60 000 пам’яток у конкурсних списках: підготовка до конкурсу триває

Кірха у Дніпропетровську, фото 2007 року
Кірха у Дніпропетровську, фото 2007 року. Автор фото — Леонід Джепко, CC BY-SA 2.5.

8 вересня 2014 року було досягнуто важливої позначки: кількість пам’яток у конкурсних списках конкурсу перевищила 60 тисяч.

Ювілейною 60-тисячною пам’яткою стала лютеранська кірха у місті Дніпропетровську, яка має статус пам’ятки архітектури місцевого значення з охоронним номером 109. Наразі у Вікіпедії є лише одне фото цієї цікавої споруди та відсутня стаття про неї, тож ми сподіваємося, що завдяки конкурсу Вікіпедія поповниться і якісними фото, і детальною статтею про цю та інші пам’ятки!

Підготовка списків пам’яток є одним з найважливіших завдань підготовки до конкурсу. На жаль, в Україні відсутній якісний реєстр пам’яток усіх рівнів. Якщо з пам’ятками національного значення Міністерству культури України ще вдалося впорядкувати реєстр пристойної якості, то для пам’яток місцевого значення та щойно виявлених об’єктів культурної спадщини такого реєстру немає. Протягом років змінювалися установи, які відповідальні за ведення списків — від міських і обласних рад до облдержадміністрацій і зрештою самого Міністерства культури, проте повного реєстру цих пам’яток так і не створено. Ведуться роботи з підготовки такого реєстру на базі Міністерства культури, проте просуваються вони, на жаль, вкрай повільно: наприклад, у Закарпатській області досі зареєстрована лише одна пам’ятка.

Звісно, ми вирішили не обмежуватися цими ще не наповненими реєстрами та вирішили звернутися з запитами про надання списків пам’яток до місцевих державних адміністрацій та місцевих рад. З 2012 року, коли при підготовці до першого в Україні конкурсу ми почали розсилати такі запити, ми вже сконтактували з кількома сотнями органів місцевої влади. У більшості випадків місцева влада мала в наявності списки пам’яток, проте ніколи не викладала їх в мережу Інтернет. Саме завдяки отриманням цих списків ми змогли наповнити наші конкурсні списки понад 60 тисячами пам’яток. Тому ми ще раз дякуємо тим обласним, районним і міським державним адміністраціям та міським радам, які надали нам повні та якісні списки — без вашої допомоги конкурс був би неможливим!

Проте, на жаль, 60 тисяч — це навіть не половина списку пам’яток, адже кількість пам’яток в Україні оцінюється в 150 тисяч. Навіть після трьох років подання запитів до місцевої влади з деяких областей та районів ми досі не отримали відповіді. Найгірший результат має саме Дніпропетровська область — попри численні звернення Дніпропетровська ОДА не відповіла на жоден з наших запитів. Тому нам довелося отримувати списки з інших джерел — скажімо, для міста Дніпропетровська список пам’яток нам надали небайдужі місцеві активісти. Втім, цей список оновлений лише станом на 2006 рік, але за браком офіційної відповіді нам доводиться задовольнятися і таким, ймовірно, неповним списком. Також серед «аутсайдерів» Луганська область, звідки ми з 2012 року отримуємо виключно роздруки сайту Мінкульту, та Черкаська область, де, схоже, обласного реєстру пам’яток не існує взагалі. Крім того, у значній кількості областей ми маємо неповну інформацію — скажімо, бракує інформації про певні типи пам’яток або про пам’ятки певних районів.

З іншого боку, 60 тисяч пам’яток — це дуже солідний показник на світовому рівні, адже це сьомий показник серед країн-учасниць конкурсу «Вікі любить пам’ятки». Більше пам’яток у конкурсних списках мають лише Швеція, Німеччина, США, Польща, Бельгія та Нідерланди; в той же час, Україна випереджає за цим показником Росію, Францію, Іспанію та інші країни.

До початку конкурсу списки ще будуть поповнюватися та уточнюватися. Нагадуємо, що конкурс в Україні стартує 15 вересня, тож чекаємо на ваші фото вже наступного тижня!

7 thoughts on “60 000 пам’яток у конкурсних списках: підготовка до конкурсу триває

  1. Таке питання: Чи можуть користувачі редагувати у вікіпедійніних списках пам’яток не лише зображення та уточнені адреси, але й невірно вказані дати та навіть назви об’єктів (що були початково невірно занесені до реєстрів органів влади).

    І якщо можуть, то як краще зробити наочність таких виправлень? Адже, якщо просто замінити інформацію в переліках, то:
    а) При оновленні списків наступного року редактори знов можуть подати інформацію з офіційних реєстрів, які початково містять хибну інформацію;
    б) Органи влади, без зворотнього зв’язку, так ніколи й не виправлять помилки в своїх реєстрах.

    Для прикладу:
    В списках пам’яток Летичівського району першим номером значиться щойновиявлена пам’ятка архітектури – Михайлівська церква (кін. XIX ст. — поч. XX ст.) за адресою: вул. Белавіна, 19 в Летичеві.
    На справді ж, за цією адресою знаходиться Церква Успіння Пресвятої Богородиці. Їі було зведено протягом 1858 – 1864 років, а не в розмитий період кін. XIX ст. — поч. XX ст., як зазначено в реєстрі. (джерело: http://lettur.jimdo.com/%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B3%D1%96%D1%8F/)

    В Летичеві справді є Михайлівська церква, але вона вже значиться в реєстрі як пам’ятка національного значення (68-230-0005), збудована набагато раніше і розташована за іншою адресою (вул. Шевченка, 26)

  2. Ці дані зі списку ХОДА 2014 року: Михайлівська церква на вулиці Бела віна, 19 в Летичеві взята на облік Наказом УКНТР ХОДА 28.02.2013 №65. Щодо іншої Михайлівської церкви, тої що національного значення, в одному з неофіційних списків, які я бачив, вказано, що це сучасна овочебаза.
    Щодо виправлень, то краще їх робити або вказавши в дужках уточнення, або додавши параметр, наприклад
    |ref-name = <ref>Насправді Успенська церква</ref>
    тоді буде додана примітка внизу. Бо якщо просто виправити, то при наступному оновленні списку це виправлення можуть не врхувати.

    • Можу додати лише те, що розмиті періоди і неактуальні адреси загалом часто трапляються в списках, особливо в пам’ятках місцевого значення, списки яких нерідко не оновлювалися з радянських часів.
      Якщо ви уточнюєте дату або адресу – не потрібно додавати ніяких позначок, якщо ж в списку назва або адреса повністю помилкові – бажано залишити і старий варіант, щоб можна було звіритися зі списками.
      Ми були б раді мати зворотний зв’язок з органами влади, але нам навіть отримати від них хоч якісь списки непросто…

  3. Будь ласка, виправте помилку в описі: “у Закарпатській області досі зареєстрована лдна пам’ятка.”

  4. Шкода, що із шістдесяти тисяч пам’яток більша частина (за моїми спостереженнями) потрапляють під Несвободу Панорами.
    Прикро бачити списки пропонованих до вилучення зображень (https://commons.wikimedia.org/wiki/Commons:Deletion_requests/Files_uploaded_by_%D0%90%D1%82%D0%B0). По-перше: ми самі себе обмежуємо в знаннях, як саме виглядає пам’ятка.
    А по-друге: таким чином відбивається бажання у самих учасників конкурсу робити фотографії пам’яток та ділитися ними на Вікісховищі.

    Можливо, потрібно одразу вилучити із списків всі пам’ятки молодші 1944 року?
    Або хоча б відкласти питання про вилучення завантажених пам’яток до закінчення конкурсу?

    • На жаль, не можна заздалегідь достовірно сказати, чи пам’ятка підпадає під несвободу панорами, не побачивши її фото. Перш за все, наш закон не дуже чіткий щодо того, чи обмеження йде по 1944 року, чи по 1951 року. Крім того, є додаткові умови:
      * якщо це типовий проект, який почали встановлювати у 1940-ві роки і продовжували встановлювати після 1951 року, і копії ідентичні, то до уваги береться рік першого встановлення (адже копіювання існуючої пам’ятки не створює нового авторського права). Наприклад, https://commons.wikimedia.org/wiki/Commons:Deletion_requests/File:Золочев._Памятник_Пушкину..jpg – пам’ятник встановлений 1957 року, але автор типового проекту помер 1939 року.
      * пам’ятка може не мати художньої цінності (але мати історичну цінність), наприклад, бути стелою або обеліском правильної геометричної форми без якихось декорацій (наш закон вимагає, щоб пам’ятка була наслідком “творчої художньої діяльності”), які можуть бути достатньо тривіальними і не охоронятися авторським правом
      * зрештою, “пам’ятником воїнам” може взагалі виявитися танк на постаменті, а танк не є ні твором мистецтва, ні твором архітектури, але в списках це зазвичай не зазнаючають…
      З іншого боку, ми зараз намагаємося підготувати зміни до Закону “Про авторське право і суміжні права”, щоб вирішити цю законодавчу колізію, тож якщо ви маєте знайомих депутатів, яким це цікаво – можемо передати матеріали 🙂

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *