Курйози списків: на Київщині воювали проти Остапа Бендера…

Скульптурна композиція «Жертви Чорнобиля», Жданівка

Скульптурна композиція «Жертви Чорнобиля», Жданівка

Протягом серпня оргкомітетом конкурсу ВЛП було надіслано запити на інформацію до 24 обласних управлінь культури, а також міністерства культури АРК і управлінь культури Києва і Севастополя. Однак відповіді ми отримали лише з 24, при цьому на Донеччині не знайшлося відповідального, і списків вони не надали. Після цього було надіслано ще понад 150 запитів до районних і міських рад у тих областях, що не надали відповідей на запити, а також по Київській області для уточнення (оскільки були розбіжності у минулорічних і цьогорічних списках).

Відповіді було отримано з понад ста районних адміністрацій і міськрад (точна кількість наразі невідома, після 50 ми рахувати перестали). Було проаналізовано відповіді, а також деякі списки. Нижче ми наводимо підбірку найкращих і найгірших відповідей, а також помилок і курйозів, виявлених у списках.

Найкращі відповіді

Третє місце серед найкращих поділили Києво-Святошинська РДА Київської області і Харцизька міськрада Донецької. У відповіді першої були описані події в районі останніх років, про те, що відкрили для відвідування кілька ДОТів, у Гатному перепоховали радянських воїнів тощо. Також у самих списках подається докладна інформація про об’єкти, наприклад

Пам’ятний знак «Паровоз К – 15776» на честь будівників вузько лінійки (1989): Металевий паровоз 1928 р. випуску. В народі паровоз званий “Кукушкою”. Розрахований на вузьку колію-750 мм. Вага паровоза 23,5 тон. Вага тендера 8,3 тони. Довжина з тендером 12 м. Висота паровоза 3,3 м. На сьогодні це унікальний екземпляр паровозів цієї серії. Архітектори пам’ятника:  В. Муска, Л. Ходаківська. Пам’ятник встановлений на вічну стоянку в м.Боярка, як символом порятунку м. Києва від паливної кризи  в холодну зиму 1921 р. Адреса: м. Боярка, вул.Вокзальна, 51, на території залізничного вокзалу    Ох. № 2217    Користувач: Відділ культури і туризму Києво-Святошинської РДА, Боярська міська рада.

Однак список пам’яток археології у них чомусь виявився неповним, він обривається на Горенській сільраді, саме тому вони посіли третє місце в нашому рейтингу. Харцизька ж міськрада надала списки пам’яток усіх видів, при цьому у списках архітектури та історії в таблицях також подані фотографії. Але і в них не обійшлося без недоліків. У списках археології вони вилучили з таблиці дані про розташування.

Друге місце серед найкращих посіла Золотоніська міськрада Черкаської області. У них відповідь була на 3 сторінки формату А4, де науковий співробітник місцевого краєзнавчого музею розповідала про культуру міста. У цій відповіді було докладно написано про пам’ятки архітектури та археології, також подано список пам’яток історії. Наприклад:

4. Будинок колишньої аптеки за адресою вул. Черкаська,2

Будинок було збудовано у 1908 році. Він належав аптекарю Вербицькому, який на першому поверсі мав приватну аптеку, а на другому мешкав з сім`єю. Під час війни будівля була  знищена фашистами.  Після війни приміщення відбудовано в 50-х роках. В подальші роки тут був розміщений банк „Україна”, ,, ПриватБанк”.  Нині тут розміщений банк та магазини.

А перше місце в нашому рейтингу по праву посіла Жданівська міськрада Донецької області. У них теж було докладно розписано:

В місті Жданівка по вулиці Леніна знаходиться братська могила, в якій поховані молодший сержант Олександр Іванович Дедюхін, молодший лейтенант Ілля Захарович Мандригін та двоє невідомих солдат, які загинули 3-4 вересня 1943 року під час визволення міста від фашистів.

Перепоховання Олександра Дедюхіна та двох невідомих солдат в центрі міста відбулося 8 вересня 1969 року.

Іллю Мандригіна знайшли 5 січня 1994 року під час проведення земляних робіт за межами міста і поховано в братській могилі 21 січня 1994 року.

Пам’ятник над могилою встановлено в 1969 році.

В травні 2005 року його було реконструйовано у зв’язку з незадовільним технічним станом.

Хоч і менше тексту, ніж у золотонішців, зате також до листа додавався архів з 13 фотографіями пам’яток. У кінці листа було написано «З щирою вдячністю за увагу до історичного минулого нашого міста, яке в 2014 році святкує 90 років від дня заснування, Начальник відділу культури і туризму Л.О.Баранова». Ми також вдячні пані Барановій за надану відповідь.

Найгірші відповіді

Кілька районних і обласних адміністрацій нам відмовили в наданні списків. Окрім стандартних на кшталт «Ви можете знайти перелік на сайті Мінкульту» або відсилання в обласну адміністрацію, були також нетипові відповіді.

Третє місце поділили Донецька ОДА і Щорська РДА Чернігівської області. У першій не знайшлося відповідального:

У зв’язку із змінами в структурі управління та відсутністю на цей час фахівців з питань охорони культурної спадщини більш детальну інформацію надати не має можливості.

Себто людина отримувала заробітну платню, але результатів її роботи не збереглося?! А в другій людина, в якої знаходяться списки, перебуває у відпустці до 26 вересня.

Друге місце посіла Миколаївська ОДА, яка спершу відмовилася надавати інформацію про пам’ятки археології

…на державному обліку перебуває 4463 пам’ятки археології місцевого значення, перелік яких знаходиться в Державній інспекції по охороні пам’яток культури в Миколаївській області … і використовується лише для службового користування.

Згодом зазначена інспекція таки надали списки із застереженням: «Враховуючи те, що оприлюднення місцезнаходження пам’яток археології може негативно вплинути на ситуацію з грабіжницькими розкопками, просимо з порозумінням ставитись до відсутності такої інформації», при цьому зі списків прибрали точне місцерозташування пам’яток, лишивши тільки сільради.

Відповідь Покровської РДА

Відповідь Покровської РДА Відповідь Покровської РДА

Перше місце в нашому рейтингу посіла Покровська РДА Дніпропетровської області. У своїй відповіді вона докладно описала, чому надала цим перелікам гриф «для службового користування».

А гран-прі в цій номінації дістається Петриківській РДА. У них нема сканера, зате є копір.

…повідомляємо, що в відділі культури, туризму, національностей та релігії райдержадміністрації інформація, яка Вас цікавить знаходиться в паперовому вигляді. Тому надати відповідь в електронному вигляді не має можливості. Щоб отримати відповідну інформацію, Вам необхідно звернутися за адресою…

Курйози зі списків

Також у списках було знайдено чимало помилок або курйозів. Наведемо деякі з них.

Третє місце дісталося списку пам’яток історії від Слов’янської РДА Донецької області, згідно з яким у 1969 році були взяті на облік, зокрема, пам’ятники, встановлені у 2008 та 2011 роках.

Друге місце посів список пам’яток історії Кіровоградщини, який має багато одруків (іноді складалося враження, ніби вони на слух писали цей список):

  • Брадьська могила радянських воїнів. Адреса: с-ще Нове, Сх..околище
  • Будинок школи,де навчався на курсах політпрацівників Сосюра В.-українськиї поєт та навчалися Куротятникова Г.О.-Гєрої Радянського Союзу
  • Будинок,в якому жив і працював К.Шимановський-польський ккомпазитор
  • Завод, на якому працював ТаратутаВ.К.-соратник Ленина В.І. Адреса: Вул.дзнржинського,24
  • Фортеця св. Єлисовети. Вали земляні
  • Могили Героїв Радянського Союзу: … Гвбдрахманова Б.А.-мол.сержанта (1912-1944)

Перше місце беззаперечно дісталося пам’ятці, знайденій у списках пам’яток історії від Київської ОДА: «Братська могила воїнів Радянської Армії і пам’ятник воїнам-односельцям, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни, могила лейтенанта Леречи О.В., який загинув у боротьбі з бендерівцями у 1947 році». На жаль, не вдалося з’ясувати, з ким же боровся лейтенант — з прихильниками Остапа Бендера чи з мешканцями міста Бендери… Як виявилося, це не єдина помилка в цій пам’ятці. Лейтенанта насправді звали чи то Дереча, чи то Деречі (у списку, наданому Переяслав-Хмельницькою РДА, ця пам’ятка зветься «Могила лейтенанта Деречі О.В.,який загинув у боротьбі з бандерівцями, пам’ятник воїнам односельцям,які не повернулися з війни»).

Інші курйози зі списків і відповідей на запити:

  • відразу кілька районів Черкаської області повідомили, що в них нема пам’яток місцевого значення, окрім кількох, занесених у держреєстр. Виходить, в кожному районі України багато братських могил, а на Черкащині не воювали?
  • у списках багатьох обласних і районних рад римські цифри номерів століть або порядкових номерів поселень подані кириличними літерами (якщо на Івано-Франківщині тільки Х та І писали кирилицею, а V лишалось латинською, то деякі райони писали ХІУ, а Переяслав-Хмельницька РДА взагалі «ХУІІ-ХУШ ст.»;
  • у Канівському районі пам’ятник-танк вважається пам’яткою монументального мистецтва. Цікаво побачити його, що ж там мистецького?
  • Першотравнева РДА прислала відповідь на запит з електронної адреси, де відправником значився Першотравневый Кинофотоклуб;
  • кілька міських і районних рад Донеччини присилали списки російською, а в деяких російською вказані назви районів, а решта українською;
  • деякі розпорядники розуміли запит буквально і надсилали тільки список пам’яток (без охоронних номерів, адрес років тощо), деякі прибирали з таблиці окремі колонки;
  • у списках держреєстру з Мінкульту теж трапляються одруки: «за 150 м на південь від домінуючого курагну № 3924-2», «змикається з домінуючим курагном № 3925-1», «змикається з південно-східною полою домінуючого курагу № 3928-1», «вул. Алупкінске шосе, 22, літер А», а іноді також дивний переклад з російської: «на території Старокримського Державного лісо-полювального господарства» (імовірно малося на увазі лісо-мисливське господарство), «Армянський середньовічний монастир» (імовірно йдеться про вірменський монастир, бо місто Армянськ виникло лише наприкінці XX ст.)

Робота над списками триває…

Posted in Без категорії | 22 Replies

Прес-конференція на Батьківщині переможця української частини найбільшого у світі фотоконкурсу ВЛП-2012

Ще одна прес-конференція з нагоди відкриття фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» відбулась у Чернігові, на батьківщині переможця тогорічного конкурсу, Валерія Сорокіна. Найкращою українською світлиною було визнано його фото Троїцького собору. На жаль, Валерій якраз тоді був у Києві, але зміг дати телефонне інтерв’ю, відповідаючи на запитання присутніх журналістів. На завершення він побажав усім натхнення.

Виступав Приходько Микола, один із членів оргкомітету конкурсу. Розповідав про започаткування конкурсу в 2010 році Нідерландами. Про те, що фотоконкурс 2011 року потрапив до Книги рекордів Гіннеса, як найбільший у світі фотоконкурс, перевершивши свій же результат у 2012. І, маємо сподівання, цього року і той результат буде побито! Бо ще до початку конкурсу було заявлено 50 країн. Остаточно відомо, що Росія таки прийме участь, а от Білорусія цього року пропускає це фотодійство через брак організаторів…

Також було наголошено на цьогорічних нововведеннях, а саме: підтримка Міністерства культури України, яким було надано приміщення для проведення прес-конференції в Києві, і 4 нові спеціальні номінації конкурсу:
1) «Київ очима іноземців»;
2) «Пам’ятки вірменської культури в Україні»;
3) «Пам’ятки грецької культури в Україні»;
4) міжнародна спецномінація, присвячена фотографіям пам’яток Першої світової війни – The Europeana First World War Special Award.

Потім слово взяв учасник ВЛП-2012 Сергій Тарабара. Він наголосив на тому, що взяти участь у конкурсі досить просто. Так само просто завантажити власні фотографії на сайт конкурсу.

Було багато запитань. Усі присутні використовують Вікіпедію, але майже ніхто не радагував. Журналістів цікавило, який приз отримав переможець, які призи будуть цього року. Після офіційної прес-конференції, після того, як її залишили представники телеканалу «Дитинець», обговорення перейшло у більш неофіційне русло. Було багато зламано списів щодо того, чому Чернігівська область, яка займає перше місце в Україні за кількістю пам’яток, так мало має пам’яток у конкурсних списках Вікіпедії. Сподіваємось, і цього року чернігівці нададуть фото, які сподобаються багатьом, адже є чим гордитися і пишатися.

Хочеться подякувати КМЦ «Інтермеццо» за люб’язно надане приміщення і гарний прийом. А також Петру Яковичу Антоненку за допомогу в організації заходу.

Телеканал «Дитинець» зробив ролик-повідомлення про прес-конференцію, а Північний Вектор опублікував статтю.

Україна – вже серед лідерів конкурсу

Завершується другий день конкурсу – і Україна на четвертому місці серед країн-учасниць. Станом на 23:22 за київським часом завантажено 1575 світлин. Україна відстає лише на 15 фото від Франції.

Лідерство за кількістю завантажених фото утримує Німеччина – більше 7 тисяч конкурсних фотографій. Другий номер – Іспанія – має трохи менше ніж 1700 фото.

Минулого року ми були на четвертому місці у світовому рейтингу. Маємо всі шанси опинитися на другому цього року!

Міжнародна статистика конкурсу

Більш детальну статистику (за користувачами, роздільністю тощо) можна подивитися тут і тут.

Posted in Без категорії | 3 Replies

Європіана шукатиме пам’ятки Першої світової війни

Міжнародна електронна бібліотека “Європіана оголосила спеціальний приз авторові кращої фотографії пам’ятки часів Першої світової війни, завантаженої в рамках конкурсу “Вікі любить пам’ятки”-2013. Європіана виступає партнером конкурсу вже втретє – 2011 року спеціальний приз присуджувався за фотографії будівель у стилі Art Nouveau, а 2012 – за будівлі GLAM-установ (тобто галерей, бібліотек, архівів і музеїв) .

Усі світлини пам’яток, пов’язаних з подіями Першої світової війни, або збудованих під час війни, автоматично будуть включені до експозиції сайту Europeana1914-1918.eu.  Цей сайт присвячений спогадам про Війну усіх її учасників. Краща фотографія конкурсу, а також краща фотографія пам’ятки Першої світової війни будуть надруковані на великих алюмінієвих листах і подаровані їх авторам.

Європіана – це багатомовний простір, що дає можливість знайомитись з цифровими ресурсами європейських музеїв, бібліотек, архівів, а також фонотек і відеотек; учасники цього проекту заохочуються ділитися власними матеріалами і черпати натхнення у багатоманітній культурній і науковій спадщині Європи.

Українські вікіпедисти започаткували спеціальну сторінку, на якій будуть представлені пам’ятки Першої світової війни в Україні.

За матеріалами блогу wikilovesmonuments.org

Posted in Без категорії | 8 Replies

Конкурс стартував!

Вілла архітектора Долинського Львів, вул. Лемика, 34. Фото – Сергій Криниця

21 фотографія з України була завантажена на конкурсі Вікі любить пам’ятки-2013 станом на 01:15 за Київським часом. Стільки ж фотографій на цю пору завантажили поляки. Більшу кількість, 27 фотографій, завантажили лише росіяни, проте вони почали конкурс раніше завдяки різниці у поясному часі.

Перша українська фотографія була завантажена на першій же хвилині (сервер зафіксував час завантаження – 0:01). На ній ми бачимо житловий будинок – колишню Віллу архітектора Долинського, збудовану під схилами пагорбів Стрийського парку у Львові.

Сподіваємося, що темпи завантаження нових фотографій лише зростатимуть і рекорд минулорічного конкурсу буде побитий!

Posted in Без категорії | 10 Replies