Читальна зала бібліотеки Лауренціана (Флоренція, Італія). Засновником бібліотеки був Козімо Медичі. Замовлення на її зведення Мікеланджело отримав 1523 року. Це мала бути перша публічна бібліотека у Західній Європі. Читальна зала була ним спроектована так, щоб бути максимально світлою
Автор фото — Sailko. Ліцензія CC-BY-SA-3.0, з Wikimedia Commons

Сьогодні відзначається Всеукраїнський день бібліотек. Близько 40 тисяч бібліотек налічується в нашій країні — храми, де зберігаються знання. Бібліотеки бувають різними — великими та крихітними, давніми й сучасними. Читання у бібліотеці відрізняється від читання деінде. І тиша читальних зал відмінна від тиші самотності, хоча кожен перебуває у своєму власному світі, обмеженому (розширеному?) книгою.

Бібліотеки часто розміщуються у будівлях-пам’ятках. Наприклад, пам’яткою архітектури національного значення є будинок за адресою вулиця 21 січня, 24, у місті Херсон. Тут була розміщена Херсонська громадська бібліотека (зараз тут розміщений центральний РАГС міста). Зведено її було у 1897 році за індивідуальним проектом академіка-архітектора Миколи Толвінського і бібліотекою вона пробула до 1987 року.

Бібліотека (нині — МіськРАГС), фото з української частини «Вікі любить пам’ятки 2014» (Херсон)
Автор фото — Нестеренко Оля. Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Мандруйте нескінченною Бібліотекою із задоволенням 😉

Бібліотека Будапештського університету (Угорщина) — третє місце міжнародної частини «Вікі любить пам’ятки 2013»
Автор фото — Thaler. Ліцензія CC-BY-SA-3.0, з Wikimedia Commons

В українській частині уже завантажено понад 12 тисяч світлин (4972 пам’ятки) — п’яте місце за кількістю завантажених робіт у світі. Конкурс триватиме до 15 жовтня включно, тож маємо шанс посісти вище місце за кількістю завантажених фотографій.

Для тих, хто не читав регламент конкурсу, пояснимо вимоги до фотографій. На відміну від попередніх років, цього року були дещо змінені вимоги до фото. До оцінювання журі допускаються фотографії у форматах JPEG або TIFF роздільністю (добуток висоти на ширину в пікселях) не менше 1 МПкс (п. 5.4 регламенту). Верхня межа розміру фотографії необмежена. Проте завантажувач Вікісховища не дозволяє завантажити файли розміром понад 100 Мб. Якщо вам потрібно завантажити файл, розмір якого перевищує 100 Мб, зверніться до оргкомітету (див. сторінку Контакти). Наявність «водяних знаків» на фотографіях не заборонена, проте минулого року деякі члени журі відкидали фотографії саме через наявність «водяних знаків», окрім того вільна ліцензія, під якою публікуються фотографії, дозволяє будь-кому відредагувати ваше фото, прибравши «водяний знак».

Обмеження в 1 МПкс обрано з кількох причин. Такий розмір дозволяє проілюструвати статтю про пам’ятку у Вікіпедії, також він підходить для публікації світлини у фотоальбомі. Окрім того, завантаження фото такої роздільності на конкурс не заважає комерційному використанню вищої роздільності деінде.

Проте, щоб отримати відзнаки «Вибране зображення» чи «Якісне фото» у Вікісховищі, роздільність має бути не менше 2 МПкс. Також на міжнародний конкурс ми надсилаємо фотографії роздільністю не менше 2 МПкс (бо менші не мають шансів на перемогу).

Фотографії роздільністю менше 1 МПкс, а також фотографії в інших форматах (окрім JPEG і TIFF) не будуть допущені до оцінювання журі (тобто не мають шансів перемогти в номінаціях за якістю), у тому числі і в спецномінаціях, проте будуть враховуватися в номінаціях за кількість сфотографованих пам’яток. Однак до завершення конкурсу ви можете перезавантажити своє фото у більшій роздільності. Для цього вам потрібно перейти на сторінку Вікісховища з вашим фото, там перейти за посиланням «Завантажити нову версію цього файлу» / «Загрузить новую версию этого файла» / «Upload a new version of this file» (залежно від мови інтерфейсу) і завантажити нову версію.

Спаська церква у Володимирівці (Краснокутський район Харківської області) — це фото могло взяти участь у конкурсі, проте через малу роздільність буде дискваліфіковане, якщо автор не завантажить фото більшої роздільності (© Сергій Рижков, CC-BY-SA 4.0)

Руїни замку, с.Новомалин (Острозький район, Рівненська область). Автор — Neovitaha777
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Станом на цей момент сфотографовано вже 4164 об’єкти. Найбільше пам’яток сфотографовано в Одеській області (429), потім — у Тернопільській (400) та Києві (393). З пам’яток Автономної Республіки Крим завантажено 125. Луганська область (9), Севастополь (17), Донецька область (22) і далі представлені найменше.

Найбільша кількість сфотографованих пам’яток за користувачами[1] (топ-10):

Cтежити за цією статистикою можна тут.

[1] Враховано тільки об’єкти із правильним ID.

Цього року «Вікі любить пам’ятки» відкрили нову спеціальну номінацію – «Пам’ятки дерев’яної архітектури України» за партнерства із проектом «Дерев’яні храми України».

Українські дерев’яні пам’ятки – це прекрасна автентична архітектура, яка несе в собі національні риси народу і водночас належить до найкращої архітектурної та історичної спадщини світу. Вісім дерев’яних церков України включені до світового спадку ЮНЕСКО:

• Церква св. Юра у Дрогобичі, XV-XVIII ст.
• Церква Святої Трійці у Жовкві, 1720      
• Церква Собору Пресв. Богородиці у Маткові, 1838
• Церква Зішестя Св. Духа у Потеличі, XVI ст.
• Церква св. арх. Михаїла в Ужку, 1745
• Церква Вознесіння Господнього (Струківська), 1824, i дзвiниця, 1813 в Ясіні
• Церква Святого Духа у Рогатині, 1598
• Церква Різдва Пресв. Богородиці у Нижньому Вербіжі, 1808 

Водночас дерев’яні пам’ятки дуже крихкі і нестійкі перед часом і обставинами, і навіть у мирний час потребують захисту. Під час же війни вони піддаються постійній загрозі знищення, спалення, руйнування. Ми хочемо зібрати багато вільних фотографій і вільних знань про цей спадок і зберегти його для людства.

Втрачена пам’ятка із списку пам’яток дерев’яної архітектури. Церква Успіння Пресвятої Богородиці, Яворів. Автор – Володимир Ольхом’як. Ліцензія CC-BY-SA 3.0

Для спеціальної номінації вже підготовлені окремі списки, і оцінювання буде проводити окреме спеціалізоване журі.

Ми також будемо дуже вдячні, якщо ви будете вказувати нам на неточності в списках та підказувати пам’ятки, яких там немає – оскільки ми беремо за основу державні списки пам’яток, а вони часто бувають неповні.

Дерев’яні храми України — авторський сайт Олени Крушинської, перший і наразі єдиний веб-ресурс, присвячений українській дерев’яній архітектурі. Це систематизована ілюстрована загальнодоступна добірка матеріалів, що широко і глибоко висвітлюють історію і сучасність української дерев’яної архітектури, проблеми збереження культурної спадщини.

Церква святого Василія Великого, село Черче Рогатинського району Івано-Франківської області. Автор фото – Сергій Криниця (Haidamac). Ліцензія CC-BY-SA 3.0

Палацово-парковий ансамбль «Самчики» (Старокостянтинівський район, Хмельницька область). Автор — ЯдвигаВереск
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Зараз у конкурсі вже представлено всі регіони України — всього сфотографовано 2895 об’єктів. Найбільше сфотографовано пам’яток в Тернопільській області (362), потім — у Одеській (314), третьою йде Хмельницька (298), за нею Київ (228) та Вінницька (213), Київська (164), Рівненська (137), Житомирська (131), Чернігівська (129), Волинська (120). З пам’яток Автономної Республіки Крим завантажено 76 об’єктів. Найменш представленими на конкурсі є пам’ятки з Луганської області (5), Севастополя (13), Харківської (19), Донецької (21) та Запорізької (25) областей.

Щоб сфотографовані об’єкти потрапили до статистики, потрібно вказувати визначений ідентифікатор (ID) пам’ятки. Якщо вантажити світлини через спеціальний завантажувач, то Ваші роботи відразу потрапляють до конкурсної категорії. Правильний ID пам’ятки можна довідатися у списку пам’яток. Цей ідентифікатор складається із коду області, коду району та порядкового номера. Фотографії із неправильним ID оргкомітет буде намагатися ідентифікувати, але якщо нам цього не вдасться, то вони не будуть допущені до участі в конкурсі.

Статистика за регіонами[1] зараз виглядає так:

Статистика за регіонами періодично оновлюється, стежити за нею можна тут.

Всього завантажив фото 151 автор. Найбільша кількість сфотографованих пам’яток за користувачами[1] (топ-10):

1. ЯдвигаВереск — 422 пам’ятки;
2. Neovitaha777 — 383;
3. Ykvach — 247;
4. Zarakhovskyi — 206;
5. Posterrr — 204;
6. Prymasal — 166;
7. Олекса-Київ — 158;
8. Kiyanka — 151;
9. Max harrer — 84;
10. Дмитрий Жданов — 83.

Cтежити за цією статистикою можна тут.

[1] Враховано тільки об’єкти із правильним ID.

Кірха у Дніпропетровську, фото 2007 року. Автор фото — Леонід Джепко, CC BY-SA 2.5.

8 вересня 2014 року було досягнуто важливої позначки: кількість пам’яток у конкурсних списках конкурсу перевищила 60 тисяч.

Ювілейною 60-тисячною пам’яткою стала лютеранська кірха у місті Дніпропетровську, яка має статус пам’ятки архітектури місцевого значення з охоронним номером 109. Наразі у Вікіпедії є лише одне фото цієї цікавої споруди та відсутня стаття про неї, тож ми сподіваємося, що завдяки конкурсу Вікіпедія поповниться і якісними фото, і детальною статтею про цю та інші пам’ятки!

Підготовка списків пам’яток є одним з найважливіших завдань підготовки до конкурсу. На жаль, в Україні відсутній якісний реєстр пам’яток усіх рівнів. Якщо з пам’ятками національного значення Міністерству культури України ще вдалося впорядкувати реєстр пристойної якості, то для пам’яток місцевого значення та щойно виявлених об’єктів культурної спадщини такого реєстру немає. Протягом років змінювалися установи, які відповідальні за ведення списків — від міських і обласних рад до облдержадміністрацій і зрештою самого Міністерства культури, проте повного реєстру цих пам’яток так і не створено. Ведуться роботи з підготовки такого реєстру на базі Міністерства культури, проте просуваються вони, на жаль, вкрай повільно: наприклад, у Закарпатській області досі зареєстрована лише одна пам’ятка.

Звісно, ми вирішили не обмежуватися цими ще не наповненими реєстрами та вирішили звернутися з запитами про надання списків пам’яток до місцевих державних адміністрацій та місцевих рад. З 2012 року, коли при підготовці до першого в Україні конкурсу ми почали розсилати такі запити, ми вже сконтактували з кількома сотнями органів місцевої влади. У більшості випадків місцева влада мала в наявності списки пам’яток, проте ніколи не викладала їх в мережу Інтернет. Саме завдяки отриманням цих списків ми змогли наповнити наші конкурсні списки понад 60 тисячами пам’яток. Тому ми ще раз дякуємо тим обласним, районним і міським державним адміністраціям та міським радам, які надали нам повні та якісні списки — без вашої допомоги конкурс був би неможливим!

Проте, на жаль, 60 тисяч — це навіть не половина списку пам’яток, адже кількість пам’яток в Україні оцінюється в 150 тисяч. Навіть після трьох років подання запитів до місцевої влади з деяких областей та районів ми досі не отримали відповіді. Найгірший результат має саме Дніпропетровська область — попри численні звернення Дніпропетровська ОДА не відповіла на жоден з наших запитів. Тому нам довелося отримувати списки з інших джерел — скажімо, для міста Дніпропетровська список пам’яток нам надали небайдужі місцеві активісти. Втім, цей список оновлений лише станом на 2006 рік, але за браком офіційної відповіді нам доводиться задовольнятися і таким, ймовірно, неповним списком. Також серед «аутсайдерів» Луганська область, звідки ми з 2012 року отримуємо виключно роздруки сайту Мінкульту, та Черкаська область, де, схоже, обласного реєстру пам’яток не існує взагалі. Крім того, у значній кількості областей ми маємо неповну інформацію — скажімо, бракує інформації про певні типи пам’яток або про пам’ятки певних районів.

З іншого боку, 60 тисяч пам’яток — це дуже солідний показник на світовому рівні, адже це сьомий показник серед країн-учасниць конкурсу «Вікі любить пам’ятки». Більше пам’яток у конкурсних списках мають лише Швеція, Німеччина, США, Польща, Бельгія та Нідерланди; в той же час, Україна випереджає за цим показником Росію, Францію, Іспанію та інші країни.

До початку конкурсу списки ще будуть поповнюватися та уточнюватися. Нагадуємо, що конкурс в Україні стартує 15 вересня, тож чекаємо на ваші фото вже наступного тижня!