Вікі любить пам’ятки 2017: нагородження відбулось

9 грудня Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В.Г. Заболотного ґречно прийняла у себе церемонію нагородження ВЛП 2017.

На церемонію були запрошені переможці усіх номінацій, а саме учасники, які сфотографували найбільше об’єктів культурної спадщини в кожному з регіонів України та загалом і ті, чиї фото були обрані найкращими за регіонами України та ввійшли до десяти найкращих. Вела церемонію членкиня організаційного комітету Наталія Тимків. Фоторепортаж від Романа Наумова та Валерії Мезенцевої.

Спершу вітальне слово сказала директорка бібліотеки Галина Войцехівська. Нещодавно фотографіями конкурсу «Вікі любить пам’ятки» проілюстровано серію бібліографічних покажчиків «Малі міста України», тож бібліотека була рада поспілкуватися з фотографами і продовжити співпрацю.

Директорка бібліотеки Галина Войцехівська; фото Романа Наумова, cc by-sa 4.0

Директорка бібліотеки Галина Войцехівська; фото Романа Наумова, cc by-sa 4.0

Присутніми були троє (з 17) членів журі, а саме Костянтин Брижниченко, Георгій Чернілєвський та Володимир Лініков. Усі вони фотографи, а пан Володимир також історик, співробітник Запорізького обласного краєзнавчого музею. Вони коментували вибір найкращих фотографій, пан Георгій вручав дипломи.

Члени журі: Костянтин Брижниченко, Володимир Лініков; фото Романа Наумова, cc by-sa 4.0

Члени журі: Костянтин Брижниченко, Володимир Лініков; фото Романа Наумова, cc by-sa 4.0

Цьогорічний конкурс відзначився плідною співпрацею з деякими обласними державними адміністраціями і відділами туризму, а також КМДА, тож на церемонії були і представники державної влади. Від організаторів конкурсу вони отримали подяки і запрошення до подальшої, глибшої співпраці у 2018.

До вибору переможця по Києву долучилося двоє додаткових членів журі від КМДА; фото Валерії Мезенцевої, cc by-sa 4.0

До вибору переможця по Києву долучилося двоє додаткових членів журі від КМДА; фото Валерії Мезенцевої, cc by-sa 4.0

Відділ культури і туризму Добропільської райдержадміністрації підтримав конкурс інформаційно, а Юлія Літвінова подала на конкурс фотографії найбільшої кількості пам'яток Донецької області; фото Валерії Мезенцевої, cc by-sa 4.0

Відділ культури і туризму Добропільської райдержадміністрації підтримав конкурс інформаційно, а Юлія Літвінова подала на конкурс фотографії найбільшої кількості пам’яток Донецької області; фото Валерії Мезенцевої, cc by-sa 4.0

У когорті цьогорічних переможців були як уже відомі організаторам імена, так і нові учасники, які взяли участь уперше і одразу змогли забрати приз.

Ольга Лобода, переможець у номінаціях за найбільшу кількість сфотографованих пам'яток Сумської області та Севастополя, брала участь уперше; та член журі В'ячеслав Галєвський; фото Валерії Мезенцевої, cc by-sa 4.0

Ольга Лобода, переможець у номінаціях за найбільшу кількість сфотографованих пам’яток Сумської області та Севастополя, брала участь уперше; та член журі Георгій Чернілєвський; фото Валерії Мезенцевої, cc by-sa 4.0

Олександр Павленко, автор найкращого фото Луганської області, говорить, що досі на конкурс потрапляло мало красивих знімків з Луганщини лише тому, що він раніше не брав у цьому участі; фото Валерії Мезенцевої, cc by-sa 4.0

Олександр Павленко, автор найкращого фото Луганської області, говорить, що досі на конкурс потрапляло мало красивих знімків з Луганщини лише тому, що він раніше не брав у цьому участі; фото Валерії Мезенцевої, cc by-sa 4.0

Сергій Тарабара, частий учасник і переможець по рідній Чернігівській області; фото Валерії Мезенцевої, cc by-sa 4.0

Сергій Тарабара, частий учасник і переможець по рідній Чернігівській області; фото Валерії Мезенцевої, cc by-sa 4.0

Просторий зал бібліотеки вмістив усіх охочих відвідати захід; фото Романа Наумова, cc by-sa 4.0

Просторий зал бібліотеки вмістив усіх охочих відвідати захід; фото Романа Наумова, cc by-sa 4.0

Плеяда переможців: Крістіна Федорович, Сергій Рижков, Вадим Постернак, Олександр Примас; фото Романа Наумова, cc by-sa 4.0

Плеяда переможців: Крістіна Федорович, Сергій Рижков, Вадим Постернак, Олександр Примас; фото Романа Наумова, cc by-sa 4.0

Авторами десяти найкращих фотографій стали четверо авторів. Переможні світлини настільки трималися в секреті, що навіть члени журі дізналися не лише про розподіл місць, а й про власне самі топ-10 лише на церемонії нагородження.

До найкращого десятка потрапило три фото з Донеччини — завдяки великому ентузіасту Дмитру Балховітіну. Дмитро пообіцяв і надалі фотографувати Святогірську лавру, фото якої раніше перемагало навіть на міжнародному етапі конкурсу Wiki Loves Monuments. Друге місце на конкурсі цьогоріч отримала його світлина Воскресенської церкви у Слов’янську, тож тепер це надихатиме його також фотографувати й інші пам’ятки культури рідної області 😉

Дмитро Балховітін; фото Валерії Мезенцевої, cc by-sa 4.0

Дмитро Балховітін; фото Валерії Мезенцевої, cc by-sa 4.0

Коли Сергій Рижков побачив, які 4 (!) його фото потрапили у топ-10, то скромно прокоментував, що може ще краще. Тож ми з нетерпінням чекатимемо наступного конкурсу, щоб (вкотре) у цьому пересвідчитися.

Сергій Рижков; фото Валерії Мезенцевої, cc by-sa 4.0

Сергій Рижков; фото Валерії Мезенцевої, cc by-sa 4.0

Максим Присяжнюк не лише втрапив до авторів найкращих знімків у головній номінації, але й виборов перемогу у новоствореній номінації «Найкращі банери для Вікімандрів» з неймовірною панорамою Поштової площі у Києві. Деякі учасники вже задекларували своє бажання також поборотися за перемогу в цій номінації наступного року.

Максим Присяжнюк; фото Валерії Мезенцевої, cc by-sa 4.0

Максим Присяжнюк; фото Валерії Мезенцевої, cc by-sa 4.0

Головний переможець, автор фотографії Львівського оперного театру, яка зайняла перше місце — Сергій Криниця з Черкас. Він, на жаль, не зміг приїхати до Києва, але приз знайде його і вдома. І на церемонії, і в коментарях у соцмережах інші учасники конкурсу висловили повну згоду з рішенням журі — це фото заслужено отримало перше місце.

Присутні члени оргкомітету; фото Валерії Мезенцевої, cc by-sa 4.0

Присутні члени оргкомітету; фото Валерії Мезенцевої, cc by-sa 4.0

Після власне церемонії нагородження присутні зробили перерву на чай і тістечка з логотипом конкурсу, а по тому найбільш віддані ентузіасти конкурсу висловили свої побажання до змін у регламенті на наступний рік. 2018 року конкурс відбудеться вже всьоме, і є велике бажання покращити як схему оцінювання фотографій, щоб зменшити суб’єктивність вибору на перших етапах відбору, так і простимулювати учасників фотографувати об’єкти, які ще не мають світлин, збільшивши коефіцієнт для важче доступних населених пунктів. Організатори обіцяють врахувати всі побажання, написати регламент конкурсу 2018 у січні й одразу ознайомити з ним учасників.

фото Валерії Мезенцевої, cc by-sa 4.0

фото Валерії Мезенцевої, cc by-sa 4.0

Наталія Шестакова викладає свої побажання; фото зі сторінки конкурсу у facebook

Наталія Шестакова викладає свої побажання; фото зі сторінки конкурсу у facebook

На загальному фото переможці, організатори, члени журі, партнери; фото Валерії Мезенцевої, cc by-sa 4.0

На загальному фото переможці, організатори, члени журі, партнери; фото Валерії Мезенцевої, cc by-sa 4.0

Більше фотографій з церемонії дивіться у Вікісховищі: Wiki Loves Monuments 2017 Awards Ceremony. Є сюжет про конкурс у програмі «Ранок по-київськи» на ТРК «Київ». Двоє переможців, Наталія Шестакова та Максим Присяжнюк, також поговорили про конкурс у прямому ефірі на радіо Ера у програмі «Культурний простір».

До 17 грудня у залі Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки триває виставка фотографій-переможців «Вікі любить пам’ятки 2017».

Виставка 10-ти найкращих фото триватиме у бібліотеці до 17 грудня; фото Романа Наумова, cc by-sa 4.0

Виставка 10-ти найкращих фото триватиме у бібліотеці до 17 грудня; фото Романа Наумова, cc by-sa 4.0

ФОТО. Найкращі світлини пам’яток культури України 2017

9 грудня у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В.Г. Заболотного нагороджено переможців конкурсу фотографій пам’яток культурної спадщини для Вікіпедії під назвою «Вікі любить пам’ятки» й відкрилася виставка найкращих робіт.

Виставка у бібліотеці триватиме до 17 грудня 2017.

Міжнародний проект «Вікі любить пам’ятки» спрямований на створення повної ілюстрованої інформаційної бази про культурний спадок світу; зібрані фотографії будуть використані у Вікіпедії. У 2017 році конкурс відбувся у понад 50 країнах.

В українській частині конкурсу було завантажено понад 37 тисяч фотографій — найбільше з усіх країн-учасниць. Подано фото більше 16 тисяч об’єктів культурної спадщини, понад 2500 пам’яток було сфотографовано вперше. Участь у конкурсі взяли 410 авторів, шестеро з них є одними з 15-ти найактивніших завантажувачів фото у світі.

У межах проекту були нагороджені автори найкращих фотографій та автори, що сфотографували найбільшу кількість об’єктів, загалом та за областями. Найкращі світлини (за місцями) наводяться нижче.

Львівський оперний театр. Найкраще фото Львівської області. Автор фото — Сергій Криниця, поширюється на умовах вільної ліцензії CC BY-SA 4.0

Львівський оперний театр. 1 місце. Автор фото — Сергій Криниця, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Воскресенська церква, Слов'янськ. Найкраща світлина Донецької області 2017. Автор — Дмитро Балховітін, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Воскресенська церква, Слов’янськ. 2 місце. Автор — Дмитро Балховітін, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Осінній захід сонця над Святогірською лаврою. Донецька область. 3 місце. Дмитро Балховітін, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Осінній захід сонця над Святогірською лаврою. Донецька область. 3 місце. Дмитро Балховітін, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Руїни Кудринецького замку у вечірньому світлі. Тернопільська область. 4 місце. Сергій Рижков, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Руїни Кудринецького замку у вечірньому світлі. Тернопільська область. 4 місце. Сергій Рижков, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Хмарний пейзаж Святогірської лаври. Донецька область. 5 місце. Дмитро Балховітін, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Хмарний пейзаж Святогірської лаври. Донецька область. 5 місце. Дмитро Балховітін, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Колишня водонапірна вежа у Вінниці. Найкраща світлина Вінницької області 2017. Автор фото — Сергій Рижков, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Колишня водонапірна вежа у Вінниці. 6 місце. Автор фото — Сергій Рижков, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Панорама пам'яток Кременця. Тернопільська область. 7 місце. Максим Присяжнюк, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Панорама пам’яток Кременця. Тернопільська область. 7 місце. Максим Присяжнюк, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Олеський замок на тлі вечірнього неба. Львівська область. 8 місце. Сергій Рижков, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Олеський замок на тлі вечірнього неба. Львівська область. 8 місце. Сергій Рижков, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Успенський собор, село Біла Криниця. Найкраща світлина Чернівецької області 2017. Автор фото — Сергій Рижков, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Успенський собор, село Біла Криниця. 9 місце. Автор фото — Сергій Рижков, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Руїни Червоногородського замку. Тернопільська область. 10 місце. Сергій Криниця, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Руїни Червоногородського замку. Тернопільська область. 10 місце. Сергій Криниця, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Для довідки:

«Вікі любить пам’ятки» (Wiki Loves Monuments) — міжнародний фотоконкурс пам’яток культурної спадщини, метою якого є зібрати світлини для ілюстрування статей у Вікіпедії, Вікімандрах та інших вікіпроектах. За цей час було зібрано майже 2 мільйони зображень. В Україні цього року проводився шостий раз.

Громадська організація «Вікімедіа Україна» є регіональним відділенням «Фонду Вікімедіа» в Україні, і займається популяризацією вікіпроектів «Фонду Вікімедіа», найвідомішим серед яких є Вікіпедія, залученням до Вікіпедії нових знань і користувачів та розвитком вікіспільноти в Україні.

Усі фото можна вільно використовувати в будь-яких цілях, за умови вказання автора та ліцензії (як у підписах до зображень у цьому дописі).

Обласні переможці: Вінницька, Миколаївська, Одеська

Наступні три переможці за областями у нашому фотоконкурсі пам’яток культурної спадщини.

Колишня водонапірна вежа у Вінниці. Найкраща світлина Вінницької області 2017. Автор фото — Сергій Рижков, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Колишня водонапірна вежа у Вінниці. Найкраща світлина Вінницької області 2017. Автор фото — Сергій Рижков, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Водонапірна вежа у Вінниці має статус пам’ятки місцевого значення має з 1983 року, а з 2000 — офіційно є одним із символів міста.

Збудована вона у 1912 році за проектом Григорія Артинова і поєднувала функції пожежної каланчі, для цілей якої був пристосований верхній ярус, та забезпечувала роботу першого у Вінниці водогону. До середини століття вежа  залишалась однією з найвищих будівель міста.

Семиярусна восьмикутна витягнута в периметрі башта практично зберегла свій первозданний вигляд. Після реконструкції змінили розташування годинників, спустивши їх на ярус нижче; а ще тепер вежа має чудову вечірню підсвітку, завдяки якій і можна робити такі чудові знімки.

Член журі Юрій Клименко висловився влучно і змістовно:

Дуже технічна і сконцентрована фотографія і цим вона безперечно чіпляє.

 

Будинок Головного командира Чорноморського флоту в Миколаєві. Найкраща світлина Миколаївської області 2017. Автор фото — користувач SNCH, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Будинок Головного командира Чорноморського флоту в Миколаєві. Найкраща світлина Миколаївської області 2017. Автор фото — користувач SNCH, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Будинок Головного командира Чорноморського флоту в Миколаєві — пам’ятка архітектура національного значення і пам’ятка історії місцевого значення.

Будівлю звели у 1792-94 роках за проектом та під керівництвом архітектора П. Нейолова у стилі класицизму XVIII століття. Первинно вона призначалася для правління Чорноморського адміралтейства, однак за час свого існування виконала багато різних призначень: коли завершилося будівництво, тут поселився із сім’єю адмірал Микола Мордвінов, згодом тут проживали та працювали такі адмірали де-Траверсе, Грейг, Лазарєв, фон-Глазенап, Аркас, після Жовтневої революції у будинку розташували гуртожиток для вчителів Наркомпросу, потім — дитячий дім, ремеслене училище, після нього школу-інтернат.

Нарешті у 1973 році прийнято рішення про створення Музею суднобудування і флоту, на той момент «адміральський палац» уже почали реставрувати. І нині музей приймає відвідувачів саме в цій будівлі.

Пам'ятник князю Воронцову, Одеса. Найкраща світлина Одеської області 2017. Автор фото — Сергій Криниця, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Пам’ятник князю Воронцову, Одеса. Найкраща світлина Одеської області 2017. Автор фото — Сергій Криниця, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Пам’ятник князю Воронцову — пам’ятка монументального мистецтва національного значення. Статуя генерал-губернатора Новоросійського краю і Бессарабії князя Михайла Воронцова з’явилася  в Одесі у 1863 році. Це другий пам’ятник у місті, після пам’ятника Дюку. Михайло Воронцов — цікавий зразок людини, що провела молодість і здобула освіту в Лондоні, будував собі маєтки (Вікіпедія має щонайменше три статті з назвою «Воронцовський палац»), але в преамбулі статті про самого Воронцова відзначено інше: «Сприяв господарському розвитку краю, розбудові Одеси та інших міст».

Бронзова статуя князя, загорнутого у мантію і з фельдмаршалським пірначем в руці, міститься на чотирикутному постаменті з кримського діориту. Темного зимового вечора пам’ятник освітлюють хіба що вогні Спасо-Преображенського собору неподалік, в якому, власне, і похований Михайло Воронцов.

Враження члена журі користувача C messier:

Мені справді подобається рішення статуї як силуету. Туман додає фотографії містичної атмосфери. Хоча ще питання, чи треба було так обрізати знімок унизу.


Залишилося ще кілька регіональних переможців! Вже скоро 😉

Обласні переможці: Чернівецька, Івано-Франківська, Закарпатська

Продовжуємо публікувати фото, що перемогли в номінації «Найкраща світлина області» у цьогорічному конкурсі Вікі любить пам’ятки. Погляньмо на західні області.

Успенський собор, село Біла Криниця. Найкраща світлина Чернівецької області 2017. Автор фото — Сергій Рижков, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Успенський собор, село Біла Криниця. Найкраща світлина Чернівецької області 2017. Автор фото — Сергій Рижков, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Успенський собор старообрядців у селі Біла Криниця на Чернівеччині — пам’ятка архітектури національного значення. Зведений у 1908 році на кошти купців, які таким чином вирішили увічнити пам’ять про свого сина.

За часів Австро-Угорщини, а потім Румунії собор був центром Білокриницької митрополії і всієї Російської православної старообрядницької церкви в Румунії. Після входження Буковини до складу СРСР церкву закрили, а метрополія переїхала до Бреїли. За часів незалежної України в Білій Криниці відновлено богослужіння в соборі.

У Вікісховищі ця світлина набула статусу «якісного зображення» і поповнила галерею якісних фотографій церков з усього світу.

Член журі ВЛП 2017 фотограф Міхіль Вербек відзначає, що йому особливо сподобалося у цьому знімку:

Колір неба дуже добре співвідноситься з кольорами храму.

Йому вторить інший член журі, Юрій Клименко:

Чудова фотографія, що показує не тільки головний об’єкт але й все його середовище, аж до горизонту. Чудове світло, чудові кольори, чудовий фон.

 

Арка старого залізничного мосту у Ворохті. Найкраща світлина Івано-Франківської області 2017. Автор фото — Роман Наумов, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Арка старого залізничного мосту у Ворохті. Найкраща світлина Івано-Франківської області 2017. Автор фото — Роман Наумов, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Залізничні кам’яні мости у Ворохті — пам’ятка архітектури місцевого значення. Залізницю у Ворохту проклали ще 1894 року, і як видно по фото, бачив міст багато чого. Він входить до переліку найдовших кам’яних мостів Європи та світу (хоч тепер міст і не використовується).

Члени журі обговорювали прийом автора поділити кадр надвоє, захопивши не весь міст. Комусь це видалося зайвим, хтось відмітив, що так кадр отримав свою родзинку. Ось що сказала членкиня журі, адміністраторка української Вікіпедії Ніна Шентюрк:

У цьому випадку поділ кадру навпіл не недолік, а певне протиставлення двох стихій: кам’яна споруда тяжіє до землі, а дерево і трава тягнуться до неба — мертве і живе, темне і соковито-світле.

Панорама Невицького замку. Найкраща світлина Закарпатської області. Авторка фото — Катерина Байдужа, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Панорама Невицького замку. Найкраща світлина Закарпатської області. Авторка фото — Катерина Байдужа, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Невицький замок на Закарпатті — пам’ятка архітектури національного значення. Історія побудови цього кам’яного укріплення сягає XIV століття, і вже не одне сторіччя замок у своєму напівзруйнованому стані.

Однак, як бачимо, фотографині вдалося зробити напрочуд свіжу і живу зимову світлину замку. Так наче й мури виконують іще своє призначення, і на вежі є вартовий.

Члени журі прокоментували це фото так:

C messier:
The branches get in the way, but they don’t hide the monument. Otherwise good.
Роман Бречко:
Загалом добра робота. Невпевнений в користі від гілок, але і шкоди від них ніби немає. / In general a good photo. I’m not sure that there are some benefits in branches, but at the same time I don’t see any issues with them.

Наші переможці — воістину вартові пам’яток культури. Рік за роком вони документують для нащадків пам’ятки України. За цим дописом послідують переможці за іншими областями, не забувайте заходити на цей сайт, щоб дізнатися про них!

Обласні переможці: Харківська, Луганська, Донецька

До вашої уваги переможні фото у номінації «Найкраща світлина області 2017». Починаємо зі сходу України.
Покровський собор), Чугуїв. Найкраща світлина Харківської області 2017. Автор — DyadyaDen, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Покровський собор, Чугуїв. Найкраща світлина Харківської області 2017. Автор — DyadyaDen, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Будівлю Покровського собору в Чугуєві освячено 1834 року. У двадцятому столітті вона пережила багато несправедливих перебудов. Храмову будівлю частково відреставрували у 1972, а після передачі церкві у 2010 далі відновлюється коштами вірян. Нині це пам’ятка архітектури національного значення.

Знімок коментує член журі, фотограф Георгій Чернілєвський:

ІДЕАЛЬНИЙ МОМЕНТ

Фотографія архітектури – справа неспішна, оскільки головний об’єкт нерухомий. Але саме в цій роботі автору вдалося спіймати ідеальний момент для зйомки. Насичені кольори заходу сонця, хмар і ясного неба дуже вдало опинилися в одному кадрі. Освітлення і колір створюють урочисте й одночасно тривожний настрій. Вічність і коротка мить поєдналися у цій роботі.

Залізничний вокзал, Сватове. Найкраща світлина Луганської області 2017. Автор — Олександр Павленко, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Залізничний вокзал, Сватове. Найкраща світлина Луганської області 2017. Автор — Олександр Павленко, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Залізничний вокзал у Сватовому — пам’ятка архітектури й містобудування місцевого значення. Збудований у 1903 році.

Коментувати продовжує Георгій Чернілєвський:

КОЛІР

Дуже цікавий нічний знімок, в якому автор експериментував з кольоровими фільтрами.
Окрім від початку складного освітлення, додано тонування зеленим і пурпуровим відтінками. Результат вийшов яскравим і при цьому збалансованим. Не зважаючи на спеціальні художні прийоми, знімок зберіг свою енциклопедичну значимість.

 

Воскресенська церква, Слов'янськ. Найкраща світлина Донецької області 2017. Автор — Дмитро Балховітін, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Воскресенська церква, Слов’янськ. Найкраща світлина Донецької області 2017. Автор — Дмитро Балховітін, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

У Донецькій області цього року переміг не Святогірський монастир. Так, в області є й інші пам’ятки.

Воскресенська церква у Слов’янську — пам’ятка архітектури місцевого значення. Збудована у 1775 році, реставрована у 1980-х. Приймала у себе святогірських монахів, які служити тут, коли був закритим Свято-Успенський монастир.

Член журі фотограф Міхіль Вербек поставив цьому знімку 10 балів з 10 і прокоментував своє рішення дуже коротко:

Beautiful purple colours.

І підкреслив, як цікаво колір неба і колір храму на фотографії майже однакові.

Член журі Роман Бречко коментує світлину так:

Сильна робота! Хотілось би, щоб пам’ятка займала трохи більше простору в кадрі, але тим не менше виглядає гарно.


Дякуємо авторам! Продовжуємо публікувати переможців за регіонами, тож не перемикайтесь.

Журі конкурсу Вікі любить пам’ятки 2017: хто ці люди?

Традиційно до журі фотоконкурсу Вікі любить пам’ятки входить три типи осіб:

  • досвідчені вікіпедисти, які можуть оцінити, наскільки фото ілюстративні для статей Вікіпедії;
  • [професійні] фотографи, які можуть оцінити якість і художню цінність знімків (часто це переможці нашого конкурсу попередніх років);
  • краєзнавці, історики, пам’яткознавці, які можуть оцінити, наскільки світлини передають цінність пам’ятки.

Тримати журі в секреті від учасників — частина підступного плану оргкомітету.

Знайомтеся ж тепер 🙂

  • Костянтин Брижниченко — фотограф, призер конкурсу «Вікі любить пам’ятки» 2015 і 2016 року, переможець міжнародного етапу Wiki Loves Monuments 2014 з фотографією Святогірської лаври.
  • Роман Бречко — фотограф, переможець «Вікі любить пам’ятки» 2016
  • Юрій Клименко — фотограф, призер «Вікі любить пам’ятки» 2014
  • Євген Самученко — тревел-фотограф, AFIAP. Улюблений напрям фотографії — нічна зйомка. Призер численних міжнародних конкурсів, у тому числі WLM Україна 2014, WLM Грузія 2016, WLE Україна (2015, 2016), WLE Nepal (2015, 2017), WLE Unesco Biosphere reserve 2016. Автор 10 «вибраних» і 3 «якісних» зображень у Вікісховищі
  • Ніна Шентюрк — досвідчена вікіпедистка, адміністраторка української Вікіпедії
  • Володимир Лініков — історик, співробітник Запорізького обласного краєзнавчого музею. Царина наукових інтересів – друга світова війна та історія приватної фотографії першої третини ХХ ст. Фотограф, член НСФХУ. У творчому доробку наукові статті та фотоілюстрації для понад десяти альбомів про Запорізьку область та промисловість регіону.
  • Міхіль Вербек (користувач:Michielverbeek; Нідерланди) — фотограф, активний користувач і автор «якісних зображень» у Вікісховищі, переможець фотоконкурсів зокрема WLM у Нідерландах та Німеччині. Особливо пишається тим, що PostNL (національна пошта Нідерландів) використала одну з його фотографій для офіційної марки (див. фото нижче).
  • Райнгольд Меллер (користувач:Ermell; Німеччина) — музикант на пенсії, фотограф, автор понад 3300 «якісних зображень» у Вікісховищі, призер конкурсів Wiki Loves Earth та Wiki Loves Monuments у Німеччині 2015—2017 років, а також численних конкурсів Вікісховища
  • Арільд Воген (користувач:ArildV; Швеція) — активний вікімедієць, перший вікімедист-резидент у світі, працює в Шведському університеті сільськогосподарських наук. Був менеджером першого Wiki Loves Monuments у Швеції 2011 року і сам автор понад 2800 «якісних зображень».
  • Ансгар Коренг (користувач:Code; Німеччина) — фотограф, любитель архітектури, за фахом суддя, переміг у міжнародному конкурсі Wiki Loves Monuments 2016 зі своєю фотографією місцевого суду в Берліні, співзасновник Commons Photographers User Group.
  • Користувач:C messier; Греція — фотограф, автор понад 1500 «якісних зображень» у Вікісховищі, призер нідерландської частини фотоконкурсу Wiki Loves Monuments 2017.
  • Володимир Ньорба — голова Спілки фотохудожників Закарпаття, автор краєзнавчих нарисів та фотоальбомів
  • Михайло Делеган — заступник директора з наукової роботи Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького, голова Закарпатської обласної організації Національної спілки краєзнавців України
  • Василь Мельниченко — історик, професор Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, донедавна — директор навчально-наукового інституту історії і філософії цього університету, голова Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, лауреат премії імені Дмитра Яворницького.
  • Оксана Сулима — краєзнавець, старший науковий співробітник науково-дослідного відділу фондів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського (Полтава).
  • Георгій Чернілєвський — вікіпедист, фотограф, адміністратор Вікісховища. Активний користувач Вікісховища з 2007 року. Автор світлин, які отримали статус «вибраних зображень» в розділах англійською, німецькою, іспанською, португальською, польською, китайською, турецькою та інших Вікіпедій. Був членом журі конкурсів «Вікі любить пам’ятки» 2013—2015 років.
  • Юрій Палкін — провідний науковий співробітник Харківського науково-методичного центру охорони культурної спадщини
Святогірська лавра. Найкраще фото міжнародного етапу Wiki Loves Monuments 2014. Автор фото: Костянтин Брижниченко, вільна ліцензія cc by-sa 4.0

Святогірська лавра. Найкраще фото міжнародного етапу Wiki Loves Monuments 2014. Автор фото: Костянтин Брижниченко, вільна ліцензія cc by-sa 4.0

Стокгольмська ніч.

Стокгольмська ніч. Автор фото: Володимир Лініков, публікується з дозволу

Вантовий міст через річку Бергсе-Маас поблизу Хосздена. Автор фото: Міхіль Вербек, вільна ліцензія cc by-sa 3.0

Вантовий міст через річку Бергсе-Маас поблизу Хосздена. Автор фото: Міхіль Вербек, вільна ліцензія cc by-sa 3.0

Вестибюль і повітряні сходи місцевого суду у Берліні (Німеччина) щороку відвідують тисячі людей. Найкраща світлина міжнародного етапу конкурсу Wiki Loves Monuments 2016. Автор фото: Ансгар Коренг, вільна ліцензія cc by 3.0

Вестибюль і повітряні сходи місцевого суду у Берліні (Німеччина) щороку відвідують тисячі людей. Найкраща світлина міжнародного етапу конкурсу Wiki Loves Monuments 2016. Автор фото: Ансгар Коренг, вільна ліцензія cc by 3.0

Нагороджено переможців спецномінації Київської Малої академії наук

30 жовтня 2017 року у Державному політехнічному музеї «КПІ ім. Ігоря Сікорського» відбулося нагородження переможців спеціальної номінації «Київська Мала академія наук». 

Учасники спецномінації Київської Малої академії наук у фотоконкурсі «Вікі любить пам'ятки» 2017 разом з її організаторами

Учасники спецномінації Київської Малої академії наук у фотоконкурсі «Вікі любить пам’ятки» 2017 разом з її організаторами. Авторка: AnnaKhrobolova (WMUA), CC-Zero

У заході взяли участь представники КПНЗ «Київська Мала академія наук учнівської молоді» та ГО «Вікімедіа Україна», учасники та переможці конкурсу «Вікі любить пам’ятки» у номінації для слухачів МАН.

Зі вступним словом виступив Володимир Васинюк, директор КПНЗ «Київська Мала академія наук учнівської молоді». Він зауважив, що участь МАНівців у різноманітних заходах, у тому числі фотоконкурсі пам’яток культури, окрім допомоги місії конкурсу, сприяє і всебічному розвитку школярів.

Ілля Корнійко, голова правління ГО «Вікімедіа Україна» подякував школярам за участь і розповів, чого вартує організаторам конкурсу зібрати списки пам’яток для його проведення.

Важливою частиною заходу було урочисте підписання договору про співпрацю між КПНЗ «Київська Мала академія наук учнівської молоді» та громадською організацією «Вікімедіа Україна». Обидва керівники організацій висловили впевненість у плідній подальшій співпраці, тепер з юридичним підґрунтям.

Звісно, найприємнішим було нагородження переможців спеціальної номінації «Київська Мала академія наук» в українській частині міжнародного фотоконкурсу пам’яток культурної спадщини Wiki Loves Monuments. Школярі отримали призи від КМАН і сувенірну продукцію з символікою «Вікі любить пам’ятки» і Вікіпедії від організаторів конкурсу.

Наступний етап співпраці — конкурс статей «МАНівці пишуть Вікіпедію» серед київських слухачів МАН. Упродовж листопада вони можуть писати та/або покращувати статті у Вікіпедії на теми, дотичні до своєї науково-дослідницької роботи. Номінації конкурсу: Культура; Техніка; Природа; Біографія Мовознавство і література; Екологія та інженерія; Переклад.

Щодо участі у конкурсі статей учасники можна звертатися до Віти Ращук, методиста відділу впровадження інформаційних та інноваційних технологій Київської Малої академії наук, а запитання по власне роботі у Вікіпедії писати Вірі Моторко, редакторці Вікіпедії.

Фрагмент пам'ятнику Лядські ворота 0,3

Фрагмент пам’ятника над Лядськими воротами. Автор: Mish.Lukash, вільна ліцензія cc by-sa 4.0

Велика дзвiниця Києво-Печерської лаври

Велика дзвiниця Києво-Печерської лаври. Автор: Олександр Чорношкур, вільна ліцензія cc by-sa 4.0

Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченко у парку

Пам’ятник Тарасу Григоровичу Шевченко у парку. Авторка: Sasha.Peshkova, вільна ліцензія cc by-sa 4.0

Сергій Зисько — призер Wiki Loves Monuments у Грузії

Український фотограф, учасник нашого конкурсу, Сергій Зисько став призером Wiki Loves Monuments 2017 у Грузії — його фото зайняло друге місце. Ми вирішили поспілкуватися про це із Сергієм.

Храм Метехі, Тбілісі. Фото: Сергій Зисько, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Храм Метехі, Тбілісі. Фото: Сергій Зисько, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

— Ви були призером «Вікі любить Землю 2016», завантаживши найкращі фото Тернопільської та Хмельницької областей, брали участь у «Вікі любить пам’ятки» — в Україні. Як же вдалося «подружитися» з конкурсом у Грузії? 🙂

У конкурсах «Вікі любить…» беру участь лише з того року. Маю велику колекцію фото, от і вирішив поділитись, щоб їх побачили усі.
Відомо ж, що «Вікі любить пам’ятки» — міжнародний конкурс. Перед поїздкою до Грузії переконався, що відбудеться Wiki Loves Monuments 2017 in Georgia, і вже знав, що хочу взяти в ньому участь.

— А як готувалися? Вчили мову? Адже всі списки пам’яток грузинською.

Заздалегідь ознайомився на сторінках конкурсу з об’єктами природи, парками, заповідниками і пам’ятками в тих місцях, де мав побувати. По природних все просто, коротко і ясно, а от з пам’ятками було складніше: там все грузинською, а мови не знаю. Вирішив, що фотографу́ю — а потім розберусь.
По приїзду, прийшов час розбиратись, а часу було обмаль, кінець вересня і залишається декілька днів, щоб обробити і завантажити фото. Сайт конкурсу досить зручний: є карта Грузії з містами, вибираєш місто Тбілісі, одразу список об’єктів, і тут головна проблема: дуже багато неосвітлених і все по-грузинськи. Один з варіантів — копіювати і перекладати; довго, але може бути… Так як часу було мало, то просто по тих містах, де був, шукав освітлені об’єкти, впізнавав і завантажував.
Під час подорожі не запам’ятовував назви церков, храмів… деякі знімав здалеку, тому інформації про них не знав. Допоміг Google Maps: на карті позначені всі вони, назви і розташування.

— Попри всі труднощі, сфотографували храм Метехі у Тбілісі й опинилися серед призерів!

Першим завантажив саме те фото, яке і зайняло друге місце. Там було дві варіації, дві панорами, ця виявилась кращою, і саме на неї і надіявся. Хоча фото було зроблене просто так, бо неймовірно гарне місце. Храм, який є пам’яткою, вже потім впізнав у списках 🙂
Встиг до закінчення часу завантажити лише 63 фото 8-10 об’єктів. Багато ще об’єктів не знайшов, їх уже в наступному році.

— Як воно в порівнянні з пошуками і фотографуванням пам’яток для українського конкурсу?

Різницю між нашими конкурсами, ще не знаю, вперше приймаю участь в обох. В українському простіше, бо все знайоме і своє, там лише мова є перешкодою і незнання про розташування пам’яток, але маючи бажання все можна осилити. В національному конкурсі Грузії немає такої масовості, як у нас, всього 2051 у порівнянні з нашими майже 38 000… зате результати швидші. І помітив там лише топ-10 і все (може пізніш ще якісь категорії будуть, поки що лише переможців опублікували), а у нас більше номінацій.

— Чи плануєте далі брати участь у наступних фотоконкурсах для Вікіпедії?

Також братиму участь і в Wiki Loves Earth 2018 in Georgia. В планах і надалі брати участь, адже часто подорожую, і маю бажання ділитись фото 🙂
Усім раджу: робіть гарні фото, не женіться за кількістю, втрачаючи якість, адже ці фото побачать у всьому світі, і колись наші нащадки дивитимуться на них!

PS. Загалом, фотографії аж трьох українців посіли місця у найкращому десятку «Вікі любить пам’ятки» 2017 у Грузії! Про інших також напишемо 🙂 
Також, якщо у вас є що розповісти про свої походеньки на нашому конкурсі — дайте нам знати, і ми залюбки опублікуємо вашу історію!

“Нікого нема, всі пішли на фронт”

Пішли, знаєте, на передову війни за врожай, за результати. Таку табличку на нашому блозі, і взагалі скрізь, треба було почепити 1 жовтня. А то ж ви, либонь, подумали, що якийсь фотометеорит влучив у криївку оргкомітету і всі вимерли, як динозаври.

Каюсь, не зробила наперед; а минулий тиждень ми всі були закручені у конкурсному вирі: кого зайняло приготування до нагородження переможців нашого сестринського конкурсу «Вікі любить Землю» (оргкомітет двох конкурсів, звісно, різні, але трошки перетинаються), хто розбирається з перипетіями списків, які полишались, хто розбирає надіслані фото на добрі і не дуже.

Ще одну причину мовчанки декого (наприклад, мене) можна побачити в попередньому дописі.

Але ми живі. Переможці кількісних номінацій будуть тоді, коли будемо впевнені у своїх числах, бо нема нічого гіршого, ніж махати навздогін «ой ні, ми помилились».

Поки що ось так. Уповаємо на вашу безмірну батьківську терплячість до цього конкурсу-дитяти, якому так мало рочків, що ще й в школу не ходить. 🙄

Фрагмент дверей будинку № 2 на вулиці Дудаєва у Львові. Автор Aeou, вільна ліцезія CC BY-SA 4.0

Фрагмент дверей будинку № 2 на вулиці Дудаєва у Львові. Автор Aeou, вільна ліцезія CC BY-SA 4.0

Коли немає слів

Церква Параскеви П'ятниці, Бакирівка, Сумська область. Автор Haidamac, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Церква Параскеви П’ятниці, Бакирівка, Сумська область. Автор Haidamac, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Господарчий корпус, Вороновиця, Вінницька область. Автор Neovitaha777, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Господарчий корпус, Вороновиця, Вінницька область. Автор Neovitaha777, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Житловий будинок, Кременець. Автор ЯдвигаВереск, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Житловий будинок, Кременець. Автор ЯдвигаВереск, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Житловий будинок, Личківці, Тернопільська область. Автор PhotoDocumentalist, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Житловий будинок, Личківці, Тернопільська область. Автор PhotoDocumentalist, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Житловий будинок, Бердянськ. Автор Каїра Федір, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Житловий будинок, Бердянськ. Автор Каїра Федір, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Пам'ятник першим колгоспним механізаторам, Любимівка, Херсонська область. Автор Nataliya Shestakova, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Пам’ятник першим колгоспним механізаторам, Любимівка, Херсонська область. Автор Nataliya Shestakova, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

В'їздна арка садиби (вікно другого поверху), Любешів, Волинська область. Автор Viacheslav Galievskyi, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

В’їздна арка садиби (вікно другого поверху), Любешів, Волинська область. Автор Viacheslav Galievskyi, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Житловий будинок, в якому жив М. Коцюбинський, м. Бар. Автор Posterrr, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Житловий будинок, в якому жив М. Коцюбинський, м. Бар. Автор Posterrr, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Готель „Лондон" (мур.), Умань. Автор Posterrr, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Готель „Лондон” (мур.), Умань. Автор Posterrr, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Замок, Клевань, Рівненська область. Авторка Xsandriel, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Замок, Клевань, Рівненська область. Авторка Xsandriel, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Синагога, Броди. Авторка OlhaSergeevna, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Синагога, Броди. Авторка OlhaSergeevna, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Костел Пресвятої Богородиці, Сокаль. Автор Сарапулов, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Костел Пресвятої Богородиці, Сокаль. Автор Сарапулов, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Садибний будинок, Красносілка, Вінницька область. Автор Михайло Потупчик, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Садибний будинок, Красносілка, Вінницька область. Автор Михайло Потупчик, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Палац родини Потоцьких в Тульчині. Авторка Ljudmila.tch, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Палац родини Потоцьких в Тульчині. Авторка Ljudmila.tch, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Управління заводу сільськогосподарських машин Д. Грієвза, Бердянськ. Автор Каїра Федір, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Управління заводу сільськогосподарських машин Д. Грієвза, Бердянськ. Автор Каїра Федір, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Палац Тора Ланге, інтер'єр, Нападівка, Вінницька область. Автор Vadkoz, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Палац Тора Ланге, інтер’єр, Нападівка, Вінницька область. Автор Vadkoz, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Садиба в Приозерному, Івано-Франківська область. Автор Haidamac, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Садиба в Приозерному, Івано-Франківська область. Автор Haidamac, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Східний флігель садиби Лінтварьових на Луці, Суми. Автор Haidamac, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Східний флігель садиби Лінтварьових на Луці, Суми. Автор Haidamac, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Будинок священика, село Пархомівка, Київська область. Автор SNCH, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Будинок священика, село Пархомівка, Київська область. Автор SNCH, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Службовий корпус садиби Харитоненків, Суми. Автор Haidamac, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Службовий корпус садиби Харитоненків, Суми. Автор Haidamac, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Будинок колишньої сторожки, в якій збирались члени Південного товариства декабристів, Кирнасівка, Вінницька область. Авторка Ljudmila.tch, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Будинок колишньої сторожки, в якій збирались члени Південного товариства декабристів, Кирнасівка, Вінницька область. Авторка Ljudmila.tch, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Будинок культури, смт Гайворон, Кіровоградська область. Автор Nataliya Shestakova, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Будинок культури, смт Гайворон, Кіровоградська область. Автор Nataliya Shestakova, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

 Костел домініканів з келіями, Кам'янець-Подільський. Автор Сарапулов, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Костел домініканів з келіями, Кам’янець-Подільський. Автор Сарапулов, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Місце, де знаходився будинок, в якому з 1873 по 1882 рр. періодично проживав М.С.Грушевський, Сестринівка, Вінницька область. Автор Михайло Потупчик, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Місце, де знаходився будинок, в якому з 1873 по 1882 рр. періодично проживав М.С.Грушевський, Сестринівка, Вінницька область. Автор Михайло Потупчик, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0