Прикро, прикро, прикро…

31 грудня в блозі ODESSA INCOGNITA я надрукував фотозвіт з походу, який відбувся 1 січня 2013 року селами Овідіопольского району Одеської області за маршрутом Peterstal — Josefstal — Mariental — Neuburg — Alexanderhilf (стародавні німецькі села). За годину надійшов коментар мешканця села Новоградівка (Neuburg):

Давненько ви, мабуть, їздили. На церкві Бейтельшпахера (Новоградківка, Нейбург) ще навесні впав дах. Голова місцевої райдержадміністрації, не придумав нічого кращого, як позбирати сміття навколо кірхи. На моє запитання: «Кому належить будівля?» — відповів: «Не знаю».

Ось так руйноється культурна спадщина, унікальні об’єкти з потужним туристичним потенціалом. Більше ніж півроку про цю подію ніхто навіть не згадував.

Лютеранська кірха в селі Нейбург була побудована у 1903–1904 роках представником саксонської школи зодчества, архітектором Християном Бейтельспахером. Будівля не використовується з 2000-го року.

Наостанок слова мешканця села, якій надіслав нам світлини кірхи зі зруйнованим дахом:

Прикро було, коли заборонили службу.
Прикро було, коли викинули орган.
Прикро було, коли зруйнували дзвіницю.
Прикро було, коли спотворили фасад.
Прикро було, коли танцювали у церкві.
Прикро було, коли вирвали з м’ясом усе, що було металевого.
Прикро було, коли жодного вікна не залишилось.
Тепер прикро — бо дах впав.
Завтра буде прикро, бо впадуть стіни…

DSC04551 DSC04552 DSC04559 DSC04561 DSC04562

Дмитро Жданов, керівник проекту ODESSA INCOGNITA,
фото: Сергій Гордишев з села Новоградівка

PS. Ми писали про подібну історію з Миколаївською кірхою — там теж не знали, кому вона належить…

Поділіться з друзями:

Співпраця з місцевими органами виконавчої влади

Одеса 107619.JPG

Інтер’єр. Будинок прибутковий Мортона, Одеса, Маразліївська вул., 16 © Дмитро Жданов; ліцензія CC BY-SA 4.0

Напевно, багато хто з учасників конкурсу стикалися з проблемами при фотографуванні об’єктів культурної спадщини. Особливо якщо ці об’єкти знаходяться в приватній власності[1]. З цією ж проблемою зіткнулася пошукова група ODESSA INCOGNITA. Однак нам вдалося її вирішити. Торік ми звернулися в управління з питань охорони об’єктів культурної спадщини Одеської міської ради з пропозицією включити старовинні криниці Одеси до списку пам’яток культурної спадщини в номінації інженерно-технічні споруди. Начальник управління, ознайомившись із нашими матеріалами, запропонував взяти участь у програмі роботи громадських інспекторів[2].

З того моменту ми тісно співпрацюємо з управлінням і зараз проводимо фотофіксацію в якості громадських інспекторів управління. При цьому в нас є офіційні посвідчення, які дають право:

  • спостерігати за станом зберігання та використання пам’яток, їхніх територій і зон охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місць;
  • безумовного доступу до об’єктів культурної спадщини з метою іх обстеження, ознайомлення зі станом зберігання, характером та способом використання, ведення реставраційних робіт, одержання відповідних даних, наукового вивчення.
  • [3]

Однак є винятки: якщо в будинку розташована військова комендатура або якійсь інший військовий об’єкт, фотозйомка заборонена!

Скоріш за все, така програма діє і в інших областях України. Ви можете спробувати звернутися в подібні управління у вашій області, що полегшить вам доступ до об’єктів фотофіксації.

[3] Ст. 8, ст. 9 Закону України «Про охорону культурної спадщини»
Поділіться з друзями: