Обласні переможці: Кіровоградська, Запорізька, Дніпропетровська

Наступні три переможці за областями у цьогорічному конкурсі.

Волосне правління, Новоукраїнка, вул. Гагаріна,17.  Автор фото — Наталія Шестакова, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Волосне правління, Новоукраїнка, вул. Гагаріна,17.  Автор фото — Наталія Шестакова, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Наталія Шестакова стала другою учасницею, хто сфотографував волосне управління на Кіровоградщині для Вікіпедії (що доволі нетипово для переможних світлин) і перемогла. Пам’ятка збудована наприкінці ХІХ ст., охоронний статус надано у 2011 році. Зараз там розміщується дитяча бібліотека.

Церква Олександра Невського, село Берестове Бердянського району. Автор фото — Наталія Шестакова, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Церква Олександра Невського, село Берестове Бердянського району. Автор фото — Наталія Шестакова, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

По Запорізький області першість також виборола Наталія і вже за обома згаданими параметрами. У Вікісховищі фото цієї пам’ятки з’явилося завдяки їй вперше саме цього року!

Костел св. Миколая, Кам'янське. Автор фото — PhotoDocumentalist, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Костел св. Миколая, Кам’янське. Автор фото — PhotoDocumentalist, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Костел святого Миколая — один з небагатьох римо-католицьких храмів у східних областях України. Побудований у 1895-97 роках у готичному стилі з двома 33-метровими баштами зі східного фасаду, розрахований на присутність 500 осіб. Будівництво велося на кошти робітників і службовців Дніпровського заводу за участю Металургійного Товариства. Проектувати костел директор заводу запросив архітектора Маріана Хорманського. У 1929 році костел був відібраний у католиків, а майно вивезене. У радянські часи в костелі розміщувалися військкомат і автомийка.  У 1991 році відновлені богослужіння, у 1997 році завершилась реставрація. Стаття у Вікіпедії про пам’ятку є незавершеною.

Roman Catholic Church of Saint Nicholas, Kamianske7

Вигляд костелу у перші роки після зведення

Обласні переможці: Львівська, Рівненська, Волинська

У цих областях перемогли пам’ятки-візитки своїх міст, добре відомі нашим учасникам.

Сергій Криниця вкотре став автором найкращої світлини в області, а саме найкращої серед тих, що зафіксували пам’ятки Львівщини.

Львівський оперний театр. Найкраще фото Львівської області. Автор фото — Сергій Криниця, поширюється на умовах вільної ліцензії CC BY-SA 4.0

Львівський оперний театр. Найкраще фото Львівської області. Автор фото — Сергій Криниця, поширюється на умовах вільної ліцензії CC BY-SA 4.0

Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької — театр опери і балету у Львові, розташований в історичному центрі міста на проспекті Свободи, 28 та названий на честь відомої української оперної співачки Соломії Крушельницької. Будівництво театру розпочалось у червні 1897 року за проектом архітектора Зигмунта Горголевського — автора багатьох монументальних споруд Польщі і Німеччини. Проект було обрано за результатами конкурсу та непростого обговорення, що призвели до деяких змін у ньому.

Земляні, мулярські, каменярські роботи та бетонування доручили фірмі Івана Левинського, асфальтову гідроізоляцію виконало підприємство Станіслава Лишкевича. Бляхарські роботи виконала львівська фірма Генрика Богдановича, металеві конструкції перекриттів виготовлено на вагонному заводі в Сяноку. Систему вентиляції встановила фірма Johannes Haas із Відня спільно з львів’янином Владиславом Нємекшею. Нагляд за роботами здійснював особисто Зиґмунт Ґорґолевськийза участі випусників краківської Промислової школи, з яких найдовше на будмайданчику працював Ян Новорита — в майбутньому відомий архітектор Львова і Катовіц. Усе внутрішнє оздоблення також виконано за проектом Ґорґолевського, але тут керівником робіт був Марцелій Гарасимович. Живописні та скульптурні роботи доручено окремо запрошеним митцям, зокрема скульпторам Антонію Попелю та Тадеушу Барончу (композиції «Трагедія» та «Комедія»), Петрові Війтовичу (статуї «Слава», «Поезія» та «Музика»), Тадеушу Вісньовецькому, Юліушу Белтовському, Юліану Марковському.

Стилістично споруда відноситься до неоренесансу та необароко. Присутні також елементи модерну. Застосовано велику кількість форм обидвох стилів та рясне скульптурне декорування.

У серпні 2017 року гендиректор оперного театру Василь Вовкун заявив, що банерна реклама назавжди зникне із фасаду Львівської опери. Можливо, переможна світлина зафіксувала перші дні цього рішення у дії і, звісно ж, від того багато виграла.

Член журі Георгій Чернілєвський це фото коментує так:

КОМПОЗИЦІЯ

Нічні знімки Львівського оперного театру завантажували і раніше, але тут автор зміг подати цю будівлю по-новому за рахунок цікавого композиційного рішення. По-перше, це відмова від симетрії. Театр знято не фронтально, а з правого кута. По-друге, віддзеркалення у фонтані стало одним з важливих елементів загальної картини.
Додатково варто відзначити, що фотографія пройшла грамотну пост-обробку. Зокрема виправлено геометричні викривлення, які зазвичай наявні на подібних знімках.

 

Руїни замку, с. Новомалин. Найкраща світлина Рівненської області. Автор фото — Demmarcos, поширюється на умовах вільної ліцензії CC BY-SA 4.0

Руїни замку, с. Новомалин. Найкраща світлина Рівненської області. Автор фото — користувач Demmarcos, поширюється на умовах вільної ліцензії CC BY-SA 4.0

У Рівненський області перемогу в номінації вже другий рік поспіль виборює світлина Новомалинського замку, точніше його каплиці, але тепер у об’єктиві користувача Demmarcos. Руїни замку розташовані в селі Новомалин, що в Острозькому районі Рівненської області. Каплиця побудована в неоготичному стилі, її цокольна частина — залишки оборонної вежі. Кожен із чотирьох фасадів прорізаний одним вузьким стрілчастим вікном, а поставлені на зовнішніх кутах високі круглі башточки, розкреслені лінійним рустом, нагадують готичні пінаклі. Інтер’єр каплиці був прикрашений різьбленням по мармуру, виконаної скульптором Т. О. Сосновським. Замковий комплекс зазнав руйнувань під час Другої світової війни. Замок — один із найстаріших в Україні, проте на сьогодні залишились лише художньо атракційні руїни.

Від пам’яткознавців у журі це фото отримало і 10/10, а от фотографи ставили оцінки скромніші, нагадуючи (як-то користувач C messier), про те, що можна було б і скористатися правилом третин.

В'їзна (Надбрамна) башта Луцького замку. Найкраща світлина Волинської області. Автор фото — Мирослав Видрак, поширюється на умовах вільної ліцензії CC BY-SA 4.0

В’їзна (Надбрамна) башта Луцького замку. Найкраща світлина Волинської області. Автор фото — Мирослав Видрак, поширюється на умовах вільної ліцензії CC BY-SA 4.0

Фото церковних пам’яток, що виборювали перемоги у Волинській області останні два роки, поступилися замку. Світлина В’їзної (Надбрамної) башти Мирослава Видрака отримала найбільше балів журі.

Замок Любарта, або Луцький замок — верхній замок Луцька, один із двох (частково) збережених замків, пам’ятка архітектури та історії національного значення. Один із найбільших, найдавніших і найкраще збережених в Україні замків. Головний об’єкт історико-культурного заповідника «Старий Луцьк», культурний осередок та найстаріша споруда Луцька.

В’їзна вежа це п’ятиярусна паралелепіпедна споруда. Висота становить 28 м, розмір в плані 11,9×12,05 м. У південній частині розміщені гвинтові сходи, які сполучались із князівським палацом. Від рогу вежі починається стіна Окольного замку. Унизу вежа підпирається потужними контрфорсами, зведеними на початку XIX ст, які дещо звужуються доверху. Між ними арковий вхід у замок. Над входом розташовані два портали з арковим завершенням. Це колишні входи у замок, колись вони закривались підйомним мостом. Другий ярус вежі має напівциліндричні, а третій та четвертий мали хрещаті склепіння. Лише вони порушують загалом симетричну структуру головного фасаду вежі. У середній частині фасаду виступають квадратні зубці, розташовані над проміжним карнизом. Верхній карниз має аркатурний мотив і оперізує вежу по периметру. Під ним знаходяться два отвори. Аттик має потужні зубці-мерлони ренесансної форми. Задній фасад вежі, який виходить у замковий двір, має простішу структуру. Центральний прохід має готичне завершення. Середні яруси вежі, за винятком верхнього, мають по одному вікну, обрамлені білокам’яними ренесансними наличниками.

У коментарях до цього фото члени журі погодились одне з одним, що світлина має приємний настрій (користувач C messier) і чудову композицію (Міхіль Вербек).


У дописі використано інформацію зі статей у Вікіпедії:
uk.wikipedia.org/wiki/Львівський_національний_академічний_театр_опери_та_балету_імені_Соломії_Крушельницької
uk.wikipedia.org/wiki/Новомалинський_замок
uk.wikipedia.org/wiki/Замок_Любарта#Архітектура

Конкурсні світлини потрапили до друкованого видання

16 листопада у Державні науковій архітектурно-будівельній бібліотеці ім. В. Г. Заболотного відбулася презентація серії бібліографічних покажчиків «Малі міста України». У виданні вміщено бібліографічну інформацію про всі малі міста України, історичні довідки про місто, а для ілюстрування використано світлини фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки».

Покажчики є результатом соціально-бібліотечного проекту «Історія малих міст України», ініційований працівниками ДНАББ ім. В. Г. Заболотного у 2008 р. під егідою Міністерства регіонального розвитку та будівництва України. Джерельною базою стали матеріали фондів ДНАББ ім. В. Г. Заболотного.

Основною метою проекту організатори визначили активізацію науковців, громадськості, місцевого населення до вивчення історії архітектури, будівництва і культури малих міст, архітектурних пам’яток, збереження історико-архітектурної спадщини малих міст України, що нині є актуальною проблемою. Continue reading

9 грудня — церемонія нагородження переможців

WLM-logo-ukЦеремонія нагородження переможців української частини міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» відбудеться 9 грудня 2017 року (субота) у Києві. На захід запрошуємо призерів за всіма номінаціями, учасників фотоконкурсу, журі. Подія відбудеться у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного (проспект Перемоги, 50), початок о 12:00.

Приміщення вибране невипадково — значна частина пам’яток України, що є основними об’єктами фотоконкурсу, є пам’ятками архітектури. Також цього року бібліотека успішно завершила свій дев’ятирічний проект «Історія малих міст України», що передбачав підготовку та публікацію серії бібліографічних покажчиків, ілюстраціями для яких, зокрема, стали і світлини із фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки». Думаємо, що нашим учасникам буде цікаво побачити й погортати книжки зі своїми роботами.

Журналістам необхідно отримати акредитацію; просимо писати на адресу wlm-ua @ wikimedia.org або телефонувати за номером 0673437434 (Анна Хроболова).

Довідка: Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного — це єдина бібліотека державного значення з будівництва та архітектури в Україні.

Виставка «Пам’ятки України» приїхала у Вінницю

Poster-2016-wlm-expo-vinnytsia

27 вересня — 7 жовтня у холі Вінницької міської ради проходитиме виставка фотографій, що перемогли у конкурсах «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить Землю»

У 2016 році «Вікімедіа Україна» вчергове провела українську частину масштабних фотоконкурсів, метою яких є отримання фотографій усіх пам’яток культурної та природної спадщини України під вільною ліцензією та ілюстрування ними Вікіпедії – вільної енциклопедії, яку щодня переглядають мільйони користувачів з усього світу.

У травні та вересні 2016 року у Вікісховище було завантажено 11,5 тисяч фотографій 1897 пам’яток природи України та 36 тисяч фотографій 14 тисяч пам’яток культурної спадщини України.

Обидва фотоконкурси мали черговий раунд й у 2017 році: «Вікі любить Землю 2017» відбувся у травні, «Вікі любить пам’ятки 2017» триває до кінця вересня та запрошує до участі всіх охочих.

Відвідувачі виставки побачать фото, що отримали найвищі оцінки журі та стали переможцями у номінаціях «Найкраще фото конкурсу» 2016 року, а також «Найкраще фото Вінницької області» за всі роки конкурсів. Всього 30 світлин 15-ти авторів, як професіоналів, так і аматорів.

Зазначимо, що за п’ять років конкурсу «Вікі любить Землю» (2013-2017) та «Вікі любить пам’ятки» (2012-2016) було сфотографовано 169 пам’яток природи та 926 пам’яток історії та культури Вінницької області. Загалом, це близько 4500 світлин, частина з них ілюструють статті у Вікіпедії про відповідні пам’ятки.

Вінниця — вже дев’ята зупинка мандрівної виставки. У друкованому форматі найкращі світлини минулорічного конкурсу вже бачили у Києві, Хмельницькому, Сєвєродонецьку, Лисичанську, Тернополі, Херсоні, Меджибожі й Кам’янці-Подільському. Електронні версії фотографій виставки знаходяться у вільному доступі, їх можна переглянути у Вікісховищі.

Фотографії за всі роки конкурсу знаходяться у вільному доступі, ви можете переглянути їх і використати на умовах вільної ліцензії CC BY-SA.

Відкриття виставки: 26 вересня о 17:00.
Виставка буде діяти до 7 жовтня 2017 року.
Міська рада працює з понеділка по п’ятницю, з 09.00 до 19.00, вхід вільний.

Приходьте та запрошуйте друзів!

Подія у Facebook

Виставка у холі Вінницької міськради

Фотовиставка «Пам’ятки України» у НІАЗ «Кам’янець»

З 23 липня по 27 серпня мандрівна виставка «Пам’ятки України» робить зупинку у Кам’янці-Подільському.  Фотографії, що перемогли у конкурсах «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить землю», будуть виставлені у конференц-залі Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець».

В 2016 році Вікімедіа Україна вчергове провела українську частину масштабних фотоконкурсів, метою яких є отримання фотографій усіх пам’яток культурної та природної спадщини України під вільною ліцензією та ілюстрування ними Вікіпедії — вільної енциклопедії, яку щодня переглядають мільйони користувачів з усього світу.

У  вересні 2016 року у Вікісховище було завантажено 36 тисяч фотографій 14 тисяч пам’яток культурної спадщини України.

Відвідувачі виставки побачать фото, що отримали найвищі оцінки журі та стали переможцями у номінації «Найкраще фото конкурсу» та «Найкраще фото області». Всього 34 світлини 21 автора, як професіоналів, так і аматорів.

Обидва фотоконкурси мають черговий раунд й у 2017 році: «Вікі любить Землю 2017» відбувся у травні, «Вікі любить пам’ятки 2017» запрошує до участі у вересні.

«Знаково та приємно, що виставка фотографій конкурсу, де кілька разів перемагали світлини Кам’янець-Подільської фортеці, потрапила до заповідника, який нею опікується. Світлини фортеці ставали найкращими фото Хмельницької області у 2012, 2014, 2015 роках конкурсу «Вікі любить пам’ятки». Ця пам’ятка є однією з найбільш популярних серед учасників конкурсу. За 5 років було подано понад 400 робіт із її зображенням. Впевнені, що й у конкурсі 2017 року, що стартує у вересні, їх теж буде немало», — зазначає Анатолій Гончаров, один із організаторів конкурсу.

Кам’янець-Подільський — вже восьма зупинка мандрівної виставки. У друкованому форматі її вже бачили у Києві, Хмельницькому, Сєвєродонецьку, Лисичанську, Тернополі, Херсоні та Меджибожі. Електронні версії фотографій за всі роки конкурсу знаходяться у вільному доступі, їх можна переглянути у Вікісховищі та використовувати на умовах вільної ліцензії CC BY-SA 4.0.

Запрошуємо відвідати виставку за адресою: вул. П’ятницька, 9, м. Кам’янець-Подільський, Хмельницька область.

Режим роботи виставки: робочі дні тижня з 09-00 до 17-00.

Сайт заповідника

Шостий фотоконкурс стартує 1 вересня

З 1 вересня по 30 вересня проходитиме щорічний міжнародний фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки», який покликаний зібрати світлини всіх пам’яток культурної спадщини у світі для ілюстрації статей у Вікіпедії. Вже вшосте «Вікімедіа Україна» проводитиме цей конкурс в Україні і всі охочі традиційно матимуть можливість подарувати свої фотографії пам’яток України світові та позмагатися за відзнаки та призи у кількох номінаціях.

Упродовж місяця всі фотолюбителі і фотопрофесіонали запрошуються завантажувати свої фотографії у Вікісховище! До 1 листопада журі відбере найкращі фотографії, які будуть представлені на суд міжнародного журі. Конкурсний список складається з понад 70 тисяч пам’яток історико-культурної спадщини України з усіх областей України, в тому числі Криму.

Взяти участь у конкурсі можуть всі охочі. Для цього слід бути зареєстрованим у Вікісховищі — одному із сестринських проектів Вікіпедії, сфотографувати пам’ятку/и з конкурсних списків та завантажити ці фотографії до Вікісховища з 1 вересня по 30 вересня, а також обов’язково вказати їх унікальний ID. Можна також завантажувати протягом вказаного періоду власні фотографії, які зроблені раніше і досі не були ніде опубліковані. Автори найкращих фотографій з України та кожного з регіонів, а також учасники, які сфотографували найбільшу кількість пам’яток, будуть нагороджені цінними призами. Десять фотографій, які відбере національне журі, будуть номіновані на другий тур конкурсу, який визначить міжнародних переможців. Цього року конкурс «Вікі любить пам’ятки» проходить у майже 30 країнах світу.

Організатори конкурсу сподіваються, що чергове проведення конкурсу «Вікі любить пам’ятки» не тільки дозволить зібрати велику кількість фотографій пам’яток, а й допоможе українцям згадати забуті сторінки своєї історії, краще пізнати рідний край і спонукає дбайливо ставитися до своєї культурної спадщини.

Ми також відкриті для співпраці! Запрошуємо зацікавлених осіб та установи пропонувати спеціальні номінації та визначати їхніх переможців, долучатись до журі конкурсу.

Анонс: передання конкурсних світлин Національному заповіднику

15 березня о 17:00 у Будинку митрополита на території Софійського монастиря відбудеться захід, присвячений Судацькій фортеці, яка з 1958 року входить до складу Національного заповідника «Софія Київська» і у березні святкує 1805-ту річницю від дня заснування.

У 2016 році у спецномінації конкурсу «Вікі любить пам’ятки» перемогли чотири фотографії Івана Сідловського із зображенням Судацької фортеці. На прохання ініціаторів номінації їх було оформлено у фотокартини для експонування у Національному заповіднику. На знак подяки НЗ «Софія Київська» передасть цифрові копії архівних фотографій зі своїх колекцій для подальшого завантаження у Вікісховище та ілюстрування статей у Вікіпедії.

Після взаємного обміну подарунками відбудеться лекція-презентація старшого наукового співробітника Національного заповідника «Софія Київська», археолога, багаторічного дослідника Судацької фортеці Олександра Джанова, присвячена даті заснування кримського міста Судак (грецької Сугдеї та італійської Солдайї), про яку довгий час нічого не було відомо, окрім легенд.

Реєстрація за телефоном 278-44-83 або повідомте про свій намір прийти на е-скриньку wlm-ua@wikimedia.org.

Подія у Facebook

Генуезька фортеця у Судаку

Генуезька фортеця у Судаку. Автор фото — Іван Сідловський, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Генуезька фортеця у Судаку

Генуезька фортеця у Судаку. Автор фото — Іван Сідловський, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Генуезька фортеця у Судаку

Генуезька фортеця у Судаку. Автор фото — Іван Сідловський, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Генуезька фортеця у Судаку

Генуезька фортеця у Судаку. Автор фото — Іван Сідловський, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Виставка «Пам’ятки України» у Хмельницькому

26 січня, о 16:00 у Хмельницькому музеї-студії фотомистецтва відбудеться відкриття виставки фотографій, що перемогли у конкурсах «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить Землю».

16174782_1087497764691989_8067458257111849454_nУ 2016 році «Вікімедіа Україна» вкотре провела українську частину масштабних фотоконкурсів, метою яких є отримання фотографій усіх пам’яток культурної та природної спадщини України під вільною ліцензією та ілюстрування ними Вікіпедії — вільної енциклопедії, яку щодня переглядають мільйони користувачів з усього світу.

Протягом конкурсних місяців у Вікісховище було завантажено 11,5 тисяч фотографій 1897 пам’яток природи України та 36 тисяч фотографій 14 тисяч пам’яток культурної спадщини України.

Відвідувачі виставки побачать фото, що отримали найвищі оцінки журі у 2016 році та стали переможцями у номінаціях «Найкраще фото конкурсу» та «Найкраще фото області». Всього 34 світлини 21 автора, як професіоналів, так і аматорів.

Виставка буде діяти з 26 січня по 14 лютого 2017 року.

Приходьте та запрошуйте друзів!

WMUA exhibition2 NMIU10

Вперше виставку було представлено на церемонії нагородження переможців конкурсів 3 грудня 2016 року у Національному історичному музеї (Київ)

Журнал «Пам’ятки України» — у відкритому доступі!

«Вікімедіа Україна» представляє електронну версію лютневого номеру науково-популярного видання Національного газетно-журнального видавництва, виданого в рамках проекту «Вікі любить пам’ятки». 
 

 З 2012 року «Вікімедіа Україна» організовуєPU2016 2 національний етап міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки», метою якого є отримати вільні світлини для ілюстрування статей Вікіпедії. За чотири роки конкурсу було завантажено майже 155 тисяч світлин близько 25 тисяч пам’яток із території України. Україна двічі посідала перше місце в рейтингу країн за кількістю завантажених на Вікісховище світлин. У 2014 році фото Святогірської лаври Костянтина Брижниченка (Краматорськ) було визнано найкращим серед 321 тисячі робіт із усього світу. У результаті роботи організаційних комітетів конкурсу було створено найповніший на сьогодні загальнодоступний список пам’яток історії, культури, архітектури та археології України.

Конкурс мотивував учасників сфотографувати безліч маловідомих, а також таких, що були втрачені незабаром після фіксації, пам’яток. Деякі учасники не тільки займаються фотографуванням, а й досліджують історію пам’яток, займаються пам’яткоохоронною діяльністю і мали можливість розказати про свої розвідки та відкриття на блозі конкурсу, у статтях Вікіпедії, на церемоніях нагородження переможців тощо.

Окрім цього, результати конкурсу були представлені на фотовиставках та у фотоальбомах. Цього року, який для української частини «Вікі любить пам’ятки» буде ювілейним, п’ятим, про роботу, яку виконували волонтери, організатори, учасники, було вирішено розповісти ще й на сторінках науково-популярного, ілюстрованого видання —  «Пам’ятки України», що виходить із 1989 року.

У номері вийшли статті Миколи Козленка про конкурс «Вікі любить пам’ятки», Олекси Гайворонського про східний стиль в пам’ятках Золотої Орди та Кримського ханату в Автономній Республіці Крим, Руслани Маньковської про дерев’яне зодчество України, Івана Бикова про сакральну дерев’яну архітектуру Київщини, дві статті Дениса Вітченка про Покровську церкву в селі Плішивець на Полтавщині та про Український модерн Євгена Сердюка, Сергія Криниці та Катерини Красницької про панські палаці Черкащини, Євгена Букета про проект Вікіекспедиції та стаття Юрія Булки та Миколи Козленка про свободу панорами. Більшість ілюстрацій номеру — фотографії, що були завантажені на конкурс у різні роки.

зміст_ПУ

Протягом березня—травня номер було презентовано у Києві,  Харкові, Одесі, Львові, Черкасах та Вінниці. Ще раз дякуємо учасниками та співорганізаторам!

«Пам’ятки України» (№2, 2016) PDF-версія 

Представники бібліотек та освітніх закладів можуть звертатися щодо отримання друкованої версії номеру на wlm-ua@wikimedia.org