«На півшляху свого земного світу…»

Городище Керкінітіда з некрополем. Євпаторія, на північ від площі Театральної. Автор — Irene Kulakova
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Перший рядок «Божественної комедії» Данте Аліг’єрі у перекладі Євгена Дроб’язка видається вдалим зачином до посту про екватор сьомого конкурсу. На лічильнику — понад 8100 фото. Україна — четверта у світі за кількістю завантажень, поступається Німеччині (14800), Росії (13000) та Італії (10900)[1]. 152 учасника, з них 63 зареєструвалися після початку змагання[2]. Але цими цифрами конкурс не завершується…

Певно найбільш важливий і складний елемент організаційної частини змагання є списки пам’яток. Не тільки тому, що Україні «пощастило» не мати єдиної бази пам’яток. Коли організовували перший конкурс, то до державних органів надсилали листи з проханням надати інформацію, відповідь на які часто не містила конкретних даних. Також списки могли формувалися на підставі інформації, що волонтери знаходили на різних інтернет-ресурсах, і це теж не завжди відповідало офіційним даним. З 2013 року ми вже надсилаємо запити на публічну інформацію. І мусимо зауважити, що кожного року ситуація стає все кращою: все більше і більше обласних державних адміністрацій (ОДА) надають переліки. Цього року, наприклад, повні списки пам’яток за чотирма видами (пам’ятка архітектури, пам’ятка археології, пам’ятка монументального мистецтва, пам’ятка історії) надали 11 регіонів — Волинська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Тернопільська, Херсонська, Чернівецька, Чернігівська області та місто Київ. Ще дві області — Миколаївська та Хмельницька — надали повні списки, але станом на 1 вересня 2015 року та 1 січня 2017 відповідно. Харківська ОДА надала повні списки, але інформація про пам’ятки архітетури у вигляді сканів рішень обласної ради та розпоряджень ОДА… Хоча це, звісно, прогрес, адже раніше вони надсилали список архітектури російською мовою. Вінницька, Житомирська та Івано-Франківська області не надали інформації про щойно виявлені пам’ятки, а Одеська — про пам’ятки археології. Дніпропетровська область не надала інформації про місцеві пам’ятки — порадили звертатися до архівів. А Закарпатська ОДА надала ті самі списки, що й того року — без місцевих пам’яток архітектури, щойно виявлених. У списках від Рівненської ОДА відсутні щойно виявлені, в місцевих вказано тільки назву й адресу (нема років, охоронних номерів, рішень тощо). Черкаська ОДА не надала інформацію про археологію (її вважають службовою інформацією) та про щойно виявлені пам’ятки. Луганська ОВЦА надала лише витяг із Дepжaвнoro peєстpy нepyxoмих пам’яток України. Львівська та Київська ОДА нічого не відповіли на запит взагалі…

Отримання відповіді на запит лише один із кроків на шляху до оновлення конкурсних списків. Часто це скани, які потрібно перенабирати, іноді можна розпізнати, але тоді потрібно ще перевірити. Потім потрібно глянути, а що є у Вікіпедії вже. Уточнювати адреси, назви (помилки ж бувають всюди). Це не так просто і не так легко, тож ця робота і триває постійно. Пам’ятки отримують статус, а також втрачають його. Їх могли демонтувати. Вони могли згоріти. І це якраз така робота, до якої завжди потрібні руки — якщо є волонтери допомогти, то звертайтеся.

Окремо хочемо згадати ще один важливий аспект — популяризація та поширення інформації. Зокрема — поширення інформації у регіонах. Ми дуже вдячні всім обласним, районним та міським державні адміністраціям, а також іншим установам та ЗМІ, які опублікували інформацію про конкурс[3]. Ця підтримка для нас є дуже цінна.

У списках на початок конкурсу було понад 81 тисяча об’єктів. З них за 6 років конкурсу було проілюстровано 37% — хоча ці дані не є остаточними. Наприклад, у Царичанському районі Донецької області є понад 500 пам’яток, але у конкурсних списках є тільки 9 об’єктів… І списки постійно оновлюються. Станом на зараз у нас вже понад 83 тисячі пам’яток[4], доповнюються списки за районами Чернівецької, Донецької, а також планується доробити Одеську область.

За першу половину цьогорічного конкурсу завантажено світлини понад 3400 пам’яток[5]. У таблиці нижче наведено статистику за регіонами: кількість об’єктів у конкурсних списках (і ми пам’ятаємо, що це за даними, які є у нас); скільки з них було сфотографовано за 7 років конкурсу (точніше за 6,5, адже конкурс цього року ще триває); кількість пам’яток, фото яких завантажені за першу половину конкурсу; кількість фото. Станом на зараз у нас представлені пам’ятки усіх регіонів України.

Область/Регіон К-ть пам’яток у списках К-ть сфотографованих (7 років) К-ть пам’яток (2018) К-ть фото (2018)
Чернігівська 5706 867 (15%) 117 192
Дніпропетровська 5564 854 (15%) 236 404
Львівська 4965 3982 (80%) 375 781
Харківська 4815 1242 (25%) 188 478
Тернопільська 4751 1705 (35%) 128 271
Донецька 4213 705 (16%) 77 220
Крим 4187 839 (20%) 21 46
Вінницька 4028 1355 (33%) 373 467
Хмельницька 3889 1531 (39%) 100 392
Київ 3843 3517 (91%) 476 1408
Івано-Франківська 3724 1171 (31%) 63 95
Житомирська 3507 961 (27%) 38 152
Волинська 3486 966 (27%) 82 199
Полтавська 3293 1175 (35%) 209 532
Одеська 2753 1859 (67%) 54 120
Черкаська 2686 933 (34%) 47 74
Миколаївська 2611 381 (14%) 14 17
Кіровоградська 2171 1117 (51%) 180 241
Рівненська 2166 687 (31%) 113 179
Київська 2156 1080 (50%) 98 449
Сумська 2034 937 (46%) 284 409
Запорізька 1731 728 (42%) 39 62
Херсонська 1516 399 (26%) 52 233
Чернівецька 1092 786 (71%) 19 58
Луганська 1017 201 (19%) 17 28
Закарпатська 727 500 (68%) 49 110
Севастополь 670 416 (62%) 9 13

Як загальний підсумок мовленого вище: «на півшляху свого земного світу» ми зупинилися порахувати, що і як. І виявили, що ми ще страшенно далеко і від повного документування нашої культурної спадщини, і від її популяризації у світі. І навіть від її збереження. Сподіваємося, що до нас долучаться усі ті, кому це не є байдужим — фотографуванням, завантаженням, виправленням списків, уточненням даних, ілюструванням у Вікіпедії, написанням та поліпшенням статей, промоцією тощо. І ми дякуємо тим, хто вже пройшов із нами якусь частинку дороги…

Особняк, Біловодськ, вул. Шевченка, 1, Луганська область. Автор — Dumitru Zhytomyr
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Як подати свою роботу на конкурс

Коротко процес подачі роботи на конкурс «Вікі любить пам’ятки» описано на панелі збоку:

А тепер розглянемо детальніше деякі кроки, бо вони трохи змінилися. Отже, у конкурсі є дві основні номінації — «За найкращу фотографію» (якісна) і «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток» (кількісна). Обидві для нас є дуже важливими — якісна світлина у Вікіпедії звичайно ж краще дозволить проілюструвати статтю про пам’ятку, але й тисячі пам’яток, особливо пам’яток історичних, нам потрібні для Вікіпедії. Хоча не завжди вони вражатимуть (чи навіть матимуть шанс вразити) пересічного глядача. Відповідно, у них майже нема шансів перемогти у номінації за «За найкращу фотографію». За шість років в українській частині конкурсу було завантажено 255 тисяч світлин. У середньому це 37 тисяч робіт на рік. З них значна частина претендують на участь саме у «кількісній» номінації, не у «якісній», але щоб журі могло встигнути за місяць (до 31 жовтня) перевірити світлини й вибрати десять робіт, які представлятимуть Україну на міжнародному рівні — оргкомітету та волонтерам доводиться тисячі фото відсіювати. Щоб зменшити це навантаження, ми трохи змінили алгоритм подачі світлин на конкурс: завантажені світлини автоматично потрапляють у «кількісну» номінацію, для участі у «якісній» Вам потрібно змінити налаштування для світлини. Нижче покроково показано як це робити на практиці.

Відкриваємо списки й знаходимо потрібний об’єкт — Театр опери балету ім. Т. Г. Шевченка, ID 80-391-0183:

Вибір пам'ятки у списку Вікіпедія:Вікі любить пам'ятки/Київ/Шевченківський район (А–В)

Вибір пам’ятки у конкурсному списку

Натискаю на посилання «Завантажити ще фото» (якби у мене була перша світлина цієї пам’ятки, то натиснула б «[Завантажити фото]»). Зявляється вікно Майстра завантажень (або «завантажувача» на Вікісховищі (сестринському проекті Вікіпедії, саме там зберігаються світлини та інші медіафайли, які Ви іноді бачите у статтях Вікіпедії):

Завантаження світлини на фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки» за допомогою Майстра завантажень

Завантаження світлини за допомогою Майстра завантажень

Обираю світлину цієї пам’ятки з комп’ютера (і зараз можна було б зручно, за один раз, обрати всі світлини цієї пам’ятки — чи ззовні, чи зсередини):

Завантаження світлини на фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки» за допомогою Майстра завантажень

Завантаження світлини за допомогою Майстра завантажень

…і натискаю «Продовжити». Вказую, що цей файл — моя власна робота:

Завантаження світлини на фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки» за допомогою Майстра завантажень

Завантаження світлини за допомогою Майстра завантажень

…і натискаю «Далі». Наступний крок — опис. Тут можна додати опис файлу іншою мовою, а можна вдосконалити опис українською. Також тут можна додати категорії, якщо є потреба, щоб було більше, ніж категорія самої пам’ятки, яку «завантажувач» може додавати автоматично:

Завантаження світлини на фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки» за допомогою Майстра завантажень

Завантаження світлини за допомогою Майстра завантажень

А також тут можна вибрати, щоб цю світлину зарахували у «якісну» номінацію:

Завантаження світлини на фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки» за допомогою Майстра завантажень

Завантаження світлини за допомогою Майстра завантажень

…і натискаю «Опублікувати».

Завантаження світлини на фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки» за допомогою Майстра завантажень

Завантаження світлини за допомогою Майстра завантажень

Звісно, людська помилка можлива. Хтось позначить своє фото як «на якісну», а хтось вирішить, що не досить гарна робота. Тож оргкомітету доведеться переглядати світлини, подані на конкурс, особливо новачками. Але загалом ми сподіваємося, що це дозволить трохи зменшити навантаження на журі, а отже якість його роботи підвищиться.

Будемо вдячні за коментарі. Й бажаємо успішного конкурсу! 🙂

Спецномінація: банери 2018

Банер. Палац Голестан. Тегеран, Іран. Автор фото — Pantea ghasemi, поширюється на умовах вільної ліцензії CC BY-SA 4.0

Палац Голестан. Тегеран, Іран. Автор фото — Pantea ghasemi, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Банер. Кременець, Тернопільська область. Автор фото — Мирослав Видрак, поширюється на умовах вільної ліцензії CC BY-SA 4.0

Вид на ансамбль колегіуму — Костел Св. Ігнатія Лойоли. Кременець, Тернопільська область. Автор фото — Мирослав Видрак, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Цього року на учасників конкурсу «Вікі любить пам’ятки» знову чекає спецномінація — банери. Єдина відмінність — завантажити банери можна буде протягом двох місяців, тобто до 31 жовтня включно, що дозволить учасникам приділити більше уваги основній частині конкурсу.

Отже, правила:

  • фотографія має відповідати правилам конкурсу «Вікі любить пам’ятки»: зокрема, на світлині повинна бути пам’ятка культурної спадщини чи панорамний вид на неї;
  • банер має бути таким, який можна використати у Вікімандрах, тобто доречним у путівнику. Ви можете оглянути, які банери місць в Україні було завантажено раніше;
  • виріжте з Вашого фото банер у пропорції 7:1 (горизонтальний) з роздільність не менше ніж 1800px (нагадуємо, що для цього Вам може бути корисним інструмент CropTool, який працює безпосередньо у Вікісховищі);
  • із 1 вересня по 31 жовтня завантажте фото за посиланням https://commons.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:UploadWizard&campaign=wlm-banners. Додайте короткий опис;

Ви також можете подати банер на розгляд спільноти Вікімандрів, написавши на сторінках обговорення відповідних статей або у Кнайпі. Бажано, щоб назви файлів із банерами були у форматі Destination_banner-XXX.jpg, де XXX може бути використано для вирізнення різних сторінок із банерами для того самого пункту. Пам’ятайте, що банери мають бути виготовлені із власних фото та мати вільну ліцензію, а зображені пам’ятки мають легко впізнаватися. Паралельно, не забувайте дописувати до Вікімандрів 🙂 За цим посиланням є список населених пунктів України, що не мають свого власного банера.

На всеукраїнському етапі спецномінації банерів ми відзначимо автора найкращого фото. На міжнародному етапі буде сформоване окреме журі з активних учасників Вікімандрів. Детальніше про міжнародну частину розписано тут: Commons:Wiki Loves Monuments 2018/banners (англійською).

Банер.  Собор Нотр-Дам де Монреаль. Монреаль, Канада. Автор фото — Diego Delso, поширюється на умовах вільної ліцензії CC BY-SA 4.0

Собор Нотр-Дам де Монреаль. канада. Автор фото — Diego Delso, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

«Вікі любить пам’ятки» – сфотографуй пам’ятку для Вікіпедії і виграй у конкурсі!

Уже 1 вересня розпочнеться щорічний міжнародний фотоконкурс об’єктів культурної спадщини «Вікі любить пам’ятки», щоб зібрати світлини для ілюстрування статей у Вікіпедії. Цього року конкурс проходить у понад 50 країнах світу. Журі кожної країни-учасниці обирає десять найкращих світлин національного етапу, які братимуть участь у міжнародному етапі конкурсу.

Святогірська лавра. Найкраще фото світу 2014 року. Автор фото — Костянтин Брижниченко, поширюється на умовах вільної ліцензії CC BY-SA 4.0

Святогірська лавра. Переможець міжнародної частини 2014 року. Автор фото — Костянтин Брижниченко, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки» визнаний Книгою рекордів Гіннеса найбільшим фотоконкурсом у світі. Він традиційно триває із 1 по 30 вересня. Україна змагається у цьому конкурсі всьоме.

До участі запрошуються усі охочі – і любителі, і професіонали. Одним із основних викликів проведення конкурсу в Україні залишається відсутність єдиної бази пам’яток. За сім років проведення конкурсу волонтерам вдалося зібрати дані про понад 81 тисячі пам’яток історико-культурної спадщини України з усіх областей України, в тому числі з Автономної Республіки Крим і Севастополя. І конкурсні списки постійно оновлюються. На жаль, запити на публічну інформацію не завжди дають можливість отримати дані, іноді за них доводиться навіть судитися. Цього року тільки три області взагалі не відреагували на запити – Одеська, Київська та Львівська.

Для участі у конкурсі потрібно бути зареєстрованим у Вікісховищі — одному із сестринських проектів Вікіпедії, сфотографувати пам’ятку/и з конкурсних списків та завантажити ці фотографії до Вікісховища з 1 по 30 вересня, а також обов’язково вказати їх унікальний ID. Фотографії можуть бути зроблені в будь-який час: як протягом вересня, так і раніше, головне, щоб це були власні роботи. Також можна вантажити відеоматеріали, де зображені пам’ятки. Конкурсні роботи оцінюються у версії на час завершення конкурсу, тому краще одразу вантажити фото у високій роздільності.

У конкурсі є дві основні номінації: «Найкраще фото пам’ятки» і «Кількість сфотографованих пам’яток». Автори найкращих фотографій з України та кожного з регіонів, а також учасники, які сфотографували найбільшу кількість пам’яток, будуть нагороджені цінними призами. До 1 листопада національне журі відбере десять найкращих фотографій, які будуть представлені на суд міжнародного журі. Також журі відзначить найкращі світлини з кожного регіону України.

Серед основних змін у правилах цього року: за світлину пам’ятки, фото якої ще не було завантажене на Вікісховище чи до Вікіпедії, можна отримати 7 балів. Також буде окрема спеціальна номінація для учасників-новачків, які ще не брали участі у конкурсі. Зверніть увагу, що фотографії конкурсу автоматично потраплятимуть у номінацію на кількість сфотографованих об’єктів, для того, щоб світлина потрапила на розгляд журі, потрібно вибрати налаштування цього під час завантаження світлини.

Детальніше із регламентом конкурсу можна ознайомитися за посиланням:
https://ua.wikimedia.org/w/index.php?curid=5827. Усі новини конкурсу будуть тут у блозі та на нашій сторінці у Фейсбук.

Організатори конкурсу сподіваються, що нам вдасться достойно представити Україну, нашу рідну культурну спадщину, на міжнародному фотоконкурсі. Люди зможуть краще пізнати свій рідний край і це спонукатиме їх дбайливо ставитися до культурної спадщини своєї держави.

З пропозиціями щодо співпраці та запитаннями звертайтеся до організаційного комітету конкурсу: wlm@wikimedia.org.ua.

Київ, Київська та Чернігівська області

Костьол святого Миколая, Київ, Велика Васильківська вул., 77.  Автор фото — Олексій Карпенко, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Костьол святого Миколая, Київ. Автор фото — Олексій Карпенко, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Найкращу світлину міста Києва вибирало розширене журі — ми продовжили співпрацю із Київською міською державною адміністрацією, яка розпочалася ще під час спецномінації сестринського фотоконкурсу «Вікі любить Землю», і світлину міста обирало конкурсне журі, а також Ірина Прокопенко, генеральний директор Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій, та Олена Мокроусова, головний фахівець відділу обліку пам’яток Центру. За підсумками їхньої роботи найбільше балів набрала робота Олексія Карпенка — костьол святого Миколая у вечірніх сутінках.

Член журі Роман Бречко зауважив:

Цікаве нічне фото, виділяється на фоні інших робіт.
 

Інший член журі C messier вважає, що загалом робота хороша, але могла б бути симетричною і не ховати центральний тимпан:

I also don’t understand why this isn’t symmetrical. It could move the tree a bit sideways and thus not hide the central tympanum.
 

Костьол святого Миколая — це діючий римо-католицький храм у Києві, побудований у 1899—1909 роках у неоготичному стилі київським архітектором Владиславом Городецьким за проектом С. В. Валовського. 1936 року костьол закрила більшовицька влада, до 1978 року він використовувався як господарське приміщення. З 1978 року будівлю передали Будинку органної музики. Після завершення реставрації приміщення 1981 року і до 1991 року церква працювала як концертний зал. З 1991 року приміщення храму між собою ділять Національний будинок органної та камерної музики України як приміщення для концертів, та парафія Святого Миколая Римо-Католицької Церкви в Україні, яка проводить в ній служби для релігійної громади.

Костьол святого Івана Хрестителя, Біла Церква, Київська область. Автор фото — Роман Наумов, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Костьол святого Івана Хрестителя, Біла Церква, Київська область. Автор фото — Роман Наумов, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

У Київській області теж переміг костьол — колишній костьол святого Івана Хрестителя, який зараз використовується як органний зал. Споруда розташована на історичному ядрі Білої Церкви — Замковій горі. І проглядається з багатьох місць, навіть доволі віддалених від нього. Закладений 1812 року, будівництво закінчене 1816 року. Є поки що непідтверджена версія, що автором цієї пам’ятки класицизму був італійський архітектор Доменіко Ботані, який певний час перебував як архітектор при Браницьких.

Член журі Міхіль Вербек прокоментував, що це приємна біла і сніжна композиція:

A nice white and snowy composition.
 

Гармати з бастіонів Чернігівської фортеці, Чернігів, територія Валу. Автор фото — Сергій Тарабара, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Гармати з бастіонів Чернігівської фортеці, Чернігів, територія Валу. Автор фото — Сергій Тарабара, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Гармати з бастіонів Чернігівської фортеці — пам’ятка історії місцевого значення в Чернігові. Складається з 12 гармат XVI—XVIII століть. Варто зауважити, що територія історичного центру Чернігова, де розташовані гармати, з 1989 року є кандидатом на включення до списку Cвітової спадщини ЮНЕСКО (входить до т.з. попереднього списку — Tentative list).

Члени журі Арільд Воген, Роман Бречко та C messier відзначили «приємну зимову картинку» роботи.

C messier додатково зауважив, що йому б хотілося більше простору між першою гарматою та гілками зверху:

Maybe the camera was a bit to high, as I wanted more space between the first cannon and the branches above.
 

Цим дописом ми завершуємо оголошення регіональних переможців — будемо раді бачити Вас усіх на церемонії нагородження 9 грудня у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного (проспект Перемоги, 50, Київ), початок о 12:00.

Запрошуємо на церемонію нагородження! [Оновлено дату заходу]

рамка

Архітектура міста Києва. На задньому плані — Національний музей історії України. Автор фото: Lavana, cc-by-sa-3.0

У суботу, 3 грудня, відбудеться церемонія нагородження переможців фотоконкурсів «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить Землю».

У вересні та травні 2016 року «Вікімедіа Україна» проводилила масштабні фотоконкурси з метою збору світлин для ілюстрування статей у Вікіпедії та інших вікіпроектах. Фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки» проводився вже вп’яте, за цей час було отримано більше 100 тисяч світлин понад 20 тисяч об’єктів культурної спадщини України. У результаті фотоконкурсу «Вікі любить любить Землю», що проводиться з 2013 року, Вікісховище також поповнилося фотографіями кількох тисяч об’єктів Природно-заповідного фонду України. Десять найкращих світлин обох конкурсів змагались на міжнародному етапі.

Запрошуємо учасників та прихильників конкурсу та всіх, хто цікавиться та вболіває за культурну й природну спадщину нашої країни.

Захід відбудеться у приміщенні Національного музею історії України, що на Старокиївській горі. Будівля музею, що є пам’яткою архітектури, збудована у 1937–1939 роках за проектом архітектора Йосипа Каракіса і спочатку призначалася для художньої школи. У музеї історії України зберігаються етнографічні, археологічні, нумізматичні колекції, стародруки, твори живопису і скульптури та інші історичні експонати.

У програмі заходу: презентація статистичних підсумків конкурсів, оголошення рейтингу та нагородження авторів найкращих десяти світлин конкурсів та тих фотографів, що зафіксували найбільшу кількість пам’яток, нагородження переможців спеціальних номінацій, відкриття фотовиставки робіт переможців.

Захід триватиме до двох годин. По завершенні можна буде піти на екскурсію музеєм.

Місце та час проведення. Субота, 3 грудня, 11:00. Національний музей історії України, за адресою Київ, вул. Володимирська, 2.

Контакти для акредитації:
Віра Моторко,
менеджер проекту «Вікі любить пам’ятки»
+38 066 77 404 99, wlm-ua@wikimedia.org

Анна Хроболова,
менеджер проекту «Вікі любить Землю»
+38 067 34 37 434, wle@wikimediaukraine.org.ua

Оксана Тараненко,
відділ зв’язків з громадськістю Національного музею історії України
+38 098 830 48 83

рамка

Історичний музей взимку. Автор фото: Микола Виноградов, cc-by-sa-4.0

Половина Словаччини — Байдужої

Замок Бецков. Нове Мєсто над Вагом, Словаччина
Автор фото — Катерина Байдужа. Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Найкраща десятка Словаччини особливо цікава: автором половини переможців є Катерина Байдужа, неодноразовий учасник та переможець української частини фотоконкурсу. Варто відзначити, що Словаччину вважають країною замків та палаців, що дуже гарно представлено у їхній топ-10 🙂 Світлини подано у тому порядку, у якому вони зазначені на сторінці із фіналістами. І там відсутні місця.

У словацькій частині фотоконкурсу було завантажено 1393 світлини. Словаччина уже чотири роки втілює цей проект. У 2012 році було завантажено 758 світлин, у 2013 — 2729, у 2014 — 1709.

Цього року у найкращій десятці Непалу сестринського проекту «Вікі любить Землю» було представлено 4 роботи Євгена Самученка. Дуже приємно, коли наші учасники перемагають в інших країнах теж 🙂

Бойницький замок. Бойнице, Тренчинський край, Словаччина
Автор фото — Катерина Байдужа. Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Будатинський замок. Жиліна, Жилінський край, Словаччина
Автор фото — Kohanluc. Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Чахтицький замок. Чахтиця, Тренчинський край, Словаччина
Автор фото — Катерина Байдужа. Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Гимеш, Словаччина
Автор фото — Simptonym. Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Стеля Премонстрантського абатства, робота Йогана Лукаса Кракера. Ясов, Словаччина
Автор фото — Simptonym. Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Кальварія в Банській Штявниці, Словаччина
Автор фото — Synalik. Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Дерев’яна церква Покрови Пресвятої Богородиці Нижній Комарник, Словаччина
Автор фото — Pudelek. Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Тренч’янський Град. Тренчин, Тренчинський край, Словаччина
Автор фото — Катерина Байдужа. Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Замок Любовнянський Град у місті Стара Любовня, Словаччина
Автор фото — Катерина Байдужа. Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Є внутрішній вогонь у холоді каміння[1]

Будівля Облікового банку. Аркада між парадними сходами та операційним залом другого поверху. Одеса
Автори фото — Александр Левицкий и Дмитрий Шаматажи (Архитектура Одессы). Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

У номінації «Найкраще фото Одеської області» перемогла фотографія будівлі Одеського національного академічного театру опери та балету, автором якої є Костянтин Брижниченко. Це — один із найстаріших оперних театрів України, зведений 1887 року архітекторами Ф. Фельнером і Г. Гельмером («Бюро Фельнер & Гельмер») у стилі віденського бароко. Ця пам’ятка може вважатися своєрідною візитівкою (на щастя, красивою) міста. І за час проведення наших конкурсів вона не раз була серед десятки переможців: у 2012 та 2013 роках (автори світлин — Alex Levitsky & Dmitry Shamatazhi). Цього разу журі обрало вид на оперний вночі.

Одеський національний академічний театр опери та балету. Одеса
Автор фото — Костянтин Брижниченко. Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Дуже близько до переможця опинилася світлина Катерини Красницької із мереживом Пасажу. Це — історична будівля Одеси, в який розташовані готель і криті торговельні ряди. Пам’ятка історії та архітектури кінця XIX — початку ХХ століття. Розташована на перетині вулиць Преображенської і Дерібасівської.

Пасаж. Одеса
Автор фото — Катерина Красницька. Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

На третьому місці в області є світлина старого зруйнованого собору Пресвятої Трійці в німецькому поселенні Кадель (тепер селище Лиманське, Роздільнянський район Одеської область). Будівля була зведеня 1892 року із найпоширенішого у Північному Причорномор’ї вапняку. За радянських часів собор закрили, а приміщення використовували як зерносховище. Сильна пожежа його цілком знищила — дах провалився, залишилися лише стіни та колони. Зараз собор використовується місцевим інтернатом як склад вугілля…

Собор Пресвятої Трійці, смт Лиманське, Одеська область
Автор фото — Катерина Красницька. Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

На четвертому місці в області знову ж таки світлина із Оперним театром. Теж нічна. На п’ятому місці фотографія будівлі Облікового банку. Автори фото — Александр Левицкий и Дмитрий Шаматажи (Архитектура Одессы).

Усі перелічені фотографи неодноразово ставали переможцями у наших конкурсах, нам дуже приємно, що Одеса завжди представлена у десятці, яка бере участь у міжнародному етапі. Зрештою, мало пам’яток можуть зрівнятися із Одеським оперним, а тому саме він найчастіше представляє Україну 🙂

Одеський національний академічний театр опери та балету. Одеса
Автор фото — Костянтин Брижниченко. Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Використано матеріали зі статей «Одеський національний академічний театр опери та балету», «Пасаж (Одеса)», «Собор Пресвятої Трійці (Лиманське)» у Вікіпедії.

[1] Рядок із сонета XVIII Мікеланджело Буонарроті (у перекладі Миколи Бажана)

Наше журі приступило до роботи… (сюрприз!)

WLX журітул. Автор — Ілля Корнійко; автори фото — Dmytro Balkhovitin (Balkhovitin), Carlos Perez Couto, Janno Loide (Amadvr), Oleksandr Chernykh (A4ernyh), Martin Dimitrievski, Uberprutser, Vitaliy Bashkatov (Vian), Chettouh Nabil, ліцензія CC-BY-SA-4.0

WLX журітул, Розробник програми — Ілля Корнійко. Використані фото Dmytro Balkhovitin (Balkhovitin), Carlos Perez Couto, Janno Loide (Amadvr), Oleksandr Chernykh (A4ernyh), Martin Dimitrievski, Uberprutser, Vitaliy Bashkatov (Vian), Chettouh Nabil, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Журі української частини цього тижня приступило до роботи. До 1 листопада ми повинні передати десятку від України до міжнародного організаційного комітету.

Неймовірна кількість завантажених світлин цього року у конкурсі 41675 — також означає і те, що оргкомітету довелося багато фото відсіяти. І нам би не хотілося, щоб якийсь гарний, вартий уваги журі знімок пройшов попри його увагу, тому ми пропонуємо учасникам (і співчуваючим) попрацювати із тим інструментом, яким користується і журі. Єдине, що у Вас будуть ті 35 тисяч світлин, які не пройшли до першого раунду. Ви зможете коментувати фото, відбирати та відкидати їх. На жаль, часу не так багато, тому постарайтеся хоча б одним оком зазирнути, щоб переконатися чи не відсіяли ми щось гарне.

Лінк на WLX журітул
Логін: WLMUkraine15
Пароль: guest

Цей інструмент розробив Ілля Корнійко, бо існуючі альтернативи не влаштовували за різними параметрами. На першому конкурсі «Вікі любить Землю» у 2013 році ми користувалися галереями та категоріями. Там було тільки 11 тисяч фото, але це було надзвичайно незручно. Уже на «Вікі любить пам’ятки 2013» ми користувалися журітулом для відбору. Інструмент удосконалювався. Цього року його використали 16 країн-учасниць «Вікі любить Землю» і 18 країн на «Вікі любить пам’ятки».

Ми будемо вдячні за коментарі щодо самої програми, як вона працює. А також щодо світлин, які не пройшли до першого раунду. Оскільки ми публікуємо логін та пароль відкрито (навіть припускаючи добрі наміри), ми будемо вдячні, якщо Ви не тільки відбиратимете фото у журітулі, не тільки коментуватимете їх, а й напишете нам 🙂 У коментарях чи на імейл: wlm-ua AT wikimedia.org. Щоб ми нічого не пропустили. Й оперативно відреагували.

Дякуємо ще раз!

Переможці Пакистану

Мечеть Фейсал — одна з найбільших мечетей у світі.
Автор — Ali Mujtaba. Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Із країн-учасниць першим свою десятку опублікував Пакистан. Серед культурного спадку країни — об’єкти спадщини ЮНЕСКОМохенджо-Даро (найдавніше місто долини Інду й одне з перших міст в історії Південної Азії, сучасник цивілізації Стародавнього Єгипту і Межиріччя), Таксила (у «Рамаяні» засновником Таксилали вказано Бхарата, молодшого брата Рами, а названо на честь його сина Такші; тут, на великому святі зміїного жертвопринесення, була вперше виконана «Махабхарата»), Тахт-і-Бахі (буддійський монастирський комплекс I ст. до н. е.), Лахорський форт, Татта, Рохтас (Пенджабська фортеця, споруджена Шер-шахом в 1541 — 1543 роках), а також багато інших культурних пам’яток, переважно мусульманського походження.

Цього року у рамках конкурсу було завантажено 2217 файлів (20-е місце), 320 учасників взяли участь.

Дивіться десятку Пакистану