30 січня у Києво-Печерській лаврі: фотографуємо і завантажуємо у Вікіпедію

Церемонія нагородження переможців Wiki Loves Monuments Ukraine 2015 у Великій лаврській дзвіниці.

У Великій лаврській дзвіниці. 21.11.2015, автор фото — Андрій Макуха, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Невеликий вікітейк, фотовиставка, прес-брифінг, едітатон — все це разом буде 30 січня 2016 року у Києві. Збираємося разом з вами і відсвяткуємо таким чином «потрійний» січневий ювілей Вікіпедії: 12-річчя української Вікіпедії (а 12 років українській Вікіпедії саме в цей день), 15-річчя англійської та 8-річчя кримськотатарської Вікіпедій.

Приєднуйтеся!

Коли?
30 січня, субота, 11:00 — 18:00

Де?
Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник.

1. Wiki Takes Lavra.
Час: з 11:00 до 12:00
Певно, найбільш цікава частина для наших фотографів 🙂
Зазвичай фотографування на території Києво-Печерського заповідника платне. Але із Заповідником домовлено, що користувачі, які попередньо зареєструються для цього заздегідь, зможуть вільно фотографувати архітектуру Заповідника, щоб потім викласти на Вікісховище (під час едітатону, наприклад).

2. Прес-брифінг та фотовиставка.
Час: з 12:00 до 13:00 (орієнтовно) У дзвіниці, у приміщенні на першому ярусі, будуть виставлені фотографії переможців конкурсів Вікі любить пам’ятки та Вікі любить Землю.
Там же о 12:00 почнеться брифінг для преси з приводу дня народження Вікіпедії. Приходьте!

3. Едітатон, або вікімарафон — збираємося усі разом для того, щоб створити якнайбільше статей до Вікіпедії цього дня, а ті, хто не вміє цього робити — мають чудову нагоду навчитися!
Час: 13:00 — 18:00
Будуть кава, чай, печиво, пиріжки 🙂 Буде wi-fi, але комп’ютери треба принести із собою.
(Створити собі обліковий запис у Вікіпедії бажано заздалегідь).
Приміщення: 3-й поверх будинку дирекції (8-й корпус).

Див. сторінку у Вікіпедії, подію у Facebook: Вікімарафон-Київ

 

Сьогодні відзначається Міжнародний день пам’яток

Щорічний Міжнародний день пам’яток і визначних місць відзначається сьогодні, 18 квітня.

Він спрямований на підвищення обізнаності громадськості з різноманіттям культурної спадщини, її вразливістю та необхідністю ефективних зусиль заради збереження її для подальших поколінь.

Про це зазначається у статті Вікіпедії :), створеній вчора до цього дня. Створив її Міністр культури України В’ячеслав Кириленко.

Це вперше український міністр долучився до редагування Вікіпедії. Авторів статті можна переглянути на сторінці історії редагувань відповідної статті у Вікіпедії.

Про створення статті міністр повідомив у своєму Твіттері:

FireShot Screen Capture #021 - 'В'ячеслав Кириленко on Twitter_ _Створив для Вікіпедії тематичну статтю про Міжнародний день пам'яток і визначних мі (1)

На сайті Міністерства культури України зазначається, що міністр закликає й інших людей активно долучатися до створення статей Вікіпедії.

Творці, адміністратори та редактори Вікіпедії нагадують, що писати статті до Вікіпедії та редагувати їх може кожен. Принциповими є лише дотримання авторських прав, нейтральності точки зору та критеріїв значимості, а також зазначення авторитетних джерел.

Суд виграно: державні списки пам’яток мають бути відкритими

Для проведення фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» та систематизації інформації про культурний спадок нашої країни ГО «Вікімедіа Україна» формує списки пам’яток культурної спадщини з офіційних державних переліків. Для цього ми надсилаємо запити – а відповідальні органи повинні надавати нам цю абсолютно вільну і публічну інформацію впродовж п’яти робочих днів (за Законом України «Про доступ до публічної інформації»).

Проте, на жаль, не завжди все складається так, як має бути. Частина чиновників втрачає списки пам’яток, не веде їх належним чином, а частина – прямо відмовляється їх відкривати, стверджуючи, що ця інформація є «службовою», що абсолютно суперечить і закону, і здоровому глузду. Припущення щодо мотивів, які можуть мати при цьому службовці, – тема для окремої розмови.

Ми вирішили боротися і йти далі. Від імені виконавчого директора «Вікімедіа Україна» Наталії Тимків, за підтримки Фонду захисту права на доступ до інформації Інституту Медіа Права, подали судовий позов проти Покровської райдержадміністрації Дніпропетровської області – одного з органів, який не надавав списки.

Як нерідко трапляється це в нашій країні, суд став на нашу сторону і ствердив, що державні списки пам’яток культури мають бути відкритими. Тепер РДА має відкрити нарешті нам інформацію, запитувану ще в серпні минулого року.

А тим часом, конкурсні списки «Вікі любить пам’ятки» у Вікіпедії, які є наразі найповнішим переліком пам’яток культурного спадку України, ще містять й інші білі плями.

Фото: Спасо-Преображенський кафедральний собор Дніпропетровська. Об’єкт культурної спадщини та найкраща фотографія Дніпропетровської області за результатами фотоконкурсу “Вікі любить пам’ятки” 2014 року Автор: Сергій Рижков, ліцензія CC-BY-SA 4.0

 

Пам’ятки дерев’яної архітектури України фіксують у списках та фотографіях

Пам’ятки дерев’яної архітектури України у світлинах були зібрані у межах фотоконкурсу «Вікі любить памятки», що втілюється громадською організацією «Вікімедіа Україна».

В Україні існує найбільше у світі деревяних церковблизько 2,5 тисяч (наступні за їх кількістю — Польща із 1,5 тис. і Румунія, в якої до 1,2 тис. таких церков). Як відзначають експерти, дерев’яні церкви в Україні — найрізноманітніші за стилями, у порівнянні з іншими країнами.

Спеціальна номінація «Памятки деревяної архітектури України» фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» у партнерстві з проектом «Деревяні храми України» була проведена цього року для підкреслення особливого значення цих пам’яток, необхідності їх збереження та збору інформації про них. Михайло Сирохман, відомий дослідник закарпатських дерев’яних храмів, мистецтвознавець, художник, зазначає, що дерев’яні церкви є серед «найхарактерніших і найбільш “брендових” споруд України». Водночас він зауважує, що через невігластво простих людей і недбальство чиновників більшість дерев’яних церков зазнала варварських «поновлень» і переробок, через що втратила свій оригінальний вигляд — і досконалість фотографії тут безпорадна.

За словами автора проекту «Дерев’яні храми України» Олени Крушинської, особливо важливим є збір і впорядкування переліків дерев’яних пам’яток, що здійснювалися в процесі підготовки до конкурсу.

«Ці списки, які начебто й існували в природі, були недоступні не лише широкому загалу, але і фахівцям, і громадським діячам, — зазначає Олена Крушинська. — Обласні і районні чиновники, які мали б щодня працювати над реєстрами підконтрольних пам’яток, натомість нічого не робили, а старі, ще радянського часу, списки “губили” (іноді через недбальство, іноді навмисно) чи “ховали під сукно”». Пояснює вона таку ситуацію просто: «Немає пам’ятки — немає і проблеми, немає незручних запитань, чому вона валиться, або чому землю, що належить до охоронної зони, продано або віддано в оренду».

Наразі списки, отримані від чиновників за інформаційними запитами, перебувають у загальному доступі у Вікіпедії. Втім, вони і досі потребують доповнення та доопрацювання. Фотографії, отримані за цими списками у межах спецномінації фотоконкурсу, можна переглянути тут: галерея фото. Впродовж конкурсу було завантажено 1269 фотографій 402-х пам’яток дерев’яної архітектури України. Ці фотографії планується використати для ілюстрації відповідних статей у Вікіпедії.

Перші три місця у конкурсі у спеціальній номінації фотографій дерев’яних пам’яток зайняли: Георгіївська церква (Седнів, Чернігівська обл.) Сергія Колотуши, Онуфріївська церква (Липовий Скиток, Київська обл.) Івана Бикова та Успенська церква (Новоселиця, Закарпатська обл.) Тамаша Талера.

Окрім трьох призових місць за найкращі фотографії, у конкурсі було виділено ще декілька фотографій, щоб зафіксувати і зробити відомішими певні категорії пам’яток, що забуваються. Наприклад, в номінації «Цивільна дерев’яна архітектура» нагороджено Дениса Вітченка за серію фотографій комплексу лікарні для робітників Володимирівської економії в Мурафі на Харківщині. Це дуже маловідома пам’ятка, що включає комплекс споруд: водолікарню, корпус служб і дерев’яну водогінну вежу. Остання не має аналогів в Україні.

Також окремо відзначили дерев’яні млини, які теж присилали на конкурс учасники. Призи забезпечив Назар Лавріненко, автор проекту «Млини України», засновник Української млинологічної асоціації. Переміг у номінації користувач Вікіпедії Kwidoo, автор фотографії вітряка у селі Кам’янське Запорізької області — знову ж таки, дуже маловідомої пам’ятки.

Ще дві відзначені фотографії маловідомих пам’яток — світлина Олександра Зараховського Пречистенської церкви в селі Ятрань у Кіровоградській області, і фотографія Дмитра Петкова — церкви в селі Обжиле в Одеській області.

Найкращою фотографією «пам’ятки, що потребує порятунку» стала робота Мирослава Переймибіди — настроєве і драматичне фото занепалої церкви XVII ст. у селі Дернів на Львівщині.

1 місце у спеціальній номінації «Пам’ятки дерев’яної архітектури України» фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки». Георгіївська церква (Седнів, Чернігівська обл.) © Сергій Колотуша

2 місце. Онуфріївська церква (Липовий Скиток, Київська обл.). © Іван Биков

3 місце. Успенська церква (Новоселиця, Закарпатська обл.) © Тамаш Талер (Thaler Tamás)

Дивіться решту фото 

ТОП-10 найкращих світлин 2014 року визначено

Сьогодні відзначено 10 світлин-переможців української частини найбільшого у світі міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки». Це найкращі фотографії пам’яток культурної спадщини України: у переліку переможців – церкви і фортеці з різних регіонів України, зокрема, з Донбасу, а також київський «Будинок із химерами».

Найкращою роботою фотоконкурсу визнано фото Олександра Левицького і Дмитра Шаматажі – розписи Іллінської церкви Свято-Іллінського чоловічого монастиря в Одесі.

Цього року фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки» зібрав понад 45 тисяч фотографій культурної спадщини з усіх куточків України, а в міжнародному змаганні Wiki Loves Monuments Україна посіла перше місце, побивши власні минулорічні рекорди.

Фотоконкурс організовується «Фондом Вікімедіа» та його українським представництвом – громадською організацією «Вікімедіа Україна». Зібрані під час конкурсу фотографії будуть використані для ілюстрування статей Вікіпедії та інших вікіпроектів. Усі вони опубліковані під вільною ліцензією Creative Commons, що дозволяє їх використання з будь-якою метою за умови зазначення авторства.

100 найкращих світлин можна переглянути тут.

За час проведення цього конкурсу в Україні з 2012 року вже зібрано понад 100 тисяч фотографій. Конкурсні фотографії цього року можна переглянути тут.

1-е місце. Іллінська церква Свято-Іллінського чоловічого монастиря. Розписи головного нефу зсередини. Одеса. © Олександр Левицький, Дмитро Шаматажі.

2-е місце. Купол і розписи стелі Семінарської церкви. Пам’ятка є частиною комплексу резиденції митрополитів Буковини та Далмації, який занесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Чернівці. © Юрій Клименко.

3-є місце. Святогірський монастир. Донецька область, Святогірськ. © Костянтин Брижниченко.

Дивіться решту фото 

Посібник із фотографування церков від Павла Мокрицького

Поки журі фотоконкурсу відбирає найкращі світлини, і тривають жваві дискусії (оскільки серед 40 тисяч обрати 10 найкращих нелегко!), вважаємо, саме час познайомити вас із посібником, який вас надихне на нові творчі звершення — і скерує творчі фотозусилля у конструктивне русло.

Посібник із фотографування церков підготований нашим членом журі фотографом Павлом Мокрицьким, і, хоча не відповідає вікіпедійному принципу нейтральності точки зору і не обов’язково в усьому збігається з поглядами організаційного комітету, містить оригінальну точку зору і допоможе зорієнтуватися для якісних робіт до фотоконкурсів Фонду Вікімедіа і не тільки.

Завантажити посібник можна тут.

Один з переможців отримає абонемент на курс фотографії від центру PhotoCULT

Культурний фотографічний центр PhotoCULT є офіційним партнером «Вікі любить пам’ятки 2014». Місія центру – привернення суспільної уваги до фотографії як візуального мистецтва задля інтеграції фотографічної культури в загальнокультурний простір. Центр має на меті створення суспільного інтересу до історії фотографії, до її актуальних течій, сприяє розумінню фотографії як окремої візуальної мови та засновує платформу для навчальних програм з вивчення фотографії.

Діяльність Культурного фотографічного центру PhotoCULT зосереджена на двох основних напрямках: просвітницькому та навчальному.

Серед навчальних програм – лекції з історії фотографії, де висвітлюється феномен фотографії  у контексті загальної історії мистецтв, курси з художнього мислення,  зі створення і просування власних арт-проектів, з роботи з кольором і формою та з основ фотомайстерності. Програми Центру спрямовані на ґрунтовне ознайомлення і дослідження візуального мистецтва, тому в рамках  діяльності  центру  також проходять кінопокази, покази відеоарту та перфомансів. Зокрема навчальні програми центру передбачають  вивчення технічних аспектів створення фотографій (воркшопи, практикуми, семінари).

Абонемент на навчальну програму від PhotoCULT отримає один з переможців цьогорічного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки».

Одна з пам’яток кримськотатарського народу в Україні. Мечеть Узбека і медресе, м. Старий Крим. Автор — Solhatli
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Ханський палац, м. Бахчисарай. Автор — Q-lieb-in
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Номінація від журналу «Фокус»

Цього року фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки» проходить під медіа-патронатом журналу «Фокус». Ми об’єднали наші зусилля для збереження культурного спадку України та людства.

«Фокус» організовує та нагороджує номінацію конкурсу «Приз глядацьких симпатій».

На своїй сторінці у Facebook «Фокус» проводить голосування за найкраще фото на думку читачів – ним стане світлина, яка назбирає найбільше лайків. Саме ви можете вирішити, хто стане переможцем і отримає приз від журналу «Фокус»!

Таку спеціальну номінацію «Фокус» вже проводив для нашого сестринського проекту «Вікі любить Землю», присвяченого пам’яткам природи.

Переможець «Вікі любить Землю» в номінації від «Фокус»: «Вид з Говерли на Карпатський національний парк». Карпатський національний природний парк, Івано-Франківська область, © Дмитро Балховітін. CC-BY-SA 4.0

Стежте за ходом голосування і долучайтеся до участі, а тим часом пропонуємо вам насолодитися деякими чарівними фотографіями з уже завантажених на конкурс 🙂

Свято-Троїцька церква, с. Чорників, Володимир-Волинський район. © Viacheslav Galievskyi. CC-BY-SA 4.0

Церква Святого Апостола і Євангеліста Луки, с. Верхоріччя
© DmitroSklyarenko
CC-BY-SA 4.0

Церква Різдва Богородиці, с. Печера
© Helen Owl
CC-BY-SA 4.0

Дзвіниця, с. Четфалва, Закарпатська область
© Helen Owl
CC-BY-SA 4.0

Будинок губернатора, м. Дніпропетровськ
© Дмитро Жданов
CC-BY-SA 4.0

 

Студенти пишуть про Грецію до Вікіпедії

Спеціальна номінація «Пам’ятки грецької культури в Україні» минулорічного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» знайшла продовження у співпраці з партнером цієї спеціальної номінації – кафедрою елліністики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Студенти Інституту філології, що вивчають грецьку мову, вчаться писати статті до Вікіпедії у межах Тижня Греції на Вікіпедії, який триває нині. Тиждень Греції проводиться також за підтримки Посольства Греції в Україні.

Перший такий тренінг відбувся вчора – студенти вчилися створювати статті у Вікіпедії, які будуть оцінюватися викладачами в межах їхнього навчального процесу. Така система навчання (і заохочення створення статей до Вікіпедії для поширення вільних знань) вже знаходила своє втілення в Освітній програмі Вікіпедії.

Громадська організація «Вікімедіа Україна» вдячна кафедрі елліністики і особисто її завідувачу Андрію Савенку за співпрацю та можливість якісно поліпшувати навчання у вишах, одночасно збагачуючи знання людства.

В межах Тижня Греції на Вікіпедії також планується написання студентами-елліністами статей про Україну та її видатних особистостей до Вікіпедії грецькою мовою – вичитувати та редагувати такі статті погодилися вікіпедисти Греції. Звісно, писати та поліпшувати статті можна і про грецькі пам’ятки в Україні, перелік яких було підготовлено для згаданої спеціальної номінації минулого року.

Перше місце грецької спецномінації «Вікі любить пам’ятки 2013»
Церква Івана Предтечі,
місто Керч АР Крим.
© Анатолій Щербак.
Фото отримало відзнаки «Якісне фото» (Quality image) і «Вибране зображення» (Featured picture) у Вікісховищі

Цікаво, що сама будівля Інституту філології теж є пам’яткою. Фото: © AMY / Wikimedia Commons / CC-BY-SA-3.0

Мистецтво в дереві: відкрито спеціальну номінацію дерев’яних пам’яток

Цього року «Вікі любить пам’ятки» відкрили нову спеціальну номінацію – «Пам’ятки дерев’яної архітектури України» за партнерства із проектом «Дерев’яні храми України».

Українські дерев’яні пам’ятки – це прекрасна автентична архітектура, яка несе в собі національні риси народу і водночас належить до найкращої архітектурної та історичної спадщини світу. Вісім дерев’яних церков України включені до світового спадку ЮНЕСКО:

Водночас дерев’яні пам’ятки дуже крихкі і нестійкі перед часом і обставинами, і навіть у мирний час потребують захисту. Під час же війни вони піддаються постійній загрозі знищення, спалення, руйнування. Ми хочемо зібрати багато вільних фотографій і вільних знань про цей спадок і зберегти його для людства.

Втрачена пам’ятка із списку пам’яток дерев’яної архітектури. Церква Успіння Пресвятої Богородиці, Яворів. Автор – Володимир Ольхом’як. Ліцензія CC-BY-SA 3.0

Для спеціальної номінації вже підготовлені окремі списки, і оцінювання буде проводити окреме спеціалізоване журі.

Ми також будемо дуже вдячні, якщо ви будете вказувати нам на неточності в списках та підказувати пам’ятки, яких там немає – оскільки ми беремо за основу державні списки пам’яток, а вони часто бувають неповні.

Дерев’яні храми України — авторський сайт Олени Крушинської, перший і наразі єдиний веб-ресурс, присвячений українській дерев’яній архітектурі. Це систематизована ілюстрована загальнодоступна добірка матеріалів, що широко і глибоко висвітлюють історію і сучасність української дерев’яної архітектури, проблеми збереження культурної спадщини.

Церква святого Василія Великого, село Черче Рогатинського району Івано-Франківської області. Автор фото – Сергій Криниця (Haidamac). Ліцензія CC-BY-SA 3.0