Обласні переможці: Харківська, Луганська, Донецька

До вашої уваги переможні фото у номінації «Найкраща світлина області 2017». Починаємо зі сходу України.
Покровський собор), Чугуїв. Найкраща світлина Харківської області 2017. Автор — DyadyaDen, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Покровський собор, Чугуїв. Найкраща світлина Харківської області 2017. Автор — DyadyaDen, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Будівлю Покровського собору в Чугуєві освячено 1834 року. У двадцятому столітті вона пережила багато несправедливих перебудов. Храмову будівлю частково відреставрували у 1972, а після передачі церкві у 2010 далі відновлюється коштами вірян. Нині це пам’ятка архітектури національного значення.

Знімок коментує член журі, фотограф Георгій Чернілєвський:

ІДЕАЛЬНИЙ МОМЕНТ

Фотографія архітектури – справа неспішна, оскільки головний об’єкт нерухомий. Але саме в цій роботі автору вдалося спіймати ідеальний момент для зйомки. Насичені кольори заходу сонця, хмар і ясного неба дуже вдало опинилися в одному кадрі. Освітлення і колір створюють урочисте й одночасно тривожний настрій. Вічність і коротка мить поєдналися у цій роботі.

Залізничний вокзал, Сватове. Найкраща світлина Луганської області 2017. Автор — Олександр Павленко, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Залізничний вокзал, Сватове. Найкраща світлина Луганської області 2017. Автор — Олександр Павленко, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Залізничний вокзал у Сватовому — пам’ятка архітектури й містобудування місцевого значення. Збудований у 1903 році.

Коментувати продовжує Георгій Чернілєвський:

КОЛІР

Дуже цікавий нічний знімок, в якому автор експериментував з кольоровими фільтрами.
Окрім від початку складного освітлення, додано тонування зеленим і пурпуровим відтінками. Результат вийшов яскравим і при цьому збалансованим. Не зважаючи на спеціальні художні прийоми, знімок зберіг свою енциклопедичну значимість.

 

Воскресенська церква, Слов'янськ. Найкраща світлина Донецької області 2017. Автор — Дмитро Балховітін, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Воскресенська церква, Слов’янськ. Найкраща світлина Донецької області 2017. Автор — Дмитро Балховітін, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

У Донецькій області цього року переміг не Святогірський монастир. Так, в області є й інші пам’ятки.

Воскресенська церква у Слов’янську — пам’ятка архітектури місцевого значення. Збудована у 1775 році, реставрована у 1980-х. Приймала у себе святогірських монахів, які служити тут, коли був закритим Свято-Успенський монастир.

Член журі фотограф Міхіль Вербек поставив цьому знімку 10 балів з 10 і прокоментував своє рішення дуже коротко:

Beautiful purple colours.

І підкреслив, як цікаво колір неба і колір храму на фотографії майже однакові.

Член журі Роман Бречко коментує світлину так:

Сильна робота! Хотілось би, щоб пам’ятка займала трохи більше простору в кадрі, але тим не менше виглядає гарно.


Дякуємо авторам! Продовжуємо публікувати переможців за регіонами, тож не перемикайтесь.

Журі конкурсу Вікі любить пам’ятки 2017: хто ці люди?

Традиційно до журі фотоконкурсу Вікі любить пам’ятки входить три типи осіб:

  • досвідчені вікіпедисти, які можуть оцінити, наскільки фото ілюстративні для статей Вікіпедії;
  • [професійні] фотографи, які можуть оцінити якість і художню цінність знімків (часто це переможці нашого конкурсу попередніх років);
  • краєзнавці, історики, пам’яткознавці, які можуть оцінити, наскільки світлини передають цінність пам’ятки.

Тримати журі в секреті від учасників — частина підступного плану оргкомітету.

Знайомтеся ж тепер 🙂

  • Костянтин Брижниченко — фотограф, призер конкурсу «Вікі любить пам’ятки» 2015 і 2016 року, переможець міжнародного етапу Wiki Loves Monuments 2014 з фотографією Святогірської лаври.
  • Роман Бречко — фотограф, переможець «Вікі любить пам’ятки» 2016
  • Юрій Клименко — фотограф, призер «Вікі любить пам’ятки» 2014
  • Євген Самученко — тревел-фотограф, AFIAP. Улюблений напрям фотографії — нічна зйомка. Призер численних міжнародних конкурсів, у тому числі WLM Україна 2014, WLM Грузія 2016, WLE Україна (2015, 2016), WLE Nepal (2015, 2017), WLE Unesco Biosphere reserve 2016. Автор 10 «вибраних» і 3 «якісних» зображень у Вікісховищі
  • Ніна Шентюрк — досвідчена вікіпедистка, адміністраторка української Вікіпедії
  • Володимир Лініков — історик, співробітник Запорізького обласного краєзнавчого музею. Царина наукових інтересів – друга світова війна та історія приватної фотографії першої третини ХХ ст. Фотограф, член НСФХУ. У творчому доробку наукові статті та фотоілюстрації для понад десяти альбомів про Запорізьку область та промисловість регіону.
  • Міхіль Вербек (користувач:Michielverbeek; Нідерланди) — фотограф, активний користувач і автор «якісних зображень» у Вікісховищі, переможець фотоконкурсів зокрема WLM у Нідерландах та Німеччині. Особливо пишається тим, що PostNL (національна пошта Нідерландів) використала одну з його фотографій для офіційної марки (див. фото нижче).
  • Райнгольд Меллер (користувач:Ermell; Німеччина) — музикант на пенсії, фотограф, автор понад 3300 «якісних зображень» у Вікісховищі, призер конкурсів Wiki Loves Earth та Wiki Loves Monuments у Німеччині 2015—2017 років, а також численних конкурсів Вікісховища
  • Арільд Воген (користувач:ArildV; Швеція) — активний вікімедієць, перший вікімедист-резидент у світі, працює в Шведському університеті сільськогосподарських наук. Був менеджером першого Wiki Loves Monuments у Швеції 2011 року і сам автор понад 2800 «якісних зображень».
  • Ансгар Коренг (користувач:Code; Німеччина) — фотограф, любитель архітектури, за фахом суддя, переміг у міжнародному конкурсі Wiki Loves Monuments 2016 зі своєю фотографією місцевого суду в Берліні, співзасновник Commons Photographers User Group.
  • Користувач:C messier; Греція — фотограф, автор понад 1500 «якісних зображень» у Вікісховищі, призер нідерландської частини фотоконкурсу Wiki Loves Monuments 2017.
  • Володимир Ньорба — голова Спілки фотохудожників Закарпаття, автор краєзнавчих нарисів та фотоальбомів
  • Михайло Делеган — заступник директора з наукової роботи Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького, голова Закарпатської обласної організації Національної спілки краєзнавців України
  • Василь Мельниченко — історик, професор Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, донедавна — директор навчально-наукового інституту історії і філософії цього університету, голова Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, лауреат премії імені Дмитра Яворницького.
  • Оксана Сулима — краєзнавець, старший науковий співробітник науково-дослідного відділу фондів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського (Полтава).
  • Георгій Чернілєвський — вікіпедист, фотограф, адміністратор Вікісховища. Активний користувач Вікісховища з 2007 року. Автор світлин, які отримали статус «вибраних зображень» в розділах англійською, німецькою, іспанською, португальською, польською, китайською, турецькою та інших Вікіпедій. Був членом журі конкурсів «Вікі любить пам’ятки» 2013—2015 років.
  • Юрій Палкін — провідний науковий співробітник Харківського науково-методичного центру охорони культурної спадщини
Святогірська лавра. Найкраще фото міжнародного етапу Wiki Loves Monuments 2014. Автор фото: Костянтин Брижниченко, вільна ліцензія cc by-sa 4.0

Святогірська лавра. Найкраще фото міжнародного етапу Wiki Loves Monuments 2014. Автор фото: Костянтин Брижниченко, вільна ліцензія cc by-sa 4.0

Стокгольмська ніч.

Стокгольмська ніч. Автор фото: Володимир Лініков, публікується з дозволу

Вантовий міст через річку Бергсе-Маас поблизу Хосздена. Автор фото: Міхіль Вербек, вільна ліцензія cc by-sa 3.0

Вантовий міст через річку Бергсе-Маас поблизу Хосздена. Автор фото: Міхіль Вербек, вільна ліцензія cc by-sa 3.0

Вестибюль і повітряні сходи місцевого суду у Берліні (Німеччина) щороку відвідують тисячі людей. Найкраща світлина міжнародного етапу конкурсу Wiki Loves Monuments 2016. Автор фото: Ансгар Коренг, вільна ліцензія cc by 3.0

Вестибюль і повітряні сходи місцевого суду у Берліні (Німеччина) щороку відвідують тисячі людей. Найкраща світлина міжнародного етапу конкурсу Wiki Loves Monuments 2016. Автор фото: Ансгар Коренг, вільна ліцензія cc by 3.0

Нагороджено переможців спецномінації Київської Малої академії наук

30 жовтня 2017 року у Державному політехнічному музеї «КПІ ім. Ігоря Сікорського» відбулося нагородження переможців спеціальної номінації «Київська Мала академія наук». 

Учасники спецномінації Київської Малої академії наук у фотоконкурсі «Вікі любить пам'ятки» 2017 разом з її організаторами

Учасники спецномінації Київської Малої академії наук у фотоконкурсі «Вікі любить пам’ятки» 2017 разом з її організаторами. Авторка: AnnaKhrobolova (WMUA), CC-Zero

У заході взяли участь представники КПНЗ «Київська Мала академія наук учнівської молоді» та ГО «Вікімедіа Україна», учасники та переможці конкурсу «Вікі любить пам’ятки» у номінації для слухачів МАН.

Зі вступним словом виступив Володимир Васинюк, директор КПНЗ «Київська Мала академія наук учнівської молоді». Він зауважив, що участь МАНівців у різноманітних заходах, у тому числі фотоконкурсі пам’яток культури, окрім допомоги місії конкурсу, сприяє і всебічному розвитку школярів.

Ілля Корнійко, голова правління ГО «Вікімедіа Україна» подякував школярам за участь і розповів, чого вартує організаторам конкурсу зібрати списки пам’яток для його проведення.

Важливою частиною заходу було урочисте підписання договору про співпрацю між КПНЗ «Київська Мала академія наук учнівської молоді» та громадською організацією «Вікімедіа Україна». Обидва керівники організацій висловили впевненість у плідній подальшій співпраці, тепер з юридичним підґрунтям.

Звісно, найприємнішим було нагородження переможців спеціальної номінації «Київська Мала академія наук» в українській частині міжнародного фотоконкурсу пам’яток культурної спадщини Wiki Loves Monuments. Школярі отримали призи від КМАН і сувенірну продукцію з символікою «Вікі любить пам’ятки» і Вікіпедії від організаторів конкурсу.

Наступний етап співпраці — конкурс статей «МАНівці пишуть Вікіпедію» серед київських слухачів МАН. Упродовж листопада вони можуть писати та/або покращувати статті у Вікіпедії на теми, дотичні до своєї науково-дослідницької роботи. Номінації конкурсу: Культура; Техніка; Природа; Біографія Мовознавство і література; Екологія та інженерія; Переклад.

Щодо участі у конкурсі статей учасники можна звертатися до Віти Ращук, методиста відділу впровадження інформаційних та інноваційних технологій Київської Малої академії наук, а запитання по власне роботі у Вікіпедії писати Вірі Моторко, редакторці Вікіпедії.

Фрагмент пам'ятнику Лядські ворота 0,3

Фрагмент пам’ятника над Лядськими воротами. Автор: Mish.Lukash, вільна ліцензія cc by-sa 4.0

Велика дзвiниця Києво-Печерської лаври

Велика дзвiниця Києво-Печерської лаври. Автор: Олександр Чорношкур, вільна ліцензія cc by-sa 4.0

Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченко у парку

Пам’ятник Тарасу Григоровичу Шевченко у парку. Авторка: Sasha.Peshkova, вільна ліцензія cc by-sa 4.0

Сергій Зисько — призер Wiki Loves Monuments у Грузії

Український фотограф, учасник нашого конкурсу, Сергій Зисько став призером Wiki Loves Monuments 2017 у Грузії — його фото зайняло друге місце. Ми вирішили поспілкуватися про це із Сергієм.

Храм Метехі, Тбілісі. Фото: Сергій Зисько, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Храм Метехі, Тбілісі. Фото: Сергій Зисько, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

— Ви були призером «Вікі любить Землю 2016», завантаживши найкращі фото Тернопільської та Хмельницької областей, брали участь у «Вікі любить пам’ятки» — в Україні. Як же вдалося «подружитися» з конкурсом у Грузії? 🙂

У конкурсах «Вікі любить…» беру участь лише з того року. Маю велику колекцію фото, от і вирішив поділитись, щоб їх побачили усі.
Відомо ж, що «Вікі любить пам’ятки» — міжнародний конкурс. Перед поїздкою до Грузії переконався, що відбудеться Wiki Loves Monuments 2017 in Georgia, і вже знав, що хочу взяти в ньому участь.

— А як готувалися? Вчили мову? Адже всі списки пам’яток грузинською.

Заздалегідь ознайомився на сторінках конкурсу з об’єктами природи, парками, заповідниками і пам’ятками в тих місцях, де мав побувати. По природних все просто, коротко і ясно, а от з пам’ятками було складніше: там все грузинською, а мови не знаю. Вирішив, що фотографу́ю — а потім розберусь.
По приїзду, прийшов час розбиратись, а часу було обмаль, кінець вересня і залишається декілька днів, щоб обробити і завантажити фото. Сайт конкурсу досить зручний: є карта Грузії з містами, вибираєш місто Тбілісі, одразу список об’єктів, і тут головна проблема: дуже багато неосвітлених і все по-грузинськи. Один з варіантів — копіювати і перекладати; довго, але може бути… Так як часу було мало, то просто по тих містах, де був, шукав освітлені об’єкти, впізнавав і завантажував.
Під час подорожі не запам’ятовував назви церков, храмів… деякі знімав здалеку, тому інформації про них не знав. Допоміг Google Maps: на карті позначені всі вони, назви і розташування.

— Попри всі труднощі, сфотографували храм Метехі у Тбілісі й опинилися серед призерів!

Першим завантажив саме те фото, яке і зайняло друге місце. Там було дві варіації, дві панорами, ця виявилась кращою, і саме на неї і надіявся. Хоча фото було зроблене просто так, бо неймовірно гарне місце. Храм, який є пам’яткою, вже потім впізнав у списках 🙂
Встиг до закінчення часу завантажити лише 63 фото 8-10 об’єктів. Багато ще об’єктів не знайшов, їх уже в наступному році.

— Як воно в порівнянні з пошуками і фотографуванням пам’яток для українського конкурсу?

Різницю між нашими конкурсами, ще не знаю, вперше приймаю участь в обох. В українському простіше, бо все знайоме і своє, там лише мова є перешкодою і незнання про розташування пам’яток, але маючи бажання все можна осилити. В національному конкурсі Грузії немає такої масовості, як у нас, всього 2051 у порівнянні з нашими майже 38 000… зате результати швидші. І помітив там лише топ-10 і все (може пізніш ще якісь категорії будуть, поки що лише переможців опублікували), а у нас більше номінацій.

— Чи плануєте далі брати участь у наступних фотоконкурсах для Вікіпедії?

Також братиму участь і в Wiki Loves Earth 2018 in Georgia. В планах і надалі брати участь, адже часто подорожую, і маю бажання ділитись фото 🙂
Усім раджу: робіть гарні фото, не женіться за кількістю, втрачаючи якість, адже ці фото побачать у всьому світі, і колись наші нащадки дивитимуться на них!

PS. Загалом, фотографії аж трьох українців посіли місця у найкращому десятку «Вікі любить пам’ятки» 2017 у Грузії! Про інших також напишемо 🙂 
Також, якщо у вас є що розповісти про свої походеньки на нашому конкурсі — дайте нам знати, і ми залюбки опублікуємо вашу історію!

“Нікого нема, всі пішли на фронт”

Пішли, знаєте, на передову війни за врожай, за результати. Таку табличку на нашому блозі, і взагалі скрізь, треба було почепити 1 жовтня. А то ж ви, либонь, подумали, що якийсь фотометеорит влучив у криївку оргкомітету і всі вимерли, як динозаври.

Каюсь, не зробила наперед; а минулий тиждень ми всі були закручені у конкурсному вирі: кого зайняло приготування до нагородження переможців нашого сестринського конкурсу «Вікі любить Землю» (оргкомітет двох конкурсів, звісно, різні, але трошки перетинаються), хто розбирається з перипетіями списків, які полишались, хто розбирає надіслані фото на добрі і не дуже.

Ще одну причину мовчанки декого (наприклад, мене) можна побачити в попередньому дописі.

Але ми живі. Переможці кількісних номінацій будуть тоді, коли будемо впевнені у своїх числах, бо нема нічого гіршого, ніж махати навздогін «ой ні, ми помилились».

Поки що ось так. Уповаємо на вашу безмірну батьківську терплячість до цього конкурсу-дитяти, якому так мало рочків, що ще й в школу не ходить. 🙄

Фрагмент дверей будинку № 2 на вулиці Дудаєва у Львові. Автор Aeou, вільна ліцезія CC BY-SA 4.0

Фрагмент дверей будинку № 2 на вулиці Дудаєва у Львові. Автор Aeou, вільна ліцезія CC BY-SA 4.0

Коли немає слів

Церква Параскеви П'ятниці, Бакирівка, Сумська область. Автор Haidamac, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Церква Параскеви П’ятниці, Бакирівка, Сумська область. Автор Haidamac, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Господарчий корпус, Вороновиця, Вінницька область. Автор Neovitaha777, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Господарчий корпус, Вороновиця, Вінницька область. Автор Neovitaha777, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Житловий будинок, Кременець. Автор ЯдвигаВереск, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Житловий будинок, Кременець. Автор ЯдвигаВереск, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Житловий будинок, Личківці, Тернопільська область. Автор PhotoDocumentalist, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Житловий будинок, Личківці, Тернопільська область. Автор PhotoDocumentalist, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Житловий будинок, Бердянськ. Автор Каїра Федір, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Житловий будинок, Бердянськ. Автор Каїра Федір, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Пам'ятник першим колгоспним механізаторам, Любимівка, Херсонська область. Автор Nataliya Shestakova, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Пам’ятник першим колгоспним механізаторам, Любимівка, Херсонська область. Автор Nataliya Shestakova, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

В'їздна арка садиби (вікно другого поверху), Любешів, Волинська область. Автор Viacheslav Galievskyi, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

В’їздна арка садиби (вікно другого поверху), Любешів, Волинська область. Автор Viacheslav Galievskyi, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Житловий будинок, в якому жив М. Коцюбинський, м. Бар. Автор Posterrr, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Житловий будинок, в якому жив М. Коцюбинський, м. Бар. Автор Posterrr, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Готель „Лондон" (мур.), Умань. Автор Posterrr, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Готель „Лондон” (мур.), Умань. Автор Posterrr, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Замок, Клевань, Рівненська область. Авторка Xsandriel, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Замок, Клевань, Рівненська область. Авторка Xsandriel, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Синагога, Броди. Авторка OlhaSergeevna, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Синагога, Броди. Авторка OlhaSergeevna, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Костел Пресвятої Богородиці, Сокаль. Автор Сарапулов, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Костел Пресвятої Богородиці, Сокаль. Автор Сарапулов, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Садибний будинок, Красносілка, Вінницька область. Автор Михайло Потупчик, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Садибний будинок, Красносілка, Вінницька область. Автор Михайло Потупчик, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Палац родини Потоцьких в Тульчині. Авторка Ljudmila.tch, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Палац родини Потоцьких в Тульчині. Авторка Ljudmila.tch, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Управління заводу сільськогосподарських машин Д. Грієвза, Бердянськ. Автор Каїра Федір, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Управління заводу сільськогосподарських машин Д. Грієвза, Бердянськ. Автор Каїра Федір, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Палац Тора Ланге, інтер'єр, Нападівка, Вінницька область. Автор Vadkoz, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Палац Тора Ланге, інтер’єр, Нападівка, Вінницька область. Автор Vadkoz, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Садиба в Приозерному, Івано-Франківська область. Автор Haidamac, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Садиба в Приозерному, Івано-Франківська область. Автор Haidamac, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Східний флігель садиби Лінтварьових на Луці, Суми. Автор Haidamac, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Східний флігель садиби Лінтварьових на Луці, Суми. Автор Haidamac, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Будинок священика, село Пархомівка, Київська область. Автор SNCH, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Будинок священика, село Пархомівка, Київська область. Автор SNCH, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Службовий корпус садиби Харитоненків, Суми. Автор Haidamac, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Службовий корпус садиби Харитоненків, Суми. Автор Haidamac, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Будинок колишньої сторожки, в якій збирались члени Південного товариства декабристів, Кирнасівка, Вінницька область. Авторка Ljudmila.tch, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Будинок колишньої сторожки, в якій збирались члени Південного товариства декабристів, Кирнасівка, Вінницька область. Авторка Ljudmila.tch, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Будинок культури, смт Гайворон, Кіровоградська область. Автор Nataliya Shestakova, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Будинок культури, смт Гайворон, Кіровоградська область. Автор Nataliya Shestakova, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

 Костел домініканів з келіями, Кам'янець-Подільський. Автор Сарапулов, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Костел домініканів з келіями, Кам’янець-Подільський. Автор Сарапулов, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Місце, де знаходився будинок, в якому з 1873 по 1882 рр. періодично проживав М.С.Грушевський, Сестринівка, Вінницька область. Автор Михайло Потупчик, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Місце, де знаходився будинок, в якому з 1873 по 1882 рр. періодично проживав М.С.Грушевський, Сестринівка, Вінницька область. Автор Михайло Потупчик, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Проміжна статистика

Будівлі Миколаївського монастиря, Богуслав. Фото від Kiyanka, вільна ліцензія cc by-sa 4.0

Будівлі Миколаївського монастиря, Богуслав. Фото від Kiyanka, вільна ліцензія cc by-sa 4.0

21 вересня: три тижні конкурсу позаду, ще трохи більше тижня попереду. Час на числа.

Кількість поданих фото конкурс (а саме тих, які на цей момент «лежать» у категорії Images from Wiki Loves Monuments 2017 in Ukraine) ви бачите праворуч у цьому блозі: 16 150 і зростає.

Завантажено мегабайтів зображень: 80 890,1.

За кількістю поданих фото Україна на другому місці після — та-дам! — Вірменії, де вже 17 500.

Використано фотографій у статтях Вікіпедії лише 117 (1%). (Нагадуємо, що вставляти знімки у статті може будь-хто, тому не можна не чекати на нас, якщо можете зробити це самі 🙂 ). Найбільше використаних у вікіпроектах фото користувача Михайло Потупчик — 28.

Фотографій з координатами, які можна показати на карті, відносно мало (не до порівняння з Польщею).

Кількість авторів, які взяли участь: 218, з них уперше 128 (59%)

За кількістю поданих фото троє українців у першій десятці світу: Haidamac 3407, ЯдвигаВереск 2996, Сарапулов 1655; третє, п’яте і восьме місця відповідно. Зрозуміло, ці користувачі є трійкою лідерів у завантаженні фото на українську частину конкурсу.

Сфотографовано об’єктів — 8913 (станом на четверту ранку). Це без коефіцієнта для новосфотографованих. Таблицю виведено станом на 21 вересня, але вона не зовсім правильно відображає дійсність.

(нове) Ще одна таблиця: кількість сфотографованих об’єктів за користувачами (також без коефіцієнта). Ця статистика оновлюється щопівгодини.

Основне фото допису — одне з найсвіжіших. Сподіваємося, завдяки нашим учасникам статистика на кінець конкурсу буде пишною і квітучою 😉

Як взяти участь у конкурсі: кроки

Щоб взяти участь у конкурсі, треба зробити небагато: зареєструватися у Вікісховищі, знайти пам’ятку у наших списках, завантажити файл. Кроки перераховані праворуч на бічній панелі цього блогу і на сторінці Як узяти участь, а ось ще й візуальна інструкція 🙂

Нові учасники наступають!..

На сьогодні 40% учасників — це ті, хто зареєструвалися у Вікісховищі з початку вересня, тобто навмисне, щоб узяти участь, — тобто новачки! Це дуже приємно 🙂 Баланс між давніми і новими учасниками завжди дуже і дуже важливий.

Довго говорити не будемо, давайте просто гортати фото.

P.S. А ви уже всім друзям з фотоапаратом розказали про конкурс? 😉

Костьол Св. Антонія, смт. Городниця (автор фото Bilenyka, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

Костьол Св. Антонія, смт. Городниця (автор фото Bilenyka, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

Одеський театр опери та балету (автор фото Stoola Julia, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

Одеський театр опери та балету (автор фото Stoola Julia, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

Вид на Хустський замок з р.Тиса (автор фото Олександр Рокосовик, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

Вид на Хустський замок з р.Тиса (автор фото Олександр Рокосовик, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

Руїни замку в Губкові на світанку (автор фото Pit stahov, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

Руїни замку в Губкові на світанку (автор фото Pit stahov, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

Маточна конюшня, Деркульський кінний завод, Данилівка, Луганська область (автор фото Inishche, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

Конюшня, Деркульський кінний завод, Данилівка, Луганська область (автор фото Inishche, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

Богадільня, село Нижня Сироватка, Сумська область (автор фото Андрій Ямщинський, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

Богадільня, село Нижня Сироватка, Сумська область (автор фото Андрій Ямщинський, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

Городище «Тіра-Білгород», Білгород-Дністровський (автор фото Uncle Wu, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

Городище «Тіра-Білгород», Білгород-Дністровський (автор фото Uncle Wu, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

Собор святого Юра з брамою (автор фото Vanbalk, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

Собор святого Юра з брамою (автор фото Vanbalk, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

Палац Абази, Одеса (автор фото Hwyrd, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

Палац Абази, Одеса (автор фото Hwyrd, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

Бердянський педагогічний університет, колись — чоловіча класична гімназія (автор фото ПРО100, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

Бердянський педагогічний університет, колись — чоловіча класична гімназія (автор фото ПРО100, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

Волонтери, помилки, котики… і трохи совісті

Двома словами: про знайдені помилки, пов’язані з конкурсом, повідомляйте у коментарях саме під цим дописом.

File:Церковнопарафіяльна школа 1.jpg

Церковнопарафіяльна школа, Бердянськ. Автор фото — Каїра Федір, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0. Найсвіжіше з отриманих фото на цей момент

Станом на 23:02 восьмого вересня на конкурс подано 6078 фотографій. Шість тисяч за тиждень — йдемо нормально, курс на десятки тисяч!

Що стається з вашими фотографіями? По перше, як тільки ви їх завантажили у Вікісховище, файли стали частиною цього 41-мільйонного збору файлів освітнього призначення: будь-який файл може стати заголовним зображенням у статті Вікіпедії будь-якою мовою ще до закінчення конкурсу. Або хтось відзначить пряму руку фотографа і переведе фото у статус «Якісного зображення», а якісним знімкам легше потрапити у чийсь відеоролик, де в титрах буде ваше ім’я. Або хтось може вишити за цим зображенням картину (досвід показує, що таке буває).

По-друге, на початку жовтня (перш ніж настане час для роботи журі) на кожне конкурсне фото гляне наш волонтер і чесні його очі вирішать, чи відповідає воно вимогам конкурсу. Так от, волонтери. Волонтери — боги нашого руху. «У вікіпроектах взагалі сонце сходить і сідає лише тоді, коли на це знаходяться волонтери». Нам допомагають вікіпедисти/-ки і вікімедійці/-ки, які почули заклик оргкомітету і погодилися вділити часу. Зарплати не отримують, від журі не залежать і в конкурсі участі не беруть. Мають свою роботу і різний режим дня. Їх буде не менше десяти, а що більше, то краще. Як фото може не відповідати вимогам? Якось отак:

Кіт. Аккерманська фортеця (комплекс), Білгород-Дністровський. Автор фото — Tigrokozerog, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0, ВЛП 2016

Кіт. Аккерманська фортеця (комплекс), Білгород-Дністровський. Автор фото — Tigrokozerog, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0, ВЛП 2016

Котик красивий, все красиво, фортеця на місці… стривайте, точно? Кіт є частиною фортеці? Можна довго вдивлятися в пункт 5.5 Регламенту, але око нашого волонтера чесне і він каже, що фортеця на фото не представлена.

На «Вікі любить пам’ятки» за всі роки потрапляло різне: споруди без статусу пам’ятки, селфі на фоні пам’ятки, фото клумби під будинком, фото пам’яток природи, а не культури, фото експонатів музею, навіть план-схема будівлі, і таке інше. Фотографії будинків з «обрізаним» цокольним поверхом і переполовиненими головами пішоходів. Фото, які на два пікселі або два сантиметри на місцевості відрізняються від інших. Фото з будівлею по діагоналі, щоб вона вмістилася в кадр. Це змушує написати таке прохання:

«Шановні учасники, можна трошки совісті? 🙂 » Саме так, прохання зі смайликом, з посмішкою. Ми все розуміємо і не особливо маємо на що сердитись. (Фото кота чесно поміщене в категорії Вікісховища Cats in Odessa Oblast і Red tabby and white cats). І взагалі, ми найдобріші люди у всесвіті, ми навіть не вміємо сердитись. Чесне організаторське.

А тепер про серйозне, про те, за що на нас, напевно, часом дуєтесь ви — про помилки у списках. Помилки бувають різні. Хибні ініціали біля прізвищ, хибні номери будинків, пам’ятки, які уже зникли, не зняті з обліку — це від пам’яткоохоронної системи й установ, які відповідають на наші запити. Хибні координати — це, вірогідно, від користувачів, які самостійно додають координати до списків (часто пов’язано з попереднім і плутаниною в номерах). Хибні фото, що ілюструють пам’ятку у списку — це від учасників попередніх конкурсів, які поставили неправильний ідентифікатор на файл. Бот, який розставив нові фотографії у списках перед початком конкурсу, не вміє визначати, чи правильні речі на них зображені, а дивиться лише на співпадіння ідентифікаторів. Відсутні пам’ятки у списку — це хиба або установ, від яких ми так і не отримали відповіді, або ж оргкомітету, який не вніс отримані дані у Вікіпедію.

Усі помилки мали/мають були виправлені оргомітетом. Є 787 сторінок зі списками (мінус кілька десятків тих, що є просто переліками списків для районів областей чи міст). Сім членів оргкомітету. Інші поточні нагальні справи. «Чому ж ви всі не накинетеся на виправлення помилок орг-суботником, і де ваші волонтери?» — резонно запитаєте ви. І тут треба зауважити основну заваду на шляху до ідеальних списків. Марудність. Не можна поставити на конвеєр виправлення помилок на зразок ініціалів «А.Н.» для «Олексія Миколайовича», сплутаних будинків з номерами 19-21 і 21/19, візуальну ідентифікацію зображеного на фото. На днях ми довго не могли збагнути, як, чому і чи справді об’єкти «46-101-9016 Монастир Сакраменток 1743-1880 Львів Тершаківців, 4» і «46-101-1696 монастир 18 ст. Львів Тершаківців, 1» це одне й те ж. І якщо так, то чому вони мають різну адресу. І чому Центр міської історії стверджує, що це взагалі №9. А звіряти отримані нові списки зі старими взагалі моторошно, якщо ти не динозавр конкурсу, який робить це вже 5 років (а таких, зрозуміло, мало). Тому/але/отже/однак… Ми стараємося, чесне слово. І дуже вдячні вам, коли ви допомагаєте нам і одне одному в цих ребусах, які часом трапляються 🙂

Якщо вам так буде зручно (бо нам точно буде), пишіть свої повідомлення про знайдені помилки у коментарях під цим дописом. Саме під цим; врешті, це одне з його призначень.

File:1 Saksahanskoho Street, Lviv (02).jpg

Плитка на стінах у коридорі будинку № 1 на вулиці Саксаганського у Львові. Автор фото — Aeou (один з волонтерів ВЛП 2017), вільна ліцензія CC BY-SA 4.0