15 грудня — церемонія нагородження переможців

WLM-logo-ukЦеремонія нагородження переможців української частини міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» відбудеться 15 грудня 2018 року (субота) у Києві. На захід запрошуємо призерів за всіма номінаціями, учасників фотоконкурсу, членів журі. Подія відбудеться у музеї Шолом-Алейхема (вул. Велика Васильківська, 5-А), початок о 12:00.

Проведенням конкурсу ми намагаємося привернути увагу до стану пам’яток, задокументувати їх, популяризувати, поширити знання про них — за ці сім років волонтерами започатковано перший онлайновий реєстр пам’яток України, організовано фотовиставки робіт у Києві та регіонах України, видано фотоальбоми та інші матеріали. Особливістю української частини конкурсу цього року є спеціальна номінація «Єврейська спадщина», яку оголосила Українська асоціація юдаїки (УАЮ). Саме наявність цієї номінації зумовила вибір приміщення для проведення нагородження — Шолом-Алейхем, єврейський письменник, драматург, один із основоположників сучасної художньої літератури мовою їдиш, жив у квартирі будинку по вулиці Велика Васильківська, 5 (архітектор В. Ніколаєв), але від будинку не залишилося й сліду, його знесли наприкінці 1990-х років під зведення торговельно-розважального центру «Арена»… Життя письменника було тісно пов’язане з Україною, але навіть сліду від його перебування тут не збереглося — і це доволі показово для єврейської спадщини в Україні. Мотивація проведення окремої спецномінації полягала саме в цьому — привернути увагу до пам’яток, що зникають, якими менше цікавляться — синагоги в руїнах, на території кладовищ пасуться корови… Єврейська громада надто малочисельна в Україні, щоб підтримувати всі пам’ятки свого народу у належному стані, а інші громади здебільшого не зацікавлені підтримувати пам’ятки інших культур, адже часто не вистачає ресурсів навіть на свої власні — тож дуже ймовірно, що така ж доля чекає й пам’ятки «Української спадщини» в інших країнах, тому давайте робити те, що у наших скромних силах, щоб все виглядало не так, як на фото нижче…

Старе єврейське кладовище (окописько) в смт Солотвин, Богородчанський район Івано-Франківської області. Авторка — antanana
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Журналістам необхідно отримати акредитацію; просимо писати на адресу wlm @ wikimedia.org.ua або телефонувати за номером 0961503291 (Наталія Тимків).

Довідка: Музей Шолом-Алейхема— це перший державний музей, присвячений єврейській культурі та історії в межах сучасної України. Музей було відкрито 2 березня 2009 року з нагоди 150-річчя від народження митця.

Конкурс завершився. Майже

На тлі: Палац графа Шувалова, Черкаська область. Автор фото — Сергій Криниця
Автор модифікацій — Atoly
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Перш за все: дякуємо!

Завершився цьогорічний конкурс у частині прийому робіт на основні номінації, але ще до 31 жовтня триває спецномінація банери, і ми щиро запрошуємо взяти у ній участь!

У рамках української частини завантажено понад 21000 фото, більше 270 учасників, з них — 121 (44%) — новачки, тобто ті, хто зареєструвалися після початку конкурсу. За нашими поточними підрахунками у нас понад 9700 об’єктів зафіксовано, але нам ще потрібно це перевірити, виправити, адже статистика не враховує фото з неправильними ідентифікаторами.

Цього року також у нас вперше була спецномінація «Єврейська спадщина» і ми вдячні Українській асоціації юдаїки (УАЮ) за цю можливість. Ми ще не знаємо результатів у світлинах та об’єктах, це буде пізніше, але навіть зараз можемо сказати, що є мотивація повторити номінацію наступного року, поліпшивши списки, звісно. Якщо серед наших читачів та учасників є люди, які хочуть з цим допомагати, напишіть нам!

Серед викликів: у нас і далі є проблема з проведенням конкурсу через відсутність положення про «свободу панорами» у нашому законодавстві: якщо вантажити світлини пам’яток, строк охорони авторських прав на які не закінчився — тобто фактично публікація фотографій більшості радянських будівель чи скульптур і абсолютно всього, створеного за часів незалежності: від будівлі Верховної Ради (для фотографування якої потрібен дозвіл спадкоємців архітектора Заболотного) до сільських пам’ятників Тарасові Шевченку чи жертвам Голодомору — ці світлини можуть бути номіновані на вилучення на Вікісховищі. Обговорення у номінації може завершитися тим, що фото не буде вилучено, якщо:

  • на фото зображена «поточна подія»: наприклад, урочисте покладання квітів, встановлення, відкриття, демонтаж тощо. Адже в Законі України «Про авторське право і суміжні права» (пункт 4 стаття 21) зазначається, що «без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов’язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою»;
  • є дозвіл від автора самої роботи (скульптора, архітектора, художника тощо);
  • об’єкт на фото є «корисним (утилітарним)», його первинна мета була виконувати якусь функцію (наприклад, ті самі трактори чи танки, які тепер використовуються як пам’ятники) чи досить простим за дизайном, а отже, без творчої складової.

За поточного алгоритму ми намагаємося переносити такі світлини до статей Вікіпедії, і хоча ми стежимо за конкурсними роботами, ми можемо пропустити якісь номінації, особливо під час самого конкурсу. Тож якщо Ваші роботи номінували (або вже навіть вилучили!), напишіть нам на електронну пошту, щоб ми глянули, і можливо, перенесли на сайт Вікіпедії, який дозволяє публікацію світлин із зображенням творів, які є захищені авторськими правами, «якщо вільна, відповідна умовам енциклопедичності, заміна (альтернатива) для нього не існує або не може з’явитися в найближчому майбутньому з метою ілюстрації». Цей алгоритм не є ідеальним, але він дає можливість нам: 1) отримати світлини пам’яток для ілюстрування; 2) учасникам отримати бали за сфотографовані пам’ятки. Номінація на вилучення цих світлин відповідає правилам Вікісховища, тому просимо не сердитися і не сваритися на користувачів, які ці світлини номінують на вилучення — це робиться у відповідності до правил. На які впливає наше законодавство. І це виправити можуть тільки депутати Верховної Ради України, прийнявши законопроект №1677. Тож краще пишіть нам на wlm @ wikimedia.org.ua.

І, звичайно ж, серед викликів: списки та бали. Ми раніше обговорювали можливі зміни до того, як ми нараховуємо бали за сфотографовані пам’ятки, і цього року ми ще не змогли реалізувати ідею щодо нарахування більшої кількості балів за більш віддалені пам’ятки, тільки збільшили бали за нові пам’ятки. Зараз списки на сторінках Вікіпедії, і нам фізично складно було б це виконати, тож ми хочемо перемістити їх на Вікідані, де це можливо буде реалізувати технічно.

Тож, як підсумок: ми дуже вдячні, що Ви із нами (незважаючи на те, що нам щось не вдається, щось не встигається). Дякуємо, що Ви долучаєтеся до документування нашої культурної спадщини. І просимо Вас долучатися і далі!

Вечір охоплює далі неясні…[1]

Кудринецький замок, Тернопільська область. Автор — Zysko serhii
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

До завершення конкурсу залишилося трохи більше тижня. Якщо здається, що вже все цікаве сфотографовано-перефотографовано — це зовсім не так. Списки пам’яток ми поновлюємо постійно, навіть під час самого конкурсу. Тож якісь об’єкти могло бути додано так, що ніхто їх не помітив. Наприклад, оновлено списки у Полтавській області: Чорнухинський, Лохвицький райони. Серед таких цікавинок у Лохвицькому районі Полтавської області: Церква Різдва Богородиці у селі Васильків, школи земські у селах Рудка, Яблунівка, Нове та Степуки. Тут вартує згадати добрим словом проект «Школи Лохвицького земства», активісти якого ретельно шукають, документують унікальні об’єкти української архітектурної школи — навчальні комплекси, зведені за проектами Опанаса Сластіона. Ці об’єкти було додано до нашої культурної спадщини у результаті їхніх старань[2][3].

Навіть Львів може похвалитися оновленнями: будинок канцелярії Галицького сейму (Листопадового чину 5-А), будівля Галицького сейму (Костюшка 9), монастирський комплекс Ордену Кармелітів Босих (Персенківка 10 — Стрийська 45), будинок «Ломниця» (Сахарова 62-А), будинок кінця XIX ст. (по вулиці Січових Стрільців 16), водогінна вежа у Стрийському парку… У Чернівецькій області оновлено списки кількох районів. Наприклад, Герцаївський, Кельменецький та Сокирянський райони. До слова, у Глибоцькому районі — комплекс могил австрійських солдат-учасників I світової війни у селі Валя Кузьмина, садиба родини Кобилянської О. Ю. у селі Димка… У селі Чортория Кіцманського району Чернівецької області додано інформацію про будинок, в якому жив Іван Миколайчук. А у селі Динівці Новоселицького району — дерев’яний вітряк кінця XIX ст. — початку XX ст. У смт Путила Путильського району — садиба Юрія Федьковича. У смт Кострижівка Заставнівського району додано цукровий комбінат «Хрещатик» (1911—1912 роки)…

У Донецькій області додано археологію у таких районах: Амвросіївський, Бахмутський, Великоновосілківський, Волноваський, Нікольський

Тож якщо у Вас є можливість спланувати поїздку на наступні вихідні (а може ще й сьогодні?) чи пошукати десь у себе у фотоархівах, або набрати когось, хто такі архіви може мати і підказати про наш конкурс — зробіть це, будь ласка. Цей пост залишається таким же актуальним, як і 5 років тому…

Однокомплектна земська школа в селі Рудка Лохвицького району Полтавської області. Архітектор Опанас Сластьон. Автор фото — Doonsee
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Однокомплектна земська школа в селі Степуки Лохвицького району Полтавської області. Стиль — український архітектурний модерн. Архітектор Опанас Сластьон. Автор фото — Doonsee
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

[1] Михайль Семенко «Пейзаж»

Спецномінація «Єврейська спадщина»

Старе єврейське кладовище (окописько) в Підгайцях, Тернопільської області, одне з найбільших в Україні. Автор — Іван Седловський
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Українська асоціація юдаїки (УАЮ) оголосила спеціальну номінацію фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» — «Єврейська спадщина». Дослідження різних аспектів життя євреїв в Україні — історії, мов, релігії, літератури, мистецтва — тощо є серед центральних акцентів діяльності асоціації, як і документування й збереження цієї частини культурної спадщини України. Оголошенням окремої номінації асоціація прагне привернути увагу широкої громадськості до стану пам’яток єврейської культури. Про те, що ситуація з ними є дуже невтішною, ще на початку цього року писало у своєму матеріалі BBC.

Цього року основна увага до синагог та єврейських цвинтарів. Cписок пам’яток, які пропонуються для участі у спецномінації, можна переглянути за посиланням:
«Вікіпедія:Вікі любить пам’ятки/Єврейська спадщина».

Список не є остаточний і доповнюватиметься впродовж конкурсу. До нього включено як об’єкти єврейської культурної спадщини, які мають офіційний статус пам’яток в Україні (наприклад, Бердичівська велика хоральна синагога, Старий єврейський цвинтар у Львові тощо), так і ті, що не мають такого статусу, як-от синагога та єврейський цвинтар у місті Турка, Львівська область. Пам’ятки, які не мають офіційного статусу, відзначатимуться лише в межах цієї спецномінації і не братимуть участі в основній частині конкурсу.

Участь у конкурсі за спецномінацією братимуть усі фото, завантажені в рамках конкурсу «Вікі любить пам’ятки 2018». Таким чином, спецномінація охоплюватиме і ті знімки єврейських пам’яток, які було додано до Вікісховища до оголошення номінації.

Переможцями стануть автори трьох найкращих фото за оцінками спеціального журі, до якого входять Віталій Черноіваненко, президент Української асоціації юдаїки, співкерівник магістерської програми з юдаїки в Національному університеті «Києво-Могилянська академія», а також Сергій Гірік, вчений секретар УАЮ, та Таїсія Сидорчук, директорка Музею НаУКМА, членкиня УАЮ.

Переможці отримають призи від Української асоціації юдаїки.

«На півшляху свого земного світу…»

Городище Керкінітіда з некрополем. Євпаторія, на північ від площі Театральної. Автор — Irene Kulakova
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Перший рядок «Божественної комедії» Данте Аліг’єрі у перекладі Євгена Дроб’язка видається вдалим зачином до посту про екватор сьомого конкурсу. На лічильнику — понад 8100 фото. Україна — четверта у світі за кількістю завантажень, поступається Німеччині (14800), Росії (13000) та Італії (10900)[1]. 152 учасника, з них 63 зареєструвалися після початку змагання[2]. Але цими цифрами конкурс не завершується…

Певно найбільш важливий і складний елемент організаційної частини змагання є списки пам’яток. Не тільки тому, що Україні «пощастило» не мати єдиної бази пам’яток. Коли організовували перший конкурс, то до державних органів надсилали листи з проханням надати інформацію, відповідь на які часто не містила конкретних даних. Також списки могли формувалися на підставі інформації, що волонтери знаходили на різних інтернет-ресурсах, і це теж не завжди відповідало офіційним даним. З 2013 року ми вже надсилаємо запити на публічну інформацію. І мусимо зауважити, що кожного року ситуація стає все кращою: все більше і більше обласних державних адміністрацій (ОДА) надають переліки. Цього року, наприклад, повні списки пам’яток за чотирма видами (пам’ятка архітектури, пам’ятка археології, пам’ятка монументального мистецтва, пам’ятка історії) надали 11 регіонів — Волинська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Тернопільська, Херсонська, Чернівецька, Чернігівська області та місто Київ. Ще дві області — Миколаївська та Хмельницька — надали повні списки, але станом на 1 вересня 2015 року та 1 січня 2017 відповідно. Харківська ОДА надала повні списки, але інформація про пам’ятки архітетури у вигляді сканів рішень обласної ради та розпоряджень ОДА… Хоча це, звісно, прогрес, адже раніше вони надсилали список архітектури російською мовою. Вінницька, Житомирська та Івано-Франківська області не надали інформації про щойно виявлені пам’ятки, а Одеська — про пам’ятки археології. Дніпропетровська область не надала інформації про місцеві пам’ятки — порадили звертатися до архівів. А Закарпатська ОДА надала ті самі списки, що й того року — без місцевих пам’яток архітектури, щойно виявлених. У списках від Рівненської ОДА відсутні щойно виявлені, в місцевих вказано тільки назву й адресу (нема років, охоронних номерів, рішень тощо). Черкаська ОДА не надала інформацію про археологію (її вважають службовою інформацією) та про щойно виявлені пам’ятки. Луганська ОВЦА надала лише витяг із Дepжaвнoro peєстpy нepyxoмих пам’яток України. Львівська та Київська ОДА нічого не відповіли на запит взагалі…

Отримання відповіді на запит лише один із кроків на шляху до оновлення конкурсних списків. Часто це скани, які потрібно перенабирати, іноді можна розпізнати, але тоді потрібно ще перевірити. Потім потрібно глянути, а що є у Вікіпедії вже. Уточнювати адреси, назви (помилки ж бувають всюди). Це не так просто і не так легко, тож ця робота і триває постійно. Пам’ятки отримують статус, а також втрачають його. Їх могли демонтувати. Вони могли згоріти. І це якраз така робота, до якої завжди потрібні руки — якщо є волонтери допомогти, то звертайтеся.

Окремо хочемо згадати ще один важливий аспект — популяризація та поширення інформації. Зокрема — поширення інформації у регіонах. Ми дуже вдячні всім обласним, районним та міським державні адміністраціям, а також іншим установам та ЗМІ, які опублікували інформацію про конкурс[3]. Ця підтримка для нас є дуже цінна.

У списках на початок конкурсу було понад 81 тисяча об’єктів. З них за 6 років конкурсу було проілюстровано 37% — хоча ці дані не є остаточними. Наприклад, у Царичанському районі Донецької області є понад 500 пам’яток, але у конкурсних списках є тільки 9 об’єктів… І списки постійно оновлюються. Станом на зараз у нас вже понад 83 тисячі пам’яток[4], доповнюються списки за районами Чернівецької, Донецької, а також планується доробити Одеську область.

За першу половину цьогорічного конкурсу завантажено світлини понад 3400 пам’яток[5]. У таблиці нижче наведено статистику за регіонами: кількість об’єктів у конкурсних списках (і ми пам’ятаємо, що це за даними, які є у нас); скільки з них було сфотографовано за 7 років конкурсу (точніше за 6,5, адже конкурс цього року ще триває); кількість пам’яток, фото яких завантажені за першу половину конкурсу; кількість фото. Станом на зараз у нас представлені пам’ятки усіх регіонів України.

Область/Регіон К-ть пам’яток у списках К-ть сфотографованих (7 років) К-ть пам’яток (2018) К-ть фото (2018)
Чернігівська 5706 867 (15%) 117 192
Дніпропетровська 5564 854 (15%) 236 404
Львівська 4965 3982 (80%) 375 781
Харківська 4815 1242 (25%) 188 478
Тернопільська 4751 1705 (35%) 128 271
Донецька 4213 705 (16%) 77 220
Крим 4187 839 (20%) 21 46
Вінницька 4028 1355 (33%) 373 467
Хмельницька 3889 1531 (39%) 100 392
Київ 3843 3517 (91%) 476 1408
Івано-Франківська 3724 1171 (31%) 63 95
Житомирська 3507 961 (27%) 38 152
Волинська 3486 966 (27%) 82 199
Полтавська 3293 1175 (35%) 209 532
Одеська 2753 1859 (67%) 54 120
Черкаська 2686 933 (34%) 47 74
Миколаївська 2611 381 (14%) 14 17
Кіровоградська 2171 1117 (51%) 180 241
Рівненська 2166 687 (31%) 113 179
Київська 2156 1080 (50%) 98 449
Сумська 2034 937 (46%) 284 409
Запорізька 1731 728 (42%) 39 62
Херсонська 1516 399 (26%) 52 233
Чернівецька 1092 786 (71%) 19 58
Луганська 1017 201 (19%) 17 28
Закарпатська 727 500 (68%) 49 110
Севастополь 670 416 (62%) 9 13

Як загальний підсумок мовленого вище: «на півшляху свого земного світу» ми зупинилися порахувати, що і як. І виявили, що ми ще страшенно далеко і від повного документування нашої культурної спадщини, і від її популяризації у світі. І навіть від її збереження. Сподіваємося, що до нас долучаться усі ті, кому це не є байдужим — фотографуванням, завантаженням, виправленням списків, уточненням даних, ілюструванням у Вікіпедії, написанням та поліпшенням статей, промоцією тощо. І ми дякуємо тим, хто вже пройшов із нами якусь частинку дороги…

Особняк, Біловодськ, вул. Шевченка, 1, Луганська область. Автор — Dumitru Zhytomyr
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Як подати свою роботу на конкурс

Коротко процес подачі роботи на конкурс «Вікі любить пам’ятки» описано на панелі збоку:

А тепер розглянемо детальніше деякі кроки, бо вони трохи змінилися. Отже, у конкурсі є дві основні номінації — «За найкращу фотографію» (якісна) і «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток» (кількісна). Обидві для нас є дуже важливими — якісна світлина у Вікіпедії звичайно ж краще дозволить проілюструвати статтю про пам’ятку, але й тисячі пам’яток, особливо пам’яток історичних, нам потрібні для Вікіпедії. Хоча не завжди вони вражатимуть (чи навіть матимуть шанс вразити) пересічного глядача. Відповідно, у них майже нема шансів перемогти у номінації за «За найкращу фотографію». За шість років в українській частині конкурсу було завантажено 255 тисяч світлин. У середньому це 37 тисяч робіт на рік. З них значна частина претендують на участь саме у «кількісній» номінації, не у «якісній», але щоб журі могло встигнути за місяць (до 31 жовтня) перевірити світлини й вибрати десять робіт, які представлятимуть Україну на міжнародному рівні — оргкомітету та волонтерам доводиться тисячі фото відсіювати. Щоб зменшити це навантаження, ми трохи змінили алгоритм подачі світлин на конкурс: завантажені світлини автоматично потрапляють у «кількісну» номінацію, для участі у «якісній» Вам потрібно змінити налаштування для світлини. Нижче покроково показано як це робити на практиці.

Відкриваємо списки й знаходимо потрібний об’єкт — Театр опери балету ім. Т. Г. Шевченка, ID 80-391-0183:

Вибір пам'ятки у списку Вікіпедія:Вікі любить пам'ятки/Київ/Шевченківський район (А–В)

Вибір пам’ятки у конкурсному списку

Натискаю на посилання «Завантажити ще фото» (якби у мене була перша світлина цієї пам’ятки, то натиснула б «[Завантажити фото]»). Зявляється вікно Майстра завантажень (або «завантажувача» на Вікісховищі (сестринському проекті Вікіпедії, саме там зберігаються світлини та інші медіафайли, які Ви іноді бачите у статтях Вікіпедії):

Завантаження світлини на фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки» за допомогою Майстра завантажень

Завантаження світлини за допомогою Майстра завантажень

Обираю світлину цієї пам’ятки з комп’ютера (і зараз можна було б зручно, за один раз, обрати всі світлини цієї пам’ятки — чи ззовні, чи зсередини):

Завантаження світлини на фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки» за допомогою Майстра завантажень

Завантаження світлини за допомогою Майстра завантажень

…і натискаю «Продовжити». Вказую, що цей файл — моя власна робота:

Завантаження світлини на фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки» за допомогою Майстра завантажень

Завантаження світлини за допомогою Майстра завантажень

…і натискаю «Далі». Наступний крок — опис. Тут можна додати опис файлу іншою мовою, а можна вдосконалити опис українською. Також тут можна додати категорії, якщо є потреба, щоб було більше, ніж категорія самої пам’ятки, яку «завантажувач» може додавати автоматично:

Завантаження світлини на фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки» за допомогою Майстра завантажень

Завантаження світлини за допомогою Майстра завантажень

А також тут можна вибрати, щоб цю світлину зарахували у «якісну» номінацію:

Завантаження світлини на фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки» за допомогою Майстра завантажень

Завантаження світлини за допомогою Майстра завантажень

…і натискаю «Опублікувати».

Завантаження світлини на фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки» за допомогою Майстра завантажень

Завантаження світлини за допомогою Майстра завантажень

Звісно, людська помилка можлива. Хтось позначить своє фото як «на якісну», а хтось вирішить, що не досить гарна робота. Тож оргкомітету доведеться переглядати світлини, подані на конкурс, особливо новачками. Але загалом ми сподіваємося, що це дозволить трохи зменшити навантаження на журі, а отже якість його роботи підвищиться.

Будемо вдячні за коментарі. Й бажаємо успішного конкурсу! 🙂

Спецномінація: банери 2018

Банер. Палац Голестан. Тегеран, Іран. Автор фото — Pantea ghasemi, поширюється на умовах вільної ліцензії CC BY-SA 4.0

Палац Голестан. Тегеран, Іран. Автор фото — Pantea ghasemi, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Банер. Кременець, Тернопільська область. Автор фото — Мирослав Видрак, поширюється на умовах вільної ліцензії CC BY-SA 4.0

Вид на ансамбль колегіуму — Костел Св. Ігнатія Лойоли. Кременець, Тернопільська область. Автор фото — Мирослав Видрак, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Цього року на учасників конкурсу «Вікі любить пам’ятки» знову чекає спецномінація — банери. Єдина відмінність — завантажити банери можна буде протягом двох місяців, тобто до 31 жовтня включно, що дозволить учасникам приділити більше уваги основній частині конкурсу.

Отже, правила:

  • фотографія має відповідати правилам конкурсу «Вікі любить пам’ятки»: зокрема, на світлині повинна бути пам’ятка культурної спадщини чи панорамний вид на неї;
  • банер має бути таким, який можна використати у Вікімандрах, тобто доречним у путівнику. Ви можете оглянути, які банери місць в Україні було завантажено раніше;
  • виріжте з Вашого фото банер у пропорції 7:1 (горизонтальний) з роздільність не менше ніж 1800px (нагадуємо, що для цього Вам може бути корисним інструмент CropTool, який працює безпосередньо у Вікісховищі);
  • із 1 вересня по 31 жовтня завантажте фото за посиланням https://commons.wikimedia.org/w/index.php?title=Special:UploadWizard&campaign=wlm-banners. Додайте короткий опис;

Ви також можете подати банер на розгляд спільноти Вікімандрів, написавши на сторінках обговорення відповідних статей або у Кнайпі. Бажано, щоб назви файлів із банерами були у форматі Destination_banner-XXX.jpg, де XXX може бути використано для вирізнення різних сторінок із банерами для того самого пункту. Пам’ятайте, що банери мають бути виготовлені із власних фото та мати вільну ліцензію, а зображені пам’ятки мають легко впізнаватися. Паралельно, не забувайте дописувати до Вікімандрів 🙂 За цим посиланням є список населених пунктів України, що не мають свого власного банера.

На всеукраїнському етапі спецномінації банерів ми відзначимо автора найкращого фото. На міжнародному етапі буде сформоване окреме журі з активних учасників Вікімандрів. Детальніше про міжнародну частину розписано тут: Commons:Wiki Loves Monuments 2018/banners (англійською).

Банер.  Собор Нотр-Дам де Монреаль. Монреаль, Канада. Автор фото — Diego Delso, поширюється на умовах вільної ліцензії CC BY-SA 4.0

Собор Нотр-Дам де Монреаль. канада. Автор фото — Diego Delso, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

«Вікі любить пам’ятки» – сфотографуй пам’ятку для Вікіпедії і виграй у конкурсі!

Уже 1 вересня розпочнеться щорічний міжнародний фотоконкурс об’єктів культурної спадщини «Вікі любить пам’ятки», щоб зібрати світлини для ілюстрування статей у Вікіпедії. Цього року конкурс проходить у понад 50 країнах світу. Журі кожної країни-учасниці обирає десять найкращих світлин національного етапу, які братимуть участь у міжнародному етапі конкурсу.

Святогірська лавра. Найкраще фото світу 2014 року. Автор фото — Костянтин Брижниченко, поширюється на умовах вільної ліцензії CC BY-SA 4.0

Святогірська лавра. Переможець міжнародної частини 2014 року. Автор фото — Костянтин Брижниченко, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки» визнаний Книгою рекордів Гіннеса найбільшим фотоконкурсом у світі. Він традиційно триває із 1 по 30 вересня. Україна змагається у цьому конкурсі всьоме.

До участі запрошуються усі охочі – і любителі, і професіонали. Одним із основних викликів проведення конкурсу в Україні залишається відсутність єдиної бази пам’яток. За сім років проведення конкурсу волонтерам вдалося зібрати дані про понад 81 тисячі пам’яток історико-культурної спадщини України з усіх областей України, в тому числі з Автономної Республіки Крим і Севастополя. І конкурсні списки постійно оновлюються. На жаль, запити на публічну інформацію не завжди дають можливість отримати дані, іноді за них доводиться навіть судитися. Цього року тільки три області взагалі не відреагували на запити – Одеська, Київська та Львівська.

Для участі у конкурсі потрібно бути зареєстрованим у Вікісховищі — одному із сестринських проектів Вікіпедії, сфотографувати пам’ятку/и з конкурсних списків та завантажити ці фотографії до Вікісховища з 1 по 30 вересня, а також обов’язково вказати їх унікальний ID. Фотографії можуть бути зроблені в будь-який час: як протягом вересня, так і раніше, головне, щоб це були власні роботи. Також можна вантажити відеоматеріали, де зображені пам’ятки. Конкурсні роботи оцінюються у версії на час завершення конкурсу, тому краще одразу вантажити фото у високій роздільності.

У конкурсі є дві основні номінації: «Найкраще фото пам’ятки» і «Кількість сфотографованих пам’яток». Автори найкращих фотографій з України та кожного з регіонів, а також учасники, які сфотографували найбільшу кількість пам’яток, будуть нагороджені цінними призами. До 1 листопада національне журі відбере десять найкращих фотографій, які будуть представлені на суд міжнародного журі. Також журі відзначить найкращі світлини з кожного регіону України.

Серед основних змін у правилах цього року: за світлину пам’ятки, фото якої ще не було завантажене на Вікісховище чи до Вікіпедії, можна отримати 7 балів. Також буде окрема спеціальна номінація для учасників-новачків, які ще не брали участі у конкурсі. Зверніть увагу, що фотографії конкурсу автоматично потраплятимуть у номінацію на кількість сфотографованих об’єктів, для того, щоб світлина потрапила на розгляд журі, потрібно вибрати налаштування цього під час завантаження світлини.

Детальніше із регламентом конкурсу можна ознайомитися за посиланням:
https://ua.wikimedia.org/w/index.php?curid=5827. Усі новини конкурсу будуть тут у блозі та на нашій сторінці у Фейсбук.

Організатори конкурсу сподіваються, що нам вдасться достойно представити Україну, нашу рідну культурну спадщину, на міжнародному фотоконкурсі. Люди зможуть краще пізнати свій рідний край і це спонукатиме їх дбайливо ставитися до культурної спадщини своєї держави.

З пропозиціями щодо співпраці та запитаннями звертайтеся до організаційного комітету конкурсу: wlm@wikimedia.org.ua.

Фотовиставка «Пам’ятки України» у Херсоні

Херсонська централізована бібліотечна система, що є майданчиком для діяльності Вікіспільноти Херсонщини, вже вдруге приймає виставку фотографій-переможців конкурсів «Вікі любить Землю» та «Вікі любить пам’ятки». 3 травня відбулося відкриття виставки у Центральній бібліотеці ім. Лесі Українки. На виставці представлено фото, що отримали найвищі оцінки журі та стали переможцями у номінаціях  «Найкраще фото конкурсу» 2017 року. Всього 21 світлина 11 авторів.

Нагадаємо, що Херсон — третє  місто (після Києва та Глухова), де бачили  виставку найкращих світлин конкурсів, організованих «Вікімедіа Україна» у 2017 році. А протягом 2017 року виставка найкращих робіт фотоконкурсів «Вікі любить пам’ятки 2016» та «Вікі любить Землю 2016» була представлена у Києві, Хмельницькому, Сєвєродонецьку, Лисичанську, Тернополі, Меджибожі, Кам’янці-Подільському, Вінниці, Львові і також у Херсоні.

Адреса бібліотеки: вул. Потьомкінська, 97 (неподалік від площі Ганнібала).

Виставка працюватиме до 17 травня включно. Вхід вільний.

Фотозвіт з відкриття