Київ, Київська та Чернігівська області

Костьол святого Миколая, Київ, Велика Васильківська вул., 77.  Автор фото — Олексій Карпенко, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Костьол святого Миколая, Київ. Автор фото — Олексій Карпенко, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Найкращу світлину міста Києва вибирало розширене журі — ми продовжили співпрацю із Київською міською державною адміністрацією, яка розпочалася ще під час спецномінації сестринського фотоконкурсу «Вікі любить Землю», і світлину міста обирало конкурсне журі, а також Ірина Прокопенко, генеральний директор Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій, та Олена Мокроусова, головний фахівець відділу обліку пам’яток Центру. За підсумками їхньої роботи найбільше балів набрала робота Олексія Карпенка — костьол святого Миколая у вечірніх сутінках.

Член журі Роман Бречко зауважив:

Цікаве нічне фото, виділяється на фоні інших робіт.
 

Інший член журі C messier вважає, що загалом робота хороша, але могла б бути симетричною і не ховати центральний тимпан:

I also don’t understand why this isn’t symmetrical. It could move the tree a bit sideways and thus not hide the central tympanum.
 

Костьол святого Миколая — це діючий римо-католицький храм у Києві, побудований у 1899—1909 роках у неоготичному стилі київським архітектором Владиславом Городецьким за проектом С. В. Валовського. 1936 року костьол закрила більшовицька влада, до 1978 року він використовувався як господарське приміщення. З 1978 року будівлю передали Будинку органної музики. Після завершення реставрації приміщення 1981 року і до 1991 року церква працювала як концертний зал. З 1991 року приміщення храму між собою ділять Національний будинок органної та камерної музики України як приміщення для концертів, та парафія Святого Миколая Римо-Католицької Церкви в Україні, яка проводить в ній служби для релігійної громади.

Костьол святого Івана Хрестителя, Біла Церква, Київська область. Автор фото — Роман Наумов, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Костьол святого Івана Хрестителя, Біла Церква, Київська область. Автор фото — Роман Наумов, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

У Київській області теж переміг костьол — колишній костьол святого Івана Хрестителя, який зараз використовується як органний зал. Споруда розташована на історичному ядрі Білої Церкви — Замковій горі. І проглядається з багатьох місць, навіть доволі віддалених від нього. Закладений 1812 року, будівництво закінчене 1816 року. Є поки що непідтверджена версія, що автором цієї пам’ятки класицизму був італійський архітектор Доменіко Ботані, який певний час перебував як архітектор при Браницьких.

Член журі Міхіль Вербек прокоментував, що це приємна біла і сніжна композиція:

A nice white and snowy composition.
 

Гармати з бастіонів Чернігівської фортеці, Чернігів, територія Валу. Автор фото — Сергій Тарабара, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Гармати з бастіонів Чернігівської фортеці, Чернігів, територія Валу. Автор фото — Сергій Тарабара, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Гармати з бастіонів Чернігівської фортеці — пам’ятка історії місцевого значення в Чернігові. Складається з 12 гармат XVI—XVIII століть. Варто зауважити, що територія історичного центру Чернігова, де розташовані гармати, з 1989 року є кандидатом на включення до списку Cвітової спадщини ЮНЕСКО (входить до т.з. попереднього списку — Tentative list).

Члени журі Арільд Воген, Роман Бречко та C messier відзначили «приємну зимову картинку» роботи.

C messier додатково зауважив, що йому б хотілося більше простору між першою гарматою та гілками зверху:

Maybe the camera was a bit to high, as I wanted more space between the first cannon and the branches above.
 

Цим дописом ми завершуємо оголошення регіональних переможців — будемо раді бачити Вас усіх на церемонії нагородження 9 грудня у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного (проспект Перемоги, 50, Київ), початок о 12:00.

Запрошуємо на церемонію нагородження! [Оновлено дату заходу]

рамка

Архітектура міста Києва. На задньому плані — Національний музей історії України. Автор фото: Lavana, cc-by-sa-3.0

У суботу, 3 грудня, відбудеться церемонія нагородження переможців фотоконкурсів «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить Землю».

У вересні та травні 2016 року «Вікімедіа Україна» проводилила масштабні фотоконкурси з метою збору світлин для ілюстрування статей у Вікіпедії та інших вікіпроектах. Фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки» проводився вже вп’яте, за цей час було отримано більше 100 тисяч світлин понад 20 тисяч об’єктів культурної спадщини України. У результаті фотоконкурсу «Вікі любить любить Землю», що проводиться з 2013 року, Вікісховище також поповнилося фотографіями кількох тисяч об’єктів Природно-заповідного фонду України. Десять найкращих світлин обох конкурсів змагались на міжнародному етапі.

Запрошуємо учасників та прихильників конкурсу та всіх, хто цікавиться та вболіває за культурну й природну спадщину нашої країни.

Захід відбудеться у приміщенні Національного музею історії України, що на Старокиївській горі. Будівля музею, що є пам’яткою архітектури, збудована у 1937–1939 роках за проектом архітектора Йосипа Каракіса і спочатку призначалася для художньої школи. У музеї історії України зберігаються етнографічні, археологічні, нумізматичні колекції, стародруки, твори живопису і скульптури та інші історичні експонати.

У програмі заходу: презентація статистичних підсумків конкурсів, оголошення рейтингу та нагородження авторів найкращих десяти світлин конкурсів та тих фотографів, що зафіксували найбільшу кількість пам’яток, нагородження переможців спеціальних номінацій, відкриття фотовиставки робіт переможців.

Захід триватиме до двох годин. По завершенні можна буде піти на екскурсію музеєм.

Місце та час проведення. Субота, 3 грудня, 11:00. Національний музей історії України, за адресою Київ, вул. Володимирська, 2.

Контакти для акредитації:
Віра Моторко,
менеджер проекту «Вікі любить пам’ятки»
+38 066 77 404 99, wlm-ua@wikimedia.org

Анна Хроболова,
менеджер проекту «Вікі любить Землю»
+38 067 34 37 434, wle@wikimediaukraine.org.ua

Оксана Тараненко,
відділ зв’язків з громадськістю Національного музею історії України
+38 098 830 48 83

рамка

Історичний музей взимку. Автор фото: Микола Виноградов, cc-by-sa-4.0

Половина Словаччини — Байдужої

Замок Бецков. Нове Мєсто над Вагом, Словаччина
Автор фото — Катерина Байдужа. Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Найкраща десятка Словаччини особливо цікава: автором половини переможців є Катерина Байдужа, неодноразовий учасник та переможець української частини фотоконкурсу. Варто відзначити, що Словаччину вважають країною замків та палаців, що дуже гарно представлено у їхній топ-10 🙂 Світлини подано у тому порядку, у якому вони зазначені на сторінці із фіналістами. І там відсутні місця.

У словацькій частині фотоконкурсу було завантажено 1393 світлини. Словаччина уже чотири роки втілює цей проект. У 2012 році було завантажено 758 світлин, у 2013 — 2729, у 2014 — 1709.

Цього року у найкращій десятці Непалу сестринського проекту «Вікі любить Землю» було представлено 4 роботи Євгена Самученка. Дуже приємно, коли наші учасники перемагають в інших країнах теж 🙂

Бойницький замок. Бойнице, Тренчинський край, Словаччина
Автор фото — Катерина Байдужа. Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Будатинський замок. Жиліна, Жилінський край, Словаччина
Автор фото — Kohanluc. Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Чахтицький замок. Чахтиця, Тренчинський край, Словаччина
Автор фото — Катерина Байдужа. Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Гимеш, Словаччина
Автор фото — Simptonym. Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Стеля Премонстрантського абатства, робота Йогана Лукаса Кракера. Ясов, Словаччина
Автор фото — Simptonym. Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Кальварія в Банській Штявниці, Словаччина
Автор фото — Synalik. Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Дерев’яна церква Покрови Пресвятої Богородиці Нижній Комарник, Словаччина
Автор фото — Pudelek. Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Тренч’янський Град. Тренчин, Тренчинський край, Словаччина
Автор фото — Катерина Байдужа. Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Замок Любовнянський Град у місті Стара Любовня, Словаччина
Автор фото — Катерина Байдужа. Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Є внутрішній вогонь у холоді каміння[1]

Будівля Облікового банку. Аркада між парадними сходами та операційним залом другого поверху. Одеса
Автори фото — Александр Левицкий и Дмитрий Шаматажи (Архитектура Одессы). Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

У номінації «Найкраще фото Одеської області» перемогла фотографія будівлі Одеського національного академічного театру опери та балету, автором якої є Костянтин Брижниченко. Це — один із найстаріших оперних театрів України, зведений 1887 року архітекторами Ф. Фельнером і Г. Гельмером («Бюро Фельнер & Гельмер») у стилі віденського бароко. Ця пам’ятка може вважатися своєрідною візитівкою (на щастя, красивою) міста. І за час проведення наших конкурсів вона не раз була серед десятки переможців: у 2012 та 2013 роках (автори світлин — Alex Levitsky & Dmitry Shamatazhi). Цього разу журі обрало вид на оперний вночі.

Одеський національний академічний театр опери та балету. Одеса
Автор фото — Костянтин Брижниченко. Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Дуже близько до переможця опинилася світлина Катерини Красницької із мереживом Пасажу. Це — історична будівля Одеси, в який розташовані готель і криті торговельні ряди. Пам’ятка історії та архітектури кінця XIX — початку ХХ століття. Розташована на перетині вулиць Преображенської і Дерібасівської.

Пасаж. Одеса
Автор фото — Катерина Красницька. Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

На третьому місці в області є світлина старого зруйнованого собору Пресвятої Трійці в німецькому поселенні Кадель (тепер селище Лиманське, Роздільнянський район Одеської область). Будівля була зведеня 1892 року із найпоширенішого у Північному Причорномор’ї вапняку. За радянських часів собор закрили, а приміщення використовували як зерносховище. Сильна пожежа його цілком знищила — дах провалився, залишилися лише стіни та колони. Зараз собор використовується місцевим інтернатом як склад вугілля…

Собор Пресвятої Трійці, смт Лиманське, Одеська область
Автор фото — Катерина Красницька. Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

На четвертому місці в області знову ж таки світлина із Оперним театром. Теж нічна. На п’ятому місці фотографія будівлі Облікового банку. Автори фото — Александр Левицкий и Дмитрий Шаматажи (Архитектура Одессы).

Усі перелічені фотографи неодноразово ставали переможцями у наших конкурсах, нам дуже приємно, що Одеса завжди представлена у десятці, яка бере участь у міжнародному етапі. Зрештою, мало пам’яток можуть зрівнятися із Одеським оперним, а тому саме він найчастіше представляє Україну 🙂

Одеський національний академічний театр опери та балету. Одеса
Автор фото — Костянтин Брижниченко. Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Використано матеріали зі статей «Одеський національний академічний театр опери та балету», «Пасаж (Одеса)», «Собор Пресвятої Трійці (Лиманське)» у Вікіпедії.

[1] Рядок із сонета XVIII Мікеланджело Буонарроті (у перекладі Миколи Бажана)

Наше журі приступило до роботи… (сюрприз!)

WLX журітул. Автор — Ілля Корнійко; автори фото — Dmytro Balkhovitin (Balkhovitin), Carlos Perez Couto, Janno Loide (Amadvr), Oleksandr Chernykh (A4ernyh), Martin Dimitrievski, Uberprutser, Vitaliy Bashkatov (Vian), Chettouh Nabil, ліцензія CC-BY-SA-4.0

WLX журітул, Розробник програми — Ілля Корнійко. Використані фото Dmytro Balkhovitin (Balkhovitin), Carlos Perez Couto, Janno Loide (Amadvr), Oleksandr Chernykh (A4ernyh), Martin Dimitrievski, Uberprutser, Vitaliy Bashkatov (Vian), Chettouh Nabil, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Журі української частини цього тижня приступило до роботи. До 1 листопада ми повинні передати десятку від України до міжнародного організаційного комітету.

Неймовірна кількість завантажених світлин цього року у конкурсі 41675 — також означає і те, що оргкомітету довелося багато фото відсіяти. І нам би не хотілося, щоб якийсь гарний, вартий уваги журі знімок пройшов попри його увагу, тому ми пропонуємо учасникам (і співчуваючим) попрацювати із тим інструментом, яким користується і журі. Єдине, що у Вас будуть ті 35 тисяч світлин, які не пройшли до першого раунду. Ви зможете коментувати фото, відбирати та відкидати їх. На жаль, часу не так багато, тому постарайтеся хоча б одним оком зазирнути, щоб переконатися чи не відсіяли ми щось гарне.

Лінк на WLX журітул
Логін: WLMUkraine15
Пароль: guest

Цей інструмент розробив Ілля Корнійко, бо існуючі альтернативи не влаштовували за різними параметрами. На першому конкурсі «Вікі любить Землю» у 2013 році ми користувалися галереями та категоріями. Там було тільки 11 тисяч фото, але це було надзвичайно незручно. Уже на «Вікі любить пам’ятки 2013» ми користувалися журітулом для відбору. Інструмент удосконалювався. Цього року його використали 16 країн-учасниць «Вікі любить Землю» і 18 країн на «Вікі любить пам’ятки».

Ми будемо вдячні за коментарі щодо самої програми, як вона працює. А також щодо світлин, які не пройшли до першого раунду. Оскільки ми публікуємо логін та пароль відкрито (навіть припускаючи добрі наміри), ми будемо вдячні, якщо Ви не тільки відбиратимете фото у журітулі, не тільки коментуватимете їх, а й напишете нам 🙂 У коментарях чи на імейл: wlm-ua AT wikimedia.org. Щоб ми нічого не пропустили. Й оперативно відреагували.

Дякуємо ще раз!

Переможці Пакистану

Мечеть Фейсал — одна з найбільших мечетей у світі.
Автор — Ali Mujtaba. Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Із країн-учасниць першим свою десятку опублікував Пакистан. Серед культурного спадку країни — об’єкти спадщини ЮНЕСКОМохенджо-Даро (найдавніше місто долини Інду й одне з перших міст в історії Південної Азії, сучасник цивілізації Стародавнього Єгипту і Межиріччя), Таксила (у «Рамаяні» засновником Таксилали вказано Бхарата, молодшого брата Рами, а названо на честь його сина Такші; тут, на великому святі зміїного жертвопринесення, була вперше виконана «Махабхарата»), Тахт-і-Бахі (буддійський монастирський комплекс I ст. до н. е.), Лахорський форт, Татта, Рохтас (Пенджабська фортеця, споруджена Шер-шахом в 1541 — 1543 роках), а також багато інших культурних пам’яток, переважно мусульманського походження.

Цього року у рамках конкурсу було завантажено 2217 файлів (20-е місце), 320 учасників взяли участь.

Дивіться десятку Пакистану

Дякуємо! …і перші підсумки

Шевченка Тараса бульв. Останнє фото «Вікі любить пам'ятки» 2015. Автор фото — Posterrr, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Станція метрополітену «Університет», Київ, бульвар Тараса Шевченка. Останнє завантажене фото у рамках «Вікі любить пам’ятки» 2015. Автор фото — Posterrr, ліцензія CC-BY-SA-4.0. Перша конкурсна світлина цього року теж була його авторства 🙂

Дякуємо. Ви навіть не уявляєте, наскільки ми Вам вдячні. І за фотографії, і за підказки, і за критику, і за допомогу зі списками, і за багато всього іншого. Точно є люди, які доклалися до конкурсу й Вашої у ньому участі «випадковим» чином — порадили Вам кудись поїхати чи взяли із собою у мандрівку, розсмішили веселим анекдотом у себе на сторінці у соцмережах, що мотивувало Вас глянуть на сусідній будинок уважніше й побачить, що він — таки пам’ятка: чому б не зазнімкувать? Чи ще якось. Цим людям теж дякуємо. Як писав Рільке у романі «Нотатки Мальте Лявридса Бриґґе»: «Усе складається зі стількох окремих подробиць, що їх годі передбачити». І ми дуже вдячні за всі ці дрібниці (й не дуже), що дали Вам змогу зробити конкурс таким, яким він є.

Станом на зараз у наших списках 75597 пам’яток. Насправді їх удвічі більше, але ми не всі можемо отримати, хоча й намагаємося. Якщо б так трапилося, що Ви можете із цим допомогти, або знаєте когось, хто міг би — дайте нам знати. Ми розглядаємо ці списки як надзвичайно важливий результат конкурсу, адже це поки єдина і найповніша база пам’яток у нашій державі. І смішно, і грішно, але часом на запит нам відповідають: «Пошукайте у Вікіпедії. Там є».

За чотири роки конкурсу було сфотографовано та завантажено світлини 24705 пам’яток. Найбільш «освітлинені»: Львівська область, Київ, Одеська, Тернопільська і Хмельницька області (і тут ми всі автоматично підставили собі імена головних «винуватців», правда? 🙂 ). Найменш — Луганська, Херсонська, Миколаївська області (Севастополь має не так багато пам’яток, а у Закарпатській області мізерні списки…). Можливо варто подумати над додатковим відзначенням за регіональністю, хоча і тут не все просто. Якісь пам’ятки Львівської області може бути не менш складно розшукати. Висловлювалося побажання мати дані і за містами теж, особливо великими, не тільки загалом.

За кількістю завантажених світлин у світі Україна — перша. 41675 фото — це неймовірна цифра. Неможливо собі уявити виставку, яка б це все вмістила. Але якщо б дуже хотілося, то усі світлини можна переглянуть тут, у категорії Вікісховища 🙂 Цей (насправді) приємний показник не настільки важливий, адже найбільше значення має кількість унікальних пам’яток (але різні ракуси, пори року та дня ніхто не відміняв!). Як Ви можете побачити на діаграмі нижче, цього року було завантажено ще більше пам’яток, ніж 2014 року — 13980:

Унікальність фотографій пам'яток за роками

Завантажено фотографій пам’яток за роками. Автор — Ілля Корнійко, ліцензія CC-BY-SA-4.0

І (що навіть більш важливо!) цього року завантажено світлини 3773 пам’яток, які не були завантажені досі. Цікаво відзначити, що 2476 пам’яток було сфотографовано й завантажено у рамках усіх чотирьох конкурсів 🙂 Ілля вивів табличку для тих об’єктів, які найбільше фотографуються, тут.

Унікальність фотографій пам'яток за роками

Унікальність фотографій пам’яток за роками. Автор — Ілля Корнійко, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Всього за всіма країнами (яких було 33) у конкурсі цього року було завантажено 219816 файлів. 6206 фотографів взяли участь. І перша сотня завантажувачів гарно представлена українськими користувачами, а користувач Aeou — став другим у світі, завантаживши 6697 фото (це навіть складно уявити, якщо чесно).

Прохання: діліться Вашими історіями. Так, тут на блозі, щоб Ваші історії мотивували інших, вчили. Їх зараз не так багато, а точно хотілося б більше: Історії учасників. Не фейсбуком єдиним 🙂

І того, і цього року ми говорили, що можемо спробувати допомогти із завантаженням зображень. Особливо, якщо Вам доводиться мати справу із завантаженням великої кількості зображень із різним описом, що може бути дуже марудно. Ідентифікатор не обов’язково має бути у назві файлу, це може бути файл із відповідністю назв файлів ідентифікаторам тощо. Якщо це може бути якось зчитано програмно, то ми спробуємо це зробити. Дайте нам знати — ми допоможемо.

І найголовніше. Із закінченням конкурсу Вікісховище не «закривається» 🙂 Ви можете вантажити, Ви можете писати статті до Вікіпедії чи до Вікімандрів. Це може бути фото вулиці, міста чи села, України чи іншої країни. Не тільки пам’ятки культури чи природи ще не мають ілюстрацій. Ви можете самостійно вставити Ваше фото до статті Вікіпедії. І хай його (чи їх) побачать мільйони людей:

Відео: Юрій Булка, Citizen nyx + Stefsax and Sleepless (музична доріжка: Undercover), Фонд Вікімедіа + Zlir’a + Dim Grits (інфографіка)

Дякуємо! І до нових зустрічей 🙂

P.S. Ми (як і завжди) відкриті до пропозицій та коментарів. Пишіть нам.

P.P.S. Церемонія нагородження планується 21 листопада 2015 року у Києві. Деталі пізніше, але резервуйте день собі уже. Ми будемо раді бачити усіх 🙂