Донецьк: інформувати (,) не можна (,) зашкодить

donetsk-response
Інформація (чи знання) – це таки зброя. Не така видовищна як АК-47, але не менш вразлива. Власне, наша країна у цьому мала можливість переконатися не з других рук… і навіть продовжує у цьому переконуватися. Але мова трохи не про те зараз.

У серпні (тепер такого далекого) 2013-го року, готуючись до проведення конкурсу, ми надсилали запити усім областям про перелік нерухомих пам’яток та об’єктів культурної спадщини України. У Донецькій обласній державній адміністрації не виявилося відповідального за цей перелік, тому довелося розсилати запити у всі райони та міста області. І отримувати списки, які не могла надати нам обласна установа. Тиждень тому, 28 березня, знову надіслали туди запит. Управління культури і туризму Донецької ОДА відписало, що інформація «щодо об’єктів культурної спадщини національного значення, занесених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, міститься на офіційному веб-сайті Міністерства культури України» [1], а от «повна інформація стосовно наявності та розташування пам’яток національного та місяцевого значення є службовою, а отже інформацією з обмеженим доступом. ЇЇ публічне розповсюдження може зашкодити об’єктам»… При цьому Управління послалося на ст.  1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» [2] та ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» [3]. Виходить, що у першому абзаці інформація є на сайті, а у другому – вона ж уже службова? Ба, більше того, відповідно до статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» до службової може належати лише інформація:

1) що міститься в документах суб’єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;

2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Перелік об’єктів культурної спадщини не належить до жодної із зазначених вище категорій, а отже, не є службовою інформацією і не може обмежуватись в доступі. На пам’ятках, занесених до державного реєстру, повинні встановлюватися охоронні дошки. Із інформацією про пам’ятку. То чому ж вона – службова?.. Захист культурної спадщини народу через засекречення від самого народу – трохи дивний спосіб сприяти «загальнонаціональній культурній консолідації суспільства»[4]

Plaque
© Fototraveller, CC-BY-SA 3.0

[1] Державний реєстр нерухомих пам’яток України. Пам’ятки національного значення
[2] Закон України «Про охорону культурної спадщини»
[3] Закон України «Про доступ до публічної інформації»
[4] Положення про Управління культури і туризму Донецької обласної державної адміністрації

Поділіться з друзями: