.0

Поділіться з друзями:

Регламент, номінації, рекомендації — коротко про конкурс 2016

Оргкомітет відкриває шухляди і викладає на стіл те, що має.

  • Регламент конкурсу 2016 року. Порівняно з минулим роком змінилася лише одна річ: «Фотографії пам’яток, для яких до початку конкурсу відповідно до відомої нам інформації не було жодної ілюстрації на Вікісховищі, отримують коефіцієнт рівний 3 (для кожної пам’ятки)». У регламенті 2015 коефіцієнт становив 2.
    Вимоги до фотографій не змінились:
    — завантажені особисто автором з 1 по 30 вересня 2016 року включно за київським літнім часом;
    — формати JPEG або TIFF, роздільність не менше 0,5 МПкс як допуск до конкурсу і більше 2 МПкс — для перемоги в номінаціях за якість;
    — на фото має бути пам’ятка з конкурсних списків, а в описі — ідентифікатор пам’ятки (ID).
  • Номінації
    * десять найкращих фотографій конкурсу;
    * найкращі фотографії у кожному з 27 регіонів України;
    * десять учасників, які сфотографували найбільше пам’яток;
    * учасники, які сфотографували найбільше пам’яток у кожному з 27 регіонів України.
    Важливо таке: ми плануємо, що автори десяти найкращих фото конкурсу отримають рівноцінні призи. Абсолютних переможців у нашому конкурсі переважно не буває, тож так мало б бути трохи чесніше.
  • Рекомендації до фотографій:
    — Пам’ятка є основним об’єктом фотографії.
    — Об’єкт добре компонується на знімку.
    Жаб’яча перспектива не спотворює пам’ятку.
    — Добре світло; об’єкт не занадто світлий і не занадто темний.
    — Природність фільтрів, насиченості тощо.
    Рекомендації зібрано на сторінці проекту у Вікіпедії, а ще є категорія дописів тут у блозі, ми наголосимо на них окремо.

Тепер трохи детальніше. Пригадуєте, ми звели організаторів, учасників і журі за умовним круглим столом, щоб поспілкуватися про покращення конкурсу? Є записи дискусії і важливі коментарі під ними, було багато обговорень ще й по інших місцях. Регламент конкурсу лишився тим же; чому? бо пропозиції часом діаметрально протилежні. Щоб конкурс мав виключно якісні фото, треба відмовлятися від кількісних номінацій, піднімати технічні вимоги і ставити вимоги композиційні. Щоб конкурс дав фотографії усіх пам’яток, які ще не сфотографовані, треба відійти від якісних вимог, додати в регламент коефіцієнти сфотографованості і градієнти дальності. Чи можливо це поєднати, не перевантаживши учасників і нас? Ми не придумали, як. Щоб конкурс відповідав реаліям, кажуть, що варто дозволити фотографувати і пам’ятки, що не охороняються офіційно, але хто тоді має вирішувати, що таке пам’ятка, і чи вправі це робити ми, хай навіть з рекомендацій? Радше ні.

Будемо просити журі ще уважніше дивитися на знімки. Будемо просити учасників конкурсу уважніше дивитися на власні роботи і оцінювати свої сили.

Окремо ще напишемо про таке:

Як-то кажуть, не перемикайте канал 😉

Горянська ротонда. Фото — Оксана Ващук, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Горянська ротонда. Фото — Оксана Ващук, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Попри займенник «ми» в поясненнях, авторка допису допускає, що хтось з оргкомітету може мати інше раціо. Фото у дописі — випадкова світлина з топ-100 ВЛП 2015.

Поділіться з друзями: