Підсумки місяця статей про пам’ятки культури

Протягом лютого у Вікіпедіїї тривав місяць з написання та покращення статей про пам’ятки культури України. Ця акція є певним продовженням фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки», учасники якого за роки проведення завантажили тисячі світлини об’єктів нерухомої культурної спадщини України для ілюстрування статей вільної енциклопедії. 

Втім фотографії не потрапляють на сторінки статей автоматично — це окрема позаконкурсна робота, до якої долучаються як учасники конкурсів, так і волонтери-вікіпедисти. Також, оскільки не про всі пам’ятки існують статті у Вікіпедії, чимало конкурсних світлин зберігаються у Віксховищі, але все ще не ілюструють Вікіпедію. Щоб збільшити використання цих фотографій у статтях, а також привернути увагу до прогалин у представленні пам’яток культури в онлайн-енциклопедії, 1 лютого у Вікіпедії стартував тематичний місячник, де всі охочі могли написати нову чи поліпшити вже існуючі статті про об’єкти культурної спадщини.

Перша стаття, створена в межах акції «Пишемо про пам’ятки культури до Вікіпедії»: Пам’ятник на могилі доньки П. І. Харитоненка — Зінаїди, Суми. Автор фото: Черненко Віктор Олександрович, CC BY-SA 4.0.

У місячнику взяли участь 27 користувачів, які започаткували 127 нових статей та покращили 8. Найбільше статей створили користувачки Xsandriel (29 статей) та Ольга Лобода (28 статей), ще 4 користувачів написали по 8 статей. Деякі користувачі писали статті та ілюстрували їх фотографіями, що завантажували раніше в межах конкурсу або ж робили світлини безпосередньо у процесі підготовки статей.

«Вирішив написати статті про невідомі для більшості людей існуючі, та, на жаль, зруйновані пам’ятки культури у Сумській області. Зокрема вітряний млин поблизу села Набережне, будинок управителя Романівського цукрового заводу (с.Малий Вистороп), а також зруйновані та діючі храми рідного села Боромля. Прагнув донести інформацію до населення, відкрити маловідому сторінку історії цих пам’яток, дати імпульс для привернення уваги щодо докладання зусиль задля збереження цих унікальних пам’яток. Також хотів підвищити туристичний потенціал регіону», — прокоментував свою участь Олег Білоус, автор 8 статей, з яких 6 — про пам’ятки культури села Боромля.

П’ятий храм сотенного містечка Боромля. Побудований у 1725 році. Автор статті та фото — Олег Білоус, CC BY-SA 4.0

Учасники та учасниці створювали статті про пам’ятки місцевого та національного значення з різних регіонів України, найбільше писали про об’єкти Києва, Львова та Сумської області, також нові статті з’явились у пам’яток Харківської, Закарпатської, Житомирської, Одеської областей та інших.

Об’єкти, про які писали учасники були дуже різними: 35 статей про будівлі в історичному центрі Львова (Палац вірменських архієпископів, Кам’яниця Домажирська, Кам’яниця Захновичів, Будинок на площі Катедральній, 6 та інші), статті про храми у різних куточках України (Костел Діви Марії з келіями у Бердичеві, Троїцький храм (с. Боромля), Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Медведівка), Спаська церква (Володимирівка) тощо), історичні особняки та маєтки, зокрема 8 статей про садиби Києва. Також тепер у Вікіпедії можна почитати про будинок Донців-Захаржевських, де, ймовірно, знайшли Велесову книгу, Будівлю театру імені Станіслава Монюшка в Івано-Франківську, Поштово-телеграфну контору (будинок Миклашевських) у Глухові, грот Німф у Тростянці. Перелік створених та покращених статей шукайте на сторінці місячника.

Балкон будинку на вулиці Вірменській, 32 у Львові. Автор фото: Nick Grapsy, CC BY-SA 4.0

«Радісно, що завдяки учасникам та учасницям вдалося перетнути межу у 100 новостворених статей. Щороку Вікісховище поповнюється світлинами пам’яток культури з різних куточків України, ми прагнемо, аби ці фото активніше використовували у вікіпроєктах, зокрема у Вікіпедії, та спонукали дописувачів створювати статті про українське культурне надбання, яке вони ілюструють. Тож плануємо проводити такі тематичні акції з написання та ілюстрування статей регулярно», — розповіла Наталія Тимків, членкиня оргкомітету конкурсу «Вікі любить пам’ятки» і адміністраторка української Вікіпедії.

Ми дякуємо всім учасникам! Найактивніші вже зовсім скоро отримають сувеніри з логотипом проєкту від «Вікімедіа Україна». Закликаємо дописувачів доповнювати та удосконалювати новостворені статті та брати участь у наступних акціях!

Пишемо про пам’ятки культури до Вікіпедії

З 1 до 29 лютого у Вікіпедії проходить акція зі створення та поліпшення статей про об’єкти культурної спадщини України (архітектури, історії тощо). Місячник статей — це важлива складова процесу наповнення українського розділу Вікіпедії інформацією про пам’ятки культури. За всі роки конкурсу, у Вікісховище було завантажено понад 280 тисяч світлин, на яких зображено більш ніж 34 тисячі пам’яток, що розташовані на території України. Завдяки учасникам конкурсу та всім, хто завантажував фотографії у Вікісховище, багато пам’яток мають свої світлини, однак досі чекають на власні статті.

Список статей до створення та покращення можна знайти тут. Можете обрати пам’ятку національного значення, яка вже має фотографію, але ще не має власної статті, доповнити вже існуючі статті фотографіями чи новою інформацією.

Василівська дерев’яна церква у с. Сіль Закарпатської області, пам’ятка культури національного значення все ще не має статті у Вікіпедії. Автор фото: Антон Шигімага, CC BY-SA 3.0

Наприклад, досі немає статей про 83 будівлі у історичному центрі Львова, а щонайменше 89 пам’яток національного значення у Рівненській області мають свої фото, але не мають статей, понад 400 об’єктів у Києві , 63 у Харківській області, 66 у Черкаській також мають фото, але все ще не представлені статтями у Вікіпедії. І, звісно, це лише частина. Для зручності, статті до створення/поліпшення посортовані за регіонами. Перелік не є вичерпним.

Про комплекс будівель купця у Могилів-Подільському Вінницької області також статті у Вікіпедії поки що немає. Автор фото: Demmarcos, CC BY-SA 4.0

Детальніше про умови конкурсу читайте тут: Умови конкурсу.

Вікімедіа Україна

Вікімедіа Україна

Якщо Ви не писали статті до Вікіпедії раніше, Вам може стати в нагоді пам’ятка початківцямшпаргалка чи брошура для редагування.

Ось покрокова інструкція, як створити статтю:

  1. Якщо Ви не зареєстровані у Вікіпедії, створіть собі обліковий запис;
  2. Оберіть тему для статті. Можете перейти на сторінку зі списком запропонованих статей та обрати собі до написання (цей перелік не є вичерпним!). Ви також можете поліпшувати уже наявні статті. Також, якщо Ви завантажували фото в рамках конкурсу «Вікі любить пам’ятки», чому б не створити статтю про пам’ятку, яку Ви сфотографували?
  3. Обравши тему, впишіть назву статті у поле пошуку Вікіпедії й натисніть клавішу Enter. Якщо такої статті ще немає, Вікіпедія запропонує Вам її створити;
  4. Коли Ви клацнете «створити статтю…», відкриється віконце редагування нової статті.
  5. Напишіть текст статті. Пам’ятайте — стаття має посилатися на авторитетні джерела, але Ви не повинні копіювати готового тексту й вставляти в статтю.
  6. Працюючи над статтею, Ви можете періодично зберігати її. Можна також додати на початку тексту код {{Пишу}} (таким чином інші дописувачі знатимуть, що над статтею в цей час хтось працює);
  7. Додайте до статті шаблон-картку (якщо така існує про для Вашого типу об’єкту). Ось приклад такої картки. Якщо це стаття про особу — скористайтеся шаблоном Особа чи Науковець. У статті про музей Вам підійде цей шаблон.
  8. Додайте статтю до відповідної категорії пам’яток (для цього у кінці статті додайте текст [[Категорія:Назва потрібної категорії]]).

Детальніше про оформлення та структуру можна почитати тут: Вікіпедія:Стиль.

Ви можете додати до статті, яку створили або поліпшили, світлину пам’ятки. У цьому Вам може допомогти цей короткий відеоролик:


Зазначення авторських прав:

Виставка фотографій-переможців конкурсу «Вікі любить пам’ятки 2019» у ДНАББ імені В. Г. Заболотного

З 1 до 15 лютого включно запрошуємо на виставку найкращих світлин української частини «Вікі любить пам’ятки 2019». у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного. Відвідучі зможуть подивитися ТОП-10 фотографій-переможців минулорічного конкурсу «Вікі любить пам’ятки», а також по 7 фотографій, що перемогли у спецномінаціях «Єврейська спадщина» та «Млини».

У 2019 році «Вікімедіа Україна» провела українську частину найбільшого у світі міжнародного фотоконкурсу Wiki Loves Monuments вже восьмий раз. Мета конкурсу — одержати світлини всіх пам’яток культурної спадщини для ілюстрування ними Вікіпедії – вільної енциклопедії, яку щодня переглядають мільйони інтернет-користувачів з усього світу.

Конкурс «Вікі любить пам’ятки» проходив протягом вересня 2019 року. За цей період учасники завантажили понад 31 тисячу світлин, на яких зображено понад 11 тисяч пам’яток культурної спадщини. У спецномінації «Єврейська спадщина» взяли участь понад 60 конкурсантів, що завантажили понад 1200 світлин більше ніж 350 об’єктів, у дебютній спецномінації «Млини» 60 учасників подали на конкурс 851 фотографію 184 млинів. У 2020 році конкурс також пройде у вересні.

Загалом протягом 2012—2019 років у рамках конкурсу було завантажено понад 280 тисяч світлин, на яких зображено більш ніж 34 тисячі пам’яток, що розташовані на території України (39 % від загальної кількості українських пам’яток). За цей період у конкурсі взяли участь близько 3500 осіб. Фотографії за всі роки конкурсу знаходяться у вільному доступі — ви можете як переглядати, так і використовувати світлини на умовах вільної ліцензії CC BY-SA.

Виставка діятиме з 1 до 15 лютого 2020 року.

Відкриття виставки відбудеться 1 лютого. З 13:00 до 17:00 — пройде вікізустріч в межах Вікімарафону з нагоди 16-річчя української Вікіпедії. О 17:00 — офіційне відкриття виставки. Вхід вільний. Якщо хочете долучитися до вікізустрічі в цей день, заповніть, будь ласка, реєстраційну форму.

Бібліотека працює з понеділка по п’ятницю, з 09:00 до 20:00, в суботу з 10 до 18:00. Неділя — вихідний.

Запрошуємо завітати!

Зустрічаймо переможців міжнародного фотоконкурсу Wiki Loves Monuments 2019

Журі обрали переможців з понад 200 тисяч зображень, і ми раді представити вам топ світлин цьогорічного конкурсу.

Wiki Loves Monuments — не звичайний конкурс фотографій. Окрім того, що він записаний у «Книгу рекордів Гіннеса» як найбільший з-поміж подібних змагань, це ще й майданчик для глобальної співпраці мешканців усіх куточків світу. Разом ми створюємо зображення скарбів культурної спадщини людства.

У рамках змагання фотографи з різних країн завантажують світлини у Вікісховище — безкоштовний репозитарій, у якому зберігається більша частина зображень, що використовуються у Вікіпедії. Таким чином ми сприяємо документуванню культурних об’єктів, щоб передати знання про них наступним поколінням. Ця місія щороку набуває все більшого значення, адже наша спадщина часто потерпає від людського впливу або стихійних лих.

Щорічно на розгляд міжнародного журі конкурсу потрапляє по десять фотографій, відібраних суддями національної частини змагання. У 2019 році Wiki Loves Monuments залучив понад 7 тисяч учасників, які подали на конкурс більше ніж 213 тисяч світлин.

Отже, зустрічаймо переможні світлини міжнародного етапу Wiki Loves Monuments 2019

1 місце. Покинута церква у місті Ставішин, Польща. Фото: Marian Naworski, CC BY-SA 4.0

«Я часто відвідую покинуті, забуті та важкодоступні місця», — розповідає фотограф-аматор Маріан Наворський про свою переможну світлину, — «але ця місцина виділилася з-поміж інших. Склалося враження, ніби час там зупинився. Я міг зосередитися на фотографуванні».

2 місце. Печера Аюб, Іран. Фото: Morteza Salehi, CC BY-SA 4.0

Автор фото Мортеза Салехі живе поблизу іранської печери Айюб, розташованої на висоті 2800 метрів над рівнем моря, втім вперше до цього місця він навідався у той же день, коли зробив світлину. За словами фотографа, дістатись туди непросто; хоча це не зупиняє людей, які підіймаються до місцини щоб помолитися пророку Йову, на честь якого названа печера.

3 місце. Будинок Поклоніння бахаї (Вілметт, штат Іллінойс, Сполучені Штати). Фото: Michael Stone, CC BY-SA 4.0.

Майкл Стоун часто відвідує Дім Поклоніння бахаї в американському містечку Вілметт. Так він коментує переможний знімок: «хоча я фотографував цю будівлю неодноразово, щораз з’являється щось нове. Різне освітлення, хмари, інші ракурси. Мені подобається фотографувати Дім влітку, адже в цю пору басейни найкраще відзеркалюють внутрішнє освітлення будівлі у сутінках».

4 місце. Храм Смарагдового Будди, Таїланд. Фото: Nawit Phongkhetkham, CC BY-SA 4.0.

Наувіт Фонгхетам провів у храмі Смарагдового Будди у Бангкоку кілька вихідних — впродовж цього часу він і сфотографував ченця, що виходив назовні за милостинею. «Я хочу представити світові чудову культуру та архітектуру [моєї країни]», — зазначив Наувіт.

5 місце. Статуя Христа-Спасителя, Бразилія. Donatas Dabravolskas, CC BY-SA 4.0.

Донатас Дабравольскас зробив цю світлину знаходячись на пляжі Ботафогу у Ріо-де-Жанейро. Цей пляж, за словами автора, є «однією з найкращих локацій, що відкриває вид на статую. На те щоб зробити знимку Христа-Спасителя з місяцем на тлі Донатасу знадобилось декілька днів — і результат однозначно вартував того.

6 місце. Сомбірська теплова електростанція, Польща. Фото: Marian Naworski, CC BY-SA 4.0

Світлини Маріана Наворського посіли одразу дві позиції у списку переможців. Один з членів журі зазначив, що фотографія інтер’єру покинутої електростанції «прекрасно ілюструє пам’ятку в оригінальний і вражаючий спосіб», що привертає увагу глядача до обладнання в центрі світлини.

7 місце. Концтабір Аушвіц, Польща. Фото: Jacek Daczyński, CC BY-SA 4.0.

Цей похмурий знімок зробив Яцек Дачиньский, який вирішив сфотографувати паркан, що оточує концтабір Аушвіц, коли їхав до місця роботи.

Сім’я автора пов’язана з Освенцимом. Батько Яцека, Еугеніуш Дачиньский, зголосився співпрацювати з Червоним Хрестом наприкінці Другої світової війни, щоб піклуватися про в’язнів табору, яких не змогли евакуювати.

8 місце. Мечеть з 201 куполом, Південна Паталія, Бангладеш. Фото: Md Shahanshah Bappy, CC BY-SA 4.0.

Шаханша Баппі займається фотографією протягом дванадцяти років, але саме ця світлина виділяється завдяки якості та труднощами, з якими довелось зіткнутися автору щоб її зробити: перетнути на човні річку, пройти декілька поверхів пішки, оминути ще декілька перешкод і врешті зайняти позицію, що височіє над мечетю.

9 місце. Храм Ранкової Зорі (Ват Арун), Таїланд. Фото: Kriengsak Jirasirirojanakorn, CC BY-SA 4.0.

Автору фотографії не потрібно було далеко подорожувати аби зробити світлину, адже Ват Арун розташований прямісінько біля його будинку. Однак йому довелося встати досить рано щоб упіймати м’яке світанкове світло, що прикрасило статую.

10 місце. Селище Кастельмеццано, Італія. Фото: Photo by Paolo Santarsiero, CC BY-SA 4.0.

Цю «приголомшливу сцену», як описав світлину один з членів журі, Паоло Сантарсьєро зафіксував у січні 2017 року. «Я їхав у напрямку Кастельмеццано, дорога замерзла, а термометр показав мінус 11 градусів», — прокоментував свою роботу Паоло. «Тоді ж мені відкрилася ця картина: тепло вогнів, ясне небо, холодне повітря».

11 місце. Храм Місія Сан Хав’єр-дель-Бак, штат Арізона, Сполучені Штати. Фото: Kyle Yang, CC BY-SA 4.0.

З огляду на хмари, що заповнили тло світлини, неважко здогадатися, що фотограф Кайл Янг потрапив під дощ фотографуючи храм Місії Сан Хав’єр-дель-Бак. За словами автора, йому подобається фотографувати архітектурні споруди, адже таким чином «можна оцінити історію, що їх сформувала, людей, які їх будували, і культуру, що породила їх».

12 місце. Замок Драхенбург, Німеччина. Фото: Gunther Zagatta, CC BY-SA 4.0.

«Амбітний фотограф-любитель» Гюнтер Загаття, як він сам себе описує, займається своїм хобі понад 47 років, і це гарно простежується на світлині замку Драхенбург, що посіла 12 позицію. «Це змагання продемонструвало, що світ сповнений приголомшливих місць (не лише тих, що рекламуються туристам) та вкрай талановитих фотографів», — зазначив Гюнтер. 

13 місце. Скульптура «Воїни», Бразилія. Фото: Francisco Willian Saldanha, CC BY-SA 4.0.

Роботи Франциско Вілліана Сальдани натхненні архітектурними досягненнями Бразилії  місті, в якому він мешкає. Скульптура на фотографії авторства Бруно Джорджі (Bruno Giorgi) зветься Os Guerreirosщо в перекладі з португальської означає «Воїни». Члени журі відзначили експозицію світлини та глибину різкості, а також чорно-білу обробку, що підсилює контраст кольорів на статуях. 

14 місце. Гробниця Хафіза, Іран. Фото: Mohammad Sadegh Hayati, CC BY-SA 4.0.

Ви можете відвідати нічну екскурсію до Гробниці Хафіза в Ширазі та, якщо вам пощастить і навколо не буде натовпу, у вас буде вдосталь часу аби зробити подібний кадр. «Це був неймовірно красивий, приголомшливий момент», сказав Садег Хаяті. «Я сподіваюсь, мені вдалося передати ці почуття глядачеві».

Мохаммед Садех Хаяті з’єднав одного з тих, хто пощастив, що майже нікого більше не було, що дозволить їм встановити час оформлення та час, необхідний для цього постріл.

15 місце. Палац каталонської музики, Каталонія, Іспанія. Фото: Hieu Duc Tram, CC BY-SA 4.0.

Цю світлину автор зробив під час подорожі Іспанією, коли завітав до Палацу каталонської музику в Баресолі. «До центру світлини, органа, тягнеться низка ліній, а напрочуд рівномірне освітлення дозволяє побачити деталізацію інтер’єру — нічого не лишається в тіні», — зазначив один із суддей. 

Бонусна світлина

16 місце. Церква Покрови Пресвятої Богородиці, Кострина, Україна. Фото: Андрій Мозоль, CC BY-SA 4.0.

Шістнадцяте місте посіла світлина Андрія Мозоля, на якій зображена церква Покрови Пресвятої Богородиці. Побудована без жодного цвяху та сучасних оснащень, ця дерев’яна споруда є справжньою візитівкою Великоберезнянщини. Особливий інтерес церква викликає через те, що являє собою перехідний тип від бойківського до лемківської зодчества.

Вітаємо переможців та дякуємо всім учасникам конкурсу!

Текст адаптований з блогу Wikimedia Foundation. Оригінальний текст опублікований під ліцензією Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported license.

Найкращі світлини пам’яток культури України 2019. ФОТО

14 грудня у Києві в Музеї-майстерні І. П. Кавалерідзе нагородили переможців української частини найбільшого міжнародного фотоконкурсу пам’яток культурної спадщини для Вікіпедії під назвою «Вікі любить пам’ятки».

У 2019 році учасники української частини конкурсу подали майже 32 тисячі світлин 11 тисяч пам’яток культури України. Участь у конкурсі взяли понад 330 авторів. Цього року Україна — перша у світі із 48 країн-учасниць за кількістю завантажених фото!

У спеціальній номінації «Єврейська спадщина» взяли участь понад 60 конкурсантів, що завантажили близько 1200 світлин більше ніж 350 об’єктів, у дебютній спецномінації «Млини» змагались 60 учасників, які подали 851 фотографію 184 млинів, у новій спецномінації «Відео» 6 учасників подали на конкурс 32 роботи.

До ТОП-10 фотографій конкурсу, за оцінками журі, увійшли світлини пам’яток культури, розташованих у Чернігівській, Чернівецькій, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській областях, АР Крим та місті Києві. Ці фотографії представлять Україну на міжнародному етапі конкурсу.

«Завданням конкурсу є створити повну ілюстровану інформаційну базу про культурні пам’ятки світу. Подані фотографії будуть використовуватися у Вікіпедії та інших вікіпроєктах. Також ми прагнемо привернути увагу людей до стану збереження об’єктів культурної спадщини», — зазначає Наталія Тимків, адміністраторка української Вікіпедії, членкиня організаційного комітету «Вікі любить пам’ятки».

Церемонією нагородження відкрилася виставка найкращих світлин конкурсу 2019 року та переможців у спеціальних номінаціях «Єврейська спадщина» та «Млини». Експозиція триватиме до 28 грудня 2019.

У межах проєкту були нагороджені автори найкращих фотографій та автори, що сфотографували найбільшу кількість об’єктів, загалом та за областями.

Найкращі світлини (з першого по десяте місце) наводяться нижче. 

Найкращою світлиною «Вікі любить пам’ятки 2019» стала фотографія Густинського монастиря, розташованого у селі Густиня біля річки Удай Прилуцького району Чернігівської області. Автором фото є Дмитро Балховітін. Фото перемогло і в обласній номінації.

На другому місці світлина фрагменту внутрішнього оздоблення Семінарської (Трьох-Святительської) церкви, розташованої у Чернівцях, яке зробив Вадим Постернак. Фото дивовижних розписів церкви є також найкращим знімком Чернівецької області.

Третє місце посіла найкраща фотографія Житомирської області 2019 року — панорама Кармелітського монастиря у Бердичеві. Автором є Дмитро Балховітін.

На четвертому місці — найкраще фото Закарпатської області, світлина Угочанського замку, інші назви — Виноградівський замок, замок Канків, розташованого біля підніжжя Чорної Гори, на околиці міста Виноградова Закарпатської області. Зробив світлину Микола Кальченко.

П’яте місце посіла фотографія будівлі Інституту шляхетних дівчат (більш відомої як Жовтневий палац). Фото зробив Максим Присяжнюк.

Найкраще фото Івано-Франківської області, панорама колишньої обсерваторії «Білий слон» на горі Піп Іван, розташованої на території Верховинського району, посіла шосте місце. Автором світлини є Анатолій Волков.

На сьомому місці — фотографія церкви Покрови Пресвятої Богородиці у селі Кострина Великоберезнянського району Закарпатської області. Автор фото — Андрій Мозоль.

Восьме місце у світлини вітряка з села Лісове Ніжинського району Чернігівської області, розташованого в Києві у Пирогові в Національному музеї народної архітектури та побуту України. Автор знімка — Сергій Рижков. Це фото також стало найкращим знімком Києва.

На дев’ятій позиції найкраще фото АР Крим, де зображено Судацьку фортецю (Генуезької фортеці). Світлину зробив Костянтин Брижниченко.

Замикає десятку переможців цьогорічного конкурсу ще одне фото стелі Семінарської (Трьох-Святительської церкви), розташованої у Чернівцях. Світлину зробив Сергій Венцеславський.

Десять світлин-переможців цьогорічного конкурсу можна подивитися та завантажити за посиланням: https://w.wiki/Dwh.

Вітаємо авторів найкращих світлин і бажаємо нових фотошедеврів!

 

Найкращі фотографії Тернопільської, Сумської та Одеської областей

Переможцем номінації «Найкраща фотографія Тернопільської області 2019»  стала світлина замку у селі Кудринці Борщівського району. Фото зробив Сергій Рижков.

«Гарне фото, трохи затемне, але гарне», — прокоментувала членкиня журі, краєзнавиця Людмила Строцень.

«Як для нічного фото, досить якісно. Чумацький шлях доповнює сюжет, створюючи враження старовини», — поділився враженнями член журі, фотограф Сергій Зисько.

Зображений на фото замок побудований на початку XVII ст. польськими шляхтичами Гербуртами, реконструйований у XVIII ст. Розташовувався на плато високої крутої гори, яку називають «Стрілкою», над р. Збруч. З трьох боків мав природну перешкоду, утворену гірським рельєфом. До нашого часу збереглися: південна, західна і північна стіни; частина об’єму південної п’ятигранної башти на висоту трьох ярусів; північно-західна шестигранна в плані триярусна башта; частина башти. Найбільша довжина замку всередині — 70 м, а ширина — 25 м. Стіни мають 1,5 м в товщину.

У 2018 році найкращим фото Тернопільської області стала світлина ансамблю колегіуму у Кременці.

У списку пам’яток Тернопільської області 4752 об’єкти культурної спадщини, з яких за вісім років проведення конкурсу сфотографували лише 39% — 1870. У 2019 році учасники конкурсу сфотографували 539 об’єктів і завантажили 1368 світлин. Цьогоріч за перемогу у номінації змагались 38 конкурсантів, за вісім років — 326.

Переможцем Сумської області стала світлина Золотих воріт садиби Миклашевських, що в селі Волокитине Путивльського району. Автором знімка є Олександр Мальон.

«Спокійна, врівноважена композиція. Детально переданий стан об’єкту і природу навколо», — також коментує Сергій Зисько.

Ворота зведені у другій половині XIX століття. Автор невідомий. Мавританські ворота, які відкривали в’їзд на садибу поміщика Миклашевського складаються з трьох частин: високої центральної арки для проїзду і двох бічних — для пішоходів. Виконані вони невідомими майстрами в готичному стилі з добротних «вічних» матеріалів: буту з пісковику, цегли з архітектурними деталями з граніту.

Минулого року у номінації перемогла світлина Свято-Троїцької (Миколаївської) церкви, що в селі Пустовійтівка Роменського району.

У списку пам’яток Сумської області 2080 об’єктів, з яких за вісім років конкурсу сфотографували вже 1196, тобто 57%. 2019 року конкурсанти завантажили 1232 фотографії 481 пам’ятки. За весь час проведення конкурсу за перемогу змагались 152 учасники, а цьогоріч — 25.

Найкращими фотографіями Одеської області журі обрало одразу дві світлини Будинку театру опери та балету в Одесі. Фото зробив Костянтин Брижниченко.

Сергій Зисько прокоментував першу світлину так: «Хороша і якісна робота. Чудова композиція».

«Гарна композиція та освітлення, цікаві кольори, дуже порадувала чіткість деталей декору при нічному фото, що розкриває принади пам’ятки», поділилась враженнями членкиня журі, фотографиня і мандрівниця Наталія Шестакова.

 

Друге фото, що теж стало переможцем обласної номінації, прокоментувала Людмила Строцень: «Гарно, пам’ятка домінує в оточенні, кольори в гармонії».

Одеський національний академічний театр опери та балету є найстарішим оперним театром України. Відкриття першої споруди театру відбулося 1810 року, але у 1873 році відбулася пожежа, через яку театр згорів. Сучасна будівля зведена 1887 року архітекторами Ф. Фельнером і Г. Гельмером («Бюро Фельнер & Гельмер») у стилі віденського бароко. Інтер’єр витриманий у стилі пізнього французького рококо.

Світлини Одеського оперного театру уже вчетверте стають найкращими з Одеської області, а минулорічним переможцем став знімок руїн собору Успіння Пресвятої Богородиці у селищі Лиманське Роздільнянського району.

У списку пам’яток Одеської області 2776 об’єктів культурної спадщини, з яких за вісім років проведення конкурсу учасники та учасниці вже завантажили фото 1934 пам’яток (69%). У 2019 році конкурсанти подали 1729 світлини 633 об’єктів. Цьогоріч за перемогу у номінації змагались 32 автора, за вісім років — 292.

Ось ми і завершили презентацію цьогорічних обласних переможців. Дякуємо всім конкурсантам і вітаємо авторів найкращих обласних фотографій!

 

Для підготовки статті використані матеріали з Вікіпедії: Кудринецький замок, Золоті ворота (село Волокитине), Одеський національний академічний театр опери та балету.

Топ-123 фото «Вікі любить пам’ятки» 2019 року

Протягом жовтня журі визначало 10 світлин-переможців конкурсу, що представлятимуть Україну на міжнародному етапі. Вже дуже скоро ми розкажемо, які саме. Поки пропонуємо вам дізнатися більше про 123 фото, що набрали найбільше балів від журі, а також натякнемо на те, які ж із них увійшли в десятку.

Цього року в українській частині завантажили майже 32 тисячі фотографій, з них понад 5 тисяч — на якісну номінацію. Далі ми розкажемо трохи детальніше про алгоритм роботи, який дозволив отримати 123 фото.

З цих 5 тисяч світлин якісної номінації, журі (15 волонтерів), отримали понад 4400 знімків (з роздільною здатністю менше 4 мегапікселів відсіювалися). Журі оцінювали роботи у два раунди. Поки судді працювали із фото, поданими на якісну номінацію, ще 9 залучених волонтерів (не-журі) переглядали фотографії з кількісної, адже гарні знімки могли потрапити сюди з різних причин — хтось бере участь вперше, хтось не розібрався із завантажувачем, а комусь може завадити й природна скромність. Волонтери відібрали іще 180 фото і передали журі, які серед них обрали 32.

Таким чином, до 2 раунду з якісної номінації пішло 290 фото і 32 з кількісної. Далі кожен член журі оцінював фотографію за 10-ти бальною шкалою, і знімки з високою кількістю балів потрапили на офлайнове засідання журі, яке цього року відбулося у Києві. Якраз із цих 123 світлин і були визначені топ-10 робіт цьогорічного змагання.

123 фотографії, що дійшли до фіналу завантажили 40 конкурсантів. Найбільше фото авторства Костянтина Брижниченка (36), Вадима Постернака (17), Олександра Мальона (14) та Сергія Венцеславського (8). Також тут є знімки Сергія Рижкова, Романа Наумова, Анатолія Волкова, Миколи Сарапулова, Сергія Аніськова, Андрія Мозоля, Ростислава Маленкова, Максима Присяжнюка, Михайла Ременюка, користувачів(ок) AlexanderVovck, Pafnutevich, Navigator334, Elena Seiryk, Panchuk Valentyn, Ekaterina Polischuk, Oleg Belous та інших.

Нижче деякі зі Топ-123 фотографій. Пропонуємо вам подивитися усі світлини на сторінці: https://w.wiki/DQV

А ось і фотопідказка із засідання журі: тут поранжовано одинадцять світлин, з яких було визначено фінальні ТОП-10, в авторській інтерпретації одного із членів журі — на завершальному етапі до роботи з оцінювання довелося залучити такі підручні засоби як ручки та папір. Ще раз прогляньте топ-123; як гадаєте, які фото потрапили на міжнародний етап? Чекаємо вашої відповіді у коментарях!

Найкращі фотографії Запорізької, Кіровоградської та Миколаївської областей

Переможцем у Запорізькій області стала світлина Троїцької церкви у селі Обіточне Приморського району. Знімок зробив Анатолій Волков. Вже другий рік поспіль світлина автора стає кращим фото Запоріжжя.

«Дуже гарна композиція, кольори та освітлення. Дуже приваблива презентація нерозтиражованої пам’ятки у середовищі. Втаємничена та романтична атмосфера, відчуття гармонії та спокою. Можливо, до технічної якості можуть бути запитання», коментує членкиня журі, фотографиня і мандрівниця Наталія Шестакова.

За своєю архітектурою пам’ятка належить до періоду пізнього класицизму в Україні. Церкву побудували у 1814—1818 рр. на честь перемоги над Наполеоном. Споруда має хрестоподібну форму. Три стіни оброблені у вигляді чотирипілястрових портиків з фронтонами, а до четвертої примикала дзвіниця, розібрана у 1933 році. Центральний простір споруди будівлі переходить в світловий барабан, що має 8 віконних прорізів, і завершується напівсферичним куполом.

За вісім років конкурсу учасники завантажили фото 953 пам’яток Запорізької області, що становить більше половини (55%) від загальної кількості об’єктів у списку пам’яток області — 1731. Цього року конкурсанти подали на конкурс 1276 світлин 627 пам’яток. У 2019 за перемогу в номінації змагались 23 автори, а загалом за вісім років — 153.

Найкращою фотографією Кіровоградської області стала світлина фрагменту особняка Барського, що в Кропивницькому. Автором фотографії є Вадим Постернак.

«Цікава та приємно представлена деталь декору відомого архітектурного об’єкту», — продовжує коментувати Наталія Шестакова.

Особняк Барського — будинок у Кропивницькому, збудований у 1900 році провідним на той час архітектором міста Олександром Лишневським. Зараз тут знаходиться краєзнавчий музей. Зовні будинок є яскравим відображенням стилю модерн з елементами еклектики.

Минулого року переможцем Кіровоградської області журі обрало світлину Свято-Вознесенського собору, розташованого у місті Бобринець.

У списку пам’яток Кіровоградської області 1192 об’єкти культурної спадщини, за вісім років проведення конкурсу учасники та учасниці завантажили фото більше половини — 2183 (54%). Цього року конкурсанти завантажили 835 світлин 404 пам’яток. У 2019 фото пам’яток подали на конкурс 19 авторів, а загалом за вісім років — 107.

А у Миколаївській області журі обрало одразу два фото-переможці одного автора! Це стали світлини сільгосптехнікуму у селі Мигія Первомайського району. Автором фотографій є користувач PhotoDocumentalist.

«Непогані кольори, завдяки ракурсу створена загалом достатньо романтична атмосфера», розповідає Наталія Шестакова.

Про інший ракурс Наталія Шестакова відгукнулась так: «Він є менш вдалий, ніж на фото технікуму із розкішним деревом справа, але загалом достатньо вигідно та мальовничо представляє пам’ятку. Є певні зауваження щодо технічної якості верхньої частини зображення».

1890 року відбулось відкриття Ольгинської сільськогосподарської школи, побудовану на кошти Мигіївського землевласника Йосипа Скаржинського. У січні 1913 року Ольгинська сільськогосподарська школа була реорганізована в Ольгинсько-Скаржинське сільськогосподарське училище. У 1920 році замість училища тут почав діяти Мигіївський сільськогосподарський технікум.

У 2018 році найкращою світлиною Миколаївщини стало фото залишків стародавнього міста Ольвія.

У списку пам’яток Миколаївської області 2611 об’єктів культурної спадщини, з яких за вісім років проведення конкурсу учасники та учасниці завантажили фото лише  428  пам’яток (16%). У 2019 році конкурсанти подали 277 знімків 203 пам’яток. Цьогоріч за перемогу у номінації змагались 11 авторів, за вісім років — 98.

 

Для підготовки статті використані матеріали з Вікіпедії: Будинок БарськогоОльгинсько-Скаржинське сільськогосподарське училище. Про Троїцьку церкву статті у Вікіпедії на момент підготовки допису немає, використана інформація, яку надав автор фото.

Найкращі фотографії пам’яток Вінницької, Волинської та Івано-Франківської областей

Переможцем номінації «Найкраща фотографія Вінницької області 2019» стала світлина Троїцького монастиря, розташованого у Браїлові Жмеринського району. Автором фото є Вадим Постернак.

«Чудова композиція та кольори створюють додаткове емоційне враження, романтично-втаємничене. Завдяки представленню пам’ятки з привабливою перспективи в природному середовищі створюється додаткова виразність для об’єкта, який не є архітектурно унікальним», прокоментувала Наталія Шестакова, членкиня журі, фотографиня і мандрівниця.

«Композиція непогана, хороші кольори, підводить якість фото», зазначив член журі, фотограф Михайло Потупчик.

Троїцький Браїлівський жіночий монастир бере свій початок із 1635 року. Теперішню будівлю почали зводити у 1767 році у Браїлові коштом польського магната Францішека Салезія Потоцького як монастир католицького ордену тринітаріїв. У 1845 році в будівлю закритого внаслідок польського повстання 1830—1831 рр. монастиря тринітаріїв перемістився православний жіночий монастир з Вінниці. У 90-ті роки ХХ ст. проведено реставрацію всього комплексу будинків і монастирського подвір’я.

Минулорічним переможцем Вінницької області стала панорама Печерного монастиря (Чоловічого монастиря на честь Усікновення глави Іоана Предтечі).

У списку пам’яток Вінницької області 4030 об’єктів культурної спадщини, за вісім років проведення конкурсу свої фото у Вікісховищі мають вже 1511 пам’яток. У 2019 році конкурсанти завантажили 1158 світлин 509 об’єктів. Цьогоріч за перемогу у номінації змагались 28 авторів, за вісім років — 168.

Найкращою світлиною Волинської області став знімок Дмитрівської церкви у селі Гішин Ковельського району. Автором фото є Вячеслав Галєвський. До цьогорічного конкурсу фото саме цієї пам’ятки ніхто не подавав. У 2018 у номінації перемогла світлина замку Любарта.

«Композиційно та по кольорах гарно, вдале освітлення дуже привабливо презентує пам’ятку в середовищі. Нерозтиражована пам’ятка», прокоментувала Наталія Шестакова, членкиня журі, фотографиня і мандрівниця.

Дмитрівська церква (Свято-Дмитрівська) вважається найдавнішою дерев’яною церквою на Волині. Побудована у 1567 році. У XVIII—XIX ст. пам’ятку перебудовували, проте на первісній об’ємно-просторовій структурі споруди це сильно не позначилось. Композиційну основу пам’ятки складають три послідовно розташовані з заходу на схід зруби бабинця, нави та вівтаря (відповідно прямокутної, квадратної та шестикутної у плані форми), повторюючи, таким чином, традиційну схему поліської тридільної церкви.

Загалом у списку пам’яток Волинської області 3484 об’єктів культурної спадщини. Учасники і учасниці за вісім років конкурсу завантажили фотографії майже третини— 1141 пам’ятки. За 2019 рік Вікісховище поповнилося 745 світлинами 221 пам’ятки. За перемогу у номінації цього року змагались 20 авторів, а загалом за вісім років — 155.

Переможцем у Івано-Франківській області стала панорама, на якій зображена колишня обсерваторія «Білий слон» на горі Піп Іван, розташована на території Верховинського району. Автором фото є Анатолій Волков.

 «Дуже вдале фото, яке, напевне, є результатом кропіткої підготовчої роботи з вибору композиції, ракурсу та часу зйомки», прокоментував член журі, фотограф, Василь Мельниченко.

«Прекрасна гра кольорів, пам’ятка не губиться, домінує над оточенням, вдалий ракурс», — вважає членкиня журі, краєзнавиця Людмила Строцень.

Колишня обсерваторія «Білий слон» є найвище розташованою спорудою в Україні, де постійно жили й працювали люди (2028 м над рівнем моря). Діяла в 1938—1941 рр. Площа приміщень будівлі становила 554 м². Площа забудови становить 816,26 м². Споруда має два поверхи зі східної сторони, і 5 — із західної. Її двосхилий дах був покритий мідними листами. Зараз тут діє Явірницьке пошуково-рятувальне відділення.

У 2019 році в Івано-Франківській області найкращим обрали фото палацу у селі Приозерне Рогатинського району.

За вісім років конкурсу учасники завантажили фотографії 1390 пам’яток Івано-Франківської області, що становить 37% від загальної кількості об’єктів у списку пам’яток області — 3724. Цього року конкурсанти подали на конкурс 1031 фотографію 685 пам’яток. У 2019 фото пам’яток Івано-Франківської області подали на конкурс 35 авторів, а за вісім років — 245 учасників та учасниць.

 

У статті використані матеріали з Вікіпедії: Троїцький Браїлівський жіночий монастир УПЦСвято-Дмитрівська церква (Гішин)Астрономічна і метеорологічна обсерваторія на вершині Піп Іван

 

Результати номінації «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток» 2019 року

Загалом на цьогорічний конкурс учасники та учасниці завантажили близько 32 тисяч фото 11800 пам’яток культурної спадщини, майже на 10 тисяч більше ніж минулого року.

Отож презентуємо переможців кількісної номінації цьогорічного фотозмагання. Перше місце отримала фотографиня з Хмельницького Федорович Крістіна Едуардівна. Вона завантажила світлини майже 3 тисяч пам’яток!

Номінація «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток»:

  • Федорович Крістіна Едуардівна
  • Постернак Вадим Дмитрович
  • Педенко Олександр Іванович
  • Лобода Ольга Павлівна
  • Халява Петро Іванович
  • Осипенко Микола Миколайович
  • Мельник Ольга Анатоліївна
  • Сарапулов Микола Георгійович
  • Дячок Світлана Олександрівна
  • Кущ Олег Миколайович

Детальніше з рейтингом можна ознайомитися тут.

Номінація «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток регіону»:

  • АР Крим — користувачка Helen Owl
  • Вінницька, Житомирська, Рівненська — Постернак Вадим Дмитрович
  • Волинська — Галєвський Вячеслав Миколайович
  • Дніпропетровська та місто Севастополь — Педенко Олександр Іванович
  • Донецька, Запорізька — Халява Петро Іванович
  • Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Миколаївська,  Херсонська, Хмельницька, Чернівецька — Федорович Крістіна Едуардівна
  • Київська та місто Київ — Венцеславський Сергій Сергійович
  • Кіровоградська — Дяченко Микола Володимирович
  • Луганська — користувач Nepran Vyacheslav
  • Одеська — Сарапулов Микола Георгійович
  • Полтавська — Олексієнко Жанна Михайлівна
  • Сумська — Гриценко Андрій Петрович
  • Тернопільська — Дячок Світлана Олександрівна
  • Харківська — Кущ Олег Миколайович
  • Черкаська — Осипенко Микола Миколайович
  • Чернігівська — користувачка Shevchenko Valentine Fedorivna

Учасники минулорічного конкурсу могли помітити деякі зміни в нарахуванні балів за світлини у номінації за кількість сфотографованих пам’яток. Зокрема, якщо світлин пам’ятки до цього не було завантажено до Вікісховища чи Вікіпедії із вказанням ідентифікатора — за цей об’єкт можна отримати 13 балів. Детальніше можна почитати у регламенті конкурсу, п. 7.3.

Як це виглядало на практиці. Осипенко Микола Миколайович завантажив світлини тільки 183 об’єктів. Але потрапив до десятки, адже він завантажив:

  • 146 пам’яток, які ніхто до нього не вантажив і з населених пунтків, де світлин не було (кожен такий об’єкт отримав 13 балів);
  • 21 пам’ятку, які ніхто не фотографував із тих населених пунтків, де вже є до 9 світлин (це дає по 9 балів);
  • 2 пам’ятки, які ніхто не фотографував, із тих населених пунтків, де є понад 10 світлин інших пам’яток (це дає по 8 балів);
  • 1 пам’ятку, яку ніхто не фотографував із того населеного пунткту, де є 50 чи більше світлин (це дає по 7 балів);
  • 8 пам’яток, які до старту конкурсу 2019 року вантажили 1—3 учасники, і з тих населених пунктів, де є від 1 до 9 світлин інших пам’яток (це дає по 5 балів);
  • 4 пам’ятки, які до того вантажили до трьох учасників і з тих населених пунтків, де є від 10 до 49 світлин (це дає по 4 бали);
  • 1 пам’ятку, яку до того вже вантажили понад 9 авторів, і з населеного пункту, звідки є 50 чи більше світлин (отримує тільки базовий 1 бал).

Після підрахунку (146×13+21×9+2×8+1×7+8×5+4×4+1×1) учасник загалом отримав 2167 балів.

Така система оцінювання мала на меті мотивувати учасників завантажувати пам’ятки, світлин яких ще не було, додавати фото з населених пунктів, де відсутні, або дуже мало світлин пам’яток, а також з віддалених сіл та територій.