Виставка «Пам’ятки України» у Херсоні

Виставка «Пам'ятки України» в Херсоні

18 травня 2017 об 11:40 в Центральній бібліотеці імені Лесі Українки відбудеться відкриття виставки фотографій, що перемогли у конкурсах «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить Землю».

У 2016 році «Вікімедіа Україна» вкотре провела українську частину масштабних фотоконкурсів, метою яких є отримання фотографій усіх пам’яток культурної та природної спадщини України під вільною ліцензією та ілюстрування ними Вікіпедії — вільної енциклопедії, яку щодня переглядають мільйони користувачів з усього світу.

Упродовж конкурсних місяців у Вікісховище було завантажено 11,5 тисяч фотографій 1897 пам’яток природи України та 36 тисяч фотографій 14 тисяч пам’яток культурної спадщини України.

Відвідувачі виставки побачать фото, що отримали найвищі оцінки журі у 2016 році та стали переможцями у номінаціях «Найкраще фото конкурсу» та «Найкраще фото області». Всього 34 світлини 21 автора, як професіоналів, так і аматорів.

Виставка буде діяти з 16 по 31 травня 2017 року.

Бібліотека працює з 9.00 до 18.00,
субота-неділя: з 9.00 до 17.00.
Понеділок вихідний.

Приходьте та запрошуйте друзів!

Виставка «Пам’ятки України» у Хмельницькому

26 січня, о 16:00 у Хмельницькому музеї-студії фотомистецтва відбудеться відкриття виставки фотографій, що перемогли у конкурсах «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить Землю».

16174782_1087497764691989_8067458257111849454_nУ 2016 році «Вікімедіа Україна» вкотре провела українську частину масштабних фотоконкурсів, метою яких є отримання фотографій усіх пам’яток культурної та природної спадщини України під вільною ліцензією та ілюстрування ними Вікіпедії — вільної енциклопедії, яку щодня переглядають мільйони користувачів з усього світу.

Протягом конкурсних місяців у Вікісховище було завантажено 11,5 тисяч фотографій 1897 пам’яток природи України та 36 тисяч фотографій 14 тисяч пам’яток культурної спадщини України.

Відвідувачі виставки побачать фото, що отримали найвищі оцінки журі у 2016 році та стали переможцями у номінаціях «Найкраще фото конкурсу» та «Найкраще фото області». Всього 34 світлини 21 автора, як професіоналів, так і аматорів.

Виставка буде діяти з 26 січня по 14 лютого 2017 року.

Приходьте та запрошуйте друзів!

WMUA exhibition2 NMIU10

Вперше виставку було представлено на церемонії нагородження переможців конкурсів 3 грудня 2016 року у Національному історичному музеї (Київ)

Найкращі фото міжнародного конкурсу Wiki Loves Monuments 2016

Раді представити вам 15 світлин-переможців міжнародного фотоконкурсу Wiki Loves Monuments 2016. Цього року в ньому взяли участь понад 10 700 фотографів з усього світу, подавши більше 275-ти тисяч фотографій історичних споруд, пам’ятників, пам’яток культурної спадщини у Вікісховище для використання у ВікіпедіїВікімандрах та інших проектах вільних знань. Завдяки їм у Вікіпедії можна дізнатися про ще більше пам’яток спадщини з різних країн.

Цього року національний відбір відбувся у 42 країнах-учасницях конкурсу, які разом подали на міжнародний фінал 392 претенденти — за бажання, їх усі можна переглянути тут. Ми сподіваємося, що це надихне і вас ділитися своїми фотографіями задля наповнення Вікісховища.

Але зараз давайте привітаємо п’ятнадцятьох переможців міжнародного фіналу! Насолоджуйтеся 🙂 Звіт журі містить топ-58 фотографій і пояснення до процесу відбору, його можна переглянути тут.

Список 15-ти переможців:

Перше місце. Вестибюль і повітряні сходи місцевого суду у Берліні (Німеччина) щороку відвідують тисячі людей. Юрист Ансгар Коренг добре знайомий з цією пам’яткою і отримав дозвіл, щоб поділитися своїм поглядом на будівлю зсередини.  (Ansgar Koreng, CC BY-SA 3.0)

royal_albert_hall_-_central_view_169

Друге місце. У Вікіпедії не було гарного якісного фото інтер’єру Королівського Альберт-Холу (Велика Британія). Колін вирішив змінити це під час щорічної події Open House London, коли дозволялося робити фото холу. (Colin, CC BY-SA 4.0)

perch_rock_lighthouse

Третє місце. Річард, фотограф-аматор, повернувся на те місце, де почалося його хобі фотографування, і зробив це фото маяка Перч-Рок (Велика Британія). (Richard J Smith, CC BY-SA 4.0)

torrechiara_luci_al_tramonto

Четверте місце. Пагорби Емілії-Романії в Італії — домівка замку Торрек’яра, який на цьому фото видно на заході сонця. (Lara Zanarini, CC BY-SA 4.0)

0000140_wat_arun_01

П’яте місце. Два міфічні демони-гіганти Тосакан (ліворуч) та Сахасадеча (праворуч) охороняють буддійський храм Ват Арун у Таїланді. Фотограф дістався до храму річкою Чаопрая і годинами чекав на цей кадр сутінкового храму. (Janepop Atirattanachai, CC BY-SA 4.0)

blue_hour_at_pakistan_monument

Шосте місце. На фото — розквітла квітка Пакистанського монументу перед самим сходом сонця. Фотограф примандрував з Лахора до Ісламабада, щоб зробити цю світлину пакистанського символу єднання зі світом. (Muhammad Ashar, CC BY-SA 4.0)

palacio_do_planalto_ggfd8938

Сьоме місце. «Правильне місце, правильний час» і багато років досвіду досягли кульмінації у цьому знімку палацу Планалту на заході сонця. Фотографові вдалося вловити контраст між бразильським президентським палацом і його довкіллям. (Gastão Guedes, CC BY-SA 4.0)

tomb_of_bibi_jiwindi

Восьме місце. Восьмикутний триярусний мавзолей Бібі Джавінді, розташований в історичному місті Уч (Пакистан), збудований у 1493 році для правнучки суфійського святого. (Користувач:Usamashahid433, CC BY-SA 4.0)

kostol_sv-_vavrinca_zliechov

Дев’яте місце. Туман, золоте листя і зимова атмосфера огорнули церкву святого Лаврентія XIV століття у Злєхові (Словаччина). (Користувач:Volodka22, CC BY-SA 4.0)

darawar_fort

Десяте місце. Двоє друзів подолали 500 кілометрів, що сфотографувати елементи романтики, згасаючої слави — та інших мандрівників у форті Даравар (Пакистан). (Tahsin Shah, CC BY-SA 4.0)

crystal_mill_power_plant

Одинадцяте місце. Прекрасний вересневий день у Кристал-Мілл перед заходом сонця. Це водяний млин, що постачав гідроелектроенергію до шахтарського містечка Кристал у Колорадо (США). Дорога до Кристал-Мілл доволі підступна; фотографові довелося справитися з вузькою дорогою й урвистими схилами, щоб зробити цей знімок. (Joe Sparks, CC BY-SA 4.0)

25890_gravensteen_bij_zonsondergang_vanuit_de_sint-widostraat

Дванадцяте місце. Гравенстен — графський замок у центрі Гента (Бельгія), що свідок історії починаючи з середньовіччя. Фотограф кілька днів чекав на цей момент, оскільки лише призахідні промені могли дати таку теплоту будівлі. (David Horvath, CC BY-SA 4.0)

cachticky_hrad_a_visnove

Тринадцяте місце. Чахтицький замок (Словаччина) сфотографований 23-річним фотографом, який їздить словацькими горами на велосипеді і проводить ночі під відкритим небом, щоб дослідити природу і пам’ятки своєї країни. Він зробив цю світлину по дорозі на зустріч зі своїм однокласником. (Vladimír Ruček, CC BY-SA 4.0)

rakotzbrucke

Чотирнадцяте місце. Фотограф сфотографував так званий «Чортів міст» у Габленці (Німеччина) під час сімейної поїздки у пошуках коренів своєї родини. (Albrecht Landgraf, CC BY-SA 4.0)

panama_canal_railway_in_2015

П’ятнадцяте місце. Естонський фотограф і вікімедієць зі стажем подорожував Панамою дощового похмурого дня — і вирішив зробити фото Панамської залізниці, важливого компонента каналу. (Ivo Kruusamägi, CC BY-SA 4.0)

Чи сподобалися вам ці світлини? Продовжіть перегляд, гортаючи переможців усіх національних етапів у Вікісховищі!

А ми додамо від себе ще одне фото:

Підгорянський василіанський монастир, Теребовля

Вісімнадцяте місце. Підгорянський василіанський монастир, Теребовля (Україна). (Катерина Байдужа, CC BY-SA 4.0).

Джерело: офіційний блог конкурсу

Десятка найкращих фотографій «Вікі любить пам’ятки 2016»

Без зайвих слів — просто топ-10 світлин конкурсу «Вікі любить пам’ятки 2016».
Зверніть увагу: без місць. Місце, яке посіло те чи інше фото, буде оголошено на церемонії нагородження переможців у суботу 3 грудня в Національному музеї історії України.

Хотинська фортеця при заході сонця

Хотинська фортеця при заході сонця (Чернівецька область). Автор фото — Сергій Рижков, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Василівська церква, село Сіль (Закарпатська область)

Василівська церква, село Сіль (Закарпатська область). Катерина Байдужа, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Генуезький замок за заході сонця, Білгород-Дністровський

Генуезький замок за заході сонця, Білгород-Дністровський (Одеська область). Авторка фото — Тетяна Кабакова, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької

Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької. Автор фото — Костянтин Брижниченко, вільна ліценція CC BY-SA 4.0

Михайлівська церква, об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО, село Ужок Закарпатської області

Михайлівська церква, об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО, село Ужок (Закарпатська область). Авторка фото — Катерина Байдужа, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Підгорянський василіанський монастир, Теребовля

Підгорянський василіанський монастир, Теребовля (Тернопільська область). Авторка фото — Катерина Байдужа, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Свірзький замок

Свірзький замок (Львівська область). Автор фото — Rbrechko (Роман Бречко), вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Хотинська фортеця в сутінках при повному місяці

Хотинська фортеця в сутінках при повному місяці (Чернівецька область). Автор фото — Сергій Рижков, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Церква Михайла та Федора, Чернігів. Автор фото — Nomad0212 (Сергій Колотуша), вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Церква Михайла та Федора, Чернігів. Автор фото — Сергій Колотуша, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Червоногородський замок, село Нирків (Тернопільська область)

Червоногородський замок, село Нирків (Тернопільська область). Автор фото — Роман Бречко, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Найкращі фото Полтавської та Кіровоградської областей

Найкращою світлиною Полтавської області у конкурсі «Вікі любить пам’ятки» став знімок з Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви». На фото — пам’ятник полеглим шведським воїнам від росіян. Це одна з численних пам’яток, розташованих у заповіднику. Юрій Репало, автор фото, активно наповнює Вікісховище фотографіями значущих речей з Полтавщини 🙂

Пам'ятник полеглим шведським воїнам від росіян (Поле Полтавської битви

Пам’ятник полеглим шведським воїнам від росіян (Поле Полтавської битви). Автор фото — Yurii-mr (Юрій Репало), вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

А в номінації по Кіровоградській області перемогла світлина будинку №89 по вулиці Паученка у Кропивницькому. Будинок, що є пам’яткою архітектури, побудовано в 1899 році в неоросійському стилі за власним проектом архітектора Якова Паученка. Нині це Художньо-меморіальний музей О. О. Осмьоркіна — художника-живописця першої половини XX століття, чиє дитинство минуло в кімнатах цього будинку. Фотограф Костянтин Буркут не тільки переможець нашого фотоконкурсу, а й автор статей у Вікіпедії. Як і багато інших — завжди приємно спостерігати, як люди долучаються до вікіпроектів комплексно 😉

Однією з переваг завантаження своїх світлин на наш конкурс є те, що всі вартісні світлини мають в результаті опинитися у відповідних статтях Вікіпедії. Ми, звісно, працюємо над цим, але це доволі просто може зробити будь-хто. Оскільки фото уже у Вікісховищі, то все, що вам треба — лише поредагувати статтю у Вікіпедії.

Переможці кількісних номінацій

Михайлівська церква (мур.), с. Курган, © Сергій Страхов, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Михайлівська церква (мур.) (село Курган Лебединського району Сумської області). © Сергій Страхов, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Прийшов час оголосити перші підсумки конкурсу. Сьогодні ми оголошуємо переможців у номінаціях «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток» загалом по Україні і по кожній області (з урахуванням коефіцієнту 3 для пам’яток, які сфотографовані вперше).

Головний корпус лікарні, смт Базалія, © AndriiDydiuk, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Головний корпус лікарні (смт Базалія Теофіпольського району Хмельницької області). © AndriiDydiuk, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Номінація «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток»:

  1. Федорович Крістіна Едуардівна
  2. користувач AndriiDydiuk*
  3. Примас Олександр Вячеславович
  4. Ільницький Віталій Іванович
  5. Сарапулов Микола Георгійович
  6. Шестакова Наталія Анатоліївна
  7. Буркут Костянтин Станіславович
  8. Мозоль Андрій Іванович
  9. Бречко Роман Анатолійович
  10. Возна Аліна Сергіївна
Успенська церква, Чортків, © Аліна Возна, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Успенська церква (місто Чортків Тернопільської області). © Аліна Возна, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Воронцовський маяк, Одеса, © Крістіна Федорович, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Воронцовський маяк (місто Одеса). © Крістіна Федорович, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Номінація «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток регіону»:

  • Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Одеська, Рівненська, Чернівецька — Федорович Крістіна Едуардівна
  • Вінницька, Житомирська, Миколаївська, Черкаська — Примас Олександр Вячеславович
  • Запорізька, Полтавська, Херсонська — Шестакова Наталія Анатоліївна
  • Тернопільська, Хмельницька, місто Київ — користувач AndriiDydiuk*
  • АР Крим, місто Севастополь — Ільницький Віталій Іванович
  • Київська, Кіровоградська — Буркут Костянтин Станіславович
  • Волинська — Галєвський Вячеслав Миколайович
  • Дніпропетровська — Сарапулов Микола Георгійович
  • Донецька — користувач Жерминаль*
  • Луганська — Андріяшик Іван Романович
  • Сумська — Страхов Сергій Геннадійович
  • Харківська — Кругляк Тетяна Федорівна
  • Чернігівська — Тарабара Сергій Васильович

* Користувачі AndriiDydiuk та Жерминаль не активували в налаштуваннях електронну пошту, тому оргкомітету наразі не вдалося з ними зв’язатися.

Церква Різдва Богородиці (дер.), с. Новосілки, © Вячеслав Галєвський, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Церква Різдва Богородиці (дер.) (село Новосілки Турійського району Волинської області). © Вячеслав Галєвський, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Що відбувається з фотографіями після конкурсу

Отже, ви завантажили свої фотографії на конкурс. Ще у вересні. Що з ними робиться прямо зараз? Вони потрапили у таку пекельну машину:  

Млини. Саль-Лавалетт, Франція. Автор фото — Jack ma, вільна ліцензія CC BY-SA

Млини. Саль-Лавалетт, Франція. Автор фото — Jack ma, вільна ліцензія CC BY-SA

Гаразд, жартую, насправді ні. Навіть фото млинів не з України, а з Франції. Видимих операцій із файлами ви, вірогідно, не бачите. Усі вони розміщені на своїх місцях у Вікісховищі, звідки їх можна брати на використання на тих умовах, на яких їх було завантажено. Учасники спільноти Вікісховища, тобто дописувачі, які порядкують у цьому арсеналі файлів, можуть щось змінювати: пропонувати до перейменування файли з нечитабельними назвами, розвертати неправильно орієнтовані знімки, додавати категорії. Усі фото потрапили у категорію Cultural heritage monuments in Ukraine або підкатегорії за регіонами, звідки їх треба б розсортувати по вужчих. Волонтери нашого проекту теж над цим працюють, але тут, як то кажуть, не горить, тому категоризація — це традиційно повільна справа. (Звісно, тут ви можете й самі долучатись; подосліджуйте можливості Вікісховища на дозвіллі 😉 )

Користувачі Вікісховища інколи ставлять фото на вилучення, якщо файли якось не вписуються в політики ресурсу. Зокрема, є така сумнозвісна річ, як відсутність свободи панорами в Україні, через що, якщо ви просто завантажили фото свіжого пам’ятника, але не взяли від скульптора дозвіл, ваше фото з Вікісховища захочуть вилучити. Але «вилучити» у вікіпроекті ніколи не буває назовсім, тому ми про це не дуже переймаємося — як тільки свободу панорами буде узаконено (наприклад, через прийняття законопроекту #1677), усі вони повернуться на свої місця. Якщо ваші файли спіткала прикрість — це ще не кінець світу; у нас все пораховано.

Що ще роблять волонтери — по можливості перевіряють, чи справді на фото те, що заявлено у підписі й ідентифікаторі пам’ятки. Зрозуміло, що якщо ви сфотографували згарище, де мала бути пам’ятка, але її вже нема, то вини за вами нема і таке фото теж корисне. Але інколи можна помилитися адресою, або випадково завантажити чийсь портрет, зроблений на території пам’ятки (що не зовсім пасує до мети конкурсу), то ми стараємося такі випадки знайти і перевірити. Тут допомагають і ваші листи, які ви пишете оргкомітету, про дуже вже каверзні пам’ятки (один будинок за адресою Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька 2/21/19 у Києві чого вартий).

А тепер про те, чого не видно. Для відбору і оцінювання фотографій створено спеціальний інструмент. Ним користуємось не тільки ми, а й деякі інші країни-учасниці конкурсу. Як працює і як виглядає WLX Jury Tool можна подивитися на сторінці Вікісховища (англійською). Інформація про те, які оцінки отримало те чи інше фото, лишається тільки всередині інструменту.

Спочатку організатори і волонтери провели попереднє відсіювання фотографій — ми називаємо це нульовим раундом. Коли у вас 36 тисяч файлів, а обрати треба, грубо кажучи, топ-10, то треба зжалитися над своїм журі і хоча б переполовинити цю копу, перш ніж віддавати її на розгляд. Зважте, що десяток добровольців, які працювали у нульовому раунді? не обирали фото, які потраплять у раунд перший, а відкидали ті, які туди не потраплять. Різниця в підході важлива. Використовували рекомендації щодо якості фотографій — вони там найбільш базові. Приклад того, що не пройшло далі — охоронна табличка на будівлі. Фото, безумовно, має цінність для ідентифікації пам’ятки, але табличка не є пам’яткою сама по собі, якось так.

У перший раунд відбору до журі потрапило майже 11 тисяч файлів. Добре, що ми цьогоріч наагітували багато фахівців 🙂 Традиційно, це люди, яких можна об’єднати у три категорії: професійні фотографи, пам’яткознавці та історики, вікіпедисти зі стажем і знанням фотографії та теми. І все одно кожен член журі отримав понад тисячу файлів на огляд, із завданням обрати лише 50, які пройдуть у тур другий. При цьому кожен файл дивиться не один член журі, а двоє.

І нульовий, і перший раунди тривали по одному тижню. Нам трохи зайняло часу запустити процес, тож останній зі згаданих ще триває. У другому раунді кожне фото треба буде оцінювати, ставлячи бали. Залежно від того, наскільки складно буде визначитися з переможцями, можливо, буде третій раунд із завершальним голосуванням.

На все про все ми маємо час до 31 жовтня, і це не ми самі для себе придумали поріг, а міжнародний оргкомітет сказав, як відрізав: переможна національна десятка має бути передана міжнародному журі не пізніше кінця місяця, інакше не втрапить у фінал фіналів.Тому ми стараємося, як можемо 🙂

На підході результати у кількісній номінації (вище було згадано про перевірку фото на «пам’ятковість»), про членів журі напишемо теж. Що ще ви б хотіли знати? Кажіть, пишіть на wlm@wikimediaukraine.org.ua і — дякуємо, що ви з нами! 🙂

Колишній домініканський костел у Жовкві. Автор фото — Aeou, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Колишній домініканський костел у Жовкві. Одне із фото «Вікі любить пам’ятки 2016», що отримало статус «якісне зображення» у Вікісховищі. Автор — Aeou, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Список цивільних споруд Гетьманщини

Будинок полкової канцелярiї (Чернігів, Вал). Автор — Opalev, вільна ліцензія CC BY-SA 3.0

Будинок полкової канцелярії (Чернігів, Вал). Автор — Opalev, вільна ліцензія CC BY-SA 3.0

Ми відкрили спецномінацію «Цивільні споруди доби Гетьманщини» — тепер даємо список пам’яток, які беруть у ній участь.

Список поділений на сім частин за нинішнім адміністративним устроєм: Київ і Київська,‎ Полтавська‎, Сумська,‎ Харківська,‎ Черкаська і‎ ‎Чернігівська області.

Коротко кажучи, у списки для спецномінації включено нерелігійні будівлі, споруджені між 1649 і 1781 роком. (Гетьманщина існувала з 1649 року. На Правобережжі залишки її автономного устрою були остаточно ліквідовані у 1712 році, на Лівобережжі — на початку 1780-х років).

До списків також включені пам’ятки з території Слобідських козацьких полків, які хоч і не входили безпосередньо до складу Гетьманщини, проте були автономним утворенням, що перебувало в історико-культурній єдності з українськими землями Гетьманщини.

Як ви знаєте, у «Вікі любить пам’ятки» беруть участь лише світлини пам’яток, що є у конкурсних списках, а в списки потрапляють ті пам’ятки, для яких нам відомі накази про взяття під охорону. Але якщо вам трапиться пам’ятка, якої немає в переліку, але яка відповідає критеріям номінації, то повідомляйте: вартісну споруду можна буде включити до списку пам’яток спецномінації.

Як і завжди, просимо звернути особливу увагу на ті пам’ятки, що раніше не фотографувалися для конкурсу, і завантажувати їхні зображення. Новосфотографовані пам’ятки ми особливо любимо 🙂

Пам’ятайте, що оцінюється не лише краса фото, а і їхня інформативність. Адже кінцеве місце призначення усіх гарних фото — статті у Вікіпедії.

Ще третина вересня є. Ми у вас віримо 🙂

Екватор. Статистика за користувачами

Будинок № 4 на вулиці Матейка у Львові. Автор — Aeou
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Станом на цей момент сфотографовано вже 7899 об’єктів. Найбільше пам’яток сфотографовано в Києві (1755), потім — у Львівській (998) та Тернопільській областях (949). З пам’яток Автономної Республіки Крим завантажено 43. Херсонська (5), Луганська (16), Миколаївська області (18) представлені найменше. На цей момент не подано жодної світлини із Севастополя.

Найбільша кількість сфотографованих пам’яток за користувачами[1][2] (топ-10):

Користувач К-ть пам’яток К-ть фото
AndriiDydiuk 2104 2110
ЯдвигаВереск 1867 1881
Neovitaha777 1224 1235
Prymasal 1020 1062
Константинъ 607 613
Rbrechko 416 418
Сарапулов 369 767
Alina Vozna 319 350
Nataliya Shestakova 295 471
Aeou 208 323

Cтежити за цією статистикою можна тут. Статистика за регіонами за всі роки виведена тут.

Також цього року є можливість побачити галереї пам’яток за користувачами та ID. Наприклад, Денис Вітченко цього року порадував нас світлинами 49 об’єктів.

Окремо виведено галереї зображень, роздільність яких менша від 2 МПкс тут. Відповідно до регламенту ці світлини не будуть оцінюватися журі. До кінця конкурсу можна завантажити ці ж світлини із вищою роздільністю, у цьому пості описано як це зробити.

Коленці. Церква Косьми і Даміана. 1874 р. Автор — Іван Биков
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

[1] Враховано тільки об’єкти із правильним ID.
[2] Тут не враховано бали за пам’ятки, що не були сфотографовані раніше. Цей рейтинг ми виведемо пізніше.

Триває оновлення списків

Залізничний вокзал в Апостоловому. © Леонід Андронов, ліцензія CC BY 3.0

Залізничний вокзал в Апостоловому (Дніпропетровська область) тепер також у списках пам’яток! © Леонід Андронов, ліцензія CC BY 3.0

Цьогоріч навіть узвичаєна робота зі списками пам’яток не така, як попередніх років. Перш за все, упродовж 2015–2016 років низка населених пунктів та вулиць були перейменовані. Це може значно ускладнити пошук інформації у списках. Ми оновлюємо списки так, щоб у назві сторінки була чинна назва населеного пункту, але для виправлених назв вулиць у таблицях подаються нова і стара (в дужках) назви. (Пам’ятайте про це).

Як під час підготовки до конкурсу, так і впродовж конкурсу ми не припиняємо оновлення наших списків. Цього року знову були надіслані запити до всіх ОДА, КМДА та Міністерства культури. І результати виявилися набагато кращими, ніж минулих років: ми нарешті отримали списки пам’яток від Дніпропетровської та Луганської областей, щоправда Дніпропетровська ОДА поки надала лише пам’ятки архітектури, а Луганська — лише на підконтрольній території. Також надали більш повні списки Донецька та Херсонська ОДА. Усі пам’ятки архітектури Дніпропетровської та Донецької областей тепер у наших списках, триває оновлення списків Луганщини. На жаль, досі ми не отримали повних списків від Київської та Черкаської ОДА. Найближчим часом також будуть доповнені списки Одеської, Херсонської та Івано-Франківської областей.

Нам також допомагають волонтери і учасники конкурсу. Так, Віктор Семенюк надав списки по кількох районах Луганщини (які також отримав за запитами на інформацію), а Іван Биков надав копії наказів обласних управлінь культури щодо взяття на облік як щойно виявлених об’єктів земських шкіл у Полтавській та Сумській областях.

Але якщо попередні роки ми лише додавали із новоотриманих документів пам’ятки до списків, то цьогоріч маємо справу з багатьма об’єктами, що втратили свій охоронний статус. Ми радимо вам завантажувати фото всього, що ви бачите у списках зараз (адже кожна пам’ятка варта того, щоб бути сфотографованою), а про рішення оргкомітету щодо цього ми ще повідомимо пізніше.

Школа земська однокомплектна, село Піски-Удайські (Полтавська область). Автор фото — Іван Биков, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Школа земська однокомплектна, село Піски-Удайські (Полтавська область). Автор фото — Іван Биков, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0