Результати вже скоро

Шановні учасники! Про Вас не забули. Дедлайн подачі робіт міжнародному журі продовжили до 2 листопада. Як тільки ми подамо офіційних переможців від України — повідомимо офіційним постом на сайті конкурсу http://wlm.org.ua.

На засіданні журі було відібрано кращих 16 світлин. Із цих фото на міжнародний етап потраплять десять. Журі оцінювало красу та якісь світлини, а вже оргкомітет займався перевіркою на авторство (щоб не виявилося, що хтось із завантажувачів взяв «чуже» фото і видав за своє власне), контактував із потенційними переможцями щодо того, щоб прибрали водяні знаки та завантажили в оригінальній роздільності. Від цього суттєво залежало, чия саме фотографія потрапить у десятку переможців. Тому — трішки терпіння. І дякуємо за розуміння!

В гостях у пам’ятки

У Києві (нарешті!) «бабине літо». Сонячно, тепло. У такі дні хочеться чути про щось хороше. І розказувати про щось не менш хороше. Щоб на душі було радісно і легко. Цієї суботи нам пощастило побувати на досить незвичному святі — на дні народження пам’ятки. На стодванадцятиріччі. Людина уже була б сивочола та мудра. А будинок? Сповнений легенд та переказів?..

24 жовтня свій день народження святкував відомий київський особняк-пам’ятка із дуже смачною назвою — «Шоколадний будиночок». Мова йде про особняк підприємця та мецената Семена Могильовцева по вулиці Шовковичній (Липки). Збудовано його було за проектом видатного архітектора Володимира Ніколаєва. Особливістю цього замовлення було те, що архітектору було дозволено проектувати без обмежень, так, як він вбачав за потрібне. Будиночок призначався для прийомів, а не для життя, звідси й анфіладна система планування «парадних» зал на другому поверсі. Як не дивно, але будиночок відчувається як живий, із власним характером. За його більше ніж столітню історію тут майже не жили, тут переважно розміщувалися якісь контори чи установи, але, прогулюючись його залами, відчуваєш, що це не просто стіни, підлога, стеля. Тут відчувається історія, відчувається пам’ять. Збережена (він пережив дві світові війни (!), зміни держав, економічних ладів, «відлиги» і кризи), леліяна (будинок зараз потрохи реконструюють, не просто «косметично» латають, а методично і ґрунтовно відновлюють), відкрита (два сусідні особняки — Будинок Ікскюль-Гільденбанда та колишній особняк Ковалевського — закриті для відвідування).

При вході зустрічають маскарони — своєрідна «візитівка» господаря дому. Жезл Меркурія (торгівля), шишечка (багатство), змії (мудрість):

А далі — зали, зали, зали… Різні-різні. За стилем, за відчуттями. Навіть за тим, як збереглися:

Біла зала. Автор — Sergento, CC-BY-SA-3.0

Відомий вислів «Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять» можна перефразувати, що «Гарно не там, де багато грошей на ремонт та реставрацію, а там, де дбають і люблять». Принаймні нам пощастило побувати в гостях у пам’ятки, яку люблять, захищають. До якої ставляться як «до третьої дитини» в сім’ї. Чи багато таких пам’яток на наших теренах?..

9 листопада відбудеться церемонія нагородження переможців української частини фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки». Розказують, що якщо будиночку щось не подобається  — він знає, як це показати й застерегти. Сподіваємося, що «Шоколадний будиночок» нас прийме 😉

Posted in Без категорії | 4 Replies

Пам’ятки історії: тематичний аспект

Складені вікімедійцями списки пам’яток культурної спадщини можуть слугувати джерелом натхнення не тільки для фотографів, але й для дослідників, наприклад, нашого історичного минулого. Один із таких можливих напрямків досліджень – це дослідження тематики пам’яток історії та монументального мистецтва.

Ми спробували взяти для аналізу дві українські області – Львівську і Донецьку, і порівняти тематику історичних пам’яток цих областей. В обох випадках до уваги бралися лише пам’ятки історії та пам’ятки монументального мистецтва, включені до реєстру пам’яток. Метод підрахунку такий: кожна з пам’яток відносилася до певної тематичної групи, і наприкінці підраховувалась кількість пам’яток у кожній тематичній групі.

Результати можна представити у вигляді діаграм, наведених нижче. Для зручності порівняння тематичні сектори подано в однаковій послідовності і кольоровій гамі:

Розподіл пам’яток історії та монументального мистецтва за тематикою. Львівська область

Розподіл пам’яток історії та монументального мистецтва за тематикою. Донецька область

 

На сторінках Вікіпедії можна переглянути ті ж самі дані у вигляді таблиці, а для
уточнення даних і виправлення можливих допущених неточностей можна скористатися  джерельним файлом.

На жаль ми поки що немає можливості зробити повний аналіз історичних пам’яток в Україні через брак даних по деяких областях.

Posted in Без категорії | 12 Replies

Окрема подяка спільнотам у FaceBook

Випередивши Німеччину лише на 80 фото, Україна претендує на друге місце у всесвітньому фотоконкурсі Вікі любить пам’ятки за кількістю завантажених світлин пам’яток історії та культури — завантажено майже 36 тис. фото!

І цей успіх був би неможливий без допомоги наших друзів у Фейсбуку, які щиро і завзято підтримали конкурс і розмістили на сторінках інформацію про нього. Це, перш за все, сторінка української мовно-культурної ідентичності. https://www.facebook.com/Mova.Online які зробили найбільший внесок у поширення інформації про конкурс у соцмережах і залучили до підтримки такі сторінки:

Дуже вам всім вдячні! Як пишуть на сторінці https://www.facebook.com/Mova.Online «Це, безумовно, – вияв патріотизму, свідомого ставлення до своєї історії, ентузіязму та співпраці багатьох людей та веб-спільнот. Разом ми можемо більше!»

Оригінал: подяка на сторінці спільноти Wiki Loves Monuments Ukraine у Фейсбуці. 

Україна претендує на друге місце у світі

Випередивши Німеччину лише на 80 фото, Україна претендує на друге місце у всесвітньому фотоконкурсі Вікі любить пам’ятки (Wiki Loves Monuments) за кількістю завантажених для участі в конкурсі світлин пам’яток історії та культури — завантажено майже 36 тис. фото!

Як пишуть на сторінці https://www.facebook.com/Mova.Online «Це, безумовно, – вияв патріотизму, свідомого ставлення до своєї історії, ентузіязму та співпраці багатьох людей та веб-спільнот. Разом ми можемо більше!»

wlm2013

Хоча остаточні підсумки ще не підведені і можливо вилучення фото, які, наприклад не відповідають законодавству про авторські і суміжні права, однак вже є певним якщо не друге, то третє місце у цьому найбільшому, за свідченням Книги рекордів Гіннеса, світовому фотоконкурсі для України.

Джерело:http://wikizabytki.pl/stats/

Posted in Без категорії | 5 Replies

Дякуємо!

Одна з останніх фотографій конкурсу, завантажена за хвилину до завершення, Гончарна башта, Кам’янець-Подільський. Автор — Присяжнюк Максим, CC-BY-SA-3.0

Перша хвиля ейфорії пройшла, можна зупинитися, глибоко вдихнути, порахувати до десяти… і видихнути. ДЯКУЄМО. Дякуємо усім за Ваш внесок, за підтримку, за допомогу. За світлину, дві, три, сто, сотні, тисячі. За поширення інформації. За опрацьовування списків. За все-все-все.

Ми вдячні тим працівникам органів державної та місцевої влади, які відповідально поставилися до своїх обов’язків і вчасно та якісно надали нам відповіді на запити. Ми вдячні волонтерам, які надсилали запити, опрацьовували отримані дані і створювали списки для завантаження фото, виправляли помилки. До роботи над списками певних регіонів долучилися і нечлени оргкомітету, яким хотіли б подякувати окремо. Це: AMY 81-412 (Київ), Aeou (Львівська область), Haidamac (Черкаська), Investigatio (Одеська, Крим), Kamelot (Крим, Севастополь, Черкаська тощо), Shchur.sa (Хмельницька), Star1961 (Чернігівська), UA-Lora (Київська), Ykvach (Одеська), WDKeeper (Кривий Ріг), Елвіс (Кіровоградська). Ми також вдячні програмістам, які автоматизовували ті завдання, які можна було автоматизувати. Ми вдячні тим партнерам, які нас підтримали – інформаційно та матеріально.

Станом на 0:00:00 1 жовтня 2013 року ми були другими у світі за кількістю поданих на конкурс фотографій. Було зафіксовано і кількість: 35 710. Щиро дякуємо усім… і залишайтеся з нами 😉 Попереду ще робота оргкомітету над поданими роботами (перевірка оригінального авторства, проставлення ідентифікаторів тощо), ще буде робота журі із відбору та оцінювання фотографій. Тому стежте за оновленнями інформації на сайті!

Posted in Без категорії | 11 Replies

30 вересня – останній день конкурсу!

Вчора було завантажено 30-тисячне фото і ми впритул підійшли до Німеччини, а отже і до другого місця, за кількістю фотографій. Минулого року в українській частині було завантажено понад 33 тисячі світлин і ми посіли 4-е місце у загальному підсумку. Хотілося б перевершити власні результати, і ми маємо усі шанси для цього!

Статистику за країнами можна переглянути тут: http://wikizabytki.pl/stats/

Нагадуємо, що фотографії для участі у конкурсі можна вантажити до 23:59:59 за Київським часом. Не баріться! Ще не пізно взяти участь у найбільшому фотоконкурсі України та світу!

Posted in Без категорії | 10 Replies

Втрачене неповторне

У цьому домі мешкав композитор Ярослав Ярославенко

У цьому домі мешкав композитор Ярослав Ярославенко
Автор: Юрко Волощак.
Ліцензія CC-BY-SA-3.0, з Wikimedia Commons

Більш ніж впевнена, що всі ми хоч раз мріяли про машину часу. Щоб повернутися до того, як мамине улюблене горня розіб’ється на сотні керамічних друзок. До того, як непрохане слово злетить із уст. До того, як… З машиною часу можна було б побачити сім чудес античного світу, відвідати Александрійську бібліотеку… Багато чого ще. Але такий зручний пристрій ще не винайшли. Принаймні в інтернет-магазинах не натрапиш.

Але скористатися своєрідною «машиною часу» дали можливість два львів’яни – архітектор Юрій Волощак[1] та фотограф Володимир Ольхом’як[2][3]. Вони зробили дарунок нам усім (далеко не тільки організаторам конкурсу!) – у рамках конкурсу ними було завантажено світлини ВТРАЧЕНИХ пам’яток, втрачених фрагментів історії – неповторної, невідтворної. Тієї, яка могла б бути з нами, тієї, якої з нами уже нема…

Юрій Волощак завантажив зроблене ним фото втраченого будинку у Львові, який мав статус пам’ятки історії місцевого значення. У цьому домі мешкав композитор Ярослав Ярославенко. 10 вересня 2008 року новий власник зніс його, щоб спорудити багатоповерхівку[4][5]. Знаково, що вулиця носить ім’я композитора… а навіть дому його не залишили.

Знаний фотограф Володимир Ольхом’як надав три фотографії. На них:

церкви

Зверху вниз: Дерев’яна Успенська церква в Яворові; Церква Святої Параскеви, дзвіниця смт Шкло Яворівського району
Автор: Володимир Ольхом’як.
Ліцензія CC-BY-SA-3.0, з Wikimedia Commons

Чи все, збудоване на віки, – віки протривало? Далебі, ні… Усе минуще, з цим складно посперечатися. Неспинний Час усе перемелює на пил і порох – люди, речі, гори, прекрасне і огидне – все рівне перед ним. І все стає лиш згадкою, тінню тіні. І тільки пам’ять залишається. Передана далі, збережена, розказана. Звісно, що стаття у Вікіпедії не є рівнозначною заміною самим будівлям. Звісно. Але це – певним чином нерукотворна меморіальна таблиця, згадка, яку можуть бачити, читати, знати. Чи матиме такий шанс фотографія, безцінна фотографія, що буде зберігатися у домашньому архіві? Яку побачать тільки найближчі – родичі, друзі, знайомі? Невже дійсно нашій пам’яті місце тільки там?

Місце на серверах – безсоромно дешеве. А дає ж можливість рівного доступу для всіх. І може бути використано як резервна копія – надійніше ж, аніж на персональному комп’ютері. Чи серед паперів. Не залишайте «у шухлядах» миті. Даруйте їм світло дня й увагу тисяч людей. «Рукописи не горять», але й у шухлядах їм не місце…

Не страшно натиснути кнопку «Завантажити фото». Страшно, що ніколи цього не буде зроблено. І все, що залишиться на згадку про якусь втрачену пам’ятку прийдешнім поколінням, буде набір куцих речень у довіднику: Було. Згоріло. Нема…

[6] Слободян В. М. Церкви України. Перемиська єпархія. — Львів: 1998. — С. 748. — ISBN 966-02-0362-4.
[9] Слободян В. М. Церкви… — С. 743—744.
Posted in Без категорії | 1 Reply

В базі даних – більше 50 000 пам’яток

Кількість пам’яток культурної спадщини України, що зібрані у списках пам’яток на сторінках Вікіпедії перевищила 50 000. Станом на 26 вересня база даних пам’яток налічує 51138 об’єктів, що приблизно на 10 тисяч більше, ніж на момент закінчення минулорічного конкурсу (тоді складені нами списки пам’яток налічували 41156 об’єктів).

Якщо орієнтуватися на цифри, що подаються в енциклопедичних довідниках, а також на дані  Держкомстатистики в Україні – це приблизно третина від усіх пам’яток України. Інші дві третини пам’яток поки що лишаються невідомими для нас. Причина – інформація по них не була надана нам органами державної влади.

Кількість сфотографованих пам’яток за даними тулсервера наразі перевищує 13 тисяч, і складає приблизно 26% від усієї кількості зібраних нами. За іншими даними, що враховують лише фото із коректно вказаним ідентифікатором, ця кількість є трохи меншою – 12495 об’єктів, з яких 8583 об’єкти свою першу фотографію побачили ще минулого року.

Найбільше сфотографованих пам’яток у Києві і на Львівщині. Найменше – на Херсонщині, Запоріжжі і Луганщині.

 

Завантажено понад 20000 фото

Сьогодні була завантажена 20000-на фотографія української частини конкурсу ВЛП.

Ювілейною стала фотографія Георгіївської церкви в Кам’янці-Подільському, завантажена користувачем Posterrr о 18:42 за Києвом.