Українська церква — у десятці найкращих фото Канади!

Слідом за багатьма іншими країнами свою десятку найкращих фото конкурсу «Вікі любить пам’ятки» оголосила і Канада. Найбільш приємною для нас новиною стало те, що до канадської десятки увійшло фото української церкви в селищі Сматс (Саскачеван).

Українська греко-католицька церква святого Івана Хрестителя

Українська греко-католицька церква святого Івана Хрестителя в селищі Сматс (Саскачеван)
Автор фото — Джордж Рід. Ліцензія CC-BY-SA-3.0, з Wikimedia Commons

Церква святого Івана Хрестителя розташована в селищі Сматс (Smuts) у сільському муніципалітеті Грант, за 45 кілометрів від міста Саскатун, провінція Саскачеван. Саме тут, у преріях центральної Канади, проживає найбільша українська діаспора в Канаді, яка займає чільне місце в культурі регіону.

Перші українські переселенці прибули в Сматс 1900 року з Борщева і збудували на новому місці церкву, яка згоріла в 1925 році. Того ж року на заміну згорілій була збудована сучасна одноповерхова дерев’яна церква з дзвіницею, яка 1955 року була перенесена на вершину пагорба над селищем. Ця церква і до сьогодні залишається центром життя української громади та символізує силу греко-католицизму в регіоні. 1985 року вона отримала статус пам’ятки місцевого значення завдяки своїй виразній архітектурі, притаманній для східних церков та своєму значенню для української громади. Окрім неї, в навколишній місцині є ще дві українські церкви, одна з яких теж греко-католицька, а інша — православна.

Автор цього фото Джордж Генрі Рід (George Henry Read) люб’язно погодився розповісти про себе і про своє фото. Сам він родом з Південної Африки, де він здобув фах геолога та протягом 12 років займався дослідженням алмазів. З 1997 року він живе в Канаді, де працює над проектом з видобутку алмазів Star-Orion South Diamond Project у провінції Саскачеван і по роботі часто буває в Саскатуні. Хоч Джордж і не має українського коріння, певний зв’язок з Україною в нього є — його син наразі зустрічається з канадською українкою.

Джордж Рід поділився історією цього фото та своїми враженнями:

Хоч я й працюю геологом-дослідником алмазів, мої хобі — це фотографування та спостереження за птахами, і зазвичай я поєдную їх та роблю кілька світлин птахів. 28 серпня по обіді я поїхав на північний схід від Саскатуна 41-ю трасою до невеличких фермерських поселень Абердін та Вакау. Я прочитав про конкурс «Вікі любить пам’ятки» та планував зробити кілька фото української греко-католицької церкви Святого Івана Хрестителя в маленькому селищі Сматс, яке розташоване за 1 кілометр на схід від цієї траси та за 56 кілометрів на північний схід від Саскатуна.

З заходу наближалася літня гроза, і освітлення при наближенні шторму було особливо гарним. Я зробив фото цієї церкви з 16:40 до 17:00, після чого я поїхав на захід на паром через річку Південний Саскачеван і назад трасою 11 до Саскатуна. У цей час гроза з заходу наближалася, і навколо значно потемнішало.

Мені дуже подобається архітектурний стиль цих українських церков, і я вирішив, що церква в Сматсі виглядатиме особливому в післяобідньому передгрозовому світлі. На жаль, Сматс — майже вимерле поселення, і схоже, жилий лише один будинок навпроти церкви. Церква підтримується в гарному стані, але я не заходив усередину.

Пропонуємо вашій увазі також інші фото з канадської десятки:

Поділіться з друзями:

Останні вихідні конкурсу та чудова погода — найкращий час для фотографування!

Будинок, в якому народився Сергій Корольов (Житомир)
30-тисячне фото: Будинок, в якому народився Сергій Корольов (Житомир). Автор фото — Grankovskaya, CC BY-SA 4.0.

До завершення конкурсу «Вікі любить пам’ятки» залишилося лише п’ять днів, і завдяки чудовій погоді на цих вихідних найкраща можливість зробити фото на конкурс!

За попередні майже чотири тижні цьогорічний конкурс «Вікі любить пам’ятки» побив зразу низку рекордів попередніх років. У ніч проти суботи було завантажено 30-тисячне фото, а станом на вечір суботи кількість завантажених фото вже перетнула позначку в 31 тисячу! Це кращий результат, ніж у 2012 та 2013 році: тоді позначку в 31 тисячу Україна перетинала лише в останній та передостанній день відповідно. Ми також перевершили показники попередніх років за кількістю сфотографованих пам’яток: цього року вже завантажено фото 10311 об’єктів, у той час як в 2012 та 2013 році їх було лише трохи більше 8 і 9 тисяч відповідно.

Із початку конкурсу також були доповнені списки завдяки тому, що нам надійшли уточнені або повніші списки з обласних та районних адміністрацій. Зокрема, були додані сотні нових пам’яток з Дніпропетровської, Закарпатської, Луганської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької та Чернігівської областей. Якщо ви не знайшли сфотографовану вами пам’ятку в списку — перевірте його ще раз, можливо, вона вже додана туди!

Попри ці чудові результати, є ще два неподолані рубежі. Так, 2014 рік ще не перевищив минулий рік за кількістю фото: тоді їх було 35 710, тож від рекорду нас відділяє трохи більше чотирьох тисяч. Крім того, Україна наразі посідає третє місце за кількістю фото в рейтингу країн за кількістю фото, поступаючись Німеччині (в якої 35 622 фото) та Польщі (де завантажено понад 45 тисяч), проте обидві ці країни вже завершили конкурс. Тож у нас є гарна нагода посісти друге місце у світі, випередивши Німеччину, а може, й замахнутися на результат Польщі?..

На ці п’ять днів обіцяють сонячну і теплу погоду — справжнє бабине літо! Тож чому б не сфотографувати пам’ятки поблизу вас чи не поїхати кудись на вихідні, якщо погода дозволяє зробити такі гарні світлини? Адже перемогти просто — можна завантажити як одне фото і виграти приз за найякісніше фото області або всієї країни, так і здобути перемогу за кількістю сфотографованих пам’яток в рамках області або всієї України. Долучайтеся — ще не пізно сфотографувати пам’ятку і взяти участь у конкурсі!

Поділіться з друзями:

60 000 пам’яток у конкурсних списках: підготовка до конкурсу триває

Кірха у Дніпропетровську, фото 2007 року
Кірха у Дніпропетровську, фото 2007 року. Автор фото — Леонід Джепко, CC BY-SA 2.5.

8 вересня 2014 року було досягнуто важливої позначки: кількість пам’яток у конкурсних списках конкурсу перевищила 60 тисяч.

Ювілейною 60-тисячною пам’яткою стала лютеранська кірха у місті Дніпропетровську, яка має статус пам’ятки архітектури місцевого значення з охоронним номером 109. Наразі у Вікіпедії є лише одне фото цієї цікавої споруди та відсутня стаття про неї, тож ми сподіваємося, що завдяки конкурсу Вікіпедія поповниться і якісними фото, і детальною статтею про цю та інші пам’ятки!

Підготовка списків пам’яток є одним з найважливіших завдань підготовки до конкурсу. На жаль, в Україні відсутній якісний реєстр пам’яток усіх рівнів. Якщо з пам’ятками національного значення Міністерству культури України ще вдалося впорядкувати реєстр пристойної якості, то для пам’яток місцевого значення та щойно виявлених об’єктів культурної спадщини такого реєстру немає. Протягом років змінювалися установи, які відповідальні за ведення списків — від міських і обласних рад до облдержадміністрацій і зрештою самого Міністерства культури, проте повного реєстру цих пам’яток так і не створено. Ведуться роботи з підготовки такого реєстру на базі Міністерства культури, проте просуваються вони, на жаль, вкрай повільно: наприклад, у Закарпатській області досі зареєстрована лише одна пам’ятка.

Звісно, ми вирішили не обмежуватися цими ще не наповненими реєстрами та вирішили звернутися з запитами про надання списків пам’яток до місцевих державних адміністрацій та місцевих рад. З 2012 року, коли при підготовці до першого в Україні конкурсу ми почали розсилати такі запити, ми вже сконтактували з кількома сотнями органів місцевої влади. У більшості випадків місцева влада мала в наявності списки пам’яток, проте ніколи не викладала їх в мережу Інтернет. Саме завдяки отриманням цих списків ми змогли наповнити наші конкурсні списки понад 60 тисячами пам’яток. Тому ми ще раз дякуємо тим обласним, районним і міським державним адміністраціям та міським радам, які надали нам повні та якісні списки — без вашої допомоги конкурс був би неможливим!

Проте, на жаль, 60 тисяч — це навіть не половина списку пам’яток, адже кількість пам’яток в Україні оцінюється в 150 тисяч. Навіть після трьох років подання запитів до місцевої влади з деяких областей та районів ми досі не отримали відповіді. Найгірший результат має саме Дніпропетровська область — попри численні звернення Дніпропетровська ОДА не відповіла на жоден з наших запитів. Тому нам довелося отримувати списки з інших джерел — скажімо, для міста Дніпропетровська список пам’яток нам надали небайдужі місцеві активісти. Втім, цей список оновлений лише станом на 2006 рік, але за браком офіційної відповіді нам доводиться задовольнятися і таким, ймовірно, неповним списком. Також серед «аутсайдерів» Луганська область, звідки ми з 2012 року отримуємо виключно роздруки сайту Мінкульту, та Черкаська область, де, схоже, обласного реєстру пам’яток не існує взагалі. Крім того, у значній кількості областей ми маємо неповну інформацію — скажімо, бракує інформації про певні типи пам’яток або про пам’ятки певних районів.

З іншого боку, 60 тисяч пам’яток — це дуже солідний показник на світовому рівні, адже це сьомий показник серед країн-учасниць конкурсу «Вікі любить пам’ятки». Більше пам’яток у конкурсних списках мають лише Швеція, Німеччина, США, Польща, Бельгія та Нідерланди; в той же час, Україна випереджає за цим показником Росію, Францію, Іспанію та інші країни.

До початку конкурсу списки ще будуть поповнюватися та уточнюватися. Нагадуємо, що конкурс в Україні стартує 15 вересня, тож чекаємо на ваші фото вже наступного тижня!

Поділіться з друзями:

200-ліття від дня народження Тараса Шевченка

Сьогодні світ святкує 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. До цієї дати ми вирішили згадати про пам’ятники Кобзареві, які встановлені в більш ніж тисячі міст України, а майже двісті з них мають офіційний статус пам’ятки.

Проте в світі досі не існує єдиного списку всіх пам’ятників видатному українському поетові. Цих списків немає в жодному з музеїв, присвячених Шевченкові, не має такого списку і Міністерство культури України. Тому більшість джерел містять списки пам’ятників різного ступеню повноти. Один з таких списків пам’ятників розміщений і у Вікіпедії  — звісно, теж неповний.

Одним із провідних дослідників монументальної шевченкіани в Україні є член журі конкурсу «Вікі любить пам’ятки» Руслан Теліпський. Він з дитинства цікавився творчістю Тараса Шевченка, фотографією та туризмом, і в кожному відвіданому місті чи селі він неодмінно відвідував та фотографував пам’ятник Кобзареві. Згодом це захоплення набуло конкретики, і він почав систематично подорожувати Україною та світом, фотографуючи та досліджуючи пам’ятники Шевченкові.

В колекції Руслана Теліпського — понад 1000 світлин пам’ятників Шевченкові, зроблених у понад 20 країнах світу, і, зокрема, в кожній області України. Він поширює свої роботи у різних формах — від серії фотомонтажних поштівок, які Руслан випустив у 2009 року, до книги «Монументальна шевченкіана Руслана Теліпського», над якою він зараз веде роботу.

Тепер доробок Руслана Теліпського описує і 20-хвилинний кліп «Моя Шевченкіана», в якому Руслан розповідає про своє захоплення та пам’ятники, які йому найбільше запам’яталися. До того ж це відео люб’язно надане автором на умовах вільної ліцензії Creative Commons Attribution, що дозволяє будь-кому вільно поширювати цю працю за умови зазначення авторства Руслана.

Поділіться з друзями:

30 вересня – останній день конкурсу!

Вчора було завантажено 30-тисячне фото і ми впритул підійшли до Німеччини, а отже і до другого місця, за кількістю фотографій. Минулого року в українській частині було завантажено понад 33 тисячі світлин і ми посіли 4-е місце у загальному підсумку. Хотілося б перевершити власні результати, і ми маємо усі шанси для цього!

Статистику за країнами можна переглянути тут: http://wikizabytki.pl/stats/

Нагадуємо, що фотографії для участі у конкурсі можна вантажити до 23:59:59 за Київським часом. Не баріться! Ще не пізно взяти участь у найбільшому фотоконкурсі України та світу!

Поділіться з друзями:
Posted in Без категорії | 10 Replies