Обласні переможці: Херсонська, Крим і Севастополь

Продовжуємо підводити підсумки обласних номінацій.

Будинок колишнього банку Товариства взаємного кредитування вночі, Херсон. © Сергій Рижков, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Будинок колишнього банку Товариства взаємного кредитування (місто Херсон). © Сергій Рижков, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Найкращою фотографією Херсонської області журі визнало світлину Сергія Рижкова.

Будинок колишнього банку Товариства взаємного кредитування — пам’ятка архітектури та історії місцевого значення, розташована в місті Херсоні за адресою вул. Суворова, 37. Збудований у 1894 році за проектом губернського архітектора Антона Сварика.

Декорований центральний напівкруглий об’єм цієї споруди увінчаний скульптурною композицією двох жіночих фігур з гербом товариства. На флангах будівлі, симетрично від центру, влаштовані входи, оздоблені двоколонними портиками з пілястрами і трикутними фронтонами. Поверхні стін споруди банку облицьовано декоративною цеглою, а вікна мають прямокутну та аркову форми.

У 1923 році в будівлі розміщувалося Транспортне споживче товариство, а з 1930-их років — Херсонський інститут фізичних методів лікування. Нині тут розташований Міський центр реабілітації та відновного лікування.

Член журі C messier прокоментував цю світлину так:

Nice evening mode, but technically, it needs perspective correction and it is also a bit tight as a crop.

Генуезька Фортеця, Судак, © Сергій Зисько, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Генуезька фортеця в Судаку. © Сергій Зисько, ліцензія CC-BY-SA-4.0

В Автономній Республіці Крим найкращою стала фотографія Судацької фортеці Сергія Зиська.

Минулого року також перемагало фото цього архітектурно-археологічного комплексу.

Судацька фортеця є комплексом пам’яток архітектури та містобудування національного значення (за постановою РМ УРСР № 970 1963 року). Деякі об’єкти занесені до державного реєстру за категорією місцевого значення. Рекомендована до занесення до державного реєстру за категорією національного значення.

Фортеця розташована на стародавньому кораловому рифі, що є конусоподібною горою (Киз-Кулле-Бурун, або Кріпосна), біля Судацької бухти Чорного моря. Площа фортеці майже 30 га. Збудована в XIV–XV ст.

Коментар члена журі Романа Бречка:

Гарний вид, цікаве небо… Трохи підправити перспективу і буде дуже добре.

Володимирський собор в Херсонесі, Севастополь, © Сергій Зисько, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Володимирський собор в Херсонесі (місто Севастополь). © Сергій Зисько, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Ще одна фотографія Сергія Зиська стала найкращою в Севастополі. Це фотографія Володимирського собору в Херсонесі.

Фотографія цього собору вже ставала найкращим фото Севастополя в 2014 році.

Володимирський собор у Херсонесі — православний храм неовізантійського стилю в Гагарінському районі Севастополя. Розташований на території стародавнього міста Херсонес, яке занесене до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Є складовою Херсонеського монастиря. Собор був закладений у 1861 році на ймовірному місці хрещення князя Володимира Великого в 988 році. Автор проекту храму — Д. І. Грімм. Будівництво було завершене в 1876 році. У 1979 році взятий на облік як пам’ятка архітектури національного значення.

Член журі Ніна Шентюрк так прокоментувала цю світлину:

Композиційно врівноважена, чиста світлина, без «ізюминки», але й без явних огріхів.


Оголошення переможців 2017 року триває!

Обласні переможці: Житомирська, Тернопільська і Хмельницька області

Хрестовоздвиженська церква, село Старий Солотвин. © Дмитро Балховітін, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Хрестовоздвиженська церква (село Старий Солотвин Бердичівського району). © Дмитро Балховітін, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Найкращою фотографією Житомирської області журі визнало світлину Хрестовоздвиженської церкви у Старому Солотвині Дмитра Балховітіна.

Дерев’яна церква в Старому Солотвині була зведена в 1885 році і належить до пам’яток архітектури місцевого значення. Являє собою зразок школи традиційного дерев’яного зодчества. Храм збудовано без жодного цвяха. Протягом усієї своєї історії церква не зазнала значних пошкоджень та руйнації. У 1960-х роках у старовинній церкві влаштували зерносховище. У 1985 році церква відновила діяльність.

Член журі Юрій Клименко прокоментував цю світлину так:

Спокійна і водночас емоційна фотографія, з великою кількістю самостійних сюжетів. І автор зміг їх добре поєднати одним кадром.

Руїни Кудринецького замку, с. Кудринці, © Сергій Рижков, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Руїни Кудринецького замку (село Кудринці Борщівського району). © Сергій Рижков, ліцензія CC-BY-SA-4.0

На Тернопільщині найкращою стала фотографія руїн Кудринецького замку Сергія Рижкова.

Замок побудований з пісковику на початку XVII ст. польськими шляхтичами Гербуртами. Реконструйований у XVIII ст. Розташовувався на плато високої крутої гори, яку називають «Стрілкою», над Збручем. У плані неправильний чотиригранник з трьома кутовими баштами. З трьох боків мав природну перешкоду, утворену гірським рельєфом. Найбільш неприступною була східна сторона, надійно захищена обривистим схилом гори і річкою біля її підніжжя. Північна сторона, звернена до плоскогір’я, була основним вузлом оборони, захищалася штучним ровом, валом і двома баштами. Великі розміри і форма башт були максимально пристосовані для ведення фронтального і флангового вогню. Другий в’їзд у вигляді арочного отвору знаходився в південній стіні. Житлова будівля розташовувалася уздовж східної стіни замку.

Влітку 1648 року козацькі загони під керівництвом Максима Кривоноса та повсталі селяни вигнали із замку коронний гарнізон. Також замок здобували турки в 1672 та 1694 роках.

На початку XVIII ст. замок було перетворено в резиденцію Гуменецьких, згодом перейшов у власність Козебродських.

Коментарі членів журі:

Володимир Лініков:

Кадр вражає лініями рельєфу, які підкреслені золотавими променями низького сонця. Приємний колорит. Автор продемонстрував непересічний погляд на фотографування пам’ятки історії.

Юрій Клименко:

Світло, місце, самі руїни, і вся місцевість навколо них, так добре поєднані, що першим бажанням було зразу запланувати подорож і побачити це на власні очі.
Трішки не сподобалось кадрування зверху, але все інше переважило цей момент

(За матеріалами статті «Кудринецький замок» у Вікіпедії)

Вид на фортецю, Кам'янець-Подільський, © Максим Присяжнюк, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Вид на фортецю (місто Кам’янець-Подільський). © Максим Присяжнюк, ліцензія CC-BY-SA-4.0

А найкращим фото Хмельниччини стала фотографія Кам’янець-Подільської фортеці, яку зробив Максим Присяжнюк.

Фотографії цієї фортеці вчетверте стають найкращими фото в області (за цим показником фортеця наздогнала Святогірський монастир), тож ми не будемо багато про неї писати. Фортеця X–XVIII ст. є комплексом пам’яток архітектури національного значення.

Член журі Роман Бречко так прокоментував цю світлину:

Технічно добре, приємне м’яке світло, але будинок зліва забирає надто багато уваги.


Оголошення переможців 2017 року триває!

Переможці кількісних номінацій 2017

Поруч з найкращими фотографіями загалом і за регіонами, ми традиційно відзначаємо тих, чий конкурсний внесок був найрізноманітнішим.
 Церква Різдва Пресвятої Богородиці (дер.), смт Ворохта. © Сергій Криниця, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (дер.) (смт Ворохта Івано-Франківської області). © Сергій Криниця, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Нарешті ми публікуємо результати в кількісних номінаціях — «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток» загалом по Україні і по кожній області (з урахуванням коефіцієнту 3 для пам’яток, які сфотографовані вперше).

Кушнірська башта і Вітряна брама, Кам'янець-Подільський, © Крістіна Федорович, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Кушнірська башта і Вітряна брама (місто Кам’янець-Подільський Хмельницької області). © Крістіна Федорович, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Номінація «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток»:

  1. Криниця Сергій Олександрович
  2. Федорович Крістіна Едуардівна
  3. Примас Олександр Вячеславович
  4. Сарапулов Микола Георгійович
  5. користувач AndriiDydiuk*
  6. Постернак Вадим Дмитрович
  7. Ільницький Віталій Іванович
  8. Шестакова Наталія Анатоліївна
  9. Буркут Костянтин Станіславович
  10. Лобода Ольга Павлівна*
Кургани, село Веселівка, © Михайло Потупчик, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Кургани (село Веселівка Теплицького району Вінницької області). © Михайло Потупчик, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Номінація «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток регіону»:

  • Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Миколаївська, Одеська, Тернопільська*, Хмельницька, Чернівецька — Федорович Крістіна Едуардівна
  • Запорізька, Кіровоградська, Полтавська, Херсонська — Шестакова Наталія Анатоліївна
  • Львівська, Черкаська, місто Київ — Криниця Сергій Олександрович
  • Дніпропетровська, Київська — Сарапулов Микола Георгійович
  • Сумська, місто Севастополь — Лобода Ольга Павлівна
  • АР Крим — Ільницький Віталій Іванович
  • Вінницька — Потупчик Михайло Валентинович
  • Волинська — Галєвський Вячеслав Миколайович
  • Донецька — Кочержинський Артем Іванович, ВКіТДРДА**
  • Луганська — Ковальова Тетяна Миколаївна
  • Рівненська — Постернак Вадим Дмитрович
  • Харківська — Кругляк Тетяна Федорівна
  • Чернігівська — Тарабара Сергій Васильович

* Користувачі AndriiDydiuk та Tern-Ost посіли відповідно 5-е і 8-е місця. Проте оргкомітетом було виявлено порушення регламенту: користувач Tern-Ost вантажив фото, подібні до минулорічних фото AndriiDydiuk (фото тих самих пам’яток, зроблених у той самий день тим самим фотоапаратом), так само AndriiDydiuk вантажив фото, подібні до минулорічних фото користувача Олексій Присяжнюк. Тож оргкомітетом вирішено об’єднати результати користувачів і відняти від їхніх результатів фото, подібні до минулорічних (п. 7.4 регламенту конкурсу). Таким чином Ольга Лобода посіла 10-е місце.

Також Сергій Криниця і Крістіна Федорович вантажили такі самі фото, як на минулих конкурсах. У них також віднято від результатів кількість однакових фото (на розподіл місць не вплинуло).

** ВКіТДРДА та Артем Кочержинський набрали приблизно однакову кількість балів (25 і 22 відповідно). Проте, якщо враховувати фотографії менше 0,5 МПкс, а також вилучені фото, то в Артема Кочержинського буде більше балів, ніж у ВКіТДРДА. Тому оргкомітетом вирішено присудити перемогу в області обом учасникам.

Поміщицька садиба (мур.), с. Зелене, © ВКіТДРДА, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Поміщицька садиба (мур.) (село Зелене Добропільського району Донецької області). © ВКіТДРДА, ліцензія CC-BY-SA-4.0


Оголошення переможців 2017 року триває!

80 тисяч пам’яток у списках

Будівля крупорушки в Іллінцях. © Олександр Примас, ліцензія CC BY-SA 4.0

Будівля крупорушки в Іллінцях © Олександр Примас, ліцензія CC BY-SA 4.0

Як і в минулі роки, ми не припиняємо оновлення наших списків. Цього року знову були надіслані запити до всіх ОДА, КМДА та Міністерства культури. На шостий рік конкурсу Черкаська ОДА таки надала списки пам’яток історії, а щодо археології повідомила, що ці списки є службовою інформацією. Також цього року була прийнята низка наказів Мінкультури, якими занесено до реєстру нові об’єкти, а також деякі з тих, що вже перебували на обліку за законодавством УРСР. Обласні управління культури також взяли на облік багато нових об’єктів, щоправда не по всіх областях ми маємо дані по щойно виявлених об’єктах.

Ми продовжуємо оновлювати наші списки. Так, цьогоріч додано пам’ятки історії для районів Закарпаття, Івано-Франківщини та Черкащини, які раніше були відсутні у наших списках. Додано нещодавно взяті на облік пам’ятки Полтави, Кременчука, Миколаєва та інших районів і міст. Загалом кількість пам’яток у наших списках перейшла позначку у 80 тисяч об’єктів.

Наповнення списків триває і далі. До кінця місяця планується додати пам’ятки історії Закарпатської, Одеської та Чернівецької областей, які наразі відсутні у списках.

На фото: вгорі будівля крупорушки в Іллінцях, занесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України у квітні 2017 року (пам’ятка архітектури, ох. номер 4275-Вн), разом з іще двадцятьма пам’ятками в Іллінцях; внизу вілла письменниці Габріелі Запольської, занесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України у травні цього року (пам’ятка історії, ох. номер 2965-Лв).

P.S. Не забудьте! Оргкомітет залишає за собою право не враховувати файли, які є надмірно схожими на фотографії, подані на конкурс у попередні роки (пункт 7.4 Регламенту). Також не слід вантажити фото однієї будівлі, якщо ви бачите у списку дві однакові адреси: у такому випадку мають бути фото різних пам’яток. При кожному порушенні учасником конкурсу регламенту і здорового глузду десь плаче левеня на львівській пам’ятці 😥

Вілла письменниці Габріелі Запольської, Львів. © Aeou, ліцензія CC BY-SA 4.0

Вілла письменниці Габріелі Запольської, Львів. © Aeou, ліцензія CC BY-SA 4.0

Переможці кількісних номінацій

Михайлівська церква (мур.), с. Курган, © Сергій Страхов, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Михайлівська церква (мур.) (село Курган Лебединського району Сумської області). © Сергій Страхов, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Прийшов час оголосити перші підсумки конкурсу. Сьогодні ми оголошуємо переможців у номінаціях «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток» загалом по Україні і по кожній області (з урахуванням коефіцієнту 3 для пам’яток, які сфотографовані вперше).

Головний корпус лікарні, смт Базалія, © AndriiDydiuk, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Головний корпус лікарні (смт Базалія Теофіпольського району Хмельницької області). © AndriiDydiuk, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Номінація «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток»:

  1. Федорович Крістіна Едуардівна
  2. користувач AndriiDydiuk*
  3. Примас Олександр Вячеславович
  4. Ільницький Віталій Іванович
  5. Сарапулов Микола Георгійович
  6. Шестакова Наталія Анатоліївна
  7. Буркут Костянтин Станіславович
  8. Мозоль Андрій Іванович
  9. Бречко Роман Анатолійович
  10. Возна Аліна Сергіївна
Успенська церква, Чортків, © Аліна Возна, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Успенська церква (місто Чортків Тернопільської області). © Аліна Возна, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Воронцовський маяк, Одеса, © Крістіна Федорович, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Воронцовський маяк (місто Одеса). © Крістіна Федорович, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Номінація «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток регіону»:

  • Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Одеська, Рівненська, Чернівецька — Федорович Крістіна Едуардівна
  • Вінницька, Житомирська, Миколаївська, Черкаська — Примас Олександр Вячеславович
  • Запорізька, Полтавська, Херсонська — Шестакова Наталія Анатоліївна
  • Тернопільська, Хмельницька, місто Київ — користувач AndriiDydiuk*
  • АР Крим, місто Севастополь — Ільницький Віталій Іванович
  • Київська, Кіровоградська — Буркут Костянтин Станіславович
  • Волинська — Галєвський Вячеслав Миколайович
  • Дніпропетровська — Сарапулов Микола Георгійович
  • Донецька — користувач Жерминаль*
  • Луганська — Андріяшик Іван Романович
  • Сумська — Страхов Сергій Геннадійович
  • Харківська — Кругляк Тетяна Федорівна
  • Чернігівська — Тарабара Сергій Васильович

* Користувачі AndriiDydiuk та Жерминаль не активували в налаштуваннях електронну пошту, тому оргкомітету наразі не вдалося з ними зв’язатися.

Церква Різдва Богородиці (дер.), с. Новосілки, © Вячеслав Галєвський, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Церква Різдва Богородиці (дер.) (село Новосілки Турійського району Волинської області). © Вячеслав Галєвський, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Триває оновлення списків

Залізничний вокзал в Апостоловому. © Леонід Андронов, ліцензія CC BY 3.0

Залізничний вокзал в Апостоловому (Дніпропетровська область) тепер також у списках пам’яток! © Леонід Андронов, ліцензія CC BY 3.0

Цьогоріч навіть узвичаєна робота зі списками пам’яток не така, як попередніх років. Перш за все, упродовж 2015–2016 років низка населених пунктів та вулиць були перейменовані. Це може значно ускладнити пошук інформації у списках. Ми оновлюємо списки так, щоб у назві сторінки була чинна назва населеного пункту, але для виправлених назв вулиць у таблицях подаються нова і стара (в дужках) назви. (Пам’ятайте про це).

Як під час підготовки до конкурсу, так і впродовж конкурсу ми не припиняємо оновлення наших списків. Цього року знову були надіслані запити до всіх ОДА, КМДА та Міністерства культури. І результати виявилися набагато кращими, ніж минулих років: ми нарешті отримали списки пам’яток від Дніпропетровської та Луганської областей, щоправда Дніпропетровська ОДА поки надала лише пам’ятки архітектури, а Луганська — лише на підконтрольній території. Також надали більш повні списки Донецька та Херсонська ОДА. Усі пам’ятки архітектури Дніпропетровської та Донецької областей тепер у наших списках, триває оновлення списків Луганщини. На жаль, досі ми не отримали повних списків від Київської та Черкаської ОДА. Найближчим часом також будуть доповнені списки Одеської, Херсонської та Івано-Франківської областей.

Нам також допомагають волонтери і учасники конкурсу. Так, Віктор Семенюк надав списки по кількох районах Луганщини (які також отримав за запитами на інформацію), а Іван Биков надав копії наказів обласних управлінь культури щодо взяття на облік як щойно виявлених об’єктів земських шкіл у Полтавській та Сумській областях.

Але якщо попередні роки ми лише додавали із новоотриманих документів пам’ятки до списків, то цьогоріч маємо справу з багатьма об’єктами, що втратили свій охоронний статус. Ми радимо вам завантажувати фото всього, що ви бачите у списках зараз (адже кожна пам’ятка варта того, щоб бути сфотографованою), а про рішення оргкомітету щодо цього ми ще повідомимо пізніше.

Школа земська однокомплектна, село Піски-Удайські (Полтавська область). © Іван Биков, ліцензія CC BY-SA 4.0

Школа земська однокомплектна, село Піски-Удайські (Полтавська область). © Іван Биков, ліцензія CC BY-SA 4.0

Найкраще фото Чернігівщини

Розпис куполу Свято-Преображенського собору в Новгороді-Сіверському, © Максим Зубов, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Розпис куполу Свято-Преображенського собору в Новгороді-Сіверському. © Максим Зубов, ліцензія CC-BY-SA-4.0

У номінації «Найкраще фото Чернігівської області» перемогла фотографія розпису куполу Свято-Преображенського собору в Новгороді-Сіверському Максима Зубова.

Свято-Преображенський собор побудований протягом 1796–1806 років за проектом архітектора Джакомо Кваренгі у стилі класицизму. Собор є домінантою Свято-Преображенського монастиря.

Комплекс Свято-Преображенського монастиря є пам’яткою архітектури національного значення (охоронний номер 850). До комплексу входять собор, надбрамна дзвіниця, палатний корпус з Петропавлівською церквою, покої настоятеля з Іллінською церквою, келії, бурса, мури й башти. Також на території монастиря розташовані пам’ятка археології «Княжий терем» і залишки Спаського собору.

Монастир відомий з XI ст., входить до складу Новгород-Сіверського історико-культурного музею-заповідника «Слово о полку Ігоревім».

Руїни замку над Случчю — найкраще фото Рівненщини

Руїни замку в Губкові, © Роман Бречко, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Руїни замку (село Губків Березнівського району). © Роман Бречко, ліцензія CC-BY-SA-4.0

У Рівненській області найкращою журі обрало світлину руїн Губківського замку Романа Бречка.

Замок у Губкові виник у XV ст. Перша згадка про нього датована 1504 роком. Існують версії, що в X–XIII ст. на місці кам’яного існував дерев’яний замок, який був зруйнований татарами.

З початку XVI ст. замок належав Семашкам, у XVII ст. перейшов у власність Даниловичів, згодом — до Центнерів.

Під час Північної війни замок був спочатку зруйнований військами Московського царства в 1704 році, а потім остаточно знищений шведами в 1708. Після цього не відбудовувався.

Замок за композицією і пропорціями вважався одним з найдосконаліших у волинській школі оборонних комплексів. Споруда була подібна до трапеції в плані, мала чотири кутових вежі зі стрільницями, в’їзну браму і підйомний міст, У дворі знаходилися житлові і господарські будівлі. На подвір’ї замку залишився глибокий колодязь, змурований з каміння. Під замком були льохи та в’язниця.

Тепер на 30-метровій замковій горі, що піднімається над Случчю, видно залишки замку. До наших днів дійшли лише частина стін та декілька башт. Окрім того, там можна побачити і засипаний замковий колодязь. Руїни розміщуються над стрімким схилом і рікою відокремлено від інших будівель.

Руїни замку є пам’яткою архітектури національного значення (охоронний номер 1487). Культурний шар замку є пам’яткою археології місцевого значення.

Замкова гора розташована в межах регіонального ландшафтного парку «Надслучанський».

* * *

Зовсім небагато поступилися переможцю світлини, які посіли друге і третє місця в номінації «Найкраще фото Рівненської області», — фотографія Троїцького замку-фортеці в Межирічі Олександра Примаса і світлина замку Острозьких-Любомирських в Дубні Романа Бречка (фото цього замку визнавалися кращими в області у 2013 і 2014 роках).

Використано матеріали статті «Губківський замок» з україномовної Вікіпедії.

Найкраще фото Луганщини

Будинок народної школи, в якій працював Б. Д. Грінченко, © Микита Перегрим, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Будинок народної школи, в якій працював Б. Д. Грінченко (смт Михайлівка Перевальського району). © Микита Перегрим, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Найкращою світлиною Луганщини стала фотографія будинку народної школи, у якій працював Борис Грінченко, в Михайлівці Перевальського району. Автор — Микита Перегрим.

Народна школа в Олексіївці (тоді в межах Слов’яносербського повіту Катеринославської губернії) була відкрита в 1879 році. Школа збудована на кошти мецената Олексія Алчевського, за сприяння його дружини Христини Данилівни.

З 1887 по 1894 роки тут працював учителем український письменник, публіцист, мовознавець і етнограф Борис Дмитрович Грінченко.

За радянських часів Олексіївка ввійшла до складу сусідньої Михайлівки, яка сьогодні належить до Перевальського району Луганської області.

У 1988 році в будівлі школи відкрито меморіально-літературний музей Бориса Грінченка,  на будівлі відкрито меморіальну дошку, а у дворі школи встановлено пам’ятник письменнику. У 1992 році музей отримав статус народного.

У лютому 2009 року меморіальний комплекс (будинок народної школи і пам’ятник)  був занесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України місцевого значення. А вже у вересні того ж року комплекс занесено до реєстру за категорією національного значення.

16 листопада — 15 грудня 2015 року в розділі Вікіпедії українською мовою триває Місяць Луганщини. Долучайтеся!

Завершився конкурс «Зображення року 2014»

У Вікісховищі — сестринському проекті Вікіпедії — завершився конкурс із вибору зображення року. Перемогла світлина, на якій зображено двох метеликів (Dryas iulia), які п’ють сльози черепах в Еквадорі:

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:A_butterfly_feeding_on_the_tears_of_a_turtle_in_Ecuador.jpg

«Зображення року-2014». Два метелики (Dryas iulia) п’ють сльози черепах в Еквадорі. Черепахи спокійно дозволяють метеликам пити свої сльози, гріючись на сонці. «Харчування слізьми» — це феномен, відомий як лакрифагія. © amalavida.tv; ліцензія CC BY-SA 2.0

Друге місце посіло фото імператорського пінгвіна з Антарктиди.

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Penguin_in_Antarctica_jumping_out_of_the_water.jpg

2-е місце. Антарктида. Імператорський пінгвін вистрибує з води. © Крістофер Мічел; ліцензія CC BY-SA 2.0

А третє — світлина вантажного поїзда в горах Чилі. Автор цього фото, Давид Гублер, був переможцем міжнародного конкурсу «Вікі любить пам’ятки-2013» з фотографією Візенського мосту.

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:SQM_GE_289A_Boxcab_Carmelita_-_Reverso.jpg

3-є місце. У горах над Токопільєю (Чилі) один з поїздів, що належать SQM, рухається за інерцією вниз до повороту на Реверсо. © Давид Гублер; ліцензія CC BY-SA 2.0

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Amanhecer_no_Hercules_--.jpg

Гірське пасмо і вершина Деду-ді-Деус в національному парку Серра-дус-Органус (штат Ріо-де-Жанейро, Бразилія). © Карлос Перес Коуту; ліцензія CC BY-SA 3.0

Це вже дев’ятий такий конкурс. Цього року проголосувала рекордна кількість людей — 6698 користувачів вікіпроектів. У першому турі 4504 користувачі вибирало найкращі із 983 робіт. У другий тур перейшло 54 фото — топ-30 конкурсних зображень та по 2 найкращих зображення із кожної категорії. 3824 користувачі взяли участь у голосуванні. Особливістю цьогорічного конкурсу було введення системи «трьох голосів», коли учасники голосують не більше, ніж за трьох фіналістів і всі три голоси є рівними. За фотографію-переможця проголосувало 547 користувачів. За друге та третє місця — 416 та 410 відповідно.

Сьоме місце посіла фотографія національного парку Серра-дус-Органус у Бразилії, яка була призером міжнародної частини фотоконкурсу «Вікі любить Землю» (2-е місце).

До фіналу вийшли і два фото з України. Фотографія вид з Говерли на Карпатський національний парк (Івано-Франківська область) роботи Дмитра Балховітіна посіла 18-е місце, а фото замку «Ластівчине гніздо» поблизу Гаспри (Автономна Республіка Крим) роботи Олександра Савіна — 23-є місце.

Тут можна передивитися результати.