Результати номінації «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток» 2019 року

Загалом на цьогорічний конкурс учасники та учасниці завантажили близько 32 тисяч фото 11800 пам’яток культурної спадщини, майже на 10 тисяч більше ніж минулого року.

Отож презентуємо переможців кількісної номінації цьогорічного фотозмагання. Перше місце отримала фотографиня з Хмельницького Федорович Крістіна Едуардівна. Вона завантажила світлини майже 3 тисяч пам’яток!

Номінація «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток»:

  • Федорович Крістіна Едуардівна
  • Постернак Вадим Дмитрович
  • Педенко Олександр Іванович
  • Лобода Ольга Павлівна
  • Халява Петро Іванович
  • Осипенко Микола Миколайович
  • Мельник Ольга Анатоліївна
  • Сарапулов Микола Георгійович
  • Дячок Світлана Олександрівна
  • Кущ Олег Миколайович

Детальніше з рейтингом можна ознайомитися тут.

Номінація «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток регіону»:

  • АР Крим — користувачка Helen Owl
  • Вінницька, Житомирська, Рівненська — Постернак Вадим Дмитрович
  • Волинська — Галєвський Вячеслав Миколайович
  • Дніпропетровська та місто Севастополь — Педенко Олександр Іванович
  • Донецька, Запорізька — Халява Петро Іванович
  • Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Миколаївська,  Херсонська, Хмельницька, Чернівецька — Федорович Крістіна Едуардівна
  • Київська та місто Київ — Венцеславський Сергій Сергійович
  • Кіровоградська — Дяченко Микола Володимирович
  • Луганська — користувач Nepran Vyacheslav
  • Одеська — Сарапулов Микола Георгійович
  • Полтавська — Олексієнко Жанна Михайлівна
  • Сумська — Гриценко Андрій Петрович
  • Тернопільська — Дячок Світлана Олександрівна
  • Харківська — Кущ Олег Миколайович
  • Черкаська — Осипенко Микола Миколайович
  • Чернігівська — користувачка Shevchenko Valentine Fedorivna

Учасники минулорічного конкурсу могли помітити деякі зміни в нарахуванні балів за світлини у номінації за кількість сфотографованих пам’яток. Зокрема, якщо світлин пам’ятки до цього не було завантажено до Вікісховища чи Вікіпедії із вказанням ідентифікатора — за цей об’єкт можна отримати 13 балів. Детальніше можна почитати у регламенті конкурсу, п. 7.3.

Як це виглядало на практиці. Осипенко Микола Миколайович завантажив світлини тільки 183 об’єктів. Але потрапив до десятки, адже він завантажив:

  • 146 пам’яток, які ніхто до нього не вантажив і з населених пунтків, де світлин не було (кожен такий об’єкт отримав 13 балів);
  • 21 пам’ятку, які ніхто не фотографував із тих населених пунтків, де вже є до 9 світлин (це дає по 9 балів);
  • 2 пам’ятки, які ніхто не фотографував, із тих населених пунтків, де є понад 10 світлин інших пам’яток (це дає по 8 балів);
  • 1 пам’ятку, яку ніхто не фотографував із того населеного пунткту, де є 50 чи більше світлин (це дає по 7 балів);
  • 8 пам’яток, які до старту конкурсу 2019 року вантажили 1—3 учасники, і з тих населених пунктів, де є від 1 до 9 світлин інших пам’яток (це дає по 5 балів);
  • 4 пам’ятки, які до того вантажили до трьох учасників і з тих населених пунтків, де є від 10 до 49 світлин (це дає по 4 бали);
  • 1 пам’ятку, яку до того вже вантажили понад 9 авторів, і з населеного пункту, звідки є 50 чи більше світлин (отримує тільки базовий 1 бал).

Після підрахунку (146×13+21×9+2×8+1×7+8×5+4×4+1×1) учасник загалом отримав 2167 балів.

Така система оцінювання мала на меті мотивувати учасників завантажувати пам’ятки, світлин яких ще не було, додавати фото з населених пунктів, де відсутні, або дуже мало світлин пам’яток, а також з віддалених сіл та територій.

Найкращі фотографії Житомирської, Полтавської та Харківської областей

Найкращою фотографією Житомирської області 2019 року стала панорама Кармелітського монастиря у Бердичеві. Автором є Дмитро Балховітін. Інше фото цього ж монастиря журі обрало переможцем у 2018 році.

«Дуже гарна композиція, кольори, бездоганна технічна якість. Вдало підібраний час зйомки створює додаткову романтичну, втаємничену, затишну атмосферу. Дуже привабливе представлення пам’ятки», прокоментувала Наталія Шестакова, членкиня журі, фотографиня і мандрівниця.

Монастир Кармелітів Босих заснував Януш Тишкевич, воєвода і генеральний староста київського краю, як обітницю за звільнення з татарського полону. Будівництво розпочали у 30-х роках XVII століття. У XVIII та XIX сторіччях Бердичівський монастир став осередком не лише релігійного життя, але й культури. За всю вісімдесятирічну історію діяльності тут видали 650 книг. У 1866 році царським урядом монастир було скасовано. Приміщення використовувались різними урядовими установами. В радянські часи, з кінця 60-х років XX століття долею комплексу споруд монастиря босих кармелітів стала опікуватися держава та громадські організації. У 1992 році будівлі костелу були передані в оренду католицькій громаді, яка розпочала відбудову за власний кошт.

Загалом у списку пам’яток Житомирської області 3500 об’єктів культурної спадщини, учасники і учасниці за вісім років конкурсу сфотографували лише  третину — 985 пам’яток. У 2019 році Вікісховище поповнилося 255 фото 118 пам’яток. За перемогу у номінації цього року змагались 17 авторів, а загалом за вісім років — 187.

У Полтавській області перемогла панорама Жіночого єпархіального училища (нині ЗОШ №10) в місті Лубни. Фото зробив Dmytro Perevoznyi.

Єпархіальне училище в Лубнах відкрили у 1907 році. Тут безкоштовно навчались дочки православного духовенства, за певну плату і представниці інших верств населення. Проект будівлі був створений аріхтектором О. М. Бекетовим. У 1920 році тут відкрили Лубенський учительський інститут, де готували вчителів фізики, математики та інших дисциплін. З 1932 р. по 1941 р. — Лубенський державний педагогічний інститут. Сьогодні тут працює загальноосвітня школа № 10, а також філія Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова[1].

«Автор вдало і якісно передано споруду на фото. Використав панораму — і не прогадав. З мінусів — пересвіт на небі», — поділився враженнями від світлини член журі, фотограф Сергій Зисько.

Минулого року в цій номінації перемогла світлина Здвиженського собору в Полтаві.

У списку пам’яток Полтавської області 3396 об’єктів культурної спадщини, учасники і учасниці за вісім років конкурсу сфотографували майже половину з них — 1560 пам’яток. У 2019 році конкурсанти сфотографували 562 пам’ятки і завантажили 1600 їхніх знімків. За перемогу у номінації за вісім років змагались 189 авторів, цього року — 29 авторів.

Найкращою світлиною Харківської області став знімок Успенського собору, розташованого у Харкові. Автором фото є Вадим Постернак.

Собор заснований у середині XVII століття, а сучасна будівля зведена у 1771—1777 роках за кошти духовенства і харків’ян. Дзвіниця собору — Олександрівська — висотою 89,5 метрів, на час зведення (у XIX столітті) була однією із найвищих у Російській імперії, а тепер — одна із найвищих в Україні[1].

«Вдала, продумана та вивірена композиція, гарне освітлення та кольори, “жива” та динамічна за рахунок фонтану та людей. Емоційно світле та привабливе фото, гарна перзентація пам’ятки у середовищі», — прокоментувала світлину членкиня журі, фотографиня і мандрівниця Наталія Шестакова.

Минулорічним переможцем Харківської області стала фотографія Спаської церкви Краснокутського району.

У списку пам’яток Харківської області 4821 об’єкт культурної спадщини, за вісім років конкурсу сфотографовано лише 32% — 1619 пам’яток. У 2019 році конкурсанти сфотографували 554 об’єкти і завантажили 2619 їхніх світлин. Цьогоріч за перемогу у номінації змагались 34 автори, за вісім років — 241.

 

Для підготовки публікації було використано матеріали з Вікіпедії: Монастир Кармелітів Босих (Бердичів), Лубенський учительський інститут, Свято-Успенський собор (Харків).

Спецномінація «Єврейська спадщина»: оголошуємо переможців

Цього року ми вдруге провели спеціальну номінацію «Єврейська спадщина». У межах спецномінації було завантажено понад 1200 світлин — це значно перевищує показник 2018 року (330 робіт) [1]. На цих фотографіях зображено більше 350 об’єктів, з яких понад 110 — не охороняються державою. На знімках представлені пам’ятки єврейської спадщини з 25 регіонів України. Всього роботи на спецномінацію завантажили понад 60 учасників та учасниць.

До журі спеціальної номінації ввійшли: Йоханан Петровський Штерн, професор факультету історії Північно-Західного університету (Чикаго, США); Юрій Клюфас, голова BWV Toronto Ukrainian Festival, продюсер канадського телебачення і кіно (KONTAKT Ukr TV Network), екс-президент Entertainment Media Corporation (Торонто, Канада); Юрій Сілецький, заступник директора Львівського історичного музею (Україна).

Робота журі проходила у два етапи: на першому етапі журі отримали порції світлин для початкового відбору — потрібно було виокремити не більше 50 фотографій, які підуть у наступний раунд. На другому етапі журі оцінювало майже 150 робіт за десятибальною шкалою. Результат  — 11 світлин 8 авторів. Ці фотографії гарно представляють усе різноманіття пам’яток єврейської спадщини — і синагоги, і кладовища, і пам’ятники.

Перше місце посіла світлина Вадима Постернака, де зображено уламки мацев на кладовищі у Бережанах Тернопільської області. Світлину було зроблено у травні 2019 року. Цей об’єкт не має охоронного статусу. Юрій Сілецький прокоментував роботу так: «По-перше, це якісна і добре скомпонована фотографія, а, по-друге, вона добре відображає стан збереження культурної спадщини в Україні. І мова не лише про стан єврейської спадщини…»

Друге місце посіло п’ять світлин.

Йоханан Петровський Штерн так прокоментував роботу Сергія Венцеславського із синагогою із Шаргорода Вінницької області: «Світлина звертає увагу на жалюгідне становище унікальної Шаргородської синагоги 16-го століття — хороший ракурс, цікаві деталі».

На цій світлині Ігора Западенка зображено низку мацев єврейського некрополя у смт Меджибіж Хмельницької області. Ці мацеви були пофарбовані влітку 2019 року.

На фотографії Сергія Аніськова зображено портняжну синагогу в Умані Черкаської області під час відзначення Рош га-Шана 2015 року. Йоханан Петровський Штерн зауважив, що наявність людей на фото має позитивний ефект, такий що «…огидна несимпатична будівля оживає!».

Журі високо оцінило роботу користувача Dmitri Semenovsky із зображенням пам’ятника Шолом-Алейхему у Києві. Як зауважив Йоханан Петровський Штерн — «прекрасний ракурс, продумане тло, дуже жива і жвава світлина». На жаль, в Україні відсутня «свобода панорами», тому тут ця світлина наводиться заштрихованою…

Робота користувачки Renata Hanynets із зображенням єврейського цвинтаря у Бережанах Тернопільської області теж посіла друге місце. Її фото фіксує стан пам’ятки на травень 2014 року, хоч роздільність і не є високою, але цінність кадру це не зменшує.

Третє місце теж посіли п’ять фотографій.

Хоральна синагога у Дрогобичі Львівської області очима користувачки Renata Hanynets показує стан будівлі у травні 2014 року. Світлина не є технічно досконалою і зроблена на мобільний телефон, але одна із цілей цієї спеціальної номінації — документування, не тільки красиві ракурси.

Світлина Вадима Постернака із зображенням могили Самуїла Едельса в Острозі Рівненської області. Об’єкт теж показано заштрихованим, адже оригінальний камінь не зберігся, тож це — сучасна символічна плита, яку 1990 році привезли з Ізраїля й встановили на місці можливого захоронення Едельса. Тому це фото також не можемо показати в оригінальному стані через відсутність в Україні «свободи панорами».

 

Робота Ольги Басун із зображенням синагоги в Гусятині Тернопільської області зроблена у січні 2019 року. Авторка вирішила навіть у назві підкреслити, що об’єкт потребує реставрації. Як прокоментував фотографію Йоханан Петровський Штерн — «прекрасний ракурс, кольори, фактура — не вистачає людей».

Єврейський Народний Дім у Чернівцях на світлині Вадима Постернака від серпня 2015 року теж посів третє місце. Ця будівля має офіційний охоронний статус як пам’ятка архітектури місцевого значення, зведена на початку XX століття.

Фоторобота Тараса Піца із зображенням Садгірської синагоги у Чернівцях зроблена у вересні 2019 року. Це — нещодавно відреставрований комплекс споруд у мавританському стилі, резиденція «Чудодійного рабина», завдяки якій чернівчани свого часу назвали Садгору «малим Єврейським Ватиканом».

Дякуємо партнерам, ініціативі «Українсько-єврейська зустріч» (UJE), за підтримку нашої спеціальної номінації. Також щиро вдячні членам журі спецномінації за їхню волонтерську роботу — як і всім небайдужим, які допомагали розширювати список конкурсних об’єктів, виправляти неточності та поширювали інформацію. Хочемо сподіватися, що ця номінація буде мати продовження й наступного року!

[1] http://wikilovesmonuments.org.ua/jewish-monumens-results/ 

Переможці Львівської, Чернівецької та Чернігівської областей 2019 року

На відміну від раніше оголошених обласних переможців 2019 року, найкращими фото Львівщини та Чернівецької області стали зображення інтер’єрів пам’яток культурної спадщини. А переможцем у Чернігівській області стала нічна панорама. 

Найкращою фотографією Львівщини журі обрало фото внутрішнього оздоблення церкви Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ (інша назва Костел святого Йосифа), розташованого в селі Підгірці, Бродівського району Львівської області. Автором фото є Михайло Ременюк.

Костел є пам’яткою християнської сакральної архітектури XVIII століття, частиною палацового ансамблю Підгорецького замку. До речі, світлина Підгорецького замку була визнана найкращим фото Львівщини у 2015 році.

Наталія Шестакова, членкиня журі, фотографиня і мандрівниця прокоментувала світлину так: «Гарна композиція і кольорова гама. Гармонійне, затишне та радісне фото».

Член журі, фотограф Михайло Потупчик також відмітив гарну композиція, світло і кольори на фото, та додав, що «для інтер’єрного фото здається все ідеально».

У списку пам’яток Львівської області майже 4967 об’єктів, за вісім років конкурсу сфотографовані вже 4085 (82%) пам’яток. 2019 року конкурсанти завантажили 2991 світлину 1075 об’єктів. Цьогоріч за перемогу у номінації змагались 54 автори.

Інше фото інтер’єру храму, а саме Семінарської церкви (Трьох-Святительська церква) стало найкращою світлиною Чернівецької області. Фото зробив Вадим Постернак у місті Чернівці. Вітаємо автора з черговою перемогою у цьогорічній обласній номінації!

«Фото гарне. Шуми є, але не дуже помітні. Ракурс вдало показує рух елементів пам’ятки “вгору”», — ділиться враженнями від світлини Надія Лиштва, членкиня журі, архітекторка.

Людмила Строцень, членкиня журі, краєзнавиця коментує: «Професійне фото, розписи чудові і гарно подані автором».

Семінарська церква як складова частина архітектурного ансамблю Резиденції митрополитів Буковини і Далмації входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. До речі, фотографія розписів стелі Семінарської церкви стала найкращим обласним фото і у 2014 році.

У списку пам’яток Чернівецької області майже 1300 об’єктів, за вісім років конкурсу завантажено 858 фото (66%) пам’яток. 2019 року конкурсанти у Вікісховище завантажили 761 знімок 265 пам’яток. У 2019 фото пам’яток Чернівецької області подали на конкурс 24 автори, а за вісім років 217 учасників та учасниць.

Найкращим фото Чернігівської області стала світлина Густинського монастиря, розташованого у селі Густиня біля річки Удай Прилуцького району. Автором фото є Дмитро Балховітін. 

Наталія Шестакова вважає, що «Композиційно та по кольорам-освітленню на фото дуже приваблива презентація цілісного комплексу пам’ятки. А також втаємничено-інтригуючий настрій та жива динаміка неба».

Густинський Свято-Троїцький монастир веде свою історію з початку ХVІІ ст. Він неодноразово був зруйнований чи пошкоджений під час пожеж 1625, 1636 та 1671 років та повстань. Гетьмани, а також козацька старшина дарувала монастирю землі, села та хутори. В середині XVIII століття монастирю належало більше трьох тисяч десятин в Чернігівській губернії. Багатством він поступався лише Києво-Печерській лаврі, але 1786 року російський уряд секуляризував його володіння, пізніше монастир і зовсім був закритий. Після відновлення роботи і аж до Жовтневого перевороту 1917 року монастир розбудовували і реставрували. А в радянські часи тут була дитяча колонія, інтернат для престарілих, інвалідів дитинства та психоневрологічних хворих. В 1991 році психдиспансер був закритий і 1993 року церковні служителі повернулися в Густинський Свято-Троїцький монастир.

І до статистики. За вісім років конкурсу учасники сфотографували 1044 пам’ятки Чернігівщини, що становить лише 15% від загальної кількості об’єктів у списку пам’яток області — 6959. Цього року конкурсанти завантажили 1579 фотографій 416 пам’яток. У 2019 фото пам’яток Чернігівської області подали на конкурс 37 автори, а за вісім років 252 учасники.

 

Для підготовки публікації було використано матеріали з Вікіпедії: Трьох-Святительська церква (Чернівці), Підгорецький замок, Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ, Густинський монастир.

 

Світлина-переможець Київської області

Переможець Київської області другий рік поспіль «родом» із міста Біла Церква. У 2018 році найкращим обрали фото Костелу святого Івана Хрестителя. Цього року весняна світлина Спасо-Преображенського собору стала переможцем Київської області. Знімок зробив Віталій Шкляр.

«Чудова композиція, дуже вчасно та вдало впіймане автором віддзеркалення, що створює додатковий виразний ефект. Чудові кольори та технічна якість зображення, що гідно представляють памятку», — поділилась враженнями про фото членкиня журі, фотографиня і мандрівниця Наталія Шестакова.

Надія Лиштва, членкиня журі, архітекторка, додає: «Яскраве, весняне фото. Через білизну не сприймається пластика обємів, але виглядає досить непогано»

Собор збудували у 1833—1839 роках. В 1933 році собор перестав функціонувати. До Другої світової війни в ньому знаходився Державний міський архів. У 1941 році склепіння собору було зруйноване прямим попаданням бомби. У 1956 році Преображенський собор було занесено в список пам’яток архітектури, тоді ж розпочався ремонт споруди під час якого під штукатуркою поховали настінні розписи. Також собор певний час використовували як спортивний зал. В 1989 році собор було передано церковній общині. З 1994 року Спасо-Преображенський кафедральний собор є центром Білоцерківської єпархії.

У 2019 році учасники конкурсу сфотографували 271 пам’ятку Київської області і завантажили до Вікісховища 807 їхніх фото. Загалом у списку пам’яток Київської області є понад 2156 об’єктів культурної спадщини, за вісім років конкурсу було сфотографовано 1150 пам’яток (тобто трохи більше половини). Дані без врахування міста Київ.

За вісім років конкурсу 222 учасників завантажували фото пам’яток культурної спадщини Київської області, цього року — 28 конкурсантів.

Найкраще фото міста Києва 2019 року

Найкращим фото Києва журі обрало фото вітряка із села Лісове Ніжинського району Чернігівської області, розташованого в Києві у Пирогові в Національному музеї народної архітектури та побуту України. Знімок зробив Сергій Рижков.

На більш ніж 133 гектарах музею просто неба представлена архітектура усіх історико-етнографічних регіонів України. Любителів пам’яток культурної спадщини цей музей точно не залишить байдужим.

Журі відзначило сюжет, кольори на фото. Член журі, фотограф, Сергій Зисько: «Круте фото… Гарна композиція і сюжет».

Наталія Шестакова, членкиня журі, фотографиня і мандрівниця, звернула увагу на «гарне небо та світ сонця на схилах», та зауважила, що «архітектурно-інженерні деталі вітряка, який, власне, має бути на фото головним, у тіні».

Минулорічним переможцем міста Києва стало зимове фото вулиці Андріївський узвіз.

У 2019 році учасники конкурсу сфотографували 964 пам’ятки Києва і завантажили до Вікісховища 2106 їхніх фото. За кількістю сфотографованих пам’яток цього року Київ поступається лише Львівській області (там цьогоріч сфотографували 1075 пам’яток і завантажили 2991 світлину). Загалом у списку пам’яток Києва є понад 3848 об’єктів культурної спадщини, за вісім років конкурсу було сфотографовано 3552 пам’яток. Тобто 92% пам’яток міста з конкурсного списку мають свої фото у Вікісховищі.

58 конкурсантів цього року завантажували київські фото, а за вісім років конкурсу пам’ятки Києва у Вікісховищі ілюстрували 605 учасників.

Вітаємо переможця і бажаємо ще більше влучних кадрів!

Найкраще відео 2019

Цього року серед інших спецномінацій, представлених вперше, з’явилася ще одна — «Відео». Це відкрило нові можливості перед учасниками, зокрема серед власників коптерів. Вже завершено оцінювання і ми з радістю оголошуємо переможців! Журі спецномінації складалося з активних вікіпедистів, що мають досвід роботи з відео: Олексієм Василюком, Олександром Гавриком та Антоном Обожиним.

Перше місце посіло відео користувача AlexanderVovck на якому відзнято пам’ятку «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра». Як сказав Олексій Василюк, один з членів журі: «Неймовірно гарна ідея і дуже складне виконання з переміщенням кадру в часі і просторі…». AlexanderVovck цьогоріч вперше брав участь у конкурсі «Вікі любить пам’ятки».

Друге та третє місця розділили між собою Дмитро Феняк та AlexanderVovck.

На відео Дмитра Феняка можна побачити Білгород-Дністерську фортецю, також відому як Аккерманська фортеця — історико-архітектурну пам’ятку XIII–XV століть, розташовану в місті Білгород-Дністровський Одеської області. Антон Обожин відмітив важливий момент, який допоміг перемогти цій роботі: «об’єкт демонструється із трьох різних сторін». Дмитро Феняк також вперше бере участь в конкурсі «Вікі любить пам’ятки»

Інше відео користувача AlexanderVovck, яке ділить 2 та 3 позиції, демонструє Комплекс Києво-Печерської лаври (Національний заповідник Києво-Печерська Лавра) — визначну пам’ятку історії та архітектури, внесену до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО. Олександр Гаврик відмітив високу якість відео. Олексій Василюк зазначив, що «…витримка фотографа, вміле володіння софтом, художній смак і погода злились воєдино».

14 грудня — церемонія нагородження переможців фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» 

Церемонія нагородження переможців української частини міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» відбудеться 14 грудня 2019 року (субота) у Києві. На захід запрошуємо призерів за всіма номінаціями, учасників фотоконкурсу, членів журі. Подія відбудеться у Музеї-майстерні І. П. Кавалерідзе (вул. Андріївський узвіз, 21), початок о 13:00.

У програмі заходу: презентація підсумків конкурсу, оголошення рейтингу та нагородження авторів найкращих десяти світлин конкурсів та тих фотографів, що зафіксували найбільшу кількість пам’яток, нагородження переможців спеціальних номінацій «Млини», «Відео» та «Єврейська спадщина».

Цього року в українській частині конкурсу 336 авторів завантажили понад 30 000 світлин — найбільшу кількість фото серед усіх країн-учасниць. 

Мета конкурсу — отримати фотографії усіх пам’яток культурної спадщини світу під вільною ліцензією для ілюстрування ними Вікіпедії — вільної енциклопедії, яку щодня переглядають мільйони людей з усього світу. А також привернути увагу українців до культурної спадщини, пізнати забуті чи маловідомі сторінки своєї історії. Ми намагаємося привернути увагу до стану пам’яток, задокументувати їх, популяризувати, поширити знання про них — за вісім років волонтери започаткували перший онлайновий реєстр пам’яток України, організовували фотовиставки робіт у Києві та в різних регіонах України, були видані фотоальбоми та інші матеріали.

Урочиста церемонія нагородження пройде в Музеї-майстерні І. П. Кавалерідзе, в будинку, де у 1911 році працював над проєктом пам’ятника княгині Ользі майбутній видатний український скульптор, кінорежисер і драматург, народний артист України І. П. Кавалерідзе. У музеї експонуються проєкти пам’ятників, станкові скульптури, в яких скульптор звертається до образу Тараса Шевченка, Григорія Сковороди, Льва Толстого, Федора Шаляпіна, Лесі Українки, Миколи Амосова та інших видатних особистостей. Також в музеї експонуються матеріали, які висвітлюють життєвий та творчий шлях І. Кавалерідзе.

Журналістам необхідно отримати акредитацію; просимо писати на адресу wlm @ wikimedia.org.ua або телефонувати за номером 066 569 6135 (Антон Процюк).

Переможці та члени журі будуть запрошені персонально. Реєстрація на захід — обов’язкова (якщо ви не отримали запрошення, для реєстрації пишіть на електронну адресу оргкомітету).

Для довідки:

«Вікі любить пам’ятки» (Wiki Loves Monuments) — міжнародний фотоконкурс пам’яток культурної спадщини, метою якого є зібрати світлини для ілюстрування статей у Вікіпедії, Вікімандрах та інших вікіпроєктах. За цей час було зібрано майже 2 мільйони зображень. Конкурс проходить у понад 50 країнах світу регіональними відділеннями Фонду Вікімедіа та волонтерами спільноти Вікімедіа, в тому числі в Україні — громадською організацією «Вікімедіа Україна». В Україні цього року проходив восьмий раз. Загалом протягом 2012—2019 років у рамках конкурсу було завантажено понад 280 тисяч світлин українських пам’яток, сфотографовано майже 35 тисяч пам’яток із території України (39%), взяло участь майже 3500 осіб (від аматорів до професіоналів). Фотографії за всі роки конкурсу знаходяться у вільному доступі, ви можете переглянути їх і використати на умовах вільної ліцензії CC BY-SA.

Громадська організація «Вікімедіа Україна» є регіональним відділенням «Фонду Вікімедіа» в Україні, і займається популяризацією вікіпроєктів «Фонду Вікімедіа», найвідомішим серед яких є Вікіпедія, залученням до Вікіпедії нових знань і користувачів та розвитком вікіспільноти в Україні.

Найкращі фото Закарпатської та Хмельницької областей 2019 року

Продовжуємо знайомити вас із обласними переможцями. Цього разу розповідаємо про найкращі фото Закарпатської та Хмельницької областей.

Переможцем номінації «Найкраща світлина Закарпатської області 2019» в українській частині найбільшого у світі міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» стало фото Угочанського замку, інші назви — Виноградівський замок, замок Канків. Він розташований біля підніжжя Чорної Гори, на околиці міста Виноградова Закарпатської області. Зробив і завантажив до Вікісховища фото Микола Кальченко. 

«Цікаве, нестандартне фото, практично монохром. Дуже виразна композиція та сніг, що йде під час зйомки, створюють сильну емоційну атмосферу та “історію” об’єкта та зображення», прокоментувала членкиня журі, фотографиня і мандрівниця Наталія Шестакова.

Наталія Лиштва, членкиня журі, архітекторка, також вважає фото «цікавим, графічним».

Зображений замок мав форму чотирикутника (46,9 x 44,8 м) з масивними квадратними вежами по кутах, мав велику в’їздну браму. П’ята башта була над брамою. До нашого часу збереглись лише два фрагменти замку, звідусіль оточені присадибними ділянками та виноградниками. На жаль, руйнування замку продовжується дотепер.

Цього року учасники конкурсу сфотографували 221 пам’ятку із Закарпаття і завантажили до Вікісховища 664 їхніх фото. Загалом у списку пам’яток Закарпатської області є понад 751 об’єкт культурної спадщини, за вісім років конкурсу було сфотографовано 511 пам’ятку (68%).

За вісім років конкурсу 225 учасників завантажували фото пам’яток культурної спадщини Закарпатської області, цього року — 29 конкурсантів.

2018 року переможцем обласної номінації стало фото із зображенням Палацу графів Шенборнів у Мукачівському районі, 2017 — світлина напівзруйнованого Невицького замку біля села Кам’яниця Ужгородського району.

Найкращим фото Хмельницької області 2019 року журі конкурсу обрало панораму Кам’янець-Подільської фортеці. Її автором є Вадим Постернак. За вісім років конкурсу світлини цієї найвідомішої пам’ятки Хмельниччини шість разів ставали переможцями обласної номінації, зокрема у 2017 та 2018 роках. А ще минулого року знімок фортеці увійшов до ТОП-10 української частини «Вікі любить пам’ятки» у загальній номінації.

Людмила Строцень, членкиня журі, краєзнавиця, прокоментувала роботу так: «Цікаво виглядає з туманом,  нестандартний ракурс, замок бачимо повністю. Кольори тішать».

Василь Мельниченко, член журі, фотограф, назвав світлину досить вдалою і оригінальною.

Кам’янець-Подільська фортеця є візитівкою свого краю та однією із найбільш впізнаваних пам’яток культурної спадщини України. А також є однією із найбільш фотографованих  в рамках конкурсу, за вісім років конкурсу було завантажено 641 світлину! Фортеця є складовою частиною Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець», що належить до «Семи чудес України».

У 2019 році учасники конкурсу сфотографували 633 пам’ятки з Хмельницької області. Завдяки конкурсантам Вікісховище поповнилося на 1618 фото. У списку пам’яток Хмельницької області є понад 3888 об’єктів культурної спадщини, за вісім років конкурсу було сфотографовано 1594 пам’ятки (40%).

За вісім років конкурсу 324 автори завантажували фото пам’яток культурної спадщини Хмельницької області, цього року — 40 учасників.

Зустрічайте першого обласного переможця: найкраще фото Рівненської області

Цьогорічних переможців у номінації «Найкраща світлина області 2019» починаємо оголошувати з найкращого фото Рівненської області, світлини Троїцького монастиря-фортеці. Він розташований у селі Межиріч, Острозького району Рівненської області. Зробив і завантажив до Вікісховища знімок Андрій Мозоль. Раді вітати Андрія з перемогою у номінації!

Переможцем стає світлина, на якій зображений Межиріцький монастир — архітектурний ансамбль монастирських будівель XVI–XVII століть у Межирічі на Волині, нині Острозького району Рівненської області. Зведення головного монастирського храму — Троїцької церкви, пов’язують із храмобудівною діяльністю князя Костянтина Острозького. Другий рік поспіль світлина, на якій зображена Троїцька церква (проте вже екстер’єр, разом з муром, а не її внутрішнє оздоблення) стала найкращим фото Рівненської області. Пам’ятка занесена до Державного реєстру національного культурного надбання. Вона вважається найвеличнішою зі збережених фундацій князів Острозьких.

Знімок коментує член журі, фотограф Сергій Зисько: «Досить якісна світлина. Приємна робота, на якій немає нічого зайвого.»

Наталія Шестакова, членкиня журі, фотографиня і мандрівниця: «Фото має гарну композицію, вдало підібране освітлення, насиченість кольору. Світлина справляє сильне емоційно-художнє враження.»

Цього року учасники конкурсу сфотографували 164 пам’ятки з Рівненщини і завантажили до Вікісховища 673 їхніх фото. Загалом у списку пам’яток Рівненської області є понад 2105 об’єктів культурної спадщини, за вісім років конкурсу було сфотографовано 721 пам’ятку (34%). Усього за вісім років конкурсу 160 учасників завантажували фото пам’яток культурної спадщини Рівненської області, цього року — 21 конкурсант.

У 2016 і 2017 роках найкращими фото Рівненської області ставали світлини Новомалинського замку, а точніше, його каплиці.