Фото-переможець 2015 у Київській області

Михайлівська церква (Боярка, Київська область). Автор фото — Іван Биков, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Михайлівська церква (Боярка, Київська область). Автор фото — Іван Биков, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Найкращою серед надісланих на конкурс фотографій пам’яток культури України у Київській області журі вибрало цю світлину.

Боярська Свято-Михайлівська церква (храм Святого Архістратига Божого Михаїла) — православний храм, пам’ятка архітектури, розташований на узвишші над Церковним ставом на річці Притварці на території давнього городища.

Церква збудована у 1898—1901 роках, автор проекту — київський архітектор Микола Горденін. Храм має характерний півциркульний купол основної будівлі, до якої примикає дзвіниця з шатровим завершенням, розписана богомазом Корнилом Пимоненком. Нині Михайлівська церква відреставрована і знаходиться у задовільному стані.

Автор фото — Іван Биков. Світлина вільноліцензована під CC-BY-SA-4.0 — її можна спокійно використовувати, не забуваючи вказувати автора і назву ліцензії.

 

Підсумки в номінаціях за найбільшу кількість сфотографованих пам’яток

Будинок № 37 на вулиці Франка у Львові, © Aeou, CC-BY-SA 4.0

Будинок № 37 на вулиці Франка у Львові, © Aeou, CC-BY-SA 4.0

Цього року трохи змінився підхід до номінацій за найбільшу кількість сфотографованих пам’яток: світлини пам’яток, для яких до початку конкурсу відповідно до відомої нам інформації не було жодної ілюстрації на Вікісховищі (та/чи в україномовній Вікіпедії), отримували коефіцієнт рівний 2 (для кожної пам’ятки). Ті, що раніше були сфотографовані — 1. Це трохи ускладнило визначення переможця, але все ж спонукало когось досліджувати нове 🙂 Схожий експеримент ми проводили на «Вікі любить Землю» цього року, правда, там це була спецномінація «Освітлинимо безсвітлинні». Отже, переможці в номінації «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток» представлені у таблиці нижче[1]:

Місце, автор К-ть
фото
К-ть пам’яток
(всього)
К-ть старих пам’яток К-ть нових
пам’яток
Рейтинг
1. Сергій Криниця 4003 3944 3626 318 4262
2. Крістіна Федорович 3120 3059 2370 689 3748
3. Користувач:Aeou 6693 2337 1721 616 2953
4. Олександр Примас 2540 2499 2199 300 2799
5. Роман Бречко 1710 1697 1330 367 2064
6. Наталія Шестакова 2575 1246 793 453 1699
7. Віталій Ільницький 1486 1433 1354 79 1512
8. Костянтин Буркут 1437 1321 1207 114 1435
9. Вадим Постернак 1181 1072 1047 25 1097
10. Микола Сарапулов 1463 990 912 78 1068

Як бачимо, розрив між першим та другим місцем став не таким великим, адже Крістіна Федорович завантажила світлини 689 нових пам’яток, Користувач:Aeou обійшов Олександра Примаса, а Наталія Шестакова — Віталія Ільницького та Костянтина Буркута. 9-те та 10-те місця теж дуже близько 🙂 Думається, що результати могли б бути ще цікавішими, якби учасники знали заздалегідь про це і могли краще спланувати свої мандрівки, чи якби був інший коефіцієнт (наприклад, 3?). Наступного разу може бути цікавіше 🙂

Залізничний міст через річку Інгул, Кіровоград, © Наталія Шестакова, CC-BY-SA 4.0

Залізничний міст через річку Інгул, Кіровоград, © Наталія Шестакова, CC-BY-SA 4.0

Переможці в номінаціях «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток області» по всіх регіонах:

  • АР Крим — Віталій Ільницький (138 пам’яток / 154 рейтинг);
  • Вінницька — Олександр Примас (406 / 460);
  • Волинська — Наталія Шестакова (237 / 324);
  • Дніпропетровська — Наталія Шестакова (213 / 279);
  • Донецька — Надія Алістратова (35 / 39);
  • Житомирська — Павло Мокрицький (175 / 245);
  • Закарпатська — Крістіна Федорович (201 / 296);
  • Запорізька — Користувач:Анатолий Мережко (72 / 80);
  • Івано-Франківська — Крістіна Федорович (490 / 733);
  • Київська — Олена Мачуленко (178 / 193);
  • Кіровоградська — Наталія Шестакова (638 / 918);
  • Луганська — Микита Перегрим (4 / 7);
  • Львівська — Користувач:Aeou (2237 / 2853);
  • Миколаївська — Олександр Примас (179 / 198);
  • Одеська — Сергій Криниця (717 / 729);
  • Полтавська — Юрій Репало (92 / 133);
  • Рівненська — Сергій Лучковський (110 / 218);
  • Сумська — Вікторія Ломака (117 / 133);
  • Тернопільська — Крістіна Федорович (342 / 421);
  • Харківська — Тетяна Кругляк (148 / 160);
  • Херсонська — Наталія Шестакова (34 / 34);
  • Хмельницька — Крістіна Федорович (497 / 617);
  • Черкаська — Сергій Криниця (250 / 292);
  • Чернівецька — Крістіна Федорович (210 / 229);
  • Чернігівська — Користувач:Klymenko Tatyana (308 / 422);
  • місто Київ — Олександр Примас (1159 / 1199);
  • місто Севастополь — Сергій Криниця (22 / 28).

Переможці в загальній номінації отримають дипломи і цінні призи, переможці обласних номінацій — дипломи і відзнаки.

Повна таблиця з результатами тут.

[1] Враховано тільки об’єкти із правильним ID. ↩

Перше місце у Закарпатській області

Миколаївська церква (верхня), пам'ятка архітектури національного значення (Закарпатська область, Рахівський район, село Середнє Водяне). Автор фото — Катерина Байдужа

Миколаївська церква (верхня), пам’ятка архітектури національного значення (Закарпатська область, Рахівський район, село Середнє Водяне). Автор фото — Катерина Байдужа

Найкращою світлиною фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» у Закарпатській області цьогоріч стало фото Миколаївської церкви у селі Середнє Водяне.

Церква святого Миколая («верхня», або «горішня») — дерев’яний храм, пам’ятка народної архітектури та монументального живопису. Збудована у 1428 році (за іншими даними, наприкінці XVI ст.) і належить до найдавніших закарпатських храмів потиської групи.

В інтер’єрі знаходяться позолочений різьблений іконостас та настінні розписи, які є визначними творами народного малярства 17 ст. У наві розміщені композиції на сюжети «Страстей Господніх», у бабинці збереглися фрагменти «Страшного суду» і постаті святих, на склепінні розташований образ Пресвятої Богородиці «Знамення», написаний у традиціях народного декоративного мистецтва.

Автор фото — Катерина Байдужа. Ліцензія CC-BY-SA-4.0 означає, що фото можна спокійно використовувати за умови вказання автора і назви ліцензії.

Матеріал зі статті Вікіпедії: Церква святого Миколая (Середнє Водяне, верхня)

Найкраще фото із Севастополя у конкурсі 2015 року

Базиліка у Херсонесі Таврійському, Севастополь. Автор фото — Сергій Криниця, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Базиліка у Херсонесі Таврійському, Севастополь. Автор фото — Сергій Криниця, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Переможцем конкурсу «Вікі любить пам’ятки 2015» по Севастополю стала фотографія Херсонесу Таврійського.

Базиліка 1935 року — умовна назва найвідомішої базиліки, розкопаної в давньогрецькому місті Херсонес Таврійський у 1935 році. Базиліка була споруджена, ймовірно, в VI столітті на місці більш раннього храму. Ця Базиліка є своєрідним символом Херсонесу.

Базиліка 1935 року має класичні для базилік обриси — це прямокутна в плані будівля зі східним напівкруглим виступом — апсидою. Зображення цієї базиліки було використано на звороті купюри номіналом одна гривня зразка 1992 року.

Автор фотографії, що була зроблена у 2007 році і цьогоріч подана на конкурс, — Сергій Криниця (Haidamac). Слова «ліцензія CC-BY-SA-4.0» означають: світлину можна вільно використовувати у будь-яких цілях за умови вказання автора і назви ліцензії.

На попередніх конкурсах по Севастополю перемагали знімки Пам’ятника затопленим кораблямБашти Зенона, Володимирського собору в Херсонесі.

Руйнування пам’яток у Кам’янці-Подільському

До Вашої уваги історія від одного з учасників конкурсу, користувача Сарапулов.

Як я писав ще пару місяців назад у дописі «Кам’янець-Подільський: пам’ятки природи і не тільки» на сайті фотоконкурсу «Вікі любить Землю», Кам’янець-Подільський уславлений як місто пам’яток. У списку Вікіпедії перелічено 355 пам’яток, з яких я завантажив 137. Тобто я бачив третину пам’яток і стан частини з них мені дуже не сподобався. Порівнявши потім сьогоденні фотографії з фотографіями минулих літ, я прийшов до зовсім похмурих висновків.

От, наприклад, млин Ірафа (ID 68-104-0165), яким його побачив з півбастіону св. Михаїла Andrii bondarenko у 2011 році.

Млин Iрафа 1. Автор фото — Andrii bondarenko, ліцензія CC-BY-SA-3.0

Млин Iрафа. Автор фото — Andrii bondarenko, ліцензія CC-BY-SA-3.0

А таким його побачив цього року Курля Сергій

Млин Iрафа. Автор фото — Курля Сергій, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Млин Iрафа. Автор фото — Курля Сергій, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Оглядова тераса (ID 68-104-0176) на ділянці коло банку  (ID 68-104-0120) — то є приємне видовище:

Оглядова тераса, Кам'янець-Подільський. Автор фото — Сарапулов, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Оглядова тераса, Кам’янець-Подільський. Автор фото — Сарапулов, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Але хто ходив нею далі, за водоспад?

Зруйнована ділянка оглядової тераси, Кам'янець-Подільський. Автор фото — Сарапулов, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Зруйнована ділянка оглядової тераси, Кам’янець-Подільський. Автор фото — Сарапулов, ліцензія CC-BY-SA-4.0

І ще далі… І в зворотний бік, через сквер ім. генерала Васильєва — та сама картина. Я простежив залишки тераси протягом приблизно 400 м. Із них утримується в належному стані близько 100 м. Один із занедбаних оглядових майданчиків на терасі:

Зруйнована ділянка оглядової тераси, Кам'янець-Подільський. Автор фото — Сарапулов, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Зруйнована ділянка оглядової тераси, Кам’янець-Подільський. Автор фото — Сарапулов, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Birczanin у 2012 році зняв потерну (ID 68-104-0283) під західною куртиною Нового замку. На фотографії видно як тріскається перегородка.

Потерна, Кам'янець-Подільський. Автор фото — Birczanin, ліцензія CC-BY-SA-3.0

Потерна, Кам’янець-Подільський. Автор фото — Birczanin, ліцензія CC-BY-SA-3.0

Я побачив перегородку вже вдвічі тоншою.

Вигороджений у потерні закуток, Кам'янець-Подільський. Автор фото — Сарапулов, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Вигороджений у потерні закуток, Кам’янець-Подільський. Автор фото — Сарапулов, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Сергій Талавєр у 2007 році бачив гармати на батареї св. Урсули (ID 68-104-0239).

Кам'янець-Подільська фортеця. Батареї по кутах. Автор фото — Сергій Талавєр, ліцензія CC-BY-SA-3.0

Кам’янець-Подільська фортеця. Батареї по кутах. Автор фото — Сергій Талавєр, ліцензія CC-BY-SA-3.0

Цього року немає ні гармат ні настилу. Здали на металобрухт?

Батарея св. Урсули (Південний двір), Кам'янець-Подільський. Автор фото — ЯдвигаВереск, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Батарея св. Урсули (Південний двір), Кам’янець-Подільський. Автор фото — ЯдвигаВереск, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Найбільша міська Кушнірська башта (ID 68-104-0065), пам’ятка національного значення, а не якогось там місцевого, ще донедавна мала високий дах. Denis Vitchenko у 2012 році зняв ще цілий набір балок, але вже частково без черепиці. По цім балкам можна було кинути руберойд, як вже немає грошей на черепицю.

Кушнірська башта, Кам'янець-Подільський. Автор фото — Denis Vitchenko, ліцензія CC-BY-SA-3.0

Кушнірська башта, Кам’янець-Подільський. Автор фото — Denis Vitchenko, ліцензія CC-BY-SA-3.0

Але дочекались доки дах просів всередину.

Семиповерхова башта, Кам'янець-Подільський. Автор фото — Сарапулов, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Семиповерхова башта, Кам’янець-Подільський. Автор фото — Сарапулов, ліцензія CC-BY-SA-4.0

А з дірявим дахом стіни простоять довго? Чи буде як з Новою Західною баштою?

Семиповерхова башта Дірявий дах, Кам'янець-Подільський. Автор фото — Сарапулов, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Семиповерхова башта Дірявий дах, Кам’янець-Подільський. Автор фото — Сарапулов, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Вид Старого замку (ID 68-104-9007) з Вірменського бастіону — візитна картка Кам’янець-Подільського.

Зимова казка в Кам'янці. Автор фото — Krasnickaja Katya, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Зимова казка в Кам’янці. Автор фото — Krasnickaja Katya, ліцензія CC-BY-SA-4.0

От протилежний вид, з Нового замку, відомий значно менше. Так виглядала Нова Західна башта (ID 68-104-0192) у 2010 році. Автор фото Brian Dell.

Кам'янець-Подільський. Автор фото — Brian Dell, ліцензія CC-0

Кам’янець-Подільський. Автор фото — Brian Dell, ліцензія CC-0

А так виглядає зараз.

Башта Нова № 7 на реставрації. Автор фото — Neovitaha777, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Башта Нова № 7 на реставрації. Автор фото — Neovitaha777, ліцензія CC-BY-SA-4.0

На місці автентичних середньовічних укріплень, які доруйновувались, можна потім будувати репліки і ще знайти місце для ресторану. Вид з Вірменського бастіону на північ.

Кафе на бастіоні, Кам'янець-Подільський. Автор фото — Сарапулов, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Кафе на бастіоні, Кам’янець-Подільський. Автор фото — Сарапулов, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Висновки, до яких я прийшов

По-перше, пам’ятки у Кам’янці-Подільському руйнуються не колись там, у минулому-позаминулому столітті, а зараз, у цьому десятилітті.

По-друге, виглядає так наче місцева влада цілком байдужа до стану пам’яток, або навіть зацікавлена у їх руйнуванні.

По-третє, центральній владі байдужий стан пам’яток навіть національного значення, тим паче ніхто не контролює стан пам’яток місцевого значення.

Втім, до таких висновків прийшов не я один

Усі використані у дописі фото поширюються під вільними ліцензіями: тобто їх можна спокійно використовувати, не забуваючи вказувати автора і назву ліцензії.

Переможець фотоконкурсу 2015 у Києві

Андріївська церква, Київ. Автор фото — Smyk iLya, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Андріївська церква, Київ. Автор фото — Smyk iLya, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Найкращим фото по Києву у фотоконкурсі «Вікі любить пам’ятки» став знімок Андріївської церкви.

Андріївська церква входить до складу Національного заповідника «Софія Київська» і при цьому є діючим храмом Української автокефальної православної церкви.

Збудована в 1747–1762 роках за проектом архітектора Франческо Бартоломео Растреллі на Андріївській горі, на місці Хрестовоздвиженської церкви. Андріївська церква на сьогодні зберегла не тільки автентичні архітектурні форми, найбільший відсоток оздоблення екстер’єру, але й у всій повноті донесла до наших днів своє внутрішнє оздоблення, яке є неперевершеним зразком православного церковного інтер’єру стилю бароко.

Автор фото — Smyk iLya, фото поширюється під ліцензією CC-BY-SA-4.0: тобто його можна спокійно використовувати, не забуваючи вказувати автора і назву ліцензії.

Найкраща фотографія Дніпропетровщини у конкурсі 2015

Ми продовжуємо оголошувати фотографії, що перемогли у фотоконкурсі «Вікі любить пам’ятки» за окремими областями. Для Дніпропетровщини це виявилось фото Дніпропетровського будинку органної та камерної музики (в минулому — Миколаївської церкви).

Збудовано цю споруду було у 1913—1915 роках, і завершення будівництва красивого п’ятиглавого Святомиколаївського храму стало справжньою подією початку століття. Інколи його називали Брянським собором, за назвою місцевості.

Дніпропетровський будинок органної і камерної музики розміщений у цьому приміщенні з 1980-го року. Цікаво, що  орган, встановлений у будинку, має 30 регістрів і 2074 труби і був виконаний на спеціальне замовлення німецькою фірмою «Зауер».

Фото цієї будівлі уже ставало переможцем у Дніпропетровській області у 2013 році. Автором тієї світлини був Микола Курносенко, який загинув торік; ми писали про це у серпні.

Автор цьогорічної фотографії — Наталія Шестакова. Не забувайте, що слова «ліцензія CC-BY-SA-4.0» означають: світлину можна вільно використовувати у будь-яких цілях за умови вказання автора і назви ліцензії.

Брянська (Миколаївська) церква, нині — Дніпропетровський будинок органної та камерної музики. Автор фото — Наталія Шестакова, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Брянська (Миколаївська) церква, нині — Дніпропетровський будинок органної та камерної музики. Автор фото — Наталія Шестакова, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Фото-переможець 2015 у Житомирській області

Костел Святої Клари (пам'ятка архітектури місцевого значення). Житомирська область, Андрушівський район, село Городківка. Автор фото — Роман Бречко, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Костел Святої Клари (пам’ятка архітектури місцевого значення). Житомирська область, Андрушівський район, село Городківка. Автор фото — Роман Бречко, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Найкращою світлиною цьогорічного фотоконкурсу у Житомирській області стало зображення костелу святої Клари. Таке враження, наче вода довкола теж хотіла зробити знімок храму 🙂

Костел святої Клари — римо-католицька культова споруда, пам’ятка архітектури місцевого значення у селі Городківка, Андрушівський район, Житомирська область.

Костел розташований у південно-західній частині Городківки, біля дороги, що веде до Бердичева, на невисокому березі річки Лебедівки. Побудований в еклектичному стилі з елементами неоготики та модерну XX століття.

Будівництво костелу, яким він є зараз, закінчилося у 1913 році. Споруджували храм польські майстри та жителі Халаїмгородка (колишня назва Городківки). На кам’яному моноліті звелася будівля з каменю й цегли, дах її був покритий червоною черепицею, привезеною з польського заводу. Костьол відзначався акустикою інтер’єру і мелодією дзвонів. На дзвіниці була оригінальна конструкція з трьох дзвонів, найбільший з яких був вагою 150 кг. Вікна були засклені кольоровими вітражами, посеред святині під стелею висіла кришталева люстра. Прізвища фундаторів святині, будівничого, технолога і пробоща вирізані на камені, який вмурований у стіну.

У 70-х роках костел справив велике враження на художника Івана Стадничука, а зараз заворожує наших фотографів, учасників конкурсу Вікі любить пам’ятки 🙂

Автор фото — Роман Бречко, фото поширюється під ліцензією CC-BY-SA-4.0 — тобто його можна спокійно використовувати, не забуваючи вказувати автора і назву ліцензії.

Читайте більше про споруду у статті Вікіпедії: Костел Святої Клари

Найкраще фото Львівщини — Підгорецький замок

Палац замку Конецпольських XVII ст. (пам'ятка архітектури національного значення). Львівська область, Бродівський район, село Підгірці. Автор фото — Сергій Криниця, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Палац замку Конецпольських XVII ст. (пам’ятка архітектури національного значення). Львівська область, Бродівський район, село Підгірці. Автор фото — Сергій Криниця, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Найліпшою світлиною Львівської області став знімок Підгорецького замку. Гарно, правда ж? 🙂

Підгорецький замок (або Палац у Підгірцях) — пам’ятка архітектури епохи пізнього Ренесансу і бароко. Замок було збудовано протягом 1635–1640 років під керівництвом архітектора Андреа дель Аква за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Підгорецький замок є одним із найкращих в Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями.

Про історію палацу — як, напевно, всіх замків і палаців України — можна розповідати багато. XVII століття — будівництво та перебування в королівській власності, XVIII–XIX століття — князі Жевуські та Сангушки, XX століття — музей — лікарня — музей. 

Більше, як завжди, у Вікіпедії, але стаття Підгорецький замок явно проситься, щоб її розширили 😉

Автор світлини-переможця — Сергій Криниця (Haidamac), за що йому велика дяка. Звично, її можна спокійно використовувати, не забуваючи вказувати автора і назву ліцензії, CC-BY-SA-4.0.

 

Найкраще фото пам’ятки на Донеччині 2015

Святогірська лавра, комплекс пам'яток архітектури національного значення (Донецька область, Святогірськ). Автор фото — Костянтин Брижниченко, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Святогірська лавра, комплекс пам’яток архітектури національного значення (Донецька область, Святогірськ). Автор фото — Костянтин Брижниченко, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Цього року найкращим у фотоконкурсі «Вікі любить пам’ятки» серед світлин з Донецької області знову стало фото Святогірської лаври.

Свято-Успенська Святогірська лавра — православний монастир, розташований на високому крейдяному правому березі Сіверського Дінця (так звані Святі гори). Окрім наземних будівель, має крейдяні печери. У лаврі зберігаються мощі преподобного Іоанна, затворника Святогірського.

Святогірський монастир крім прямого значення, у певний історичний період, зокрема у XVI-XVIII століттях, виконував і військову функцію.

Автор фото, яке стало найкращою світлиною Донецької області цьогоріч — Костянтин Брижниченко. Минулого року його фото Святогірської лаври стало переможцем міжнародного Wiki Loves Monuments 2014.

Світлина вільноліцензована під CC-BY-SA-4.0 — її можна спокійно використовувати, не забуваючи вказувати автора і назву ліцензії.

Див. статтю у Вікіпедії Святогірська лавра