Десятка найкращих фотографій «Вікі любить пам’ятки 2016»

Без зайвих слів — просто топ-10 світлин конкурсу «Вікі любить пам’ятки 2016».
Зверніть увагу: без місць. Місце, яке посіло те чи інше фото, буде оголошено на церемонії нагородження переможців у суботу 3 грудня в Національному музеї історії України.

Хотинська фортеця при заході сонця

Хотинська фортеця при заході сонця (Чернівецька область). Автор фото — Сергій Рижков, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Василівська церква, село Сіль (Закарпатська область)

Василівська церква, село Сіль (Закарпатська область). Катерина Байдужа, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Генуезький замок за заході сонця, Білгород-Дністровський

Генуезький замок за заході сонця, Білгород-Дністровський (Одеська область). Авторка фото — Тетяна Кабакова, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької

Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької. Автор фото — Костянтин Брижниченко, вільна ліценція CC BY-SA 4.0

Михайлівська церква, об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО, село Ужок Закарпатської області

Михайлівська церква, об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО, село Ужок (Закарпатська область). Авторка фото — Катерина Байдужа, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Підгорянський василіанський монастир, Теребовля

Підгорянський василіанський монастир, Теребовля (Тернопільська область). Авторка фото — Катерина Байдужа, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Свірзький замок

Свірзький замок (Львівська область). Автор фото — Rbrechko (Роман Бречко), вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Хотинська фортеця в сутінках при повному місяці

Хотинська фортеця в сутінках при повному місяці (Чернівецька область). Автор фото — Сергій Рижков, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Церква Михайла та Федора, Чернігів. Автор фото — Nomad0212 (Сергій Колотуша), вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Церква Михайла та Федора, Чернігів. Автор фото — Сергій Колотуша, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Червоногородський замок, село Нирків (Тернопільська область)

Червоногородський замок, село Нирків (Тернопільська область). Автор фото — Роман Бречко, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Найкращі фото Полтавської та Кіровоградської областей

Найкращою світлиною Полтавської області у конкурсі «Вікі любить пам’ятки» став знімок з Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви». На фото — пам’ятник полеглим шведським воїнам від росіян. Це одна з численних пам’яток, розташованих у заповіднику. Юрій Репало, автор фото, активно наповнює Вікісховище фотографіями значущих речей з Полтавщини 🙂

Пам'ятник полеглим шведським воїнам від росіян (Поле Полтавської битви

Пам’ятник полеглим шведським воїнам від росіян (Поле Полтавської битви). Автор фото — Yurii-mr (Юрій Репало), вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

А в номінації по Кіровоградській області перемогла світлина будинку №89 по вулиці Паученка у Кропивницькому. Будинок, що є пам’яткою архітектури, побудовано в 1899 році в неоросійському стилі за власним проектом архітектора Якова Паученка. Нині це Художньо-меморіальний музей О. О. Осмьоркіна — художника-живописця першої половини XX століття, чиє дитинство минуло в кімнатах цього будинку. Фотограф Костянтин Буркут не тільки переможець нашого фотоконкурсу, а й автор статей у Вікіпедії. Як і багато інших — завжди приємно спостерігати, як люди долучаються до вікіпроектів комплексно 😉

Однією з переваг завантаження своїх світлин на наш конкурс є те, що всі вартісні світлини мають в результаті опинитися у відповідних статтях Вікіпедії. Ми, звісно, працюємо над цим, але це доволі просто може зробити будь-хто. Оскільки фото уже у Вікісховищі, то все, що вам треба — лише поредагувати статтю у Вікіпедії.

Переможці кількісних номінацій

Михайлівська церква (мур.), с. Курган, © Сергій Страхов, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Михайлівська церква (мур.) (село Курган Лебединського району Сумської області). © Сергій Страхов, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Прийшов час оголосити перші підсумки конкурсу. Сьогодні ми оголошуємо переможців у номінаціях «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток» загалом по Україні і по кожній області (з урахуванням коефіцієнту 3 для пам’яток, які сфотографовані вперше).

Головний корпус лікарні, смт Базалія, © AndriiDydiuk, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Головний корпус лікарні (смт Базалія Теофіпольського району Хмельницької області). © AndriiDydiuk, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Номінація «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток»:

  1. Федорович Крістіна Едуардівна
  2. користувач AndriiDydiuk*
  3. Примас Олександр Вячеславович
  4. Ільницький Віталій Іванович
  5. Сарапулов Микола Георгійович
  6. Шестакова Наталія Анатоліївна
  7. Буркут Костянтин Станіславович
  8. Мозоль Андрій Іванович
  9. Бречко Роман Анатолійович
  10. Возна Аліна Сергіївна
Успенська церква, Чортків, © Аліна Возна, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Успенська церква (місто Чортків Тернопільської області). © Аліна Возна, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Воронцовський маяк, Одеса, © Крістіна Федорович, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Воронцовський маяк (місто Одеса). © Крістіна Федорович, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Номінація «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток регіону»:

  • Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Одеська, Рівненська, Чернівецька — Федорович Крістіна Едуардівна
  • Вінницька, Житомирська, Миколаївська, Черкаська — Примас Олександр Вячеславович
  • Запорізька, Полтавська, Херсонська — Шестакова Наталія Анатоліївна
  • Тернопільська, Хмельницька, місто Київ — користувач AndriiDydiuk*
  • АР Крим, місто Севастополь — Ільницький Віталій Іванович
  • Київська, Кіровоградська — Буркут Костянтин Станіславович
  • Волинська — Галєвський Вячеслав Миколайович
  • Дніпропетровська — Сарапулов Микола Георгійович
  • Донецька — користувач Жерминаль*
  • Луганська — Андріяшик Іван Романович
  • Сумська — Страхов Сергій Геннадійович
  • Харківська — Кругляк Тетяна Федорівна
  • Чернігівська — Тарабара Сергій Васильович

* Користувачі AndriiDydiuk та Жерминаль не активували в налаштуваннях електронну пошту, тому оргкомітету наразі не вдалося з ними зв’язатися.

Церква Різдва Богородиці (дер.), с. Новосілки, © Вячеслав Галєвський, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Церква Різдва Богородиці (дер.) (село Новосілки Турійського району Волинської області). © Вячеслав Галєвський, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Що відбувається з фотографіями після конкурсу

Отже, ви завантажили свої фотографії на конкурс. Ще у вересні. Що з ними робиться прямо зараз? Вони потрапили у таку пекельну машину:  

Млини. Саль-Лавалетт, Франція. Автор фото — Jack ma, вільна ліцензія CC BY-SA

Млини. Саль-Лавалетт, Франція. Автор фото — Jack ma, вільна ліцензія CC BY-SA

Гаразд, жартую, насправді ні. Навіть фото млинів не з України, а з Франції. Видимих операцій із файлами ви, вірогідно, не бачите. Усі вони розміщені на своїх місцях у Вікісховищі, звідки їх можна брати на використання на тих умовах, на яких їх було завантажено. Учасники спільноти Вікісховища, тобто дописувачі, які порядкують у цьому арсеналі файлів, можуть щось змінювати: пропонувати до перейменування файли з нечитабельними назвами, розвертати неправильно орієнтовані знімки, додавати категорії. Усі фото потрапили у категорію Cultural heritage monuments in Ukraine або підкатегорії за регіонами, звідки їх треба б розсортувати по вужчих. Волонтери нашого проекту теж над цим працюють, але тут, як то кажуть, не горить, тому категоризація — це традиційно повільна справа. (Звісно, тут ви можете й самі долучатись; подосліджуйте можливості Вікісховища на дозвіллі 😉 )

Користувачі Вікісховища інколи ставлять фото на вилучення, якщо файли якось не вписуються в політики ресурсу. Зокрема, є така сумнозвісна річ, як відсутність свободи панорами в Україні, через що, якщо ви просто завантажили фото свіжого пам’ятника, але не взяли від скульптора дозвіл, ваше фото з Вікісховища захочуть вилучити. Але «вилучити» у вікіпроекті ніколи не буває назовсім, тому ми про це не дуже переймаємося — як тільки свободу панорами буде узаконено (наприклад, через прийняття законопроекту #1677), усі вони повернуться на свої місця. Якщо ваші файли спіткала прикрість — це ще не кінець світу; у нас все пораховано.

Що ще роблять волонтери — по можливості перевіряють, чи справді на фото те, що заявлено у підписі й ідентифікаторі пам’ятки. Зрозуміло, що якщо ви сфотографували згарище, де мала бути пам’ятка, але її вже нема, то вини за вами нема і таке фото теж корисне. Але інколи можна помилитися адресою, або випадково завантажити чийсь портрет, зроблений на території пам’ятки (що не зовсім пасує до мети конкурсу), то ми стараємося такі випадки знайти і перевірити. Тут допомагають і ваші листи, які ви пишете оргкомітету, про дуже вже каверзні пам’ятки (один будинок за адресою Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька 2/21/19 у Києві чого вартий).

А тепер про те, чого не видно. Для відбору і оцінювання фотографій створено спеціальний інструмент. Ним користуємось не тільки ми, а й деякі інші країни-учасниці конкурсу. Як працює і як виглядає WLX Jury Tool можна подивитися на сторінці Вікісховища (англійською). Інформація про те, які оцінки отримало те чи інше фото, лишається тільки всередині інструменту.

Спочатку організатори і волонтери провели попереднє відсіювання фотографій — ми називаємо це нульовим раундом. Коли у вас 36 тисяч файлів, а обрати треба, грубо кажучи, топ-10, то треба зжалитися над своїм журі і хоча б переполовинити цю копу, перш ніж віддавати її на розгляд. Зважте, що десяток добровольців, які працювали у нульовому раунді? не обирали фото, які потраплять у раунд перший, а відкидали ті, які туди не потраплять. Різниця в підході важлива. Використовували рекомендації щодо якості фотографій — вони там найбільш базові. Приклад того, що не пройшло далі — охоронна табличка на будівлі. Фото, безумовно, має цінність для ідентифікації пам’ятки, але табличка не є пам’яткою сама по собі, якось так.

У перший раунд відбору до журі потрапило майже 11 тисяч файлів. Добре, що ми цьогоріч наагітували багато фахівців 🙂 Традиційно, це люди, яких можна об’єднати у три категорії: професійні фотографи, пам’яткознавці та історики, вікіпедисти зі стажем і знанням фотографії та теми. І все одно кожен член журі отримав понад тисячу файлів на огляд, із завданням обрати лише 50, які пройдуть у тур другий. При цьому кожен файл дивиться не один член журі, а двоє.

І нульовий, і перший раунди тривали по одному тижню. Нам трохи зайняло часу запустити процес, тож останній зі згаданих ще триває. У другому раунді кожне фото треба буде оцінювати, ставлячи бали. Залежно від того, наскільки складно буде визначитися з переможцями, можливо, буде третій раунд із завершальним голосуванням.

На все про все ми маємо час до 31 жовтня, і це не ми самі для себе придумали поріг, а міжнародний оргкомітет сказав, як відрізав: переможна національна десятка має бути передана міжнародному журі не пізніше кінця місяця, інакше не втрапить у фінал фіналів.Тому ми стараємося, як можемо 🙂

На підході результати у кількісній номінації (вище було згадано про перевірку фото на «пам’ятковість»), про членів журі напишемо теж. Що ще ви б хотіли знати? Кажіть, пишіть на wlm@wikimediaukraine.org.ua і — дякуємо, що ви з нами! 🙂

Колишній домініканський костел у Жовкві. Автор фото — Aeou, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Колишній домініканський костел у Жовкві. Одне із фото «Вікі любить пам’ятки 2016», що отримало статус «якісне зображення» у Вікісховищі. Автор — Aeou, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Список цивільних споруд Гетьманщини

Будинок полкової канцелярiї (Чернігів, Вал). Автор — Opalev, вільна ліцензія CC BY-SA 3.0

Будинок полкової канцелярії (Чернігів, Вал). Автор — Opalev, вільна ліцензія CC BY-SA 3.0

Ми відкрили спецномінацію «Цивільні споруди доби Гетьманщини» — тепер даємо список пам’яток, які беруть у ній участь.

Список поділений на сім частин за нинішнім адміністративним устроєм: Київ і Київська,‎ Полтавська‎, Сумська,‎ Харківська,‎ Черкаська і‎ ‎Чернігівська області.

Коротко кажучи, у списки для спецномінації включено нерелігійні будівлі, споруджені між 1649 і 1781 роком. (Гетьманщина існувала з 1649 року. На Правобережжі залишки її автономного устрою були остаточно ліквідовані у 1712 році, на Лівобережжі — на початку 1780-х років).

До списків також включені пам’ятки з території Слобідських козацьких полків, які хоч і не входили безпосередньо до складу Гетьманщини, проте були автономним утворенням, що перебувало в історико-культурній єдності з українськими землями Гетьманщини.

Як ви знаєте, у «Вікі любить пам’ятки» беруть участь лише світлини пам’яток, що є у конкурсних списках, а в списки потрапляють ті пам’ятки, для яких нам відомі накази про взяття під охорону. Але якщо вам трапиться пам’ятка, якої немає в переліку, але яка відповідає критеріям номінації, то повідомляйте: вартісну споруду можна буде включити до списку пам’яток спецномінації.

Як і завжди, просимо звернути особливу увагу на ті пам’ятки, що раніше не фотографувалися для конкурсу, і завантажувати їхні зображення. Новосфотографовані пам’ятки ми особливо любимо 🙂

Пам’ятайте, що оцінюється не лише краса фото, а і їхня інформативність. Адже кінцеве місце призначення усіх гарних фото — статті у Вікіпедії.

Ще третина вересня є. Ми у вас віримо 🙂

Екватор. Статистика за користувачами

Будинок № 4 на вулиці Матейка у Львові. Автор — Aeou
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Станом на цей момент сфотографовано вже 7899 об’єктів. Найбільше пам’яток сфотографовано в Києві (1755), потім — у Львівській (998) та Тернопільській областях (949). З пам’яток Автономної Республіки Крим завантажено 43. Херсонська (5), Луганська (16), Миколаївська області (18) представлені найменше. На цей момент не подано жодної світлини із Севастополя.

Найбільша кількість сфотографованих пам’яток за користувачами[1][2] (топ-10):

Користувач К-ть пам’яток К-ть фото
AndriiDydiuk 2104 2110
ЯдвигаВереск 1867 1881
Neovitaha777 1224 1235
Prymasal 1020 1062
Константинъ 607 613
Rbrechko 416 418
Сарапулов 369 767
Alina Vozna 319 350
Nataliya Shestakova 295 471
Aeou 208 323

Cтежити за цією статистикою можна тут. Статистика за регіонами за всі роки виведена тут.

Також цього року є можливість побачити галереї пам’яток за користувачами та ID. Наприклад, Денис Вітченко цього року порадував нас світлинами 49 об’єктів.

Окремо виведено галереї зображень, роздільність яких менша від 2 МПкс тут. Відповідно до регламенту ці світлини не будуть оцінюватися журі. До кінця конкурсу можна завантажити ці ж світлини із вищою роздільністю, у цьому пості описано як це зробити.

Коленці. Церква Косьми і Даміана. 1874 р. Автор — Іван Биков
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

[1] Враховано тільки об’єкти із правильним ID.
[2] Тут не враховано бали за пам’ятки, що не були сфотографовані раніше. Цей рейтинг ми виведемо пізніше.

Триває оновлення списків

Залізничний вокзал в Апостоловому. © Леонід Андронов, ліцензія CC BY 3.0

Залізничний вокзал в Апостоловому (Дніпропетровська область) тепер також у списках пам’яток! © Леонід Андронов, ліцензія CC BY 3.0

Цьогоріч навіть узвичаєна робота зі списками пам’яток не така, як попередніх років. Перш за все, упродовж 2015–2016 років низка населених пунктів та вулиць були перейменовані. Це може значно ускладнити пошук інформації у списках. Ми оновлюємо списки так, щоб у назві сторінки була чинна назва населеного пункту, але для виправлених назв вулиць у таблицях подаються нова і стара (в дужках) назви. (Пам’ятайте про це).

Як під час підготовки до конкурсу, так і впродовж конкурсу ми не припиняємо оновлення наших списків. Цього року знову були надіслані запити до всіх ОДА, КМДА та Міністерства культури. І результати виявилися набагато кращими, ніж минулих років: ми нарешті отримали списки пам’яток від Дніпропетровської та Луганської областей, щоправда Дніпропетровська ОДА поки надала лише пам’ятки архітектури, а Луганська — лише на підконтрольній території. Також надали більш повні списки Донецька та Херсонська ОДА. Усі пам’ятки архітектури Дніпропетровської та Донецької областей тепер у наших списках, триває оновлення списків Луганщини. На жаль, досі ми не отримали повних списків від Київської та Черкаської ОДА. Найближчим часом також будуть доповнені списки Одеської, Херсонської та Івано-Франківської областей.

Нам також допомагають волонтери і учасники конкурсу. Так, Віктор Семенюк надав списки по кількох районах Луганщини (які також отримав за запитами на інформацію), а Іван Биков надав копії наказів обласних управлінь культури щодо взяття на облік як щойно виявлених об’єктів земських шкіл у Полтавській та Сумській областях.

Але якщо попередні роки ми лише додавали із новоотриманих документів пам’ятки до списків, то цьогоріч маємо справу з багатьма об’єктами, що втратили свій охоронний статус. Ми радимо вам завантажувати фото всього, що ви бачите у списках зараз (адже кожна пам’ятка варта того, щоб бути сфотографованою), а про рішення оргкомітету щодо цього ми ще повідомимо пізніше.

Школа земська однокомплектна, село Піски-Удайські (Полтавська область). © Іван Биков, ліцензія CC BY-SA 4.0

Школа земська однокомплектна, село Піски-Удайські (Полтавська область). © Іван Биков, ліцензія CC BY-SA 4.0

Спецномінація: Національний заповідник Софія Київська

sophiakyivska «Вікі любить пам’ятки» продовжує співпрацювати з Національним заповідником «Софія Київська». У випуску фотоконкурсу 2016 року заповідник прагне окремо підтримати тих, хто робить фотографії пам’яток Софії. Софійський собор разом з ансамблем монастирських споруд XVIII ст. на його подвір’ї занесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, інші пам’ятки у складі заповідника також, безперечно, мають світове значення.

Кожна пам’ятка заслуговує на те, щоб бути сфотографованою 🙂 Оголошується спецномінація, що охоплює Софійський собор, Золоті ворота, Кирилівську та Андріївську церкви, а також Судацьку фортецю, які входять до історико-архітектурного заповідника національного значення «Софія Київська».

NSPAU.jpg Спецномінацію підтримує Національна спілка фотохудожників України. Для визначення переможців у цій номінації формується окреме журі, куди увійдуть представники заповідника та НСФХУ, тож фото оцінюватимуть як пам’яткознавці, так і досвідчені фотохудожники.

Щоб взяти участь у спецномінації, необхідно бути зареєстрованим у Вікісховищі і до 30 вересня 2016 року завантажити свої фотографії. До кожного фото не забути вказати правильний ідентифікатор пам’ятки:

  • 80-391-0169 Золоті ворота
  • 80-385-0351 Кирилівська церква
  • 80-385-0036 Андріївська церква
  • 80-391-9014 Комплекс монастирських споруд на подвір’ї Собору Святої Софії
  • 80-391-9012 Комплекс підземних споруд у садибі Софійського собору
  • 01-117-9001 Архітектурно-археологічний комплекс «Судацька фортеця»

Усі фотографії також візьмуть участь і в змаганнях за основні призи конкурсу.

Софійський собор. Автор фото — Linus Friedel, вільна ліцензія CC BY-SA 3.0 (фото завантажене під час Вікі любить пам'ятки 2013)

Софійський собор. Автор фото — Linus Friedel, вільна ліцензія CC BY-SA 3.0 (фото завантажене під час Вікі любить пам’ятки 2013)

Нова номінація конкурсу: Цивільні споруди доби Гетьманщини

У наших конкурсних списках — десятки тисяч пам’яток. Для привернення уваги до якогось специфічного їх пласту існує така річ, як спецномінації. Сьогодні ми раді представити вам спецномінацію фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки 2016» під назвою «Цивільні споруди доби Гетьманщини».

Передумови для цього такі: з одного боку, пам’ятки, що перебувають під охороною, представляють різні епохи, і виділити ті, що представляють саме добу Гетьманщини, корисно для нашого з вами уявлення про той час. З іншого боку, робиться акцент саме на цивільних спорудах, адже найбільш відомими є перш за все релігійні споруди, а ще військові, але цивільні будови заслуговують на увагу ніяк не менше.

Оголошує спецномінацію «Цивільні споруди доби Гетьманщини» Національний музей історії України, що виступає провідним партнером «Вікі любить пам’ятки» цьогоріч. Цим шановні музейники прагнуть підкреслити, що вони не лише опікуються своїми численними експонатами, а й пам’ятають про ті історичні цінності, які не можна додати у музейні колекції 🙂

Експерти пам’яткознавства з Національного музею історії України увійдуть у журі конкурсу. І саме в приміщенні музею відбудеться нагородження переможців конкурсу. Церемонія, а також фотовиставка найкращих робіт, заплановані на кінець листопада.

Пам’яток, фотографії яких змагатимуться за першість у цій спецномінації, відносно небагато, вони будуть виділені в окремий список. Він саме формується, і ми надамо його вам, нашим учасникам, трошки пізніше.

На фото нижче — приклад цивільної споруди доби Гетьманщини, Ковнірівський корпус. Ця пам’ятка архітектури XVII—XVIII ст. в стилі українського бароко розташована на території Києво-Печерської лаври. Будівля названа на честь майстра-каменяра Степана Ковніра, який добудував книжкову крамницю до монастирської проскурниці, а згодом, після пожежі, відбудував будинок. Зараз у приміщенні Ковнірівського корпусу розташовано Музей історичних коштовностей України, який є філією Національного музею історії.

Ковнірівський корпус. Автор фото — Іван Биков, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0. Фото завантажене під час «Вікі любить пам'ятки 2015».

Ковнірівський корпус. Автор фото — Іван Биков, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0. Фото завантажене під час «Вікі любить пам’ятки 2015».

Вікі любить пам’ятки 2016 розпочато!

І перша світлина конкурсу… *барабанний дріб* …Фото Церкви Різдва Пресвятої Богородиці у селі Іванівці Жидачівського району Львівської області:

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (с. Іванівці, Львівська область). Автор фото — Rbrechko, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (с. Іванівці, Львівська область). Автор фото — Rbrechko, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Світлину було завантажено у першу хвилину конкурсу. Своєрідне змагання за першість по швидкості відбувається щороку, і цьогоріч найшвидшим був Роман Бречко (Rbrechko). Минулого року і у 2014-у перше фото завантажив Вадим Постернак (Posterrr), перед тим — Сергій Криниця (Haidamac), а в 2012 році — Posterrr був серед перших.

Гаразд, технічно найперше фото, завантажене цьогоріч — світлина таблички на брамі Золотих воріт, але це оргкомітет перевіряв, чи конкурсний майстер завантаження гарно працює. Підтверджуємо — все працює добре. Тож дивіться в списки пам’яток і завантажуйте свої фото.

Ще маєте цілісінький вересень на те, щоб взяти участь у конкурсі. Але не баріться! 🙂