Фото з України визнано найкращим у світовому конкурсі «Вікі любить пам’ятки»

Міжнародне журі обрало 10 найкращих фото із понад 321 тисячі світлин з усього світу. За останні чотири роки було завантажено понад 1,1 мільйони зображень у рамках конкурсу.

Сьогодні міжнародне журі найбільшого у світі фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» оголосило десятку переможців. У більшості країн конкурс тривав із 1 по 30 вересня 2014 року. Понад 9 тисяч фотографів завантажили під вільною ліцензією на Wikimedia Commons понад 321 тис. фотографій історичних будівель, пам’ятників та об’єктів культурної спадщини з 41 країни, щоб використовувати їх у статтях Вікіпедії та інших проектах, що працюють над поширенням вільних знань.

Цьогоріч головний приз отримала фотографія із зображенням Святогірського монастиря (Донецька область, Україна), сфотографована Костянтином Брижниченком. Перша письмова згадка про монастир датується 1526 роком. У 1624 році монастир було офіційно визнано Святогірським Успенським Монастирем. Перед Першою світовою війною в монастирі мешкало близько 600 монахів. Протягом 1930-их його було зруйновано радянською владою, разом з іншими численними релігійними пам’ятками на території усього Радянського Союзу. Сьогодні монастирська община нараховує більше 100 людей, кількість яких зростає щороку. (Посилання на фото: https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Svjatogorsk,_Lavra_3.jpg)

Переможець отримає стипендію на переліт та проживання у Мексиці, задля участі у Вікіманії — міжнародній конференції руху Вікімедіа, яка проходитиме у липні 2015 року у Мехіко. Відповідно до Книги рекордів Гіннеса, «Вікі любить пам’ятки» є найбільшим у світі фотоконкурсом. У цьому конкурсі учасники мали сфотографувати пам’ятки в країнах-учасницях та завантажити їх на Вікісховище, зробивши можливим використовувати фотографії для ілюстрування статей Вікіпедії про ці пам’ятки та інші теми.

“З більш ніж одним мільйоном вільних зображень пам’яток спадщини з усього світу, «Вікі любить пам’ятки» сьогодні є одним з найважливіших історичних проектів,” каже Дерор Лін, міжнародний координатор змагання. “Рік за роком, волонтери документують сотні тисяч пам’яток спадщини з усього світу та завантажують зображення до Інтернету під вільною ліцензією на користь нинішнього та наступних поколінь. Ці люди виявляють велич різноманітності та культури своїх країн.”

Конкурс організовано у 41 країні-учасниці, кожна з яких зосереджена на своїх національних пам’ятках з власними призами. Цього року кожна країна-учасниця представила 10 номінантів міжнародному журі, яке обрало зображення-переможця конкурсу. Серед держав, які приймали участь у заході, вперше з’явились Албанія, Ірак, Ірландія, Косово, Ліван, Македонія, Пакистан та Палестинська автономія.

Конкурс уперше було організовано у 2010 році в Нідерландах, тоді було зібрано 12 500 зображень голландських пам’яток. Протягом останніх чотирьох років більше 1,1 млн. зображень було представлено на конкурсі.

2014 Wiki Loves Monuments Winners:

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Gare_du_Nord_December_2013.jpg

  • 3-є місце — Колишній торговий порт містечка Євік на березі Ульсфйорду, район Тромсе, Норвегія, автор фото — Сірі Улдаль (7-е місце у норвезькому конкурсі)
    https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Jøvik_handelssted_04.jpg

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Jøvik_handelssted_04.jpg

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Alte_Batzenalpe_2014_Interior_06.jpg

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:מבצר_מונפורט_בזריחה.JPG

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:St_Michael%27s_Mount_II5302_x_2982.jpg

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Tower_Bridge_at_Dawn.jpg

  • 8-е місце — Вентилі вікторіанської епохи в лазні «Вікторія», Манчестер, Велика Британія, автор фото — RevDave (8-е місце в британському конкурсі)
    https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Victorian_Valves.jpg

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Victorian_Valves.jpg

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Teatro_Romea_Interior.jpg

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Iglesia_de_San_Pedro,_Teruel,_España,_2014-01-10,_DD_11-12_HDR.JPG

Усі фото використовуються під вільною ліцензією CC-BY-SA версій 3.0 чи 4.0, що дозволяє використовувати зображення повторно за умови зазначення авторства і збереження ліцензії.

Переклад з англійської прес-релізу Фонду Вікімедіа, автор — Ітцик Едрі, від імені міжнародного журі
https://wikimediafoundation.org/wiki/Press_releases/Winners_Announced_in_World’s_Largest_Photo_Contest:_Wiki_Loves_Monuments

Десятка найпівнічнішої країни Європи

Міст через протоку Скарнсун. Нур-Тренделаг, Іннерей
1-е місце
Автор фото — Henny Stokseth (Генні Стоксет). Ліцензія CC-BY-SA-3.0-no, з Wikimedia Commons

Норвегія — це найпівнічніша країна Європи. Слово «Норвегія» в перекладі означає «шлях на північ». 1/3 країни лежить на північ від Північного полярного кола, де сонце з травня по липень майже не заходить за обрій. У середині зими на крайній півночі майже всю добу триває полярна ніч, а на півдні світловий день триває усього декілька годин.

Ja, vi elsker dette landet (укр. «Так, ми любимо цей край») — національний гімн Норвегії. Слова гімну написав Бйорнстьєрне Бйорнсон (Bjørnstjerne Bjørnson) у період між 1859—1868 роками. У 1864 році музику до гімну написав Рікард Нордрок. Вперше публічно було зіграно 17 травня 1864 року з нагоди святкування 50-ї річниці прийняття Конституції. Зазвичай співаються перший та останні два вірші. Що цікаво, з 1814 року Норвегія була передана Данією шведам «у повну власність». Тільки у 1905 році було утворено самостійне Норвезьке королівство. «Так, ми любимо цей край» стверджують усі світлини-переможці 😉

Підписи до світлин переклав Олег Король.

Дивіться решту фото 

Країна орлів. Переможці

Аполлонія Іллірійська
1-е місце
Автор фото — Pudelek. Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Існує декілька версій походження назви цієї країни. Одна із них — від слова «шкіп» (shqip), що означає «орел». Таким чином, «Шкіпрія» означає «Країна орлів», а албанці, «шкіптар» — «народ орлів». Існує албанська легенда про орла, що нагородив албанців силою, орел зображений на державному прапорі Албанії.

Серед пам’яток Албанії — античні та середньовічні споруди; замки, театри та церкви. Аполлонія Іллірійська — найбільший давньогрецький порт в Іллірії, заснований вихідцями з Коринфа і Керкіри у 588 р. до н. е. Зараз це національний археологічний парк. Перші археологічні дослідження тут почалися ще під час Першої світової війни.Тут було виявлено залишки храму VI ст. до н. е. і театру, мощені вулиці і мозаїчні підлоги. Значна частина знахідок експонується в Тирані.

Бутрінті
2-е місце
Автор фото — InaMyrtollari. Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Ще однією археологічною пам’яткою є Бутрінті. Це музей-заповідник на півдні Албанії неподалік від Саранди, поблизу кордону з Грецією. Бутрінті частково був розкопаний в 1928—1935 роках італійським вченим Л. Уголіні. Розкриті оточувальні акрополь стіни 5 — 4 століть до н.е. з воротами (в тому числі «Левові ворота з рельєфним зображенням лева на архітраві»). У нижньому місті — святилище Асклепія зі статуєю бога, театр III століття до н.е. з 19 рядами лав і мармуровими статуями, залишки житлових і громадських будівель. Після Другої світової війни розкопки були продовжені.

1959 року до Бутрінті була прокладена асфальтована дорога від міста Саранда у рамках підготовки до візиту в Албанію Хрущова. 1992 року розкопки грецького та римського міст були включені до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. В 1999 році об’єкт розширено включенням до нього середньовічної венеціанської фортеці.

До речі, щоб потрапити до України албанцям потрібні візи 😉

Будинок Зекате (будинок-музей)
3-є місце
Автор фото — Malenki. Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Дивіться решту фото 

Найкращі фотографії Дворіччя

Цитадель Ербіль
1-е місце
Автор фото — Rawen pasha. Ліцензія CC-BY-SA-3.0, з Wikimedia Commons

Межиріччя (Дворіччя) має давню і сповнену подіями історію — перші держави в цьому регіоні виникли понад 5 тисяч років тому. Месопотамію часто називають колискою цивілізацій. Тут виникла перша в історії людства писемність — клинопис, розвинулись рільництво та іригація, були здійснені численні винаходи (колесо і вдосконалення транспортних засобів), відбувався розвиток домобудівництва і ряду виробів (від гончарного до металургії), розвинута астрономія. Також із Месопотамією пов’язані найважливіші події всесвітньої історії — перехід від полювання і збирання до землеробства і скотарства.

У десятці переможців Іраку найбільш представлений Багдад, який є найбільшим містом країни та другим (після Каїра) містом арабських країн. Це також місто із казок тисяча і однієї ночі.

Створення більшості архітектурних споруд Багдада, визнаних згодом культурно-історичними пам’ятниками, відноситься до XII—XIV ст. Серед них — палац Аббасидів (кінець XII — початок XIII ст.), Мавзолей Зубайді (перша половина XIII ст.), Медресе Мустансирія (XIII ст., реконструйований в XX столітті), ворота Бао аль-Вастані (перша половина XIII ст.), мінарет Сук аль-Газаль (друга половина XIII століття), будівля караван-сараю хан Марджан (середина XIV ст.). На початку XVI століття в Багдаді була побудована Золота мечеть, або мавзолей Мусси аль-Кадіма. Ця споруда реставрувалася двічі: у XVII столітті і в середині XX століття.

У місті побудовані 3 університети, низка інститутів і Академія наук. Тут розташований найдавніший університет Іраку — Університет Аль-Мустансірія — заснований в 1233 році. Його світлина є серед переможців.

У період вторгнення США до Іраку (2003) значна частина музейних експонатів, які мають культурно-історичну цінність, була розграбована, а багато пам’яток архітектури зруйновані в результаті бомбардувань.

Старий будинок на вулиці аль-Рашид (Багдад)
2-е місце
Автор фото — Nawar GJ. Ліцензія CC-BY-SA-3.0, з Wikimedia Commons

Мінарет (Ербіль)
3-є місце
Автор фото — MSinjari. Ліцензія CC-BY-SA-3.0, з Wikimedia Commons

Дивіться решту фото 

Переможці Єгипту

Піраміди Гізи
1-е місце
Автор фото — Mohamed nabawy. Ліцензія CC-BY-SA-3.0, з Wikimedia Commons

Продовжуємо представляти Вам переможців національних етапів інших країн. Цього разу мова піде про переможців Єгипту. На цих світлинах — мечеті, піраміди, давньоєгипетські храмові комплекси.

Будівля адміністрації Суецького каналу (Порт-Саїд, Єгипет)
2-е місце
Автор фото — Mohamed nabawy. Ліцензія CC-BY-SA-3.0, з Wikimedia Commons

Мечеть Алі Мухаммеда (Каїр)
3-є місце
Автор фото — Hoba offendum. Ліцензія CC-BY-SA-3.0, з Wikimedia Commons

Дивіться решту фото 

Найкращі світлини Польщі

Каплиця святого Лаврентія на горі Снєжка
1-е місце
Автор фото — Piotrekok 1602. Ліцензія CC-BY-SA-3.0-pl, з Wikimedia Commons

Серед пам’яток Польщі, фотографії яких національне журі відібрало для участі у міжнародному етапі, є і каплиця на вершині гори Снєжка, і концентраційний табір Аушвіц-Біркенау, і вітряк у селі Тиловіце, Палац культури і науки (хоч і в незвичному ракурсі), і платформи вокзалу, і мости, і будинок ткача.

Цікаво, що дві фотографії Jar.ciurus того року були у міжнародній десятці (4-е та 9-е місця).

Дивіться польську десятку 

Переможці російської частини

Новодівочий цвинтар (Санкт-Петербург)
Автор фото — Canes. Ліцензія CC-BY-SA-3.0, з Wikimedia Commons

Представляємо десятку фіналістів російської частини конкурсу. Серед пам’яток, фото яких будуть змагатися на міжнародному етапі, є Новодівочий цвинтар та палац Марлі у Санкт-Петербурзі, Успенський собор у Смоленську, Благовіщенський собор у Москві та інші.

Цього року конкурс у Росії проводився із 1 по 31 жовтня, що сильно відрізнялося від традиційного вересневого періоду. Але на це були поважні причини — з першого жовтня 2014 року у Росії набули чинності поправки до Цивільного кодексу, які закріплюють на законодавчому рівні використання вільних ліцензій та вводять у дію т. зв. «свободу панорами». І хоча «свобода панорами» в Росії втілена не повністю — під захистом авторського права і надалі перебуватимуть пам’ятники — це прогресивний крок. В Україні, на жаль, це не діє, проте вже ведеться попередня підготовча робота у цьому напрямку.

Росія завершила конкурс четвертою, із 24 тисячами світлин, опублікованими під вільною ліцензією.

Дивіться російську десятку 

Українська церква — у десятці найкращих фото Канади!

Слідом за багатьма іншими країнами свою десятку найкращих фото конкурсу «Вікі любить пам’ятки» оголосила і Канада. Найбільш приємною для нас новиною стало те, що до канадської десятки увійшло фото української церкви в селищі Сматс (Саскачеван).

Українська греко-католицька церква святого Івана Хрестителя

Українська греко-католицька церква святого Івана Хрестителя в селищі Сматс (Саскачеван)
Автор фото — Джордж Рід. Ліцензія CC-BY-SA-3.0, з Wikimedia Commons

Церква святого Івана Хрестителя розташована в селищі Сматс (Smuts) у сільському муніципалітеті Грант, за 45 кілометрів від міста Саскатун, провінція Саскачеван. Саме тут, у преріях центральної Канади, проживає найбільша українська діаспора в Канаді, яка займає чільне місце в культурі регіону.

Перші українські переселенці прибули в Сматс 1900 року з Борщева і збудували на новому місці церкву, яка згоріла в 1925 році. Того ж року на заміну згорілій була збудована сучасна одноповерхова дерев’яна церква з дзвіницею, яка 1955 року була перенесена на вершину пагорба над селищем. Ця церква і до сьогодні залишається центром життя української громади та символізує силу греко-католицизму в регіоні. 1985 року вона отримала статус пам’ятки місцевого значення завдяки своїй виразній архітектурі, притаманній для східних церков та своєму значенню для української громади. Окрім неї, в навколишній місцині є ще дві українські церкви, одна з яких теж греко-католицька, а інша — православна.

Автор цього фото Джордж Генрі Рід (George Henry Read) люб’язно погодився розповісти про себе і про своє фото. Сам він родом з Південної Африки, де він здобув фах геолога та протягом 12 років займався дослідженням алмазів. З 1997 року він живе в Канаді, де працює над проектом з видобутку алмазів Star-Orion South Diamond Project у провінції Саскачеван і по роботі часто буває в Саскатуні. Хоч Джордж і не має українського коріння, певний зв’язок з Україною в нього є — його син наразі зустрічається з канадською українкою.

Джордж Рід поділився історією цього фото та своїми враженнями:

Хоч я й працюю геологом-дослідником алмазів, мої хобі — це фотографування та спостереження за птахами, і зазвичай я поєдную їх та роблю кілька світлин птахів. 28 серпня по обіді я поїхав на північний схід від Саскатуна 41-ю трасою до невеличких фермерських поселень Абердін та Вакау. Я прочитав про конкурс «Вікі любить пам’ятки» та планував зробити кілька фото української греко-католицької церкви Святого Івана Хрестителя в маленькому селищі Сматс, яке розташоване за 1 кілометр на схід від цієї траси та за 56 кілометрів на північний схід від Саскатуна.

З заходу наближалася літня гроза, і освітлення при наближенні шторму було особливо гарним. Я зробив фото цієї церкви з 16:40 до 17:00, після чого я поїхав на захід на паром через річку Південний Саскачеван і назад трасою 11 до Саскатуна. У цей час гроза з заходу наближалася, і навколо значно потемнішало.

Мені дуже подобається архітектурний стиль цих українських церков, і я вирішив, що церква в Сматсі виглядатиме особливому в післяобідньому передгрозовому світлі. На жаль, Сматс — майже вимерле поселення, і схоже, жилий лише один будинок навпроти церкви. Церква підтримується в гарному стані, але я не заходив усередину.

Пропонуємо вашій увазі також інші фото з канадської десятки:

Переможці Північного краю

Судно «Sarpen» (збудоване у 1892 році) під час участі в регаті у Карлскруні.
Найкраще фото серед усіх категорій
Автор фото — ElinKellersson. Ліцензія CC-BY-SA-3.0з Wikimedia Commons

Швеція – країна могутніх вікінгів та нордичних богів. Назва її походить від етноніма давньогерманського племені свеїв, що населяли Скандинавський півострів з часів великого переселення народів. Саме вони, об’єднавшись з гетами, сформували згодом шведський народ, що досяг небувалого розквіту на межі 1-го та 2-го тисячоліть. Завдяки вдалим набігам вікінгів, у цей час на острові Готланд було накопичено найбільшу кількість срібла у світі. Морські походи скандинавів наводили жах на населення європейських країн, що не могло протистояти цим безстрашним воїнам та вправним мореходам.

Загалом же, заняття морською справою червоною стрічкою проходить крізь історію більшості народів, що населяли Скандинавський півострів з прадавніх часів. Безумовно, це не могло не позначитися на історико-культурних пам’ятках Швеції і чудовою ілюстрацією цього факту є десятка переможців, до якої увійшли два судна XIX сторіччя та два прадавні мегалітичні комплекси, що за формою подібні до величезних човнів.

Шведи вибирали переможців у чотирьох категоріях — будівлі, археологічні пам’ятки, кораблі та промислові музеї (arbetslivsmuseer), а також найкраще фото з усіх категорій, яким було визнано знімок судна «Sarpen», збудованого у данському місті Нюкебінґ Фальстер в 1892 році. Попередня назва судна — «Freya». Тривалий час корабель базувався у данському порту Марсталь, а в даний час знаходиться у порту міста Сімрісгамн, що на півдні Швеції.

Читати і дивитися далі

Земля вогню. Переможці

Стіни Внутрішнього міста (Баку)
1-е місце
Автор фото — Murad Ahmadzada. Ліцензія CC-BY-SA-3.0, з Wikimedia Commons

«Земля вогню» — Азербайджан. Назва походить від пожеж на поверхні стародавніх нафтових басейнів. Антична назва Atropatene (тобто «країна, що належить Атропату») арабською стала вимовлятися як Азербайджан. Це один із районів найдавнішого розселення людини, територія якого була заселена ще в епоху палеоліту.

Два об’єкти включено до списку Світової спадщини ЮНЕСКОСтаре місто з палацем Ширваншахів і Дівочою вежею (азерб. İçəri şəhər / Şirvanşahlar sarayı / Qız Qalası) та Державний історико-етнографічний заповідник Гобустан (азерб. Qobustan Dövlət Tarix və Bədii Qoruğu). Це становить 0,2 % (всього налічується 1007 об’єктів станом на 2014 рік).

Старе місто або Внутрішнє місто (азерб. İçəri şəhər — Ічер́і Шех́ер) — історичний центр Баку. Інша назва — «Ічері Шехер». Місто розташоване на невисокому пагорбі, біля берегів Каспійського моря. Воно оточене стінами, висота яких сягає 8-10 метрів, а ширина — 3,5 метри. Саме тут знімалася частина відомих радянських фільмів «Діамантова рука», «Людина-Амфібія», «Тегеран-43» та інші.

Дивіться азербайджанську десятку