Київ: тисячолітня історія у неоновому світлі

Настав час познайомитись із найкращими світлинами столиці.

Переможною роботою цього року стала фотографія Андріївського узвозу, що була зроблена з Замкової гори. Сам узвіз є доволі унікальним та своєрідним місцем Києва. Це вулиця, яка поєднує у собі так багато речей, що складно й уявити. Щось схоже на шлях із казки, де куди не йди — обов’язково знайдеш, що бажаєш. Тут є всім відомі пам’ятки архітектури: Андріївська церква, Замок Річарда, безліч старих та гарних будівель. Деякі з них згадуються у літературних творах таких, як «Біла гвардія», «За двома зайцями» та різних оповіданнях і спогадах про Київ. Також тут є щонайменше 4 музеї, 2 театри, 5 пам’ятників та 3 меморіальні дошки. Але й поруч з ними досить буденно співіснують шоуруми, стріт-арти, піцерії, кафе, арт-галереї, вишукані ресторани, паби та звичайний гастроном. Удень вздовж тротуару стоїть безліч крамниць із сувенірами та рукоділлям. А вуличні художники часом можуть перетворити частину вулиці у музей…

Але усе це розмаїття неможливо побачити одразу, бо узвіз є занадто звивистим: з кожним кроком можна побачити нову комбінацію таких несхожих елементів.

Андріївський узвіз живе у своєму, спокійному ритмі. Це затишний закуток, що змінюється протягом дня та лишається незмінним більше століття. Щоб стати його частиною, здається, потрібно скласти негласний іспит. Як це зараз намагається зробити новий театр на Подолі.


Андріївський узвіз 3

Замкова гора — Андріївський узвіз, Київ. Автор фото — Олексій Іванов
Світлина пам’ятки у Києві, що отримала найвищі оцінки журі і отримала відзнаку «Найкраще фото міста Київ» 2018 року
Вільна ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Continue reading

Найкраще фото Львівської області

У попередніх конкурсах журі відзначало роботи із зображеннями різних пам’яток: Колона «Марко» в Гологорах (2012), Церква Богоявлення Господнього в селі Кугаїв (2013), Башта костелу бернардинів (церква святого Андрія) у Львові (2014), Підгорецький замок (2015), Свірзький замок (2016) та Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької (2017).

Зображення Латинського кафедрального собору стало найкращим у Львівській області цього року. Цей собор є унікальною архітектурною та історичною пам’яткою Львова. Він був заснований приблизно у XIV сторіччі, але, на жаль, точна дата початку будівництва катедри невідома, тим не менш, ця будівля входить в топ-7 найдавніших храмів Львова. Протягом усього свого існування собор мав особливе значення для львів’ян, а сьогодні є одним із туристичних символів міста. Протягом історії неодноразово перебудовувався і добудовувався. До сьогодні збереглось 8 добудованих каплиць навколо храму. Вежа Латинської катедри є однією з найвищих споруд центральної частини міста (66 м, вища лише ратуша), разом з чотирма іншими будівлями вона відображена на логотипі міста.

Саму світлину авторства Романа Бречко прокоментувала членкиня журі Наталія Шестакова так:

Дуже гарне, дуже якісне фото — композиція, чіткість зображення, кольори, загальний настрій, аура та «історія» на зображенні. Дуже якісна, вражаюча та з любов’ю зроблена презентація Львова та його головних пам’яток. На мою думку, однозначно заслуговує бути в Топ-3

46-101-0548 Lviv Latin Cathedral RB 18

Латинський кафедральний собор, Львів. Автор фото — Роман Бречко
Світлина пам’ятки у Львівській області, що отримала найвищі оцінки журі і отримала відзнаку «Найкраще фото Львівської області» 2018 року
Вільна ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Як не дивно, але трохи більше уваги заслуговує у цьому пості об’єкт із другої за балами роботи в області — теж авторства Романа Бречко. На фото зображений Свірзький замок, що розташований у селі Свірж. У XV столітті його почали будувати як оборонну споруду, але роки свого існування його вигляд та призначення змінювались. Сучасного вигляду він набув з середини XVII століття, з часу переходу його у власність Александра Цетнера. Після того його неодноразово захоплювали, руйнували, перебудовували й реставровували. 1939 року його націоналізувала радянська влада, замок пустував, трохи побув школою трактористів. Аж у 1978 році його передали на баланс Спілки архітекторів тодішнього СРСР, яка провела його реставрацію протягом 1975—1983 років. Їм вдалося провести 72% робіт із запланованих. Зараз замок на балансі Львівської обласної організації Національної спілки архітекторів України.

46-233-0009 Svirzh Castle RB 18

Свірзький замок, Свірж. Автор фото — Роман Бречко
Вільна ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Цього року почалися розмови про те, щоб зберегти його як пам’ятку, але «трансформувати у культурно-мистецький та музейний простір для експозицій та відкрити для відвідувачів»[1]. А 22 листопада відбулася презентація концепції ревіталізації Замку Свірж від Національної спілки архітекторів України за сприяння Українського культурного фонду[2][3]. У рамках отриманого гранту було проведено історико-архівні та натурні дослідження, архітектурно-археологічні обміри. Роботи показали, що з найтерміновішого: потрібно провести ремонт покрівлі замку (черепиця даху є заважкою для замку, потрібно позбутися «снігових мішків» — загалом відновити систему зовнішнього водовідведення) та ремонтувати фундаменти, відновити відмостку довкола замку. У концепції описано план реконструкції, але щоб визначити точніші кроки (і пріоритетні ділянки) потрібно проводити детальнішу роботу. У рамках досліджень також вивчалася дендрофлора замку і було проведено первинну інвентаризацію хіроптерофауни замку — у підземеллях замку виявили колонію із понад 141 особини малого підковоноса (підковика)[3]. Цей вид є занесеним до Червоної книги України. Олена Олійник, віце-президентка НСАУ, зазначила, що доступ до горищ влітку, а підземель взимку потрібно буде обмежити, щоб не завдати шкоди колонії. Також потрібно буде залишити основні вентиляційні отвори, які дають можливість підковикам виживати на території архітектурної пам’ятки…

А загалом: висновки невтішні. Замок потрібно рятувати. Досліджувати, розробляти план реконструкції, збирати гроші (дуже багато грошей!) і рятувати.

Для підготовки публікації було використано матеріали з Вікіпедії «Латинський кафедральний собор (Львів)» та «Свірзький замок».