Троїцька (Миколаївська) церква. Пустовійтівка, Сумська область © Андрій Мозоль
Світлина пам’ятки у Сумській області, що отримала найвищі оцінки журі і отримала відзнаку «Найкраще фото Сумської області» 2018 року
Вільна ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

На світлині зображено Троїцьку (Миколаївську) церкву у селі Пустовійтівка Роменського району. Ця церква є пам’яткою архітектури національного значення (1900—1906 роки). Церкву було зведено за проектом полтавського архітектора Носова Сергія Васильовича^[1]. Україна Інкогніта зараховує цей унікальний храм до десяти маловідомих сільських архітектурних шедеврів — величезна мурована церква у стилі історизм^[2]. Статті про саму пам’ятку у Вікіпедії українською ще не створено — як і статті про її архітектора…

Інша робота із іншою Миколаївською церквою — із Глухова — тільки трохи поступилася найкращій світлині. Як зазначила членкиня журі Наталія Шестакова:

Незвичне фото у ретро-стилі, дуже важко спіймати цей момент із можливістю спокійного, «глибокого» віддзеркалення у калюжі дощу на стоянкці автобусів та автостранспорту. Автору вдалость зловити «чарівну мить» та чудово передати атмосферу. Дуже оцінила «дочекатись потрібного моменту у потрібном місці у потрібну погоду» та «побачити зірки в калюжах»

Миколаївська церква. Глухів, Сумська область © Роман Наумов
Вільна ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Continue reading →

Дніпрогес із висоти. Запорізька область © Анатолій Волков
Світлина пам’ятки у Запорізькій області, що отримала найвищі оцінки журі і отримала відзнаку «Найкраще фото Запорізької області» 2018 року
Вільна ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Дніпрогес (гребля і силова станція) — пам’ятка історії місцевого значення. Будівництво було розпочато у 1927 році, до 1939 року станція запрацювала на повну потужність. Після спорудження греблі було затоплено понад 50 населених пунктів та Дніпровські пороги. 18 серпня 1941 року греблю ДніпроГЕСу було підірвано працівниками НКВС, а восени 1943 року її вже підірвали при відступі німці. З 1944 року почалося відновлення електростанції. Її потужність — 1584 МВт^[1]. Саме робота Анатолія Волкова, зроблена у січні 2018 року, привернула увагу журі. Інший цікавий об’єкт — культовий комплекс «Кам’яна Могила» — на фото користувача Yanuschenko DV, датованому 2007 роком, заслужив уваги через цінність самого об’єкта.

Культовий комплекс «Кам’яна Могила». Мирне, Запорізька область © Yanuschenko DV
Вільна ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Continue reading →

Панорама всередині контори «Дзевульский і Ланге». Слов’янськ, Донецька область © Сергій Орлік
Світлина пам’ятки у Донецькій області, що отримала найвищі оцінки журі і отримала відзнаку «Найкраще фото Донецької області» 2018 року
Вільна ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

За оцінками журі найкращою світлиною пам’ятки у Донецькій області є панорама всередині контори акціонерного товариства «Дзевульский і Ланге» («Дзевульский і Лянге»^[1]) по вул. Вокзальна (Свердлова), 2 у Слов’янську. Датується початком 20 століття. Пам’ятка архітектури місцевого значення з 1999 року. Невелику фабрику з виробництва плитки та цегли було відкрито у Слов’янську 1895 року, а офіційне відкриття заводу вібулося 1901 року^[1]. Вона працювала до 1919 року, а тоді її було націоналізовано. Відновилася робота в 1925 році^[3] і продовжилася до 1990-х років. 2016 року споруду передали на баланс відділу культури міста^[1][2]. Для нашого конкурсу це доволі нетипова фотографія: інтер’єри не так часто набирають найбільше балів загалом, а зокрема — інтер’єри пам’яток у такому стані…

Серед світлин Донецької області журі також відзначило світлину Сергія Орліка всередині підземної церкви преподобних Антонія і Феодосія. Церква датується XVII ст. і є щойновиявленою пам’яткою архітектури.

Крейдяні ходи підземного храму преподобних Антонія і Феодосія. Святогірськ, Донецька область © Сергій Орлік
Вільна ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Continue reading →

Найкращою світлиною Київської області стала робота Романа Наумова із зображенням костьолу^[1] святого Івана Хрестителя у Білій Церкві. Це — колишня культова католицька будівля, яка розташована на історичному ядрі Білої Церкви — Замковій горі. Закладений 1812 року, будівництво закінчене 1816 року. Є поки що непідтверджена версія, що автором цієї пам’ятки класицизму був італійський архітектор Доменіко Ботані, який певний час перебував як архітектор при Браницьких. З 1990 року використовується як органний зал. Костьол проглядається з багатьох місць, навіть доволі віддалених від об’єкту.

Світлина зроблена у серпні 2018 року. Членкиня журі Наталія Шестакова зауважила про фото так:

Забагато зайвих об’єктів по контуру. А так — якісне зображення, цікавий об’єкт та час зйомки.

Зал органної музики (колишній костел Іоана Предтечі). Біла Церква, Київська область © Роман Наумов
Світлина пам’ятки у Київській області, що отримала найвищі оцінки журі і отримала відзнаку «Найкраще фото Київської області» 2018 року
Вільна ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Continue reading →

Генуезька фортеця. Панорама. Судак, Крим, Україна © Сергій Зисько
Світлина пам’ятки у Криму, що отримала найвищі оцінки журі і отримала відзнаку «Найкраще фото АР Крим» 2018 року
Вільна ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Найкращою світлиною Криму стала світлина Сергія Зиська із панорамою Генуезької фортеці (Судак, Крим). Твердиня буда збудована генуезцями з 1371 по 1460 роки. Вона розташована на стародавньому кораловому рифі, що є конусоподібною горою (Киз-Кулле-Бурун, або Кріпосна), біля Судацької бухти Чорного моря. Площа фортеці майже 30 гектарів. Зараз це — основна визначна пам’ятка Судака. На території фортеці знімалося багато історичних художніх фільмів. З 1958 року Судацька фортеця є відділом Національного заповідника «Софія Київська». Сама світлина датується вереснем 2009 року.

Членкиня журі Наталія Шестакова прокоментувала фото так:

Бездоганне фото з точки зору якості, різкості, композиції, кольорів, а головне — майстерності, з якою зроблена панорама. Жодного можливого зауваження не маю. Найбільш якісне зображення Судакської фортеці, яке в принципі, хоч колись бачила.

Continue reading →

Настав час познайомитись із найкращими світлинами столиці.

Переможною роботою цього року стала фотографія Андріївського узвозу, що була зроблена з Замкової гори. Сам узвіз є доволі унікальним та своєрідним місцем Києва. Це вулиця, яка поєднує у собі так багато речей, що складно й уявити. Щось схоже на шлях із казки, де куди не йди — обов’язково знайдеш, що бажаєш. Тут є всім відомі пам’ятки архітектури: Андріївська церква, Замок Річарда, безліч старих та гарних будівель. Деякі з них згадуються у літературних творах таких, як «Біла гвардія», «За двома зайцями» та різних оповіданнях і спогадах про Київ. Також тут є щонайменше 4 музеї, 2 театри, 5 пам’ятників та 3 меморіальні дошки. Але й поруч з ними досить буденно співіснують шоуруми, стріт-арти, піцерії, кафе, арт-галереї, вишукані ресторани, паби та звичайний гастроном. Удень вздовж тротуару стоїть безліч крамниць із сувенірами та рукоділлям. А вуличні художники часом можуть перетворити частину вулиці у музей…

Але усе це розмаїття неможливо побачити одразу, бо узвіз є занадто звивистим: з кожним кроком можна побачити нову комбінацію таких несхожих елементів.

Андріївський узвіз живе у своєму, спокійному ритмі. Це затишний закуток, що змінюється протягом дня та лишається незмінним більше століття. Щоб стати його частиною, здається, потрібно скласти негласний іспит. Як це зараз намагається зробити новий театр на Подолі.

Continue reading →