Найкращі фотографії Тернопільської, Сумської та Одеської областей

Переможцем номінації «Найкраща фотографія Тернопільської області 2019»  стала світлина замку у селі Кудринці Борщівського району. Фото зробив Сергій Рижков.

«Гарне фото, трохи затемне, але гарне», — прокоментувала членкиня журі, краєзнавиця Людмила Строцень.

«Як для нічного фото, досить якісно. Чумацький шлях доповнює сюжет, створюючи враження старовини», — поділився враженнями член журі, фотограф Сергій Зисько.

Зображений на фото замок побудований на початку XVII ст. польськими шляхтичами Гербуртами, реконструйований у XVIII ст. Розташовувався на плато високої крутої гори, яку називають «Стрілкою», над р. Збруч. З трьох боків мав природну перешкоду, утворену гірським рельєфом. До нашого часу збереглися: південна, західна і північна стіни; частина об’єму південної п’ятигранної башти на висоту трьох ярусів; північно-західна шестигранна в плані триярусна башта; частина башти. Найбільша довжина замку всередині — 70 м, а ширина — 25 м. Стіни мають 1,5 м в товщину.

У 2018 році найкращим фото Тернопільської області стала світлина ансамблю колегіуму у Кременці.

У списку пам’яток Тернопільської області 4752 об’єкти культурної спадщини, з яких за вісім років проведення конкурсу сфотографували лише 39% — 1870. У 2019 році учасники конкурсу сфотографували 539 об’єктів і завантажили 1368 світлин. Цьогоріч за перемогу у номінації змагались 38 конкурсантів, за вісім років — 326.

Переможцем Сумської області стала світлина Золотих воріт садиби Миклашевських, що в селі Волокитине Путивльського району. Автором знімка є Олександр Мальон.

«Спокійна, врівноважена композиція. Детально переданий стан об’єкту і природу навколо», — також коментує Сергій Зисько.

Ворота зведені у другій половині XIX століття. Автор невідомий. Мавританські ворота, які відкривали в’їзд на садибу поміщика Миклашевського складаються з трьох частин: високої центральної арки для проїзду і двох бічних — для пішоходів. Виконані вони невідомими майстрами в готичному стилі з добротних «вічних» матеріалів: буту з пісковику, цегли з архітектурними деталями з граніту.

Минулого року у номінації перемогла світлина Свято-Троїцької (Миколаївської) церкви, що в селі Пустовійтівка Роменського району.

У списку пам’яток Сумської області 2080 об’єктів, з яких за вісім років конкурсу сфотографували вже 1196, тобто 57%. 2019 року конкурсанти завантажили 1232 фотографії 481 пам’ятки. За весь час проведення конкурсу за перемогу змагались 152 учасники, а цьогоріч — 25.

Найкращими фотографіями Одеської області журі обрало одразу дві світлини Будинку театру опери та балету в Одесі. Фото зробив Костянтин Брижниченко.

Сергій Зисько прокоментував першу світлину так: «Хороша і якісна робота. Чудова композиція».

«Гарна композиція та освітлення, цікаві кольори, дуже порадувала чіткість деталей декору при нічному фото, що розкриває принади пам’ятки», поділилась враженнями членкиня журі, фотографиня і мандрівниця Наталія Шестакова.

 

Друге фото, що теж стало переможцем обласної номінації, прокоментувала Людмила Строцень: «Гарно, пам’ятка домінує в оточенні, кольори в гармонії».

Одеський національний академічний театр опери та балету є найстарішим оперним театром України. Відкриття першої споруди театру відбулося 1810 року, але у 1873 році відбулася пожежа, через яку театр згорів. Сучасна будівля зведена 1887 року архітекторами Ф. Фельнером і Г. Гельмером («Бюро Фельнер & Гельмер») у стилі віденського бароко. Інтер’єр витриманий у стилі пізнього французького рококо.

Світлини Одеського оперного театру уже вчетверте стають найкращими з Одеської області, а минулорічним переможцем став знімок руїн собору Успіння Пресвятої Богородиці у селищі Лиманське Роздільнянського району.

У списку пам’яток Одеської області 2776 об’єктів культурної спадщини, з яких за вісім років проведення конкурсу учасники та учасниці вже завантажили фото 1934 пам’яток (69%). У 2019 році конкурсанти подали 1729 світлини 633 об’єктів. Цьогоріч за перемогу у номінації змагались 32 автора, за вісім років — 292.

Ось ми і завершили презентацію цьогорічних обласних переможців. Дякуємо всім конкурсантам і вітаємо авторів найкращих обласних фотографій!

 

Для підготовки статті використані матеріали з Вікіпедії: Кудринецький замок, Золоті ворота (село Волокитине), Одеський національний академічний театр опери та балету.

Топ-123 фото «Вікі любить пам’ятки» 2019 року

Протягом жовтня журі визначало 10 світлин-переможців конкурсу, що представлятимуть Україну на міжнародному етапі. Вже дуже скоро ми розкажемо, які саме. Поки пропонуємо вам дізнатися більше про 123 фото, що набрали найбільше балів від журі, а також натякнемо на те, які ж із них увійшли в десятку.

Цього року в українській частині завантажили майже 32 тисячі фотографій, з них понад 5 тисяч — на якісну номінацію. Далі ми розкажемо трохи детальніше про алгоритм роботи, який дозволив отримати 123 фото.

З цих 5 тисяч світлин якісної номінації, журі (15 волонтерів), отримали понад 4400 знімків (з роздільною здатністю менше 4 мегапікселів відсіювалися). Журі оцінювали роботи у два раунди. Поки судді працювали із фото, поданими на якісну номінацію, ще 9 залучених волонтерів (не-журі) переглядали фотографії з кількісної, адже гарні знімки могли потрапити сюди з різних причин — хтось бере участь вперше, хтось не розібрався із завантажувачем, а комусь може завадити й природна скромність. Волонтери відібрали іще 180 фото і передали журі, які серед них обрали 32.

Таким чином, до 2 раунду з якісної номінації пішло 290 фото і 32 з кількісної. Далі кожен член журі оцінював фотографію за 10-ти бальною шкалою, і знімки з високою кількістю балів потрапили на офлайнове засідання журі, яке цього року відбулося у Києві. Якраз із цих 123 світлин і були визначені топ-10 робіт цьогорічного змагання.

123 фотографії, що дійшли до фіналу завантажили 40 конкурсантів. Найбільше фото авторства Костянтина Брижниченка (36), Вадима Постернака (17), Олександра Мальона (14) та Сергія Венцеславського (8). Також тут є знімки Сергія Рижкова, Романа Наумова, Анатолія Волкова, Володимира Сарапулова, Сергія Аніськова, Андрія Мозоля, Ростислава Маленкова, Максима Присяжнюка, Михайла Ременюка, користувачів(ок) AlexanderVovck, Pafnutevich, Navigator334, Elena Seiryk, Panchuk Valentyn, Ekaterina Polischuk, Oleg Belous та інших.

Нижче деякі зі Топ-123 фотографій. Пропонуємо вам подивитися усі світлини на сторінці: https://w.wiki/DQV

А ось і фотопідказка із засідання журі: тут поранжовано одинадцять світлин, з яких було визначено фінальні ТОП-10, в авторській інтерпретації одного із членів журі — на завершальному етапі до роботи з оцінювання довелося залучити такі підручні засоби як ручки та папір. Ще раз прогляньте топ-123; як гадаєте, які фото потрапили на міжнародний етап? Чекаємо вашої відповіді у коментарях!

Найкращі фотографії Запорізької, Кіровоградської та Миколаївської областей

Переможцем у Запорізькій області стала світлина Троїцької церкви у селі Обіточне Приморського району. Знімок зробив Анатолій Волков. Вже другий рік поспіль світлина автора стає кращим фото Запоріжжя.

«Дуже гарна композиція, кольори та освітлення. Дуже приваблива презентація нерозтиражованої пам’ятки у середовищі. Втаємничена та романтична атмосфера, відчуття гармонії та спокою. Можливо, до технічної якості можуть бути запитання», коментує членкиня журі, фотографиня і мандрівниця Наталія Шестакова.

За своєю архітектурою пам’ятка належить до періоду пізнього класицизму в Україні. Церкву побудували у 1814—1818 рр. на честь перемоги над Наполеоном. Споруда має хрестоподібну форму. Три стіни оброблені у вигляді чотирипілястрових портиків з фронтонами, а до четвертої примикала дзвіниця, розібрана у 1933 році. Центральний простір споруди будівлі переходить в світловий барабан, що має 8 віконних прорізів, і завершується напівсферичним куполом.

За вісім років конкурсу учасники завантажили фото 953 пам’яток Запорізької області, що становить більше половини (55%) від загальної кількості об’єктів у списку пам’яток області — 1731. Цього року конкурсанти подали на конкурс 1276 світлин 627 пам’яток. У 2019 за перемогу в номінації змагались 23 автори, а загалом за вісім років — 153.

Найкращою фотографією Кіровоградської області стала світлина фрагменту особняка Барського, що в Кропивницькому. Автором фотографії є Вадим Постернак.

«Цікава та приємно представлена деталь декору відомого архітектурного об’єкту», — продовжує коментувати Наталія Шестакова.

Особняк Барського — будинок у Кропивницькому, збудований у 1900 році провідним на той час архітектором міста Олександром Лишневським. Зараз тут знаходиться краєзнавчий музей. Зовні будинок є яскравим відображенням стилю модерн з елементами еклектики.

Минулого року переможцем Кіровоградської області журі обрало світлину Свято-Вознесенського собору, розташованого у місті Бобринець.

У списку пам’яток Кіровоградської області 1192 об’єкти культурної спадщини, за вісім років проведення конкурсу учасники та учасниці завантажили фото більше половини — 2183 (54%). Цього року конкурсанти завантажили 835 світлин 404 пам’яток. У 2019 фото пам’яток подали на конкурс 19 авторів, а загалом за вісім років — 107.

А у Миколаївській області журі обрало одразу два фото-переможці одного автора! Це стали світлини сільгосптехнікуму у селі Мигія Первомайського району. Автором фотографій є користувач PhotoDocumentalist.

«Непогані кольори, завдяки ракурсу створена загалом достатньо романтична атмосфера», розповідає Наталія Шестакова.

Про інший ракурс Наталія Шестакова відгукнулась так: «Він є менш вдалий, ніж на фото технікуму із розкішним деревом справа, але загалом достатньо вигідно та мальовничо представляє пам’ятку. Є певні зауваження щодо технічної якості верхньої частини зображення».

1890 року відбулось відкриття Ольгинської сільськогосподарської школи, побудовану на кошти Мигіївського землевласника Йосипа Скаржинського. У січні 1913 року Ольгинська сільськогосподарська школа була реорганізована в Ольгинсько-Скаржинське сільськогосподарське училище. У 1920 році замість училища тут почав діяти Мигіївський сільськогосподарський технікум.

У 2018 році найкращою світлиною Миколаївщини стало фото залишків стародавнього міста Ольвія.

У списку пам’яток Миколаївської області 2611 об’єктів культурної спадщини, з яких за вісім років проведення конкурсу учасники та учасниці завантажили фото лише  428  пам’яток (16%). У 2019 році конкурсанти подали 277 знімків 203 пам’яток. Цьогоріч за перемогу у номінації змагались 11 авторів, за вісім років — 98.

 

Для підготовки статті використані матеріали з Вікіпедії: Будинок БарськогоОльгинсько-Скаржинське сільськогосподарське училище. Про Троїцьку церкву статті у Вікіпедії на момент підготовки допису немає, використана інформація, яку надав автор фото.

Найкращі фотографії пам’яток Вінницької, Волинської та Івано-Франківської областей

Переможцем номінації «Найкраща фотографія Вінницької області 2019» стала світлина Троїцького монастиря, розташованого у Браїлові Жмеринського району. Автором фото є Вадим Постернак.

«Чудова композиція та кольори створюють додаткове емоційне враження, романтично-втаємничене. Завдяки представленню пам’ятки з привабливою перспективи в природному середовищі створюється додаткова виразність для об’єкта, який не є архітектурно унікальним», прокоментувала Наталія Шестакова, членкиня журі, фотографиня і мандрівниця.

«Композиція непогана, хороші кольори, підводить якість фото», зазначив член журі, фотограф Михайло Потупчик.

Троїцький Браїлівський жіночий монастир бере свій початок із 1635 року. Теперішню будівлю почали зводити у 1767 році у Браїлові коштом польського магната Францішека Салезія Потоцького як монастир католицького ордену тринітаріїв. У 1845 році в будівлю закритого внаслідок польського повстання 1830—1831 рр. монастиря тринітаріїв перемістився православний жіночий монастир з Вінниці. У 90-ті роки ХХ ст. проведено реставрацію всього комплексу будинків і монастирського подвір’я.

Минулорічним переможцем Вінницької області стала панорама Печерного монастиря (Чоловічого монастиря на честь Усікновення глави Іоана Предтечі).

У списку пам’яток Вінницької області 4030 об’єктів культурної спадщини, за вісім років проведення конкурсу свої фото у Вікісховищі мають вже 1511 пам’яток. У 2019 році конкурсанти завантажили 1158 світлин 509 об’єктів. Цьогоріч за перемогу у номінації змагались 28 авторів, за вісім років — 168.

Найкращою світлиною Волинської області став знімок Дмитрівської церкви у селі Гішин Ковельського району. Автором фото є Вячеслав Галєвський. До цьогорічного конкурсу фото саме цієї пам’ятки ніхто не подавав. У 2018 у номінації перемогла світлина замку Любарта.

«Композиційно та по кольорах гарно, вдале освітлення дуже привабливо презентує пам’ятку в середовищі. Нерозтиражована пам’ятка», прокоментувала Наталія Шестакова, членкиня журі, фотографиня і мандрівниця.

Дмитрівська церква (Свято-Дмитрівська) вважається найдавнішою дерев’яною церквою на Волині. Побудована у 1567 році. У XVIII—XIX ст. пам’ятку перебудовували, проте на первісній об’ємно-просторовій структурі споруди це сильно не позначилось. Композиційну основу пам’ятки складають три послідовно розташовані з заходу на схід зруби бабинця, нави та вівтаря (відповідно прямокутної, квадратної та шестикутної у плані форми), повторюючи, таким чином, традиційну схему поліської тридільної церкви.

Загалом у списку пам’яток Волинської області 3484 об’єктів культурної спадщини. Учасники і учасниці за вісім років конкурсу завантажили фотографії майже третини— 1141 пам’ятки. За 2019 рік Вікісховище поповнилося 745 світлинами 221 пам’ятки. За перемогу у номінації цього року змагались 20 авторів, а загалом за вісім років — 155.

Переможцем у Івано-Франківській області стала панорама, на якій зображена колишня обсерваторія «Білий слон» на горі Піп Іван, розташована на території Верховинського району. Автором фото є Анатолій Волков.

 «Дуже вдале фото, яке, напевне, є результатом кропіткої підготовчої роботи з вибору композиції, ракурсу та часу зйомки», прокоментував член журі, фотограф, Василь Мельниченко.

«Прекрасна гра кольорів, пам’ятка не губиться, домінує над оточенням, вдалий ракурс», — вважає членкиня журі, краєзнавиця Людмила Строцень.

Колишня обсерваторія «Білий слон» є найвище розташованою спорудою в Україні, де постійно жили й працювали люди (2028 м над рівнем моря). Діяла в 1938—1941 рр. Площа приміщень будівлі становила 554 м². Площа забудови становить 816,26 м². Споруда має два поверхи зі східної сторони, і 5 — із західної. Її двосхилий дах був покритий мідними листами. Зараз тут діє Явірницьке пошуково-рятувальне відділення.

У 2019 році в Івано-Франківській області найкращим обрали фото палацу у селі Приозерне Рогатинського району.

За вісім років конкурсу учасники завантажили фотографії 1390 пам’яток Івано-Франківської області, що становить 37% від загальної кількості об’єктів у списку пам’яток області — 3724. Цього року конкурсанти подали на конкурс 1031 фотографію 685 пам’яток. У 2019 фото пам’яток Чернігівської області подали на конкурс 35 авторів, а за вісім років — 245 учасників та учасниць.

 

У статті використані матеріали з Вікіпедії: Троїцький Браїлівський жіночий монастир УПЦСвято-Дмитрівська церква (Гішин)Астрономічна і метеорологічна обсерваторія на вершині Піп Іван

 

Результати номінації «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток» 2019 року

Загалом на цьогорічний конкурс учасники та учасниці завантажили близько 32 тисяч фото 11800 пам’яток культурної спадщини, майже на 10 тисяч більше ніж минулого року.

Отож презентуємо переможців кількісної номінації цьогорічного фотозмагання. Перше місце отримала фотографиня з Хмельницького Федорович Крістіна Едуардівна. Вона завантажила світлини майже 3 тисяч пам’яток!

Номінація «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток»:

  • Федорович Крістіна Едуардівна
  • Постернак Вадим Дмитрович
  • Педенко Олександр Іванович
  • Лобода Ольга Павлівна
  • Халява Петро Іванович
  • Осипенко Микола Миколайович
  • Мельник Ольга Анатоліївна
  • Сарапулов Микола Георгійович
  • Дячок Світлана Олександрівна
  • Кущ Олег Миколайович

Детальніше з рейтингом можна ознайомитися тут.

Номінація «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток регіону»:

  • АР Крим — користувачка Helen Owl
  • Вінницька, Житомирська, Рівненська — Постернак Вадим Дмитрович
  • Волинська — Галєвський Вячеслав Миколайович
  • Дніпропетровська та місто Севастополь — Педенко Олександр Іванович
  • Донецька, Запорізька — Халява Петро Іванович
  • Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Миколаївська,  Херсонська, Хмельницька, Чернівецька — Федорович Крістіна Едуардівна
  • Київська та місто Київ — Венцеславський Сергій Сергійович
  • Кіровоградська — Дяченко Микола Володимирович
  • Луганська — користувач Nepran Vyacheslav
  • Одеська — Сарапулов Микола Георгійович
  • Полтавська — Олексієнко Жанна Михайлівна
  • Сумська — Гриценко Андрій Петрович
  • Тернопільська — Дячок Світлана Олександрівна
  • Харківська — Кущ Олег Миколайович
  • Черкаська — Осипенко Микола Миколайович
  • Чернігівська — користувачка Shevchenko Valentine Fedorivna

Учасники минулорічного конкурсу могли помітити деякі зміни в нарахуванні балів за світлини у номінації за кількість сфотографованих пам’яток. Зокрема, якщо світлин пам’ятки до цього не було завантажено до Вікісховища чи Вікіпедії із вказанням ідентифікатора — за цей об’єкт можна отримати 13 балів. Детальніше можна почитати у регламенті конкурсу, п. 7.3.

Як це виглядало на практиці. Осипенко Микола Миколайович завантажив світлини тільки 183 об’єктів. Але потрапив до десятки, адже він завантажив:

  • 146 пам’яток, які ніхто до нього не вантажив і з населених пунтків, де світлин не було (кожен такий об’єкт отримав 13 балів);
  • 21 пам’ятку, які ніхто не фотографував із тих населених пунтків, де вже є до 9 світлин (це дає по 9 балів);
  • 2 пам’ятки, які ніхто не фотографував, із тих населених пунтків, де є понад 10 світлин інших пам’яток (це дає по 8 балів);
  • 1 пам’ятку, яку ніхто не фотографував із того населеного пунткту, де є 50 чи більше світлин (це дає по 7 балів);
  • 8 пам’яток, які до старту конкурсу 2019 року вантажили 1—3 учасники, і з тих населених пунктів, де є від 1 до 9 світлин інших пам’яток (це дає по 5 балів);
  • 4 пам’ятки, які до того вантажили до трьох учасників і з тих населених пунтків, де є від 10 до 49 світлин (це дає по 4 бали);
  • 1 пам’ятку, яку до того вже вантажили понад 9 авторів, і з населеного пункту, звідки є 50 чи більше світлин (отримує тільки базовий 1 бал).

Після підрахунку (146×13+21×9+2×8+1×7+8×5+4×4+1×1) учасник загалом отримав 2167 балів.

Така система оцінювання мала на меті мотивувати учасників завантажувати пам’ятки, світлин яких ще не було, додавати фото з населених пунктів, де відсутні, або дуже мало світлин пам’яток, а також з віддалених сіл та територій.

Переможці Львівської, Чернівецької та Чернігівської областей 2019 року

На відміну від раніше оголошених обласних переможців 2019 року, найкращими фото Львівщини та Чернівецької області стали зображення інтер’єрів пам’яток культурної спадщини. А переможцем у Чернігівській області стала нічна панорама. 

Найкращою фотографією Львівщини журі обрало фото внутрішнього оздоблення церкви Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ (інша назва Костел святого Йосифа), розташованого в селі Підгірці, Бродівського району Львівської області. Автором фото є Михайло Ременюк.

Костел є пам’яткою християнської сакральної архітектури XVIII століття, частиною палацового ансамблю Підгорецького замку. До речі, світлина Підгорецького замку була визнана найкращим фото Львівщини у 2015 році.

Наталія Шестакова, членкиня журі, фотографиня і мандрівниця прокоментувала світлину так: «Гарна композиція і кольорова гама. Гармонійне, затишне та радісне фото».

Член журі, фотограф Михайло Потупчик також відмітив гарну композиція, світло і кольори на фото, та додав, що «для інтер’єрного фото здається все ідеально».

У списку пам’яток Львівської області майже 4967 об’єктів, за вісім років конкурсу сфотографовані вже 4085 (82%) пам’яток. 2019 року конкурсанти завантажили 2991 світлину 1075 об’єктів. Цьогоріч за перемогу у номінації змагались 54 автори.

Інше фото інтер’єру храму, а саме Семінарської церкви (Трьох-Святительська церква) стало найкращою світлиною Чернівецької області. Фото зробив Вадим Постернак у місті Чернівці. Вітаємо автора з черговою перемогою у цьогорічній обласній номінації!

«Фото гарне. Шуми є, але не дуже помітні. Ракурс вдало показує рух елементів пам’ятки “вгору”», — ділиться враженнями від світлини Надія Лиштва, членкиня журі, архітекторка.

Людмила Строцень, членкиня журі, краєзнавиця коментує: «Професійне фото, розписи чудові і гарно подані автором».

Семінарська церква як складова частина архітектурного ансамблю Резиденції митрополитів Буковини і Далмації входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. До речі, фотографія розписів стелі Семінарської церкви стала найкращим обласним фото і у 2014 році.

У списку пам’яток Чернівецької області майже 1300 об’єктів, за вісім років конкурсу завантажено 858 фото (66%) пам’яток. 2019 року конкурсанти у Вікісховище завантажили 761 знімок 265 пам’яток. У 2019 фото пам’яток Чернівецької області подали на конкурс 24 автори, а за вісім років 217 учасників та учасниць.

Найкращим фото Чернігівської області стала світлина Густинського монастиря, розташованого у селі Густиня біля річки Удай Прилуцького району. Автором фото є Дмитро Балховітін. 

Наталія Шестакова вважає, що «Композиційно та по кольорам-освітленню на фото дуже приваблива презентація цілісного комплексу пам’ятки. А також втаємничено-інтригуючий настрій та жива динаміка неба».

Густинський Свято-Троїцький монастир веде свою історію з початку ХVІІ ст. Він неодноразово був зруйнований чи пошкоджений під час пожеж 1625, 1636 та 1671 років та повстань. Гетьмани, а також козацька старшина дарувала монастирю землі, села та хутори. В середині XVIII століття монастирю належало більше трьох тисяч десятин в Чернігівській губернії. Багатством він поступався лише Києво-Печерській лаврі, але 1786 року російський уряд секуляризував його володіння, пізніше монастир і зовсім був закритий. Після відновлення роботи і аж до Жовтневого перевороту 1917 року монастир розбудовували і реставрували. А в радянські часи тут була дитяча колонія, інтернат для престарілих, інвалідів дитинства та психоневрологічних хворих. В 1991 році психдиспансер був закритий і 1993 року церковні служителі повернулися в Густинський Свято-Троїцький монастир.

І до статистики. За вісім років конкурсу учасники сфотографували 1044 пам’ятки Чернігівщини, що становить лише 15% від загальної кількості об’єктів у списку пам’яток області — 6959. Цього року конкурсанти завантажили 1579 фотографій 416 пам’яток. У 2019 фото пам’яток Чернігівської області подали на конкурс 37 автори, а за вісім років 252 учасники.

 

Для підготовки публікації було використано матеріали з Вікіпедії: Трьох-Святительська церква (Чернівці), Підгорецький замок, Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ, Густинський монастир.

 

Найкраще фото міста Києва 2019 року

Найкращим фото Києва журі обрало фото вітряка із села Лісове Ніжинського району Чернігівської області, розташованого в Києві у Пирогові в Національному музеї народної архітектури та побуту України. Знімок зробив Сергій Рижков.

На більш ніж 133 гектарах музею просто неба представлена архітектура усіх історико-етнографічних регіонів України. Любителів пам’яток культурної спадщини цей музей точно не залишить байдужим.

Журі відзначило сюжет, кольори на фото. Член журі, фотограф, Сергій Зисько: «Круте фото… Гарна композиція і сюжет».

Наталія Шестакова, членкиня журі, фотографиня і мандрівниця, звернула увагу на «гарне небо та світ сонця на схилах», та зауважила, що «архітектурно-інженерні деталі вітряка, який, власне, має бути на фото головним, у тіні».

Минулорічним переможцем міста Києва стало зимове фото вулиці Андріївський узвіз.

У 2019 році учасники конкурсу сфотографували 964 пам’ятки Києва і завантажили до Вікісховища 2106 їхніх фото. За кількістю сфотографованих пам’яток цього року Київ поступається лише Львівській області (там цьогоріч сфотографували 1075 пам’яток і завантажили 2991 світлину). Загалом у списку пам’яток Києва є понад 3848 об’єктів культурної спадщини, за вісім років конкурсу було сфотографовано 3552 пам’яток. Тобто 92% пам’яток міста з конкурсного списку мають свої фото у Вікісховищі.

58 конкурсантів цього року завантажували київські фото, а за вісім років конкурсу пам’ятки Києва у Вікісховищі ілюстрували 605 учасників.

Вітаємо переможця і бажаємо ще більше влучних кадрів!

Найкраще відео 2019

Цього року серед інших спецномінацій, представлених вперше, з’явилася ще одна — «Відео». Це відкрило нові можливості перед учасниками, зокрема серед власників коптерів. Вже завершено оцінювання і ми з радістю оголошуємо переможців! Журі спецномінації складалося з активних вікіпедистів, що мають досвід роботи з відео: Олексієм Василюком, Олександром Гавриком та Антоном Обожиним.

Перше місце посіло відео користувача AlexanderVovck на якому відзнято пам’ятку «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра». Як сказав Олексій Василюк, один з членів журі: «Неймовірно гарна ідея і дуже складне виконання з переміщенням кадру в часі і просторі…». AlexanderVovck цьогоріч вперше брав участь у конкурсі «Вікі любить пам’ятки».

Друге та третє місця розділили між собою Дмитро Феняк та AlexanderVovck.

На відео Дмитра Феняка можна побачити Білгород-Дністерську фортецю, також відому як Аккерманська фортеця — історико-архітектурну пам’ятку XIII–XV століть, розташовану в місті Білгород-Дністровський Одеської області. Антон Обожин відмітив важливий момент, який допоміг перемогти цій роботі: «об’єкт демонструється із трьох різних сторін». Дмитро Феняк також вперше бере участь в конкурсі «Вікі любить пам’ятки»

Інше відео користувача AlexanderVovck, яке ділить 2 та 3 позиції, демонструє Комплекс Києво-Печерської лаври (Національний заповідник Києво-Печерська Лавра) — визначну пам’ятку історії та архітектури, внесену до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО. Олександр Гаврик відмітив високу якість відео. Олексій Василюк зазначив, що «…витримка фотографа, вміле володіння софтом, художній смак і погода злились воєдино».

14 грудня — церемонія нагородження переможців фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» 

Церемонія нагородження переможців української частини міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» відбудеться 14 грудня 2019 року (субота) у Києві. На захід запрошуємо призерів за всіма номінаціями, учасників фотоконкурсу, членів журі. Подія відбудеться у Музеї-майстерні І. П. Кавалерідзе (вул. Андріївський узвіз, 21), початок о 13:00.

У програмі заходу: презентація підсумків конкурсу, оголошення рейтингу та нагородження авторів найкращих десяти світлин конкурсів та тих фотографів, що зафіксували найбільшу кількість пам’яток, нагородження переможців спеціальних номінацій «Млини», «Відео» та «Єврейська спадщина».

Цього року в українській частині конкурсу 336 авторів завантажили понад 30 000 світлин — найбільшу кількість фото серед усіх країн-учасниць. 

Мета конкурсу — отримати фотографії усіх пам’яток культурної спадщини світу під вільною ліцензією для ілюстрування ними Вікіпедії — вільної енциклопедії, яку щодня переглядають мільйони людей з усього світу. А також привернути увагу українців до культурної спадщини, пізнати забуті чи маловідомі сторінки своєї історії. Ми намагаємося привернути увагу до стану пам’яток, задокументувати їх, популяризувати, поширити знання про них — за вісім років волонтери започаткували перший онлайновий реєстр пам’яток України, організовували фотовиставки робіт у Києві та в різних регіонах України, були видані фотоальбоми та інші матеріали.

Урочиста церемонія нагородження пройде в Музеї-майстерні І. П. Кавалерідзе, в будинку, де у 1911 році працював над проєктом пам’ятника княгині Ользі майбутній видатний український скульптор, кінорежисер і драматург, народний артист України І. П. Кавалерідзе. У музеї експонуються проєкти пам’ятників, станкові скульптури, в яких скульптор звертається до образу Тараса Шевченка, Григорія Сковороди, Льва Толстого, Федора Шаляпіна, Лесі Українки, Миколи Амосова та інших видатних особистостей. Також в музеї експонуються матеріали, які висвітлюють життєвий та творчий шлях І. Кавалерідзе.

Журналістам необхідно отримати акредитацію; просимо писати на адресу wlm @ wikimedia.org.ua або телефонувати за номером 066 569 6135 (Антон Процюк).

Переможці та члени журі будуть запрошені персонально. Реєстрація на захід — обов’язкова (якщо ви не отримали запрошення, для реєстрації пишіть на електронну адресу оргкомітету).

Для довідки:

«Вікі любить пам’ятки» (Wiki Loves Monuments) — міжнародний фотоконкурс пам’яток культурної спадщини, метою якого є зібрати світлини для ілюстрування статей у Вікіпедії, Вікімандрах та інших вікіпроєктах. За цей час було зібрано майже 2 мільйони зображень. Конкурс проходить у понад 50 країнах світу регіональними відділеннями Фонду Вікімедіа та волонтерами спільноти Вікімедіа, в тому числі в Україні — громадською організацією «Вікімедіа Україна». В Україні цього року проходив восьмий раз. Загалом протягом 2012—2019 років у рамках конкурсу було завантажено понад 280 тисяч світлин українських пам’яток, сфотографовано майже 35 тисяч пам’яток із території України (39%), взяло участь майже 3500 осіб (від аматорів до професіоналів). Фотографії за всі роки конкурсу знаходяться у вільному доступі, ви можете переглянути їх і використати на умовах вільної ліцензії CC BY-SA.

Громадська організація «Вікімедіа Україна» є регіональним відділенням «Фонду Вікімедіа» в Україні, і займається популяризацією вікіпроєктів «Фонду Вікімедіа», найвідомішим серед яких є Вікіпедія, залученням до Вікіпедії нових знань і користувачів та розвитком вікіспільноти в Україні.

Найкращі фото Закарпатської та Хмельницької областей 2019 року

Продовжуємо знайомити вас із обласними переможцями. Цього разу розповідаємо про найкращі фото Закарпатської та Хмельницької областей.

Переможцем номінації «Найкраща світлина Закарпатської області 2019» в українській частині найбільшого у світі міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» стало фото Угочанського замку, інші назви — Виноградівський замок, замок Канків. Він розташований біля підніжжя Чорної Гори, на околиці міста Виноградова Закарпатської області. Зробив і завантажив до Вікісховища фото Микола Кальченко. 

«Цікаве, нестандартне фото, практично монохром. Дуже виразна композиція та сніг, що йде під час зйомки, створюють сильну емоційну атмосферу та “історію” об’єкта та зображення», прокоментувала членкиня журі, фотографиня і мандрівниця Наталія Шестакова.

Наталія Лиштва, членкиня журі, архітекторка, також вважає фото «цікавим, графічним».

Зображений замок мав форму чотирикутника (46,9 x 44,8 м) з масивними квадратними вежами по кутах, мав велику в’їздну браму. П’ята башта була над брамою. До нашого часу збереглись лише два фрагменти замку, звідусіль оточені присадибними ділянками та виноградниками. На жаль, руйнування замку продовжується дотепер.

Цього року учасники конкурсу сфотографували 221 пам’ятку із Закарпаття і завантажили до Вікісховища 664 їхніх фото. Загалом у списку пам’яток Закарпатської області є понад 751 об’єкт культурної спадщини, за вісім років конкурсу було сфотографовано 511 пам’ятку (68%).

За вісім років конкурсу 225 учасників завантажували фото пам’яток культурної спадщини Закарпатської області, цього року — 29 конкурсантів.

2018 року переможцем обласної номінації стало фото із зображенням Палацу графів Шенборнів у Мукачівському районі, 2017 — світлина напівзруйнованого Невицького замку біля села Кам’яниця Ужгородського району.

Найкращим фото Хмельницької області 2019 року журі конкурсу обрало панораму Кам’янець-Подільської фортеці. Її автором є Вадим Постернак. За вісім років конкурсу світлини цієї найвідомішої пам’ятки Хмельниччини шість разів ставали переможцями обласної номінації, зокрема у 2017 та 2018 роках. А ще минулого року знімок фортеці увійшов до ТОП-10 української частини «Вікі любить пам’ятки» у загальній номінації.

Людмила Строцень, членкиня журі, краєзнавиця, прокоментувала роботу так: «Цікаво виглядає з туманом,  нестандартний ракурс, замок бачимо повністю. Кольори тішать».

Василь Мельниченко, член журі, фотограф, назвав світлину досить вдалою і оригінальною.

Кам’янець-Подільська фортеця є візитівкою свого краю та однією із найбільш впізнаваних пам’яток культурної спадщини України. А також є однією із найбільш фотографованих  в рамках конкурсу, за вісім років конкурсу було завантажено 641 світлину! Фортеця є складовою частиною Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець», що належить до «Семи чудес України».

У 2019 році учасники конкурсу сфотографували 633 пам’ятки з Хмельницької області. Завдяки конкурсантам Вікісховище поповнилося на 1618 фото. У списку пам’яток Хмельницької області є понад 3888 об’єктів культурної спадщини, за вісім років конкурсу було сфотографовано 1594 пам’ятки (40%).

За вісім років конкурсу 324 автори завантажували фото пам’яток культурної спадщини Хмельницької області, цього року — 40 учасників.